Рішення

від 07.09.2007 по справі 4/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "07" вересня 2007 р.Справа №  4/253

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,розглянув матеріали справи  №4/253

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком", м. Кіровоград  

до відповідача: приватного підприємства "Ява Плюс", м. Кіровоград     

про стягнення 956,17 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Кіріченко Т.А. , довіреність № 3538  від 23.11.06 ;

від відповідача – участі не брали.  Про час та місце  розгляду справи  відповідач належним  чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України  (вих.№20928  від  02.08.2007 року). Однак, направлена  відповідачу поштова  кореспонденція   за єдиною відомою суду адресою м.Кіровоград вул. Орджонікідзе 7 кв. 45 (яка значиться в позовній заяві, довідці  ДЄРПОУ) повернута до суду  установою поштового зв'язку  з відміткою про   відсутність  адресата  за даною  адресою.

При цьому, господарським судом враховується, що   до  повноважень господарських судів не  віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця  проживання  фізичних осіб- учасників судового процесу на час  вчинення  тих  чи інших  процесуальних дій. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої  кореспонденції, повернуті органами зв'язку з  позначками “адресат вибув”,  “адресат  відсутній” і т.п. можуть   вважатись належними  доказами виконання  господарським  судом обов'язку  щодо  повідомлення учасників судового процесу  про вчинення  цим судом обов'язку  щодо  повідомлення учасників судового  процесу про вчинення цим  судом певних процесуальних  дій.

С У Т Ь  С П О Р У:

Подано позов про стягнення з приватного підприємства "Ява Плюс", м. Кіровоград     заборгованості за надані  послуги  електрозв'язку  в розмірі  956,17 грн.     на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” м.Київ б-р Т.Шевченка 18,  від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком", м. Кіровоград. за період з  червня по  серпень  2003 року, з яких заборгованість за  телекомунікаційні послуги в сумі  570 грн. 87 коп., втрати від інфляції в розмірі  303 грн. 53 коп., 3% річних в розмірі  66 грн. 25 коп.

В судове засідання  представник позивача  надав  розрахунок   заборгованості інфляційних втрат та 3 % річних визначивши при цьому  необхідність  застосування  Граничних тарифів №132, у зв'язку з чим   загальна сума  заборгованості  зменшилась на  15 грн. 53 коп. та  складає  940 грн. 64 коп. Зменшення позивачем позовних вимог прийнято судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи та при даній явці сторін.          

Дослідивши наявні матеріали справи  господарський суд  , -

                                                  ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2002 року між Українсько - Американсько - Голландсько - Німецьким Закритим Акціонерним Товариством «Утел», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії ВАТ «Укртелеком» (позивач), та Приватним підприємством «Ява-плюс» ( відповідач)  укладений договір про надання послуг бізнес - мережі Утел № 118-Кд (договір) та  додаткова угода № 1 про надання послуг найвищої якості.

Згідно з п. 1.1., 1.2., 2.1.1. договору , розділу 1, п. 2.1. додаткової угоди позивач зобов'язався надати відповідачу на території України послуги зв'язку бізнес-мережі за тарифним планом "Стандарт", для чого організувати лінію  зв'язку.

Свої зобов'язання по договору № 118 та додатковій угоді № 1  позивач виконав належним чином, зокрема організував лінію зв'язку від АТС позивача до офісу  відповідача по вул. Ордженікідзе, 7, кім. 45 в м. Кіровограді та за  допомогою цієї лінії надав послуги найвищої якості, що підтверджується розрахунком суми заборгованості, що додається до позовної заяви.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.2.3. Договору № 118, п. 2.2. додаткової угоди №  1 Відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги відповідно до діючих тарифів.

Обов'язок  щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг    встановлений п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003  р. № 1280-ІУ, п. 51 Правил користування місцевим телефонним зв'язком,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.1997 р. № 385 .

Згідно з п.3.2. Договору № 118 Відповідач повинен оплатити рахунок за  послуги зв'язку протягом десяти днів з моменту його отримання шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок   позивача.

Згідно з п. 61 Правил  плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови вноситься абонентом в десятиденний термін з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду. Повний розрахунковий період за надані в кредит послуги встановлюється з першого по останнє число поточного місяця. У разі  неодержання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду абонент може звернутися до підприємства зв'язку за роз'ясненнями щодо суми заборгованості та сплатити належну суму в зазначений термін.

В порушення п.5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» від  18.11.2003р. № 1280- IV,.п. 51, 61 Правил № 385 Споживач взяті зобов'язання  належним чином не виконав, зокрема не оплатив надані послуги зв'язку. В зв'язку з цим, станом на 21 червня 2005 р. виник борг в розмірі 570 грн. 87 коп.

Згідно статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських  відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням  зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого   індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, відповідач має сплатити позивачу інфляційні  витрати в розмірі 303 грн. 52 коп., також три проценти річних в розмірі 66 грн. 25 коп.

Пунктом 3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що  застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт  господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів можуть захищатися в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі. Примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії стосовно позивача, проте відмовився або уникає можливості виконати свій обов'язок.

Таким чином, господарський суд прийшов до переконання, що  з відповідача  підлягає до стягнення    570 грн.87 коп. заборгованості по оплаті за надані послуги електрозв'язку,  втрати від інфляції в розмірі  303 грн. 52 коп. та  3 % річних в розмірі  66 грн. 25 коп.   за період з    липня 2003 року по  серпень 2007 року включно.

Судові витрати по справі згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача  повністю, оскільки через невиконання ним   своїх  зобов'язань позивач  змушений був звертатись до суду за захистом своїх прав та поніс  додаткові витрати.

Керуючись  ст.ст.257, 266, 267, 526, 530, 625, 901  Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44,  49, 82,83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з  приватного підприємства "Ява Плюс", м. Кіровоград  вул. Орджонікідзе  7 кв.45 р/р26007312827001 в КФ "Приватбанк" МФО 323583, код 31637246 на користь  відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком", м. Кіровоград  заборгованість по оплаті  за надані  послуги  електрозв'язку   570 грн.87 коп.,  втрати від інфляції в розмірі  303 грн. 52 коп. та  3 % річних в розмірі  66 грн. 25 коп.   за період з    липня 2003 року по  серпень 2007 року включно на загальну суму   940 грн. 64 коп., суму сплаченого  державного мита в розмірі 102 грн. та  118 грн. витрат за інформаційно – технічне  забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено  лише   вступну   та резолютивну  частини  рішення,  воно  набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

Суддя                                                                                       Ю.І. Хилько