Рішення

від 23.03.2021 по справі 906/1425/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1425/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.,

секретаря судового засідання Зоренка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від ТОВ "Аграрні системні технології": Гладишева С.Д. - ордер від 30.12.2020;

від Брусилівської селищної ради: не з`явився;

від Державної казначейської служби України: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального позовного провадження справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "Світанок"

до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології"; 2) Брусилівська селищна рада; 3) Державна казначейська служба України

про стягнення 1226770,65 грн

Процесуальні дії у справі.

03.12.2020 до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Світанок" про відшкодування коштів, в прохальній частині якої просить:

- стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь Селянського (фермерського) господарства "Світанок" 726770,65 грн в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органів досудового слідства;

- стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь Селянського (фермерського) господарства "Світанок" 500000,00 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органів досудового слідства;

- стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь Cелянcькoгo (фермерського) господарства "Світанок" понесені судові витрати.

Ухвалою від 18.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 11.02.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження, а також залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну казначейську службу України.

В судовому засіданні від 22.02.2021 представнику ТОВ "Аграрні системні технології" відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху. Водночас закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1425/20 до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 16.03.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 23.03.2021 о 15:00.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 22.03.2021 до суду електронною поштою надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Представники Головного управління Національної поліції України в Житомирській області, Брусилівської селищної ради та Державної казначейської служби України в засідання суду не з`явилися, про розгляд справи повідомлені вчасно.

Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог Селянське (фермерське) господарство "Світанок" зазначило, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12016060130000235 від 13.10.2016 встановлено коло осіб, які винні у крадіжці посіяної фуражної кукурудзи, зокрема посадову особу органу місцевого самоврядування, яка незаконно, вийшовши за межі своїх повноважень, підписала договори на оренду земельних ділянок приватної форми власності з ТОВ "Аграрні системні технології", чим позбавила фермерське господарство право користування орендованими земельними ділянками з 2017 року по даний час. Оскільки фермерському господарству заподіяно значні збитки, вчинений злочин необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, але орган досудового слідства умисно не здійснює перекваліфікацію злочину, чим знижує суспільну небезпеку кримінального правопорушення. Бездіяльність Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області полягає у неналежному проведенні досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, що спричинило господарству значної матеріальної та моральної шкоди.

Не погоджуючись з доводами позивача, Головне управління Національної поліції України в Житомирській області вказало на відсутність будь-яких судових рішень або висновків компетентних органів, прокурора вищого рівня, до компетенції якого згідно з ст. 308 КПК України, належить розгляд скарг щодо недотримання заступником начальника Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області розумних строків або допущення будь-яких інших процесуальних порушень, якими б встановлено факт невиконання або неналежного виконання своїх службових обов`язків уповноваженими особами поліції під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016060130000235. Твердження представника С(Ф)Г "Світанок" про наявність матеріальної шкоди та моральних страждань, які виникли через надмірну тривалість розслідування кримінального провадження органом досудового розслідування, підлягають доведенню на загально визначених підставах (а.с. 104-113).

ТОВ "Аграрні системні технології" в письмових поясненнях (а.с. 93-96) посилалось, що у господарського суду відсутні повноваження вирішувати питання про встановлення бездіяльності слідчого при проведенні досудового розслідування, а тому немає підстав для звернення до суду. Договір №1 від 25.03.2016 та акт від 20.05.2016 не є належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження факту посіву кукурудзи, а розмір упущеної вигоди та моральної шкоди є недоведеним.

Брусилівська сільська рада вказала, що Головне управління Національної поліції України в Житомирській області не є учасником господарських правовідносин, в яких С(Ф)Г "Світанок" понесло збитки, тому держава не може бути відповідальною за дії третіх осіб. За змістом позовних вимог, позивач не надав належних доказів заподіяння моральної шкоди та не обґрунтував грошову оцінку такої шкоди (а.с. 121-123).

Державна казначейська служба України письмові пояснення по суті спору не надсилала.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

21.03.2016 між ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерським господарством "Світанок" (орендар) укладено договір оренди землі №2016-001 (а.с. 15-19), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів в адміністративно-територіальних межах Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.

За п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка №32/408 загальною площею 3,1723 гектарів ріллі, кадастровий номер земельної ділянки 1820983500:05:000:1352, що належить орендодавцеві на праві власності на підставі розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації №12 від 15.01.2016.

Договір №2016-001 укладено на 7 (сім) років, тобто до 21 березня 2023 року (п. 8 договору).

ОСОБА_2 (орендодавець) та Фермерське господарство "Світанок" (орендар) підписали договір оренди землі №2016-002 від 21.03.2016 (а.с. 20-24), за яким об`єктом оренди є земельна ділянка №32/409 загальною площею 3,22328 га ріллі, кадастровий номер земельної ділянки 1820983500:05:000:1353, що належить орендодавцю на праві власності на підставі розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації №12 від 15.01.2016.

Строк дії договору №2016-002 від 21.03.2016 становить 7 (сім) років, тобто до 21 березня 2023 року (п. 8 договору).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 24.03.2016 підтверджується реєстрація права оренди за Селянським (фермерським) господарством "Світанок" на земельні ділянки з кадастровими номерами 1820983500:05:000:1352 та 1820983500:05:000:1353 (а.с. 9-11, 12-14).

За твердженнями позивача, навесні 2016 року С(Ф)Г "Світанок" здійснило сільськогосподарські роботи по посіву кукурудзи, відповідно до договору №1 від 25.03.2016 та акта приймання-передачі виконаних робіт від 20.05.2016 (а.с.81, 26).

13.10.2016 Брусилівське відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області внесло відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за фактом збору урожаю кукурудзи ТОВ "АСТ" на земельній ділянці, що розташована на території Озерської сільської ради, яку орендує ФГ "Світанок", з посиланням на ч. 1 ст. 185 КК України (а.с. 27).

Заступник начальника СВ Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Гринцевич Л.М. закрила кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016060130000235 від 13.10.2016 через відсутність складу злочину, передбаченого в ч. 1 ст. 185 КК України. В постанові про закриття кримінального провадження від 17.11.2017 зазначено, що у ФГ "Світанок" та ТОВ "АСТ" наявні договори оренди землі, тому в даній ситуації вбачаються цивільно-правові відносини (а.с. 28-29).

Ухвалою слідчого судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 14.02.2018 у справі №275/104/18 скасовано постанову заступника начальника СВ Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Гринцевич Л.М. про закриття кримінального провадження від 17.11.2017. Підставою для скасування зазначеної постанови вказано про передчасність висновку про можливість закриття кримінального провадження №12016060130000235 від 13.10.2016 (а.с. 30-34).

27.04.2018 заступник начальника СВ Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Гринцевич Л.М. винесла постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України через відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України (а.с. 36-37).

Ухвалою слідчого судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 20.08.2020 у справі №275/104/18 постанову заступника начальника СВ Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Гринцевич Л.М. про закриття кримінального провадження від 27.04.2018 скасовано через недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження (а.с. 38-42).

Згідно з позицією позивача, заступник начальника СВ Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Гринцевич Л.М. умисно не бажає здійснювати досудове слідство, згідно з ст. ст. 2, 9 КПК України та врахуванням висновків, викладених в ухвалах слідчого судді Брусилівського районного суду Житомирської області, адже орган досудового розслідування достеменно встановив факт збору урожаю кукурудзи ТОВ "АСТ" на земельній ділянці, яку орендує ФГ "Світанок", оскільки в постанові про закриття кримінального провадження містяться посилання на покази представника ТОВ "АСТ" та голови Озерської сільської ради Брусилівського району.

На переконання С(Ф)Г "Світанок", вчиненим кримінальним правопорушенням господарству заподіяно значних збитків, сума яких становить 145354,13 грн з розрахунку площі орендованих земель (6,4051 га) та вартості кукурудзи (22693,50 грн (6,75 т/га (середня врожайність кукурудзи) х 3780,00 (орієнтовна ціна кукурудзи за 1 т) х 0,9 (коефіцієнт за торг). Крім того, через незаконну передачу в оренду земельних ділянок іншій юридичній особі, господарство не зібрало врожай кукурудзи фуражної і не отримало дохід протягом 2017 - 2020 років. За розрахунком позивача, упущена вигода становить 581416,52 грн (145354,13 грн х 4 роки). Водночас протиправною діяльністю відповідача фермерському господарству заподіяно моральну шкоду, яка оцінюється в 500000,00 грн та виражається в приниженні престижу та ділової репутації С(Ф)Г "Світанок".

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом спору у справі є вимога С(Ф)Г "Світанок" про стягнення з держави матеріальної шкоди, заподіяної бездіяльністю органом досудового розслідування, який протягом тривалого часу не завершив розслідування у кримінальному провадженні щодо розшуку викраденого майна позивача, чим завдав йому майнової шкоди у розмірі визначеної вартості майна, упущеної вигоди та моральної шкоди.

Згідно з п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також моральної (немайнової) шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункти 8, 9 ч. 2 ст.16 ЦК України).

Як визначено ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 56 Конституції України гарантує кожному право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Положеннями ст. 1176 ЦК України врегульовано питання відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Беручи до уваги те, що у справі №906/1425/20 предметом спору є шкода, спричинена юридичній особі бездіяльністю посадових осіб органів, що здійснюють досудове розслідування, то відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України така шкода відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відшкодування шкоди, завданої органом державної влади та посадовою або службовою особою органу державної влади, передбачені ст. ст. 1173, 1174 ЦК України.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, зазначеними правовими нормами визначено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Водночас не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. ст. 1173, 1174 ЦК України.

1. В позовній заяві зазначено, що орган досудового розслідування неналежно розшукує викрадене майно, не надає оцінки факту незаконного користування земельними ділянками іншим суб`єктом господарювання на підставі договорів, укладених не уповноваженою особою.

Аналізуючи зміст ухвал Брусилівського районного суду Житомирської області від 14.02.2018 та 20.08.2020 у справі №275/104/18, господарський суд з`ясував, що заступник начальника СВ Брусилівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області дійшов передчасного висновку про можливість закриття провадження у справі з мотивів неповноти досудового слідства та відсутності відповідних слідчих дій.

Отже, при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016060130000235 заступник начальника СВ Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Гринцевич Л.М. допустила бездіяльність в частині нездійснення процесуальних дій, які слідчий зобов`язаний вчинити у строк, визначений КПК України.

2. Збитками, згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

За твердженнями позивача, вчиненим кримінальним правопорушенням господарству заподіяно збитки, сума яких становить 145354,13 грн з розрахунку площі орендованих земель (6,4051 га) та вартості кукурудзи (22693,50 грн (6,75 т/га (середня врожайність кукурудзи) х 3780,00 (орієнтовна ціна кукурудзи за 1 т) х 0,9 (коефіцієнт за торг).

На підтвердження посіву кукурудзи, фермерське господарство надало договір №1 від 25.03.2016 та акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.05.2016.

Відповідно вказаних документів, ОСОБА_3 здійснив сільськогосподарські роботи по посіву кукурудзи на земельних ділянках за кадастровими номерами 1820983500:05:000:1352 та 1820983500:05:000:1353, які орендує С(Ф)Г "Світанок".

За договором №1 від 25.03.2016 всі витрати по придбанню матеріалів, необхідні для посіву кукурудзи, та витрати на проведення робіт проведено за рахунок ОСОБА_3 . Розрахунок з виконавцем робіт буде проведено після збирання урожаю в розмірах 60% від зібраного урожаю.

Як визначено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що на кожну сторону покладено обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Здійснення робіт з посіву кукурудзи має на меті надання комплексу послуг згідно з технологією вирощування вказаної сільськогосподарської культури, що включає відповідні заходи з обробки ґрунту (боронування, дискування, оранка) із залученням сільськогосподарської техніки на земельних ділянках замовника та використання паливно-мастильних матеріалів, висадка посадкового матеріалу, внесення мінеральних добрив та гербіцидів.

В матеріалах справи немає документів, на підтвердження реальності господарської операції, зокрема, актів списання насіння і посадкового матеріалу, мінеральних добрив, гербіцидів або інших хімікатів, використання паливно-мастильних матеріалів. До вказаної документації можуть також подаватися договори на придбання насіннєвого матеріалу, добрив, засобів хімічного захисту рослин, видаткові накладні та акти приймання-передачі на підтвердження одержання виконавцем робіт матеріалів, необхідних для посіву кукурудзи, від контрагентів. Договори підряду, укладені з третіми особами, якими надалися сільськогосподарські послуги з використанням техніки для обробки ґрунту та посіву кукурудзи.

Договір №1 від 25.03.2016 та акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.05.2016, які підписані засновником С(Ф)Г "Світанок" - Головієнком І.П. та виконавцем сільськогосподарських робіт по посіву кукурудзи - ОСОБА_3 , не можуть вважатися належними, допустимими та достовірними доказами.

Варто зазначити, що вирощування вказаної культури полягає в догляді за посівами, захисті кукурудзи від хвороб та шкідників тощо.

С(Ф)Г "Світанок" не долучило до матеріалів справи інших доказів, які б свідчили про вирощування кукурудзи на земельних ділянках за кадастровими номерами 1820983500:05:000:1352 та 1820983500:05:000:1353.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником та керівником С(Ф)Г "Світанок" є ОСОБА_4 , заяву про вчинення кримінального правопорушення подав ОСОБА_3 , який оскаржував в судовому порядку постанови про закриття кримінального провадження.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).

Частинами 1, 2 ст. 58 КПК України, потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Документи, що підтверджують повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні перелічені у ч. 3 ст. 58 КПК України.

Однак матеріали справи не містять інформації про те, хто є потерпілим у кримінальному провадженні №12016060130000235.

Згідно з документами кримінального провадження, орган дізнання встановив, що на земельних ділянках, які орендує С(Ф)Г "Світанок", ТОВ "Аграрні системні технології" здійснило посів кукурудзи в період з 12.04.2016 по 15.04.2016 (а.с. 37).

Водночас позивач не надав доказів, які підтверджували, що фермерське господарство з 2016 року вживало заходи щодо захисту права на земельні ділянки у спосіб, визначений ст. 152 Земельного кодексу України, а також наявність кримінального провадження за фактом протидії законній господарській діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Згідно з позицією позивача, моральна шкода виразилася в приниженні престижу та ділової репутації С(Ф)Г "Світанок", оскільки господарство понесло втрати і не може здійснити виплати по орендній платі, пояснюючи орендодавцям причини відсутності коштів.

Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права (ч. 1 ст. 94 ЦК України).

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 №1 роз`яснено, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Отже, ділова репутація є нематеріальним активом, який визначає ділові якості суб`єкта господарювання, а приниженням репутації є негативним чином змінюють або можуть змінити ставлення до даного суб`єкта з боку інших учасників господарських відносин.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання є поширення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його підприємницької діяльності, що має наслідком зниження вартості нематеріальних активів.

Шкода діловій репутації позивача може виражатися у втраті довіри до позивача з боку клієнтів, що спричинило відтік грошових коштів.

Матеріали справи не містять доказів приниження ділової репутації С(Ф)Г "Світанок".

Посилання фермерського господарства на неможливість здійснення розрахунків з орендодавцями земельних ділянок не є переконливим, оскільки позивач не підтвердив, що у користуванні С(Ф)Г "Світанок" немає інших земельних ділянок фермерського господарства та відсутні доходи.

При цьому суд враховує приписи ч. 1 ст. 286 ГК України, за якими орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

3. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Враховуючи, що спричинені фермерському господарству збитки (реальні збитки та упущена вигода) не є наслідком протиправної поведінки органу дізнання, тому відсутній причинний зв`язок. Натомість розмір та підстави для стягнення моральної шкоди матеріалами справи не підтверджені.

Отже, підсумовуючи викладене, суд прийшов до висновку про доведеність дій/ бездіяльності посадових осіб Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області, однак відсутні обставини підтвердження факту нанесення позивачу шкоди саме органом дізнання, а також причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями/ бездіяльністю посадових осіб органу дізнання та збитками, про відшкодування яких заявлено позов (майнової шкоди у сумі розрахованої вартості майна, упущеної вигоди та моральної шкоди).

У постанові Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №916/1423/17 викладено позицію, згідно з якою надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір.

Варто також зазначити, що за загальним правилом, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Держава законодавчо закріпила випадки відшкодування потерпілим за рахунок державного бюджету шкоди, завданої третіми особами (статті 1177, 1207 ЦК України).

Як передбачено ч. 2 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.

Однак положення статті 1177 ЦК України встановлюють порядок відшкодування шкоди, завданої саме фізичній особі, і не можуть за аналогією застосовуватися до відносин щодо відшкодування шкоди, завданої злочином юридичній особі. Також передбачена цими нормами компенсація не може розглядатися як перекладання на державу майнової відповідальності винної особи, за рахунок її відповідного обов`язку, що не є тотожною такій майновій відповідальності.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Судові витрати за результатами розглялу справи.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Згідно з ч. 2 ст. 129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, судовий збір не покладається на жодну із сторін.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 02.04.21

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1- в справу;

2,3,4,5,6 - учасникам справи (рек.)