Ухвала
від 05.04.2021 по справі 910/3919/20
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/3919/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.

розглянув матеріали касаційної скарги Одеської митниці Держмитслужби

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021

у складі колегії суддів: Михальської Ю. Б. (головуючої), Скрипки І. М., Тищенко А. І.

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020

у складі судді Літвінової М. Є.

у справі за позовом Державного підприємства "Словечанське лісове господарство"

до 1. Державної казначейської служби України

2. Одеської митниці ДФС

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

про відшкодування шкоди у розмірі 939 974,74 грн

ВСТАНОВИВ:

01.03.2021 Одеська митниця Держмитслужби поштовим відправленням звернулась безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/3919/20.

Одночасно, скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/3919/20.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/3919/20 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді Білоус В. В., Погребняк В. Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.03.2021.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Одеської митниці Держмитслужби на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/3919/20 суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що в даному випадку об`єктом оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі № 910/3919/20, яким частково задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" щодо стягнення з Державного бюджету України матеріальної шкоди у розмірі 559 855, 59 грн, завдану внаслідок протиправних дій (бездіяльності) Одеської митниці ДФС, додаткове рішення, яким присуджено до стягнення з Одеської митниці ДФС 25 035,15 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, якою вказані рішення залишено без змін.

Оскільки, як встановлено з оскаржуваних судових рішень, позов Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до суду першої інстанції подано у 2020 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня було встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відтак, предметом позову у цій справі є стягнення 939 974,74 грн (з яких задоволенню підлягали позовні вимоги в частині стягнення 559 855,59 грн), що є меншим ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів, проаналізувавши зміст касаційної скарги звертає увагу, що звертаючись до суду, Одеська митниця Держмитслужби посилається на обставини, визначені пунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, зокрема зазначає, що вказана справа має виняткове значення для скаржника як для органу державної влади, який фінансується з Державного бюджету України, мотивуючи це тим, що не допускається відшкодування шкоди за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.

Розглянувши наведені доводи щодо наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, суд вважає їх необґрунтованими.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію та враховано межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи.

Колегія суддів відзначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Вочевидь, непогодження заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не має розглядатися як така обставина, що має впливати на визначення справи як такої, що має виняткове значення для скаржника, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Разом з тим, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено (аналогічний правовий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 916/2438/19, від 22.03.2021 у справі № 918/551/19).

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника. Проте наявності таких випадків з обставин даної справи не вбачається, а скаржником не наведено та не обґрунтовано.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/3919/20 за касаційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020.

З огляду на зазначене, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судом не розглядається.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1 . Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/3919/20.

2 . Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати Одеській митниці Держмитслужби.

3 . Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення05.04.2021
Оприлюднено06.04.2021
Номер документу96005038
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/3919/20

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 19.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 05.04.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 05.04.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Банасько О.О.

Ухвала від 25.03.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Постанова від 16.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Постанова від 26.01.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 03.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 30.11.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 09.11.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні