ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 927/579/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
прокурора - Скрипка М. В.,
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Декс-2005"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 (судді: Коробенко Г. П., Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.) у справі
за позовом керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декс-2005"
про стягнення 58 272,99 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У липні 2019 року керівник Бахмацької місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області (далі - Борзнянська міська рада) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Декс-2005" (далі - ТОВ "Декс-2005") про стягнення 58 272,99 грн, які не були сплачені відповідачем за фактичне користування земельною ділянкою.
1.2. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Декс-2005" просило відмовити у її задоволенні, акцентуючи увагу на передчасності вимог прокурора, з наведенням у відзиві проведеного відповідачем розрахунку розміру оплати за фактичне користування земельною ділянкою під нерухомим майном.
ТОВ "Декс-2005" також подало до суду заяву про залишення позову прокурора без розгляду згідно з пунктом 4 частини 5 статті 174 та пунктом 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, наголошуючи на недоведеності прокурором підстав для представництва інтересів держави у цьому випадку відповідно до статті 53 зазначеного Кодексу та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
1.3. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2019 провадження у справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц, яке було поновлено згідно з ухвалою від 09.10.2019.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2019 залишено без розгляду позов керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області до ТОВ "Декс-2005" про стягнення 58 272,99 грн на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із встановленням обставин щодо відсутності передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2019 скасовано, матеріали справи № 927/579/19 направлено до Господарського суду Чернігівської області для подальшого розгляду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020, ТОВ "Декс-2005" у касаційній скарзі просить її скасувати, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2019 - залишити в силі, обґрунтовуючи касаційну скаргу прийняттям судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови з неправильним застосуванням норм матеріального права (статей 13, 14, 19, 131 1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 1, 2, 4, 10, 11, 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") та порушенням норм процесуального права (статей 2, 4, 7, 11, 13, 53, 55, 86, 174, пункту 1 частини 1 статті 226, статті 236 Господарського процесуального кодексу України), невідповідністю висновків суду апеляційної інстанції дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права підпадає під положення абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник також зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції не узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, та пунктами 8.1-8.2 постанови Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 905/1022/18.
Крім того заявник касаційної скарги зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та залишення без розгляду клопотання товариства, його заперечень на апеляційну скаргу та відзиву на апеляційну скаргу.
3.2. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 - без змін, акцентуючи увагу на тому, що зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вбачається необхідність завчасного повідомлення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Який у подальшому буде визначений позивачем, обумовлена наданням можливості такому органу самостійно вжити заходів, спрямованих на усунення порушень інтересів держави шляхом використання наданих йому повноважень, у тому числі щодо звернення до суду.
При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (пункт 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).
Підставою для реалізації прокурором представницьких функцій у цьому випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого органу місцевого самоврядування, його бездіяльність. Враховуючи правові висновки Верховного Суду, прокурор звертає увагу, що зверненню прокурора з цим позовом передувало відповідне листування з Борзнянською міською радою, з якого вбачається, що компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом наявності заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором, проте самостійно не захистив інтереси держави в суді.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2021 (у складі суддів: Суховий В. Г. - головуючий, Берднік І. С., Міщенко І. С.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Декс-2005" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 927/579/19, з підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції з огляду на положення абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.03.2021 № 29.3-02/382, у зв`язку з обранням судді Сухового В. Г. членом Вищої ради правосуддя, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду Чернігівської області № 927/579/19 і згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Дроботова Т. Б . - головуючий, Багай Н. О., Чумак Ю. Я.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні прокурора, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.3. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким є Закон України "Про прокуратуру".
За змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом у липні 2019 року) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Системне тлумачення положень частин 3- 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131 1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
4.4. Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду з позовом, прокурор обґрунтував позовні вимоги тим, що ТОВ "Декс-2005" з 17.01.2007 (свідоцтво про право власності, видане виконавчим комітетом Борзнянської міської ради) є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (кадастровий номер 7420810100:01:031:0061), загальною площею 0,8721 га.
Згідно з пунктом 3 рішення Борзнянської міської ради від 18.02.2016 ТОВ "Декс-2005" зобов`язано укласти договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Борзна, вул. Південна, 4 з 01.01.2016.
Проте, незважаючи на листи Борзнянської міської ради (від 07.10.2016, від 10.08.2017 та від 10.04.2018) станом на 15.04.2019 договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Борзна, вул. Південна, 4 не укладено, при цьому ТОВ "Декс-2005" залишається власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, тобто фактично її використовує.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом, посилаючись на положення статті 131 1 Конституції України, частину 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частину 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор зазначав, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності, оскільки ненадходження коштів за користування земельними ділянками комунальної власності до місцевого бюджету суттєво впливає на виконання функцій органу місцевого самоврядування та покладення на нього завдань відповідно до закону.
Так, Борзнянській міській раді як власнику земельної ділянки достовірно відомо про несплату ТОВ "Декс-2005" коштів до бюджету міської ради за користування земельною ділянкою, але не вжито дієвих заходів, спрямованих на реальне поновлення інтересів територіальної громади шляхом стягнення грошових коштів до місцевого бюджету.
Крім того, у листі від 15.04.2019 № 190 Борзнянська міська рада повідомила, що відповідний позов до суду не подавався, кошти до бюджету не сплачені.
Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у цьому випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого органу місцевого самоврядування - Борзнянської міської ради.
4.5. Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).
4.6. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, на яку посилався як суд апеляційної інстанції, так і скаржник у касаційній скарзі, наведено такі правові висновки:
"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
4.7. Як свідчать матеріали справи, Борзнянська міська рада направляла ТОВ "Декс-2005" листи від 07.10.2016 № 425, від 10.08.2017 № 423, від 10.04.2018 № 161 з проханням звернутися із заявою про укладення договору оренди земельної ділянки, у зв`язку із неможливістю нарахування плати за землю за відсутності правовстановлюючих документів на землю (том 1, а. с. 52, 55, 57).
Суд апеляційної інстанції установив, що в матеріалах справи міститься лист прокурора від 04.04.2019 № 2372, надісланий на адресу голови Борзнянської міської ради, з проханням відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, надати інформацію щодо земельною ділянки по вул. Південна, 4 у м. Борзна, площею 0,8721 га, в тому числі: чи планується міською радою вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна; у разі не вжиття заходів представницького характеру щодо повернення вказаної земельної ділянки вказати причини (том 1, а. с. 50).
Листом від 15.04.2019 №190 Борзнянської міської ради на запит прокурора повідомив, що міською радою не вживались та не планується вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна відносно ТОВ "Декс-2005", за адресою: м. Борзна, вул. Південна, 4.
Борзнянська міська рада у зазначеному листі просила вжити заходів представницького характеру в інтересах Борзнянської міської ради про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна відносно ТОВ "Декс-2005", за адресою: м. Борзна, вул. Південна, 4 з метою запобігти втраті коштів, які б могли надійти до бюджету міської ради (том 1, а. с. 51).
Прокурор направив Борзнянській міській раді повідомлення в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 18.06.2019 № 3981вх19, а у липні (11.07.2019 згідно з штампом суду) подав до Господарського суду Чернігівської області позовну заяву (том 1, а. с. 74, 3).
4.8. Суд апеляційної інстанції, з огляду на встановлені обставини, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, установив, що зверненню прокурора з позовом у цій справі передувало відповідне листування з Борзнянською міською радою, з якого вбачається, що компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом наявності заборгованості зі сплати орендної плати за договором, проте самостійно не захистив інтереси держави в суді, у зв`язку з чим апеляційний суд не погодився з висновками місцевого суду про не доведення прокурором "не здійснення" позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки встановлені у справі та наведені прокурором обставини свідчать про тривалу бездіяльність уповноваженого органу щодо захисту інтересів держави.
4.9. Ураховуючи викладене, беручи до уваги обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, а також те, що судом апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 та задоволення касаційної скарги.
4.10. Посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо безпідставного залишення судом без розгляду відзиву ТОВ "Декс-2005" на апеляційну скаргу, заперечення товариства на апеляційну скаргу та клопотання, колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги заперечення ТОВ "Декс-2005" на апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу, які надійшли до суду апеляційної інстанції від відповідача 21.11.2019 та 02.12.2019 відповідно, та клопотання товариства про залишення без розгляду позову у цій справі, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження надіслання іншим учасникам у справі копій відповідних відзиву та заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідно до частин 1, 4 статті 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Посилання ТОВ "Декс-2005" у касаційній скарзі на наявність відмітки про отримання відзиву на апеляційну скаргу Борзнянською міською радою, про що свідчить відбиток штампу міської ради на відзиві, наявному в матеріалах справи, не свідчить про дотримання ТОВ "Декс-2005" вимог статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не спростовує висновків апеляційного суду.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. У частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац 2 зазначеної норми).
За змістом частини 1 статті 309 цього кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.3. Беручи до уваги обставини, встановлені судом апеляційної інстанції та правильне застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного судового рішення без змін, а касаційної скарги - без задоволення.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки підстав для скасування ухвали, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Декс-2005" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 927/579/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2021 |
Оприлюднено | 05.04.2021 |
Номер документу | 96005149 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні