Ухвала

від 05.04.2021 по справі 580/5235/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5235/20

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Черкаської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною відмови та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Черкаської області (далі - Відповідач-1, Апеляційний суд Черкаської області), Державної судової адміністрації України (далі - Відповідач-2, ДСА України), в якому просив:

- визнати протиправною відмову Відповідача-1 від 11.09.2020 року №133/20-Вих./07-08/20 щодо виплати Позивачу недоотриманої суддівської винагороди;

- стягнути з Відповідача-2 на користь Позивача недоотриману суддівську винагороду в сумі 152 926,40 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Апеляційного суду Черкаської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за вислугу років за період з 06.04.2015 року до 31.12.2015 року та з 01.09.2016 року до 31.12.2016 року;

- зобов`язано Апеляційний суд Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду у вигляді доплати за вислугу років за період з 06.04.2015 року до 31.12.2015 року та з 01.09.2016 року до 31.12.2016 року в сумі 133810,60 грн. з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач-1 23.03.2021 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у зв`язку з тим, що копію його повного тексту отримано 24.02.2021 року.

Розглянувши заявлене клопотання суд, з урахуванням приписів п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України та зважаючи на те, що копію оскаржуваного рішення було отримано Апеляційним судом Черкаської області 24.02.2021 року (а.с. 126), приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення.

Разом з тим, перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що предметом позову в частині оскарження є визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень і зобов`язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є однією вимогою немайнового характеру, що узгоджується з висновками постанови Верховного Суду від 05.06.2020 року у справі №280/5161/19.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складала 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2020 року приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 1 261,20 грн. (2 102,00 х 0,4 х 150%).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18 обґрунтоване тим, що для забезпечення його сплати необхідно додатковий час, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Посилання Апелянта на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18, в якості обґрунтування існування підстав для відстрочення сплати судового збору, колегія суддів оцінює критично з огляду на таке.

Як зазначено в указаному рішенні суду касаційної інстанції, у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України Про судовий збір , зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України Про судовий збір , як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України Про судовий збір не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

До того ж, у розрізі наведених вище мотивів Апелянтом не надано доказів того, що станом на дату розгляду та вирішення справи судом апеляційної інстанції його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена. Так само будь-яких доказів на підтвердження неможливості своєчасної сплати судового збору Відповідачем-1 не надано.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 року № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає існування обґрунтованих Відповідачем-1 підстав для відстрочення останньому сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення його сплати визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Апеляційному суду Черкаської області строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 1 261,20 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача(МФО)- 899998; рахунок отримувача-UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Черкаської області про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.

Поновити Ліквідаційній комісії Апеляційного суду Черкаської області строк на апеляційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року.

У задоволенні клопотання Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Черкаської області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Черкаської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною відмови та стягнення коштів - залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків - п`ять днів, який обраховується з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді: Л.В. Губська

О.В. Епель