Постанова

від 18.03.2021 по справі 910/610/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2021 р. Справа№ 910/610/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

секретар судового засідання : Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 18.03.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Компанії "LARLIN BUSINESS LTD"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.10.2020 (повний текст складено - 09.11.2020)

у справі №910/610/19 (суддя - Удалова О.Г.)

за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріз Оіл Груп";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю

"Пром Сервіс 2000";

3) Компанії "Корнетта Інвестмент ЛТД."

("Kornetta Investment LTD.";

4) Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД."

(Melian Management LTD.")

до 1) Компанії "LARLIN BUSINESS LTD";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю

"Техномаркет 2015"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Компанія "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед"

про визнання недійсними договорів та рішення

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фріз Оіл Груп" (надалі - позивач-1, ТОВ "Фріз Оіл Груп"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Сервіс 2000" (надалі - позивач-2, ТОВ "Пром Сервіс 2000"), Компанія "Корнетта Інвестмент ЛТД." ("Kornetta Investment LTD.") (надалі - позивач-3) та Компанія "Меліан Менеджмент ЛТД." (Melian Management LTD.) (надалі - позивач-4) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет 2015" (надалі - відповідач-2, ТОВ "Техномаркет 2015") про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018, укладеного між ТОВ "Фріз Оіл Груп" та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018, укладеного між ТОВ "Пром Сервіс 2000" та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018, укладеного між Компанією "Корнетта Інвестмент ЛТД." та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018, укладеного між Компанією "Меліан Менеджмент ЛТД." та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD";

- визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Техномаркет 2015" від 13.03.2018.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що вищевказані договори купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018 позивачами не укладалися та не підписувалися їх уповноваженими представниками, тобто укладені поза межами волевиявлення продавців за договорами (позивачів). Відтак, позивачі вважають спірні договори недійсними правочинами, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

Окрім того, позивачами (уповноваженими представниками) не вчинялися будь-які дії, пов`язані зі зміною складу учасників, зокрема, виходом позивачів зі складу учасників у ТОВ "Техномаркет 2015", а також зі зміною керівника у Товаристві. Відтак, рішення загальних зборів учасників позивачів, оформлені протоколами від 12 та 13 березня 2018 року, згідно з твердженнями останніх, також є недійсними.

Відповідач-1 (в особі директора Компанії Джина Сандра Еспарон) проти позову заперечував, зазначаючи, що останній не має жодних економічних інтересів в Україні, а в українській юрисдикції не існує жодних договорів, рішень, листувань чи будь-яких інших документів з підписом уповноваженої особи Компанії. Тому усі договори та рішення, на які посилаються позивачі, є нікчемними, адже уповноважені представники відповідача-1 таких документів не підписували і тому не можуть надати жодних пояснень про їх існування.

Відповідач-1 звернув увагу суду, що єдиним представником, уповноваженим вести справи Компанії "LARLIN BUSINESS LTD", є Олександр Гребенюк , натомість з Адвокатським об`єднанням "Ковальчук і партнери" Компанія ніколи не укладала договорів на представництва її інтересів. Враховуючи викладене, Компанія "LARLIN BUSINESS LTD" просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судом першої інстанції під час розгляду справи №910/610/19:

- залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Компанію "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед" (Індія);

- призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових.

Після проведення судової експертизи у даній справі, представником відповідача-1 (адвокатом Ковальчуком В.В.) подано додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву з урахуванням експертного висновку, у яких представник відповідача-1 вказав, що вважає недоведеними посилання позивачів на відсутність їх волевиявлення на прийняття спірних рішень загальних зборів та укладення спірних договорів. Крім того, представник відповідача-1 вважав, що позивачами обраний неефективний спосіб захисту, який, у випадку задоволення позовних вимог, не призведе до відновлення прав позивачів, адже на даний момент єдиним учасником ТОВ "Техномаркет 2015", якому належить 100% у статутному капіталі вказаного товариства є Компанія "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед", а не відповідач-1. Враховуючи викладене, представник відповідача-1 просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/610/19 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018, укладений між ТОВ "Фріз Оіл Груп" та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD".

Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018, укладений між ТОВ "Пром Сервіс 2000" та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD".

Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018, укладений між Компанією "Корнетта Інвестмент ЛТД." та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD".

Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018, укладений між Компанією "Меліан Менеджмент ЛТД." та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD".

Визнано недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Техномаркет 2015" від 13.03.2018.

Присуджено до стягнення з відповідача-1 витрати по сплаті судового збору: на користь позивача-1 - 2 401, 25 грн; на користь позивача-2 - 2 401,25 грн; на користь позивача-3 - 2 401,25 грн; на користь позивача-4 - 2 401,25 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що позивачі-3, -4 не видавали довіреності громадянинам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно не уповноважували вказаних осіб на вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження частки Компаній у статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015".

За результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №33645/33646/19-32 від 27.04.2020 підтверджується, що підпис від імені ОСОБА_4 у графі "Продавець" розділу " 12. Реквізити сторін" у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015", укладеному 12.03.2018 між ТОВ "Пром Сервіс 2000" та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD", виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_5 у графі "Продавець" розділу " 12. Реквізити сторін" у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015", укладеному 12.03.2018 між ТОВ "Фріз Оіл Груп" та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD", виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Також судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачів або їх уповноважених представників, як учасників ТОВ "Техномаркет 2015", про скликання та проведення загальних зборів вказаного товариства 13.03.2018, що суперечить приписам ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та свідчить про порушення вимог закону під час скликання та проведення вказаних загальних зборів. Жоден уповноважений представник жодного з позивачів не був присутній на загальних зборах учасників ТОВ "Техномаркет 2015", що відбулись 13.03.2018. Таким чином, рішення про зміну складу учасників товариства у зв`язку з відчуженням позивачами їх часток у статутному капіталі та, відповідно, виключення позивачів зі складу учасників ТОВ "Техномаркет 2015", оформлені спірним протоколом загальних зборів від 13.03.2018, були прийняті за відсутності обов`язкового кворуму, встановленого ч. 2 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", що свідчить про порушення вимог закону під час скликання та проведення вказаних загальних зборів.

Зважаючи на викладене місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 (скаржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/610/19 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що довіреність (генеральне доручення) від 04.11.2017 видана Компанією "Меліан Менеджмент ЛТД." в особі її директора пані ОСОБА_9 на представника ОСОБА_3 , була посвідчена та апостильована державним нотаріусом Белізу Алдо Рейес 07.11.2017 за номером 12867/2017. Цим же нотаріусом була апостильована інша довіреність (генеральне доручення) від 04.09.2017, видана Компанією "Корнетта Інвестмент ЛТД." в особі її директора пана ОСОБА_6 на представника ОСОБА_2 , посвідчене та апостильоване державним нотаріусом Белізу Алдо Рейес 07.09.2017 за номером 12425/2017. Переклад з англійської на українську мову таких довіреностей було здійснено перекладачем Гараган К.О., підпис якого було належним чином засвідчено приватним нотаріусом КМНО Левашовим О.Г. Саме на підставі зазначених довіреностей, представники позивачів-3, -4 уклали з відповідачем-1 спірні договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015".

Суд першої інстанції прийняв до уваги як доказ, засвідчений реєстр директорів Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД." від 20.07.2016. Одночасно суд помилково і досить упереджено дійшов висновку, що зазначений реєстр свідчить про те, що з 21.12.2015 і до тепер директором компанії є ОСОБА_7 . На думку скаржника, суд проігнорував доводи про відсутність у даного документу ознак належного доказу з огляду на те, що залишається нез`ясованою правова природа такого документу. Зокрема, ким, коли та на якій правовій підставі та з використанням якої інформації й даних, цей реєстр було складено та видано. Повноважність особи, що його склала та видала також не встановлена. Датою засвідчення документу зазначено - 20.07.2016. Тобто, є очевидним, що даний реєстр не містив інформації про склад директорів Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД." станом на 04.11.2017, тобто на період, коли Компанія в особі її директора пані ОСОБА_9 видала таку довіреність на ОСОБА_3 .

Окрім наведеного вище, скаржник зазначає, що 18.07.2019, як зазначив суд в своєму рішенні, позивачами подано заяву про виправлення описки, яка по суті є заявою про зміну позовних вимог. Позивачі фактично відмовились від визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників відповідача-2 від 13.03.2018 та заявили нову вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-2 від 13.03.2018. Заявляючи вимогу про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Техномаркет 2015", оформлених протоколом від 13.03.2018, позивачі не довели доказами протиправність позбавлення їх корпоративних прав на частку в статутному капіталі відповідача-2, а також не довели, що проведення загальних зборів відповідача-2 відбулось без повідомлення учасників товариства та що рішення загальних зборів було ухвалено за відсутності кворуму. Висновки суду про відсутність кворуму при проведенні загальних зборів ТОВ "Техномаркет 2015" 13.03.2018 є необгрунтованими, оскільки грунтуються на помилково встановлених обставинах справи, оскільки такий кворум забезпечувався присутністю на зборах представників, щонайменше, Компаній "Корнетта Інвестмент ЛТД." (розмір частки 40%) та "Меліан Менеджмент ЛТД." (розмір частки 25%). Голоси яких становили в сукупності 65%. Справжність підписів представників всіх учасників загальних зборів в протоколі від 13.03.2018 були засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В.

Скаржник звертає увагу, що Компанія "Корнетта Інвестмент ЛТД." (розмір частки 40%) та Компанія "Меліан Менеджмент ЛТД." (розмір частки 25%) володіли у сукупності 65% голосів. Таким чином, загальні збори учасників ТОВ "Техномаркет 2015" вважаються повноважними, оскільки на них були присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. При цьому, задоволення позовних вимог у даній справі не призведе до ефективного захисту прав та/або законних інтересів позивачів, оскільки на даний момент саме Компанія "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед" (третя особа у даній справі) є єдиним власником 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015" на підставі укладеного із відповідачем-1 договору купівлі-продажу частки.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2020 апеляційну скаргу Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя-доповідач) - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.

Судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів, є судом, встановленим законом, про що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема, у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 апеляційну скаргу Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/610/19 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

28.12.2020 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшов лист на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020, до якого останнім долучено докази сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у розмірі 14 407, 50 грн (оригінал квитанції №2 від 24.12.2020).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/610/19 за апеляційною скаргою Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.03.2021.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Позивачі у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подали до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просять суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Зокрема, позивачі зазначають про те, що суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про відсутність підстав вважати, що Компанією "Меліан Менеджмент ЛТД." було уповноважено ОСОБА_3, а Компанією "Корнетта Інвестмент ЛТД." - ОСОБА_2 на вчинення правочинів щодо відчуження часток позивачів-3, 4 відповідно у статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015", які підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ГПК України. Справу було розглянуто з дотриманням принципів рівності сторін, змагальності та диспозитивності, об`єктивно встановлено обставини справи, надано належну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, чим в повній мірі забезпечено право скаржника на справедливий суд, гарантований Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Позивачами було заявлено саме клопотання "про виправлення описки", а не заяву про зміну предмету позову, як на цьому безпідставно наполягає скаржник. Нормами ГПК України не передбачено обов`язку відправлення клопотання про виправлення описки сторонам у справі. Відтак, жодні норми ГПК України судом першої інстанції порушені не були. При цьому відповідач-1 не був позбавлений можливості надати свої заперечення на вказане клопотання, однак даним правом він не скористався.

Позивачі, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилались саме на те, що загальні збори 13.03.2018 ТОВ "Техномаркет 2015" не скликались, учасники товариства про їх проведення не повідомлялись, то відповідно вони позбавлені можливості надати суду будь-які матеріальні докази на підтвердження цього, оскільки відсутність події (нескликання зборів) чи відсутність факту (неповідомлення учасників) не передбачає існування будь-яких матеріальних об`єктів (доказів), які це підтверджують. Натомість відповідач-1, який наполягає на зворотному, жодних доказів на підтвердження своїх доводів ні суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надав, тим самим не виконавши свого обов`язку, передбаченого ст.ст. 13, 74, 178 ГПК України, щодо доведення обставин, на які він посилається, заперечуючи проти позову. Отже, виходячи з того, що сукупна частка позивачів становить 100% статутного капіталу, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що кворум на загальних зборах ТОВ "Техномаркет 2015" 13.03.2018 був відсутній, що є беззаперечною та виключною підставою для визнання рішень таких зборів недійсними.

Метою звернення позивачів до суду з вказаним позов є захист та відновлення їхніх корпоративних прав, порушених внаслідок незаконного укладення правочинів від їх імені, волевиявлення щодо яких у них було відсутнє. Обрані позивачами способи захисту, шляхом визнання оспорюваних правочинів та прийнятого на їх підставі рішення загальних зборів недійсними, є такими, що повністю відновлюють порушені права позивачів як учасників ТОВ "Техномаркет 2015", а тому такі способи судового захисту є належними та ефективними.

Також позивачі звертають увагу на аналогічну справу №910/12279/18 за позовом ТОВ "Фріз Оіл Груп" та Компанії "Корнетта Інвестмент ЛТД." до Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" та ТОВ "Еней-Агро" з аналогічними позовними вимогами, яка розглянута судами усіх інстанцій, в тому числі Верховним Судом, за результатом чого судами винесено рішення про задоволення вимог, які набрали законної сили та є остаточними.

01.03.2021 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/610/19. Клопотання сторін про відкладення розгляду справи задоволено, ухвалено відкласти розгляд даної справи на 18.03.2021.

У судове засідання 18.03.2021 з`явилися представники сторін, третя особа представників не направила, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що учасники справи були належно повідомлені про час та місце проведення наступного судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Так, представник відповідача-1 у судовому засіданні 18.03.2021 просив суд апеляційної інстанції дослідити документи, наявні в матеріалах справи, а саме генеральні довіреності позивачів-3, -4, протокол загальних зборів, реєстр директорів позивачів-3, -4.

Судом апеляційної інстанції досліджено названі документи, визнано їх належними та допустимими в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України та, відповідно прийнято до уваги під час встановлення обставин, які входять в предмет доказування.

У судовому засіданні 18.03.2021 представник відповідача-1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В свою чергу, представник позивачів проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити оскаржуване рішення без змін. Представник відповідача-2 підтримав доводи позивачів, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 18.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004862927 від 15.01.2019, розмір статутного капіталу ТОВ "Техномаркет 2015" становить 10 000, 00 грн.

Станом на 20.03.2018 учасниками ТОВ "Техномаркет 2015" були:

- ТОВ "Фріз Оіл Груп", внесок якого до статутного капіталу ТОВ "Техномаркет 2015" становив 1 000, 00 грн (10% статутного капіталу);

- ТОВ "Пром Сервіс 2000", внесок якого до статутного капіталу ТОВ "Техномаркет 2015" становив 2 500, 00 грн (25% статутного капіталу);

- Компанія "Корнетта Інвестмент ЛТД.", внесок якої до статутного капіталу ТОВ "Техномаркет 2015" становив 4 000, 00 грн (40% статутного капіталу);

- Компанія "Меліан Менеджмент ЛТД." внесок якої до статутного капіталу ТОВ "Техномаркет 2015" становив 2 500, 00 грн (25% статутного капіталу).

12.03.2018 загальними зборами ТОВ "Фріз Оіл Груп" були прийняті рішення, оформлені протоколом №14, про:

- вихід ТОВ "Фріз Оіл Груп" зі складу учасників ТОВ "Техномаркет 2015", шляхом укладення договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства;

- надання повноважень директору Товариства ОСОБА_5 на представлення інтересів ТОВ "Фріз Оіл Груп" з правом голосу, підписання Протоколу, договорів купівлі-продажу та інших документів, необхідних для оформлення виходу ТОВ "Фріз Оіл Груп" зі складу учасників ТОВ "Техномаркет 2015".

Вищевказаний протокол загальних зборів ТОВ "Фріз Оіл Груп" №14 від 12.03.2018 був підписаний єдиним учасником товариства, якому належить 100% статутного капіталу ТОВ "Фріз Оіл Груп", ОСОБА_5 .

У той же день, 12.03.2018 загальними зборами ТОВ "Пром Сервіс 2000" були прийняті рішення, оформлені протоколом №10, про:

- вихід ТОВ "Пром Сервіс 2000" зі складу учасників ТОВ "Техномаркет 2015", шляхом укладення договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства;

- надання повноважень директору Товариства ОСОБА_4 на представлення інтересів ТОВ "Пром Сервіс 2000" з правом голосу, підписання Протоколу, договорів купівлі-продажу та інших документів, необхідних для оформлення виходу ТОВ "Пром Сервіс 2000" зі складу учасників ТОВ "Техномаркет 2015".

Вищевказаний протокол загальних зборів ТОВ "Пром Сервіс 2000" №10 від 12.03.2018 був підписаний ОСОБА_5 , як представником Компанії "Тангіа Бізнес Груп Інк.", якій належить 100% статутного капіталу ТОВ "Пром Сервіс 2000".

Крім того, 12.03.2020 сторонами був укладений ряд спірних правочинів, спрямованих на відчуження часток ТОВ "Фріз Оіл Груп", ТОВ "Пром Сервіс 2000", Компанії "Корнетта Інвестмент ЛТД." та Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД." у статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015" на користь Компанії "LARLIN BUSINESS LTD".

13.03.2018 загальними зборам ТОВ "Техномаркет 2015" прийняті рішення, оформлені протоколом без номеру (спірний протокол), про:

- затвердження передання ТОВ "Фріз Оіл Груп", ТОВ "Пром Сервіс 2000", Компанією "Корнетта Інвестмент ЛТД." та Компанією "Меліан Менеджмент ЛТД." належних їм часток у статутному капіталі Товариства на підставі договорів купівлі-продажу на користь Компанії "LARLIN BUSINESS LTD";

- розподілення часток у статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015" здійснити таким чином, що 100% статутного капіталу Товариства, що у грошовому еквіваленті становить 10 000, 00 грн, належить Компанії "LARLIN BUSINESS LTD";

- звільнення ОСОБА_8 з посади директора ТОВ "Техномаркет 2015" з 13.03.2018;

- призначення на посаду виконуючого обов`язки директора ТОВ "Техномаркет 2015" ОСОБА_13 з 14.03.2018.

Звертаючись до суду з вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018, укладених між Компанією "LARLIN BUSINESS LTD" та ТОВ "Фріз Оіл Груп", ТОВ "Пром Сервіс 2000", Компанією "Корнетта Інвестмент ЛТД.", Компанією "Меліан Менеджмент ЛТД.", позивачі стверджують про те, що вказані спірні правочини були вчинені поза межами волевиявлення продавців за договорами (позивачів).

Суд першої інстанції враховуючи положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, керуючись принципами розумності та справедливості, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно зі статтями 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004 р. зазначено: "Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права."

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні №3-рп/2003 від 30.01.2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах."

Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Предметом даного спору є права позивачів на участь в іншому господарському товаристві і які за волевиявленням позивачів не припинялися.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Зазначені висновки про те, що порушене право та/або охоронюваний законом інтерес є об`єктом судового захисту, є характерними та загальними для усіх правовідносин, що передані на вирішення суду, у тому числі і для правовідносин у цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018 Компанія "Меліан Менеджмент ЛТД." відчужила на користь Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" частку в статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015" в розмірі 25% за ціною 2 000, 00 грн. Від імені Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД." вищевказаний договір був укладений громадянином ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності від 04.11.2017.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Генеральне доручення від 04.11.2017 на ім`я громадянина ОСОБА_3 зі строком дії до 04.11.2018 видане директором Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД." пані ОСОБА_9 та засвідчене державним нотаріусом Алдо Рейес. Однак, як вбачається з реєстру директорів Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД.", пані ОСОБА_9 займала посаду директора вказаної Компанії протягом строку з 09.09.2015 по 21.12.2015, у подальшому на вказану посаду був призначений ОСОБА_7 , який обіймає посаду директора з 21.12.2015 по даний час.

З урахуванням встановлених обставин місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що пані ОСОБА_9, як особа, яка на момент видачі Генерального доручення від 04.11.2017 на ім`я громадянина ОСОБА_3 , не перебувала на посаді директора Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД.", не була представником та уповноваженою особою Компанії, а тому не могла передоручити виконання частини своїх повноважень громадянину ОСОБА_3 .

Крім того, у своїй нотаріально посвідченій заяві від 29.10.2019 державний нотаріус Алдо Г. Рейес засвідчив, що підпис на нотаріальному посвідченні Генерального доручення від 04.11.2017 на ім`я громадянина ОСОБА_3 , виданого директором Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД." пані ОСОБА_9, не є його справжнім підписом та не схожий на його підпис. Державний нотаріус Алдо Г. Рейес стверджує, що немає іншого юриста чи нотаріуса, який проводить державну діяльність в Белізі з ім`ям Алдо Г. Рейес , тому державний нотаріус вважає, що вказане нотаріальне посвідчення є підробленим документом.

На підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018 Компанія "Корнетта Інвестмент ЛТД." відчужила на користь Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" частку у статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015" в розмірі 40% за ціною 4 000, 00 грн. Від імені Компанії "Корнетта Інвестмент ЛТД." вищевказаний договір був укладений громадянином ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності від 04.09.2017.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Генеральне доручення від 04.09.2017 на ім`я громадянина ОСОБА_2 зі строком дії до 04.09.2018 видане директором Компанії "Корнетта Інвестмент ЛТД." паном Рубеном Ланза та засвідчене державним нотаріусом Алдо Рейес. У своїй нотаріально посвідченій заяві від 27.01.2020 державний нотаріус Алдо Г. Рейес засвідчив, що підпис на нотаріальному посвідченні Генерального доручення від 04.09.2017 на ім`я громадянина ОСОБА_2 , виданого директором Компанії "Корнетта Інвестмент ЛТД." паном Рубеном Ланза, не є його справжнім підписом та не схожий на його підпис. Державний нотаріус Алдо Г. Рейес стверджує, що немає іншого юриста чи нотаріуса, який проводить державну діяльність в Белізі з ім`ям Алдо Г. Рейес , тому державний нотаріус вважає, що вказане нотаріальне посвідчення є підробленим документом.

На підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018 ТОВ "Пром Сервіс 2000" відчужило на користь Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" частку у статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015" в розмірі 25% за ціною 2 000,00 грн. Від імені ТОВ "Пром Сервіс 2000" вищевказаний договір був укладений директором товариства ОСОБА_4 .

Однак, як підтверджується висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №33645/33646/19-32 від 27.04.2020, підпис від імені ОСОБА_4 у графі "Продавець" розділу " 12. Реквізити сторін" у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015", укладеному 12.03.2018 між ТОВ "Пром Сервіс 2000" та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD", виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

На підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018 ТОВ "Фріз Оіл Груп" відчужило на користь Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" частку у статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015" в розмірі 10% за ціною 1 000,00 грн. Від імені ТОВ "Пром Сервіс 2000" вищевказаний договір був укладений директором товариства ОСОБА_5 .

Однак, як підтверджується висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 33645/33646/19-32 від 27.04.2020, підпис від імені ОСОБА_5 у графі "Продавець" розділу " 12. Реквізити сторін" у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015", укладеному 12.03.2018 між ТОВ "Фріз Оіл Груп" та Компанією "LARLIN BUSINESS LTD", виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №33645/33646/19-32 від 27.04.2020 відповідає установленим статтею 98 Господарського процесуального кодексу України вимогам до висновку.

За таких обставин, висновок експерта має доказову силу і підлягає оцінці на рівні з іншими доказами за правилами, встановленими статтю 86 Господарського процесуального кодексу України.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу можуть бути будь-який товар, який не виключений з цивільного обороту, у тому числі майнові права, або права вимоги. Згідно з ч. 1 статті 658 цього Кодексу право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013).

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає доведеними твердження позивачів про те, що спірні договори не підписувалися їх уповноваженими представниками, а укладення таких договорів було вчинено за відсутності волевиявлення позивачів на їх укладення, що свідчить про порушення прав позивачів і є підставою для визнання недійсними на підставі ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України спірних договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Техномаркет 2015" від 12.03.2018, укладених між Компанією "LARLIN BUSINESS LTD" та ТОВ "Фріз Оіл Груп", ТОВ "Пром Сервіс 2000", Компанією "Корнетта Інвестмент ЛТД.", Компанією "Меліан Менеджмент ЛТД.".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 по справі № 911/1529/17.

Щодо визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Техномаркет 2015" від 13.03.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказаним протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Техномаркет 2015" від 13.03.2018, у тому числі, були прийняті рішення про:

- затвердження передання ТОВ "Фріз Оіл Груп", ТОВ "Пром Сервіс 2000", Компанією "Корнетта Інвестмент ЛТД." та Компанією "Меліан Менеджмент ЛТД." належних їм часток у статутному капіталі Товариства на підставі договорів купівлі-продажу на користь Компанії "LARLIN BUSINESS LTD";

- розподілення часток у статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015" здійснити таким чином, що 100% статутного капіталу Товариства, що у грошовому еквіваленті становить 10 000, 00 грн, належить Компанії "LARLIN BUSINESS LTD".

Спірний протокол загальних зборів учасників ТОВ "Техномаркет 2015" від 13.03.2018 був підписаний:

- від імені учасника ТОВ "Фріз Оіл Груп" - директором ОСОБА_5 ;

- від імені учасника ТОВ "Пром Сервіс 2000" - директором ОСОБА_4 ;

- від імені учасника Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД." - громадянином ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності від 04.11.2017;

- від імені учасника Компанії "Корнетта Інвестмент ЛТД." - громадянином ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності від 04.09.2017.

Однак, як свідчать матеріали справи Компанія "Меліан Менеджмент ЛТД." не видавала довіреність від 04.11.2017 на ім`я громадянина ОСОБА_3 та не уповноважувала вказану особу на вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження частки Компаній у статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015".

Водночас, як було встановлено раніше, Компанія "Корнетта Інвестмент ЛТД." не видавала довіреність від 04.09.2017 на ім`я громадянина ОСОБА_2 та не уповноважувала вказану особу на вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження частки Компаній у статутному капіталі ТОВ "Техномаркет 2015".

Крім того, висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №33645/33646/19-32 від 27.04.2020 підтверджується, що підписи від імені ОСОБА_5 у графі "Підписи учасників" у протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Фріз Оіл Груп" №14 від 12.03.2018, а також в графі "Підписи учасників" у протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Пром Сервіс 2000" №10 від 12.03.2020, виконані не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України (п. 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" № 4 від 25.02.2016).

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Заявляючи вимогу про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Техномаркет 2015", оформлених спірним протоколом від 13.03.2018, позивачі вказують на протиправність позбавлення їх належних корпоративних прав на частку в статутному капіталі товариства, проведення загальних зборів без повідомлення учасників товариства та прийняття рішень за відсутності кворуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів (ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства").

Згідно з приписами ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить, зокрема, питання про виключення учасника з товариства.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства").

Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачів або їх уповноважених представників, як учасників ТОВ "Техномаркет 2015", про скликання та проведення загальних зборів вказаного товариства 13.03.2018, що суперечить приписам ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та свідчить про порушення вимог закону під час скликання та проведення вказаних загальних зборів. При цьому, апеляційним судом встановлено, що позивачі у сукупності володіли 100% загальної кількості голосів учасників ТОВ "Техномаркет 2015", проте жоден уповноважений представник жодного з позивачів не був присутній на загальних зборах учасників ТОВ "Техномаркет 2015", що відбулись 13.03.2018.

Таким чином, рішення про зміну складу учасників товариства у зв`язку з відчуженням позивачами їх часток у статутному капіталі та, відповідно, виключення позивачів зі складу учасників ТОВ "Техномаркет 2015", оформлені спірним протоколом загальних зборів від 13.03.2018, були прийняті за відсутності обов`язкового кворуму, встановленого ч. 2 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", що свідчить про порушення вимог закону під час скликання та проведення вказаних загальних зборів.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість вимоги позивачів про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Техномаркет 2015" від 13.03.2018.

Слід зазначити про те, що встановивши наявність порушеного права позивачів, суд при прийнятті рішення враховує мету звернення позивачів до суду та забезпечення поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливості отримання нею відповідного відшкодування. Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Здійснивши оцінку доводів сторін з огляду на більшу вірогідність доказів, які подані сторонами, Господарський суд міста Києва дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/610/19 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника ( ОСОБА_12 ).

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Компанії "LARLIN BUSINESS LTD" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/610/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/610/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Компанією "LARLIN BUSINESS LTD".

4. Матеріали справи №910/610/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 06.04.2021.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова