Рішення

від 29.03.2021 по справі 914/3024/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2021 справа № 914/3024/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Електроконтакт Україна , м.Перемишляни,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Золочівський радіозавод м. Золочів

про: повернення надмірно сплаченої орендної плати за Договором оренди у сумі 562 749, 66 грн.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Кравчук І.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Огоновський О.Р. - представник;

від відповідача: Попович Н.Є. - представник.

ХІД РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Електроконтакт Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Золочівський радіозавод про повернення надмірно сплаченої орендної плати за Договором оренди у сумі 562 749, 66 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/3024/20. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.12.2020 р.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 11.12.2020р. зареєстровано відзив на позовну заяву.

Відзив долучено до матеріалів справи.

До канцелярії Господарського суду Львівської області 21.12.2020р. представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву.

Відповідь на відзив долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21.12.2020р. підготовче засідання відкладено на 20.01.2021 р.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 20.01.2020р. зареєстровано клопотання представника відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.

Клопотання представника відповідача задоволено, відповідні докази долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.01.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/3024/20 на 30 днів з 23.01.2021р., підготовче засідання відкладено на 22.02.2021 р.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 22.02.2021р. зареєстровано клопотання представника відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.

Клопотання представника відповідача задоволено, відповідні докази долучено до матеріалів справи.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 22.02.2021р. зареєстровано клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 22.02.2021р. судом постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів;закрити підготовче провадження у справі №914/3024/20; розгляд справи №914/3024/20 по суті призначити на 01.03.2021 р.

У судовому засіданні 01.03.2021 р. судом, заслухавши вступне слово представників учасників справи, оголошено перерву до 22.03.2021 р.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 22.03.2021р. зареєстровано заперечення представника позивача проти заявлених відповідачем судових витрат .

У судовому засіданні 22.03.2021 р. оголошено перерву до 29.03.2021 р.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 29 .0 3.2021р. зареєстровано подані відповідачем спростування заперечення позивача щодо заявлених відповідачем судових витрат та додаткове спростування доводів позивача.

У судове засідання представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав повністю, проти заявленого представником відповідача розміру понесених судових витрат на правову допомогу заперечив повністю.

У судове засідання представник відповідача з`явився. Позовні вимоги заперечив повністю, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 56 274, 97 грн.

У судовому засіданні 29.03.2021 р. судом, за наслідками розгляду справи по суті, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Щодо змісту заявлених позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю Золочівський Радіозавод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електроконтакт Україна надмірно сплачену орендну плату за Договором оренди нерухомого майна від 20,01.2011 року №172 в розмірі 562 749,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними доводами.

У зв`язку із стрімким поширенням пандемії коронавірусу СОVID-19 на території України, а також запровадженням відповідних обмежувальних карантинних заходів на загальнодержавному та місцевому рівнях, Орендар стикнувся із неможливістю повноцінного та ефективного використання орендованих за Договором приміщень за їх цільовим призначенням.

Урядова заборона на здійснення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень фактично унеможливила трансфер абсолютної більшості працівників до їх робочого місця та, фактично, суттєво та істотно зменшила діяльність кожного виробничого підрозділу Позивача, зокрема й розміщеного в м. Золочів, протягом квітня-травня 2020 року, оскільки, виходячи з особливостей технологічно-виробничого процесу Орендаря, здійснення дистанційної роботи з виробництва та монтажу електричних кабельних мереж є неможливим.

Рівень залучення працівників Золочівського виробничого підрозділу Позивача до роботи склав 20,16% (двадцять цілих шістнадцять сотих відсотка) від загальної кількості у квітні 2020 року та 36,11 % (тридцять шість цілих одинадцять сотих відсотка) у травні 2020 року.

Висновком Львівської торгово-промислової палати було встановлено, що: (а) значна кількість працівників ТОВ Електроконтакт Україна (орієнтовно 54%) проживають в радіусі до 1о км до місцезнаходження виробничих потужностей у м. Золочів; інша частина працівників (близько 46%) проживають в радіусі від 10 до 50 км від виробничих потужностей Позивача, що внаслідок заборони пасажирських перевезень позбавило їх можливості перебувати на робочому місці та брати участь у виробничому процесі (п. 8 Висновку) - аналогічні відомості містяться також і в Довідці ТОВ Електроконтакт Україна № 1973/20 від 16.06.2020 року про співвідношення працівників Позивача за радіусом віддаленості їх місць проживання від Золочівського виробничого підрозділу; (б) ТОВ Електроконтакт Україна працює в режимі переробки іноземної сировини на митній території України і, відповідно, постійно здійснює експортно-імпортні операції (п. 9 Висновку); (в) в результаті впливу вищенаведених обставин об`єми виробництва Золочівського виробничого підрозділу Позивача у квітні та травні 2020 року у порівнянні з лютим 2020 року впали на 80% (п. 10 Висновку).

Позивач неодноразово повідомляв Відповідача про своє право на зменшення розміру орендних платежів за відповідний період з 01 квітня 2020 року по 31 травня 2020 року з метою досудового врегулювання ситуації, яка склалася. Однак, відповідачем не було погоджено зменшення розміру орендної плати.

Так, у зв`язку з запровадженням карантинних заходів та відповідною об`єктивною неможливістю повноцінного використання орендованих приміщень Орендарем, виходячи із норм п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Орендар:

(а) на момент укладення Договору не міг передбачити запровадження загальнонаціонального карантину у березні 2020 року та встановлення відповідних обмежень, пов`язаних як із забороною здійснення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень, що призведе до часткового локауту та масового скорочення кількості задіяних у виробництві працівників, так і до обмежень на перетин кордону;

(б) на момент укладення Договору та його виконання об`єктивно не міг жодним чином вплинути на характер, тривалість та особливості запроваджених обмежень;

(в) не відповідає за обставини, внаслідок яких орендоване майно не могло бути ним використане повною мірою для здійснення власної господарської діяльності;

(г) належним чином неодноразово повідомляв Відповідача про факт настання обставин, які істотно зменшили можливість використання орендованих приміщень.

Отже, неможливість повноцінного використання працівників Позивача внаслідок запроваджених карантинних обмежень перебуває у прямому причиново-наслідковому зв`язку із зменшенням обсягів виробництва та, відповідно, істотним зменшенням можливості повноцінного використання орендованих приміщень для виготовлення електричної кабельної продукції.

Усе це, у свою чергу, дає підстави для застосування відповідних положень п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які надають Позивачу право на сплату орендної плати не вище встановленої цим пунктом межі.

Щодо заперечень позивача заявленої до стягнення відповідачем суми понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У наданих суду запереченнях проти заявлених відповідачем судових витрат, представник позивача просить суд у задоволенні вимог Відповідача про відшкодування витрат на юридичні послуги в цій справі у розмірі 56 274,90 відмовити повністю в зв`язку із порушенням установленого законом механізму відшкодування витрат на професійну правову (правничу) допомогу.

Зазначає, що ОСОБА_1 надавала Відповідачу в цій справі юридичні послуги (а не правову допомогу) у статусі ФОП (а не адвоката).

В аналізованому Договорі про надання юридичних послуг № 01-07/12/19 від 07.12.2020 року адресою представника Відповідача - ОСОБА_1 - вказано: АДРЕСА_1 , що збігається із відомостями, які доступні у відкритому пошуку в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Водночас, у персональному профайлі ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі адвокатів України адреса здійснення адвокатської діяльносгі представника Відповідача зовсім інша, а саме - АДРЕСА_2 і.

З аналізу доданого до Відзиву Рахунку-фактури № 01-09/12/20 від 09.12.2020 року, на підставі якого Відповідач зобов`язаний оплатити надані юридичні послуги, у графі Виконавець міститься вказівка, що послуги надавалися саме ФОП Попович Наталією Євгенівною, а не нею ж у статусі адвоката.

Більше того, вказано також, що вона є платником єдиного податку з групи за ставкою 5%, що прямо суперечить статусу адвоката відповідно до ч. і ст. 13 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Крім цього, розрахунок суми вартості юридичних послуг Попович Наталія Євгенівна здійснює на підставі певних показників, які також представник позивача вважає за доцільне поставити під сумнів з огляду на наступне:

(I) кількість витрачених годин для підготовки до справи (32 год) - однак, представник відповідача не наводить детального розрахунку, який дав би змогу зрозуміти обґрунтованість саме такої кількості витрачених годин (кількість часу, витрачену на: ознайомлення з матеріалами, написання Відзиву, підготовку документів тощо). Вважає, що 32 год є надзвичайно завищеним обсягом часу, який необхідний для підготовки до справи. Заперечень на Відповідь на Відзив Відповідач не подавав, що, безумовно, свідчить про непропорційність заявленої кількості годин фактично витраченому час) для підготовки до справи.;

(II) кількість проаналізованих судових актів (118) - ця підстава для розрахунку вартості юридичних послуг не витримує ніякої критики, оскільки, по-перше, перевірити цю інформацію, очевидно, не має змоги навіть суд, адже представник Відповідача не надав переліку та змісту проаналізованих судових актів, і, по-друте, вона прямо суперечить визначеним ч. 4 ст. 126 ГПК України критеріям співмірності, яким мають відповідати витрати на оплату послуг адвоката (не ФОПа).;

(III) кількість проаналізованих законодавчих та нормативних документів (22) - аналогічно із п. (II) вище, цей фактор не може бути покладений в основу визначення вартості юридичних послуг, адже Позивач та суд, позбавлені можливості перевірити достовірність цієї інформації, яка апріорі не підпадає під жодну з ознак, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України;

(IV) обсяг підготованого процесуального акту - Відзиву (більше 10 ст.) - представник відповідача звертає увагу суду, що кількість сторінок (обсяг документа) також не може вважатися обґрунтованою підставою для значного завищення вартості юридичних послуг, оскільки, в першу чергу, оцінюватися має їх якість, а не кількість. Закон не ставить у залежність вартість наданих послуг від кількості сторінок підготованих процесуальних документів;

(V) фінансовий стан Замовника (задовільний) - для позивача взагалі незрозуміло, як саме це впливає на розмір витрат на юридичні послуги;

(VI) Позивача віднесено до великих платників податків - на даний момент ТОВ Електроконтакт Україна не віднесено до великих платників податків, згідно з Реєстром великих платників податків, затвердженим Наказом Державної податкової служби України від 25.09.2020 року № 520;

(VII) стаж професійної діяльності Попович Наталії Євгенівни, який, нібито, підтверджується датою видачі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (13.05.2009 року). При цьому, сам по собі факт видачі Свідоцтва не є однозначним доказом та підтвердженням того, що Попович Н.Є. дійсно здійснювалась адвокатська діяльність протягом зазначеного періоду часу. Таке Свідоцтво є безперечним доказом права на заняття адвокатською діяльністю, а не аргументом на користь її фактичного здійснення;

(IX) ...кількість винесених судових актів на користь клієнтів адвоката Попович Н.Є. - яка вбачається з Єдиного реєстру судових рішень... . Вказана підстава також є абсолютно неочевидною і неприпустимою задля підтвердження вартості юридичних послуг, оскільки, знову ж таки, не може бути перевірена ні судом ні Позивачем, не підпадає під жоден з критеріїв співміриості (ч. 4 сг. 126 ГПК України), а також не має жодного відношення до суті даної справи, оскільки вартість наданих послуг не може ставитися в залежність від гіпотетично-уявної кількості нібито позитивних судових рішень на користь інших клієнті в представника Відповідача.

Попович Наталія Євгенівна є одним із засновників/учасників Відповідача - ТДВ Золочівський Радіозавод , що підтверджується відомостями із Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що прямо вказує на її особисту заінтересованість у результатах розгляду цієї справи та додатково ставить під сумнів обґрунтованості та реальності понесених Відповідачем витрат на юридичну допомогу, які були оплачені/мали бути оплачені відповідачем на користь одного із своїх кінцевих бенефіціарів.

Аргументи відповідача.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з наступних підстав.

1) Обрання позивачем неналежного способу захисту як підстава для відмови позивачу у задоволенні позову.

Позивач попередньо, не встановивши факту порушеного права в частині зменшення орендної плати - тобто не застосувавши способу захисту порушеного права, передбаченого п.6 ч.І ст.16 ЦК України - зміна правовідношення звернувся до іншого, не ідентифікованого згідно вимог ч.І ст.16 ЦК України способу захисту права - відновлення порушених прав Позивача як зобов`язання з повернення частини надмірно сплаченої орендної плати за Договором у розмірі 562 749, 66 грн. .

Позивачем не вжито жодних заходів щодо належного оформлення процесу зупинки чи припинення на час пандемії господарської діяльності, в тому числі і шляхом закриття чи повернення орендованих приміщень. Не вжито заходів і щодо належного документального оформлення факту зменшення використання орендованих площ чи вартості оренди у спосіб, передбачений чинним цивільним законодавством та нормами укладених догорів оренди.

У суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення надмірно сплачених орендних платежів, оскільки закон не містить вказівки на можливість внесення змін до договору стосовно правовідносин, які вже відбулися.

2) Щодо прямої вказівки закону .

Така протиправність бездіяльності Відповідача щодо повернення орендних платежів не вбачається з так званої прямої вказівки закону , оскільки положення п.14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не підлягає застосування до спірних правовідносин з огляду на вид економічної діяльності Позивача та факт використання Позивачем орендованого ним майна.

Не може бути задоволеною позовна вимога позивача про визнання за ним права на повне звільнення від сплати орендної плати за приміщення цехів за цей період, адже позивачем не доведено, що за весь цей час абсолютно неможливо було користуватися предметом найму.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність причинно-наслідкового зв`язку між карантином та неможливістю повністю і абсолютно використовувати орендоване майно.

3) Щодо яскравого доказу негативного впливу запроваджених заборон щодо перевезення пасажирів (тобто працівників Позивача) на фактичну можливість повноцінного використання орендованого майна задля забезпечення максимально можливих виробничих потужностей Товариства (абз. 4 сг. 4 Позовної заяви) - як підстава для звільнення від сплати орендної плати.

В обґрунтування даної позиції, представник позивача невірно визначив вид перевезень, які використовує Позивач для довезення своїх працівників до місця знаходження виробничих підрозділів, та як наслідок, безпідставно застосував положення нормативних актив щодо заборони здійснення певних видів перевезень.

4) Щодо Розпорядження КМУ від 13.03.2020 року №288-р, згідно якого тимчасово закрито деякі пункти пропуску через державний кордон, які використовуються Позивачем для здійснення експортно-імпортних операцій на постійній основі (абз.1 ст. З, абз.2 ст.4 Позовної заяви).

Вказівка на закриття деяких (яких?) пунктів пропуску без прив`язки кожного такого пункту до кожного рейсу (імпорт - експорт) автомобіля перевізника та відповідних транспортних документів перевізника (Контракт, Invoice, CMR, ПД, тощо) вказує на відсутність належних і допустимих доказів в підтвердження даної позиції.

Враховуючи дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ ЕКУ імпортує давальницьку сировину та експортує готову продукцію в країну місцезнаходження материнської компанії - Федеративна Республіка Німеччина. Відтак, усі пункти пропуску, які ведуть до даної країни як через республіку Польща, так і Словаччину та Угорщину у спірний період були відкритими.

5) Щодо висновку Львівської торгово-промислової палати від 19.06.2020 р. за №19-08- 9/573. ФОРС МАЖОР

Торгово - промислова палата згідно Регламенту та Закону України Про торгово-промислові палати в Україні ніколи не наділялася повноваженнями вищого судового органу, а відтак не вправі встановлювати факт, який має юридичне значення. Такі повноваження обмежені лише одним - засвідчення форс - мажорних обставин .

Торгово - промислова палата в особі Віце президента не є спеціалістами в галузі застосування цивільного та господарського законодавства, зокрема і щодо тлумачення норм про істотну зміну обставин в орендних правовідносинах.

Крім цього, зважаючи на вищезазначені положення законодавства, саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин карантину не свідчить про те, що карантин автоматично звільняє сторону зобов`язання від відповідальності за невиконання її обов`язку.

6) Щодо доводів позивача про зменшення об`ємів виробництва Золочівського виробничого підрозділу Позивача у квітні та травні 2020 року у порівнянні з лютим 2020 року впали на 80% (абз.2 ст. 5 Позовної заяви) та як наслідок об`єктивну неможливість повноцінного використання виробничих потужностей орендованого Позивачем за договором майна (абз. 3 ст. 5 Позовної заяви).

Повноцінне використання виробничих потужностей не є тотожним повноцінному використанню орендованого приміщення. Сам факт розміщення виробничих потужностей, навіть без їх застосування уже є вставленим фактом використання орендованого приміщення.

Товариство - позивач не виступає а ні первісним, а ні кінцевим розпорядником отриманої чи виготовленої (переробленої) продукції. Товариство не характеризується прибутковістю чи збитковістю в прямому розумінні цих термінів, оскільки дохідна і витратна частина господарської діяльності такого товариства вирішується і затверджується виключно материнською компанією з формуванням відповідних статей витрат. Відтак, кількісну необхідність працівників на відповідний виробничий підрозділ визначає, насамперед, позитивна динаміка отримання замовлень материнською компанією від світових автовиробників, а не можливість довезення працівників до місця розташування виробничих підрозділів в Україна чи закриття пунктів пропуску через державний кордон України.

У відзиві на позовну заяву відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (витрат на правову допомогу) у розмірі 56 274, 90 грн.

Представник відповідача надав суду спростування заперечень позивача щодо заявлених відповідачем судових витрат.

Зокрема вказав, ОСОБА_1 в даному судовому процесі наділена усіма необхідними ознаками, які регламентують її діяльність як адвоката, що в повній мірі відповідає вимогам, встановленим ст.16 ГПК України. Представником Відповідна належними і допустимими доказами доведено статус представника в даному судовому процесі як адвоката, факт понесення Відповідачем судових витрат з дотриманням принципу співрозмірності таких витрат із сумою заявленого позову.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

20.01.2011року між Товариством з обмеженою відповідальністю Електроконтакт Україна (надалі - Позивач, Орендар) та Товариством з додатковою відповідальністю Золочівський Радіозавод (надалі - Відповідач, Орендодавець) було укладено Договір оренди нерухомого майна № 172 (надалі - Договір)/

Згідно п. 1 Договору, Орендарю було передано в тимчасове платне користування (оренду) будівлю корпусу збирального цеху, побутовий блок під літерою Г загальною площею 2 305,1 (дві тисячі триста п`ять цілих одна десята) м2, а також будівлю корпусу збирального цеху, побутовий блок під літерою Г' загальною площею 2 311,5 (дві тисячі триста одинадцять цілих п`ять десятих) м2за адресою: Львівська обл., м. Золочів, вул. Кармелюка, 12. Ввказані будівлі розташовані на земельній ділянці площею 2,9865 (дві цілих дев`ять тисяч вісімсот шістдесят п`ять десятитисячних) га із кадастровим номером 4621810100:03:014:0029.

Метою оренди за даним Договором є промислове виробництво Орендарем електричних кабельних мереж, обробку, переробку та іншу, пов`язану з цим діяльність у відповідності до п. 1.4 Договору.

Договір було укладено на 15 (п`ятнадцять) років - до 20 січня 2026 року включно (п . 3.1. Договору).

Згідно з п. 4.3, 4.4 Договору, Орендодавець в перший робочий день кожного наступного місяця виставляє Орендареві рахунок за попередній місяць в українській національній валюті за курсом Національного банку України на день виставлення рахунку. Орендар зобов`язується оплатити орендну плату протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання рахунку на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря.

Орендар здійснював оплату за оренду нерухомого майна на користь Орендодавця, у розмірі та порядку, визначеному Договором.

Позивач зазначає, що у квітні - травні 2020 року був позбавлений можливості повноцінно та ефективно використовувати орендовані приміщення за цільовим призначенням.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV - 2 , з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України було встановлено карантин (у подальшому, загальнонаціональний карантин було продовжено і на момент постановлення судом рішення карантинні обмеження не усунуто).

Законом України від 17.03.2020 року №530-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID - 19) , до переліку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні було додано карантин, що встановлений Кабінетом Міністрів України .

У подальшому, пп. 4 п. 2 Постанови Уряду від 16.03.2020 року № 215 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від її березня 2020 року № 211 було заборонено з 12 год оо хв 18 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, крім перевезення легковими автомобілямию

У подальшому цю заборону було: продовжено до 24.04.2020 року Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 з подальшими змінами та доповненнями за винятком, зокрема, регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, крім перевезення легковими автомобілями;

- службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

- в одному міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах, кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах, за умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів, крім перевезень автомобільними транспортними засобами, передбаченими в абзаці четвертому цього підпункту;

- в одному транспортному засобі та автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах, за умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів; заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення» .

Надалі відповідні обмеження продовжено до 11.05.2020 року Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року № 291 з подальшими змінами та доповненнями; до 22.05.2020 року Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 року № 343).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 року № 288-р, було також тимчасово закрито деякі пункти пропуску через державний кордон, які використовуються Позивачем для здійснення експортно-імпортних операцій на постійній основі.

З витягу з Урядового веб-порталу (gov.ua)-Державна митна служба України вбачається: ОБМЕЖЕННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Для зручності громадян та представників бізнесу, що планують перетинати кордон (пішки або автомобілем)

Держмитслужба оновила мапу пунктів пропуску, на якій можна побачити закриті і відкриті пункти пропуску з української сторони.

Перед виїздом за кордон варто звернути увагу на заходи, які вживаються іншими країнами з протидії розповсюдженню C0VID-19. Можуть бути обмеження в`їзду для громадян України з боку інших країн. Деталі заходів на сайті МЗС

Відкриті автомобільні пункти пропуску: З Польщею: «Устилуг» , «Ягодин", "Смільниця", «Шегині", «Краківець» , «Рава-Руська» , «Грушів» ; Зі Словаччиною: Ужгород» , «Малий Березний» ; З Угорщиною: «Чоп" (Тиса), «Дзвінкове» , «Косино» , «Лужанка", «Вилок" З Румунією: «Дяково» , «Солотвино", «Порубне» ; З Молдовою: «Мамалига» , «Подвір`ївка» , «Зелена» , «Кельменці", «Росошани", «Вашківці» , «Сокиряни", «Бронниця", «Могилів-Подільський» , «Велика Косниця» , «Грабарівка» , «Болгана» , «Студена» , «Старокозаче", "Рені", «Долинське'1, «Виноградівка» , «Табаки» , «Залізничне» , «Нові Трояни", «Малоярославець", «Серпневе» , «Лісове» , «Паланка» (Маяки-Удобне), «Градинці» , «Кучурган» , «Розалівка» , «Гребеники» , «Слов`яносербка", «Павлівка» , «Платонове» , «Дубове", «Федосіївка» ; З Білоруссю: «Сеньківка» , «Нові Яриловичі» , «Виступовичі» , «Доманово"; З Росією: «Готівка " / 'Юнаківка", «Бачівськ» , «Сеньківка» , «Мілове".

Відповіді на найпоширеніші запитання, пов`язані із роботою пунктів пропуску на час карантину: Чи торкнулось вантажних перевезень закриття Україною кордону? Ні. Встановлені обмеження не стосуються здійснення міжнародних вантажних перевезень. Здорова економіка, стабільне постачання сировини і критичного імпорту, виконання експортних контрактів допомагають забезпечувати реалізацію соціальних функцій як державним апаратом, так і свідомим бізнесом.

Які види сполучення для вантажних перевезень працюють на час карантину? Працюють всі великі пункти пропуску, в тому числі основні аеропорти, порти, наземні пункти пропуску. Обмеження стосуються певних місцевих пунктів пропуску, піших переходів, малозавантажених залізничних переходів. Держмитслужба переслідувала інтереси бізнесу, подаючи до Кабміну перелік пунктів пропуску, продовження роботи яких є критично важливим для економіки країни .

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено Додаток № 1 до Договору №П/Р-П-01-18/12/17 про надання послуг з перевезення пасажирів від 18.12.2017 року, що був укладений між Позивачем (як Замовником) та ФОП Великаничем В.Ф. (як Виконавцем), а також Додатком № 1 до Договору № ЗОЛ-ПОС-А про надання послуг з перевезення пасажирів від 30.08.2019 року, що був укладений між Позивачем (як Замовником) та ФОП Грицько І.В. (як Виконавцем) ідентичного змісту, які містять перелік із 66 (шістдесяти шести) населених пунктів, з яких Виконавець здійснює довезення (перевезення) працівників Замовника з населених пунктів Львівської та Тернопільської областей.

Позивачем протягом квітня-травня 2020 року отримано декілька листів від перевізників ФОП Великанич В.Ф. (листи від 17.03.2020 року та від 26.03.2020 року) і ФОП Грицько І.В, (листи від 17.03.2020 року, 26.03.2020 року, 24.04.2020 року, 05.05.2020 року), які повідомляли ТОВ Електроконтакт Україна про те, що внаслідок встановленої Урядом України заборони на здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями), починаючи з 18.03.2020 року виконання зобов`язань Виконавця за Договорами № П/Р-П-01-18/12/17 про надання послуг з перевезення пасажирів від 18.12.2017 року та № ЗОЛ-ПОС-А про надання послуг з перевезення пасажирів від 30.08.2019 року було тимчасово призупинено, а відновлення перевезень було можливим лише після надання Кабінетом Міністрів України дозволу на здійснення відповідної діяльності (з урахуванням динаміки захворюваності).

Позивачем було оголошено простій, що підтверджується долученим до матеріалів справи: (а) наказом № із/К-ПС від 23.03.2020 року про простій, яким було встановлено простій виробництва для працівників Золочівського виробничого підрозділу (відповідно до Додатку № і до нього) та встановлено місцезнаходження працівників у простої їх місце проживання; (б) наказом № 2/КП-С від 04.05.2020 року, яким було встановлено простій виробництва для працівників (відповідно до Додатку № 2 до цього наказу) та визначено місцезнаходження працівників у простої і їх місце проживання.

Позивачем долучено до позовної заяви Висновок Львівської торгово-промислової палати від 19.06.2020 року № 19-08-9/573 щодо неможливості виконання зобов`язань за договором/контрактом через зміну істотних обставин, яку сторони не могли передбачити, на наслідками розгляду заяви №196з/20 від 16.06.2020 р. ТзОВ Електроконтакт У країна ( далі - Висновок).

Як зазначено у п. 10, 11 Висновку, в результаті впливу вказаних обставин об`єми виробництва Золочівського виробничого відділу ТзОВ Електроконтакт Україна у квітні та травні 2020 року у порівнянні з лютим 2020 року впали в межах 80%, що підтверджується Порівняльним аналізом об`ємів виробництва кабельно-провідникової продукції Золочівського виробничого відділу ТзОВ Електроконтакт У країна .

Вказані вище в п. 6-10 обставини, які не дають змоги ТзОВ Електроконтакт Україна у повному обсязі виконати свої зобов`язання за Договором оренди нерухомого майна від 20.01.2011 р., є: надзвичайними та невідворотними, об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору від 20.01.2011 р., своєчасно та у повному обсязі, спричинені карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України Постановою №211 від 11.03.2020 р. та Постановою №392 від 20.05.2020 р., обмеженнями, встановленими Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 288-р. від 13 березня 2020 р., відповідно до вимог чинного законодавства України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Львівська ТПП прийшла до висновку, що: ТзОВ Електроконтакт Україна доклало всіх зусиль і використовувало всі доступні для нього можливості для належного виконання зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна від 20.01.2011 р., а обставини, які перешкоджали повному і своєчасному виконанню зобов`язань, можна визначити як надзвичайні та невідворотні, які не залежать від Орендаря, їх не можна було заздалегідь передбачити й уникнути їх виникнення не викликано проявом недбалості або необережності з боку Орендаря, вони спричинені епідемією (пандемією) коронавірусу COVID-19 та встановленням карантину Кабінетом Міністрів України Постановою №211 від 11.03.2020 р. та Постановою №392 від 20.05.2020 р. обмеженнями, встановленими Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 288-р. від 13 березня 2020 р., об`єктивно унеможливлюють виконання за даних умов зобов`язань відповідно до законодавства України.

Істотна зміна обставин за Договором оренди нерухомого майна від 20.01.2011 р. для ТзОВ Електроконтакт Україна є непередбачуваною, тривалою, невідворотною і вина щодо її виникнення відсутня, бо знаходиться поза межами волі, бажань і дій сторін, порушуючи баланс їх майнових інтересів і позбавлення того, на що вони розраховували, вступаючи в договірні відносини, а також свідчить про прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом унеможливлення повного і своєчасного виконання своїх зобов`язань ТзОВ Електроконтакт Україна .

Істотна зміна обставин, якими сторони Договору оренди нерухомого майна від 20.01.2011 р. керувалися при укладенні договору відповідно до вимог статті 652 Цивільного Кодексу України, для ТзОВ Електроконтакт Україна , діяла в період з 1 квітня 2020 року до 31 травня 2020 року.

Також позивачем долучено до матеріалів справи Лист від 12.05.2020 року (вих. № 1443/20), яким відповідача було сповіщено про неможливість використання орендованих приміщень Орендарем внаслідок вжиття відповідних карантинних заходів, і, з метою зменшення економічних наслідків від запроваджених заборонних заходів та простою виробництва, а також з метою недопущення скорочення/зменшення виробничих потужностей, а відповідно і орендованих виробничих площ, було надіслано прохання про зменшення розміру орендної плати на 8о% у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України .

У відповідь (Лист від 15.05.2020 року за вих. №10) Орендодавець висловив свою згоду на надання допомоги Орендарю в цьому питанні за умови належного обґрунтування підстав для такої допомоги.

Листом від 21.05.2020 року вих. № 1603/20 Позивачем було надано Відповідачу порівняльний аналіз об`ємів виробництва кабельно-провідникової продукції Золочівського виробничого підрозділу ТОВ Електроконтакт Україна в розрізі календарних місяців (інформація відображена у виготовлених хвилинах, як показника, що найбільш точно відображає стан виробництва), а також порівняльний аналіз об`ємів виробництва кабельно-провідникової продукції Золочівського виробничого підрозділу Позивача в розрізі календарних місяців, у кількостях (штуках) виробленої продукції із долученням рахунків-проформ на її експорт.

Відповідачу було надіслано Лист від 24.07.2020 року (вих. № 2593/20), в якому була висловлена пропозиція щодо зменшення розміру орендної плати за період квітня-травня 2020 року, додатковою аргументацією Позивача на підтвердження права на зменшення розміру орендної плати став Висновок Львівської торгово-промислової палати від 19.06.2020 року № 19-08-9/573 щодо неможливості виконання Орендарем зобов`язань за договором через зміну істотних обставин, які сторони не могли передбачити.

Листом від 31.07.2020 року (вих. № 35) ТДВ Золочівський Радіозавод повідомив Позивача про відсутність підстав для зменшення розміру орендної плати та, виставив претензії та рахунок на оплату заборгованості за квітень-травень 2020 року разом із Актами звірки взаємних розрахунків у кількості 5 (п`яти) екземплярів.

Позивач, виходячи із відомостей про задекларовану Відповідачем суму орендної плати за землю за 2020 рік (за земельною ділянкою із кадастровим номером 4621810100:03:012:0036) в розмірі 232 394,92 грн (у відповідності до Листа Головного управління ДПС у Львівській області із вих. № 40407/10/13-01-0415 від 13.10.2020 року), здійснив розрахунок максимальної величини розміру місячної орендної плати з урахуванням п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яка дорівнює місячному розміру витрат Орендодавця на сплату земельного податку за відповідною земельною ділянкою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що фактично Орендар за квітень 2020 року сплатив надмірно орендну плату в розмірі 278 157, 25 грн. та травень 2020 року в розмірі 284 592, 41 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до положень ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, зі змісту приписів ст. 1 , ч. 2 ст. 9 , ч. 2 ст. 759 , ч. 3 ст. 760 ЦК України та ч. 2 ст. 4 , ч. 6 ст. 283 ГК України випливає, що ЦК України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання і пов`язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені ГК України . Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення ЦК України .

Згідно зі ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути : нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГК України ).

Щодо правового регулювання орендної плати, то за змістом ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Щодо цивільного законодавства, то в ч. 4 ст. 762 ЦК України законодавець подібним чином передбачив, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо обставин, які обумовлюють виникнення у орендаря права на зменшення розміру орендної плати, то вони визначені на законодавчому рівні.

Так, законом України №553-ІХ від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" до п. 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було внесені зміни та встановлено, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини 2 ст. 286 ГК України, частин 4 та 6 шостої ст. 762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 286 ГК України та 762 ЦК України, передумовою задоволення вимог про зменшення розміру орендної плати є доведення позивачем факту зміни умов господарювання за договором або зменшення можливостей користування майном відповідно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 року № 611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786 (ЗП України, 1996 р., N 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., N 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

Як вбачаєтсья з витягу з ЄДРЮОФОП ГФ, позивач здійснює наступні види економічної діяльності: 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів (основний); 27.90 Виробництво іншого електричного устатковання; 29.31 Виробництво електричного й електронного устатковання для автотранспортних засобів; 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури.

Виробничих підприємств з видами економічної діяльності Позивача, які звільняються від орендної плати або нарахування яким орендної плати за користування нерухомим державним майном зменшується, серед орендарів постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 року № 611 не передбачено.

Як вбачається з п.1.4. Договору оренди нерухомого майна № 172 від 20.01.2011 р., укладеного між позивачем та відповідачем метою оренди за даним Договором є промислове виробництво Орендарем електричних кабельних мереж, обробку, переробку та іншу, пов`язану з цим діяльність.

Як свідчать матеріали справи, зміна умов господарювання позивача полягає у зменшенні об`ємів виробництва у квітні та травні 2020 року у порівнянні з лютим 2020 року на 80% через введені обмежувальні карантинні заходи.

Однак, як вірно зазначає відповідач, позивач не надав доказів, що в спірний період він не міг користуватися майном з метою, визначеною у п. 1.4 договору оренди нерухомого майна.

У ст. 286 ГК України законодавець передбачив, що орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, що узгоджується з умовами п. 4.4. Договору оренди.

Суд наголошує, що форс-мажор (в даному випадку - карантин) повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності, що зумовлюють неможливість використання нерухомого орендованого майна, як то заборона певних видів господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходів, якими забороняється доступ до такого майна позивача (уповноважених осіб).

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме запровадження карантинних заходів призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Відповідно до положень частини першої статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України" визначено, що однією із форс-мажорних обставин є введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Слушними у даному випадку є доводи відповідача про те, що саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин карантину не звільняє сторону позивача від обов`язку довести в даному випадку наявність причинно-наслідкового зв`язку між карантином та неможливістю повністю використовувати майно за цільовим призначенням за договором оренди. Обставини неможливості повністю використовувати орендоване майно повинні бути саме такими, що об`єктивно унеможливлюють вчинення відповідних дій.

Стаття 5 ГПК України передбачає, що господарський суд, здійснюючи правосуддя, захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Одним з елементів позову є предмет позову. Предмет позову - матеріально правова вимога, заявлена позивачем у суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення права позивача.

Статтею 16 ЦК України визначено, якими способами захисту цивільних прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, зокрема, припинення дії, яка порушує право; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб тощо.

Статтею 20 ГК України також визначено, якими способами захисту прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків тощо.

Суд зазначає, що спосіб захисту, обраний позивачем у вигляді зменшення суми орендних платежів не відповідає тим, які визначені законом або договором.

За змістом ст. 286 ГК України право орендаря вимагати зменшення розміру орендної плати знаходиться у системному зв`язку з правилом про зміну орендної плати за погодженням сторін, оскільки предметом договору є оренда майна, яке не є державним або комунальним, що робить договірні правовідносини обов`язковими та законом не передбачено випадків для перегляду ціни договору.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий спосіб захисту повинен бути повним, та забезпечувати, таким чином, мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Щодо позовних вимог про стягнення суми надмірно сплачених орендних платежів, то суд визнає їх необґрунтованими, оскільки ці кошти були перераховані як плата за послуги оренди у розмірі, який був визначений цим договором, тобто не можуть вважатися надмірними, тобто зайве сплаченими.

Відповідно до ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, відповідно до статей42,44 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

За змістом цих правових норм у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду (Постанова від 06.03.2019 по справі № 905/1851/17).

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначає Верховний Суд у п. 8.27. постанови від 21.08.2020 у справі №904/2357/20 з 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 з Достатність доказів на нову - Вірогідність доказів та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування вірогідності доказів .

Стандарт доказування вірогідності доказів , на відміну від достатності доказів , підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, суд дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та оцінивши їх у сукупності з огляду на їх вірогідність встановив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Щодо інших доводів і заперечень сторін, то суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до положень ч. 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 56 274, 90 грн., понесених відповідачем, суд виходить з наступного.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених Законом (ч. 2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Положеннями ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас ч. 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, представник відповідача надав належні докази, а саме: Договір про падання юридичних послуг №01-07/12/19 від 07.12.2020 року; довіреність на представництво інтересів Відповідача - ТДВ Золочівський радіозавод за №01-07/12/20 від 07.12.2020року; рахунок №01-09/12/20 від 09.12.2020 року на оплату юридичних послуг; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1511 від 13.05.2009 р.; платіжне доручення №1546 від 14.12.2020р. про сплату ТДВ Золочівський радіозавод ФОП Попович Наталії Євгенівні 56 274, 97 грн. згідно рахунку - фактури №01-09/12/20 від 09.12.2020р. за юридичні послуги у формі правової допомоги у справі №914/3024/20.

Договір про падання юридичних послуг №01-07/12/19 від 07.12.2020 року укладено між Товариством з додатковою відповідальністю Золочівський радіозавод та адвокатом Попович Наталією Євгенівною, яка здійснює свою діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1511 від 13.05.2009 року у формі фізичної особи - підприємця на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_1 , яка здійснює свою діяльність за адресою: 79060, м. Львів, вул. Івана Пулюя, 9/46 .

Наявним у матеріалах справи свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1511 від 13.05.2009 р. підтверджується, що Попович Наталія Євгенівна здійснює адвокатську діяльність з травня 2009 року.

КСУ у рішенні від 30.09.2009 р. №23-рп/2009 (п. 3.2 ) зазначив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

У Рішенні №98 Ради адвокатів України від № 98 Про затвердження роз`яснення щодо підстав для здійснення адвокатської діяльності зазначено: фізична особа, яка має статус адвоката та бажає здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, однак всупереч вимогам ПКУ не стала на облік у контролюючих органах як самозайнята особа, але при цьому зареєстрована як фізична особа - підприємець, має право бути захисником у розумінні статті 45 Кримінального процесуального кодексу України чи здійснювати представництво іншої особи в суді як адвокат, виключно уклавши договір з клієнтом як адвокат відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Господарський суд констатує, що особа, яка надає правову допомогу, може одночасно бути адвокатом, який здійснює захист, представництво, тощо згідно з свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю або особою, яка надає інші види правової допомоги, зареєструвавшись як фізична особа - підприємць за основним видом КВЕД 2010 69.10 Діяльність у сфері права .

Відтак, не заслуговують на увагу аргументи представника позивача про те, що не підлягають відшкодуванню витрати за юридичні послуги, надані ОСОБА_1 у статусі ФОПа.

Відповідно до умов п. 6.1., 6.2. Договору про надання юридичних послуг, сума винагороди, яку Замовник сплачує за виконання послуг Виконавцю згідно н 2.1. цього Договору обумовлюється у виставленому на виконання даного Договору Рахунку Виконання, залежить від складності справи, тривалості судового спору, можливих правових і фінансових наслідків для сторони - Замовника, значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони та публічним інтересом до справи. Основоположним критерієм для визначення вартості наданих послуг слугує кваліфікація і досвід адвоката, що становить більше 10 (десяти) років та характеризується 80% винесених на користь клієнтів Виконавця судових рішень. Фінансовий стан Замовника та ціна позову впливають на визначення суми винагороди, яка повинна бути не меншою 10% під суми позову за повний супровід судового спору, в чому числі в порядку апеляційного чи касаційного оскарження винесених рішень.

Спосіб оплати - передоплата у формі авансового платежу на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений у реквізитах даного Договору. Рахунок виставляється Виконавцем після ознайомлення з матеріалами справи, підготовки відповідних документів та висновку щодо складності такої, кількості прогнозованого часу та затрачених зусиль Виконавець залишає за собою право відмовитись від участі у процесі, у поданні необхідних документів, заяв, клопотань у випадку неповного чи неналежного виконання Замовником взятих на себе зобов`язань щодо оплати авансового платежу на користь Виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Попович Наталія Євгенівна здійснювала представництво інтересів відповідача, зокрема представляла інтереси останнього у судових засіданнях 21.12.2020, 20.01.2021, 23.02.2021, 01.03.2021, 22.03.2021, 29.03.2021; представником відповідача подано відзив на позовну заяву ( від 11.12.2020р., зареєстрований під № 35541/20), долучено відповідні докази на підтвердження позиції по справі, зокрема до згаданого попередньо відзиву та клопотання про долучення доказів (від 17.02.2021р., зареєстрований під №3824/21); також надано додаткове спростування доводів позивача (від 29.03.2021р., зареєстрований під №7473/21) та спростування заперечення позивача щодо заявлених відповідачем судових витрат (від 29.03.2021р., зареєстрований під №7476/21).

Представником відповідача здійснено розрахунок вартості наданої правової допомоги виходячи з умов п. 6.1. Договору про надання юридичних послуг: ціна позову - 562 749. 66 грн /10% від ціни позову складає 56 274 гри 97 коп.; складність справи - складна; прогнозовану кількість годин для підготовки по справі - 32 години; кількість проаналізованих судових актів - 118, кількість проаналізованих законодавчих та нормативних документів - 22, форма підготовленого процесуального акту Відзив на позов