Рішення

від 24.03.2021 по справі 309/3603/18

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/3603/18

Провадження № 2/309/462/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судових засідань Орос В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Король О.Ю. про визнання договорів дарування неукладеними, припинення правовідносин які виникли з підписання договорів дарування, визнання договорів дарування такими, що не набули відповідних правових наслідків-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася в суд в особі свого представника ОСОБА_4 з позовом до відповідача, в якому просила суд визнати договір дарування житлового будинку в АДРЕСА_1 підписаний 16.09.2009 року та договір дарування земельної ділянки підписаний 22.11.2015 року та посвідчені приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу Король О.Ю. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 неукладеними та такими що не створили відповідних правових наслідків. Припинити правовідносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які виникли з підписанням оскаржуваних договорів дарування житлового будинку та земельних ділянок.

Ухвалою суду від 30.10.2019 року залучено у якості правонаступника у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Король О.Ю. про визнання договорів дарування неукладеними, припинення правовідносин які виникли з підписання договорів дарування, визнання договорів дарування такими, що не набули відповідних правових наслідків, після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_5 .

В позовній заяві представник позивачки посилається на те, що 16.09.2009 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Король О.Ю. посвідчений договір дарування житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . 22.11.2010 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Король О.Ю. посвідчений договір дарування земельної ділянки площею 0,5555 га., що належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власнсоті на землю серія ЗК-013 №20196 від 26.06.2003 року. Згідно даного договору ОСОБА_3 подарувала житловий будинок та земельну ділянку своєму внуку ОСОБА_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 . Однак відповідач дарунок фактично не прийняв, оригіналу договорів не отримав, будинок та земельну ділянку на себе не переоформив, до будинку не вїхав, комунальні послуги не сплачував. Крім того, договір дарування земельної ділянки позивачкою взагалі не підписувався. На початку 2017 року відповідач декілька разів приходив до позивачки та погрожував їй що виселить її з її власного будинку, хоча сам фактичного жодного дня не проживав там, оскільки тривалий час проживав у АДРЕСА_2 , а потім переїхав проживати до своєї дружини. З того часу ОСОБА_3 зрозуміла, що її права можуть бути порушені, що і стало причиною звернення до суду.

Крім того, ухвалою Хустського районного суду від 03.12.2018 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельні ділянки кадастрові номери: 2125381400:01:001:0015, 2125381400:01:009:0192, 2125381400:01:009:0191, призначені для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства що розташовані в АДРЕСА_1 та в урочищі Поточок загальною площею 0,5555 га, що належать ОСОБА_3 згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії ЗК-013 №20196 від 26.06.2003 року.

Представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 23.03.2021 року подала до суду заяву про розгляд справи у їх з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задоволити та одночасно вирішити питання скасування заходів забезпечення позову. В поданій заяві позивач та його представник питання стягнення судових витрат не ставили.

Відповідач ОСОБА_2 09.02.2021 року подав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Третя особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Король О.Ю. 20.02.2020 року подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та винесення рішення на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, з урахуванням заяв поданих сторонами по справі про слухання справи у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_5 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З роз`яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , вбачається, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 16.09.2009 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Король О.Ю. посвідчений договір дарування житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . 22.11.2010 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Король О.Ю. посвідчений договір дарування земельної ділянки площею 0,5555 га., що належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власнсоті на землю серія ЗК-013 №20196 від 26.06.2003 року. Згідно даного договору ОСОБА_3 подарувала житловий будинок та земельну ділянку своєму внуку ОСОБА_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 . Однак відповідач дарунок фактично не прийняв, оригіналу договорів не отримав, будинок та земельну ділянку на себе не переоформив, до будинку не вїхав, комунальні послуги не сплачував. Крім того, позивачка зазначала в позовній заяві, що договір дарування земельної ділянки нею взагалі не підписувався.

Згідно висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчого дослідження від 03.12.2002 року №9365: підписи від імені ОСОБА_3 у графі Дарувальник у договорі дарування земельної ділянки від 22.11.2010 року та Даритель у договорі дарування житлового будинку від 16.09.2009 року виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ході судового розгляду сторона позивача навела докази в обґрунтування своїх вимог, які дають суду підстави визнати недійсними оскаржувані нею договори дарування житлового будинку та земельних ділянок.

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст.717 цього Кодексу за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Частиною п`ятою ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За змістом ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (частина перша статті 718 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина перша статті 722 ЦК України).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

Відповідно до частини першої статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, установлених законом.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року №9 роз`яснено, що правочин, учинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент учинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також те, що вона має істотне значення. Помилка, допущена внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін, не є підставою для визнання правочину недійсним.

В даному випадку до спірних правовідносин суд застосовує частину першу статті 229 ЦК України, яка передбачає правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки, у зв`язку з чим договори дарування житлового будинку та земельної ділянки, що укладені між сторонами слід визнати недійсними.

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд вважає, що вказаний строк позивачем попущено з поважних причин, оскільки лише на початку 2017 року вона дізналася, що її права як власника можуть бути порушені.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,141,206,247,258-268,280-282 ЦПК України, ст.ст. 202,203, 229,256,257,267,719 ЦК Кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_5 - задовольнити.

Поновити ОСОБА_5 строк позовної давності за даним позовом.

Визнати договір дарування житлового будинку в АДРЕСА_1 підписаний 16.09.2009 року та договір дарування земельної ділянки підписаний 22.11.2015 року та посвідчені приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу Король О.Ю. між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , неукладеними та такими що не створили відповідних правових наслідків.

Припинити правовідносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які виникли з підписанням оскаржуваних договорів дарування житлового будинку та земельних ділянок.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Хустського районного суду від 03.12.2018 року шляхом накладення арешту на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельні ділянки кадастрові номери: 2125381400:01:001:0015, 2125381400:01:009:0192, 2125381400:01:009:0191, призначені для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства що розташовані в АДРЕСА_1 та в урочищі Поточок загальною площею 0,5555 га, що належать ОСОБА_3 згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії ЗК-013 №20196 від 26.06.2003 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.