Ухвала

від 29.03.2021 по справі 335/955/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/955/21 1-кс/335/1859/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддяОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,перекладача ОСОБА_6 ,підозрюваного ОСОБА_7 розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Тунісу, громадянина Туніської Республіки, перебуває на підставі посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 , офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 , за погодженням з заступником начальника відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні СУ ГУНП у Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021080000000006 від 20.01.2021 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст.307 КК України.

Встановлено,що ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне повідомлення про вчинення особливого тяжких кримінальних правопорушень зі створенням штучних доказів, керуючись особистою неприязню до співробітників УСБУ та правоохоронних органів вцілому, з метою їх дискредитації, 15.01.2021звернувся до Запорізької обласної прокуратури, розташованої за адресою: м. Запоріжжя вул. Залізнична 17 з відповідною заявою про вчинення злочину окремими співробітниками УСБУ в Запорізькій області. За вказаним фактом на підставі заяви ОСОБА_7 прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021080000000003 за ч. 2 ст. 307 КК України та розпочато досудове розслідування.

Так, діючи з вказаною метою, ОСОБА_7 , будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, та настання можливих наслідків у разі таких дій, 15.01.2021 під час допиту у якості свідка повідомив прокурору про вчинення кримінального правопорушення окремими співробітниками ГВ БКОЗ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також іншими особами та детально розповів про неіснуючі фактичні обставини вчинення особливо тяжкого злочину групою осіб, до складу якої входили вищевказані співробітники, які, нібито, організували та займаються незаконним збутом наркотичних та психотропних речовин у великих розмірах, тобто систематично вчиняють злочини, передбачені ч.2 ст. 307 КК України.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на дискредитацію співробітників УСБУ шляхом надання завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину а також надання прокурору свідчень та створення при цьому штучних доказів обвинувачення, ОСОБА_7 вирішивзалучитидо вказаних противоправних дій ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, у період часу з 15.01.2021 по 30.01.2021 під час особистих зустрічей, які відбулись між ним та громадянкою України ОСОБА_12 , а саме 21.01.2021, 22.01.2021, 27.01.2021, 28.01.2021, 29.01.2021 у вечірній час, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, у приміщенні квартири АДРЕСА_2 та у дворі цього будинку намагався запевнити останню у наявності загрози щодо неї з боку вказаних співробітників УСБУ про притягнення останньої до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних речовин, та підбурював до надання неправдивих свідчень прокурору стосовно обставин вчинення кримінальних правопорушень співробітниками УСБУ в Запорізькій області, а також проводив детальний інструктаж щодо створення штучних доказів обвинувачення в особливо тяжкому злочині стосовно співробітника УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_9 .

Водночас, Жендубі Мохамед Зієд, реалізовуючи свій злочинний план, діючи умисно, розповів ОСОБА_12 , про те, що ним подана заява про вчинення злочину до правоохоронних органів стосовно співробітників УСБУ, яка не відповідає фактичним обставинам та відомості, викладені у ній, надавались з метою досягнення ним особистих цілей. Окрім цього, ОСОБА_7 запропонував передати ОСОБА_12 наркотичні засоби з метою подальшого «підкидання» їх співробітників УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_9 .

Так, діючи умисно, з метою створення штучних доказів в обвинуваченні співробітників УСБУ в Запорізькій області у вчиненні особливо тяжких злочинів, зокрема співробітника ГВ БКОЗ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_9 , пов`язаних з незаконним обігом наркотичних та психотропних речовин, та їх аналогів, 30.01.2021 у період часу приблизно з 13 години 00 хвилин до 13 годину 35 хвилин, знаходячись на перехресті вулиць Сталеварів та Перемоги у м. Запоріжжі поблизу магазину «Єва», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги 57, під час особистої зустрічі з ОСОБА_12 . ОСОБА_7 передав останній заздалегідь заготовлений згорток, замотаний у паперові серветки, пояснивши при цьому, що у ньому знаходяться психотропні засоби з метою подальшого «підкидання» вказаному співробітнику до салону автомобіля на якому пересувався ОСОБА_9 . Після чого, ОСОБА_7 планував повідомити правоохоронні органи про наявність у цього співробітника речовин обіг, яких заборонено.

Під час особистого огляду о 14.00 годині поблизу міської лікарні № 6 Запорізької міської ради ОСОБА_12 добровільно видала співробітникам ГУВБ СБУ передані ОСОБА_7 речовини, а саме паперовий згорток, у якому знаходились пластинка з надписом «АСАТАR» з вмістом 4 речовин, ззовні схожих на лікарські пігулки, а також 2 поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною світло-сірого кольору.

Крім того установлено, що ОСОБА_7 діючи, незаконно, у порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою подальшого збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, діючи умисно, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфітамін, який став незаконно зберігати у невстановленому органом досудового розслідування місці, з метою подальшого збуту.

Продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на незаконний збут психотропних речовин, 30.01.2021 ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці зі свого особистого номера телефону зателефонував ОСОБА_12 та домовився з нею про зустріч.

У подальшому, у період часу приблизно з 13 години 00 хвилин по 13 години 35 хвилин, знаходячись поблизу магазину «Єва», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги 57, діючи умисно, з корисливих мотивів, під час особистої зустрічі з ОСОБА_12 передав останній заздалегідь заготовлений згорток, замотаний у паперові серветки, пояснивши при цьому, що у ньому знаходяться психотропні засоби.

Під час особистого огляду о 14.00 годині поблизу міської лікарні № 6 Запорізької міської ради ОСОБА_12 добровільно видала співробітникам ГУВБ СБУ передані Жендубі Мохамедом Зієдом речовини, а саме паперовий згорток, у якому знаходились пластинка з надписом «АСАТАR» з вмістом 4 речовин, ззовні схожих на лікарські пігулки, а також 2 поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною світло-сірого кольору.

Так, згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС за № СЕ-19/108-21/1394-МРВ від 31.01.2021 у складі наданих вологих речовин біло-жовтого кольору (вміст двох пакетів з застібкою ZIP lock) виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфітамін, загальна маса якої склала 16,66416г (в перерахунку на основну), яка відповідно до Таблиця невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ від 01.08.2000 № 188 відноситься до особливо великих розмірів

31.01.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 383 КК України.

01.02.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 30.03.2021, без визначення розміру застави.

У кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів, якими обґрунтовано повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень (злочинів), а саме: рапортом начальника першого відділу процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури від 20.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 21.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 28.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01.02.2021; протоколом затримання ОСОБА_7 від30.01.2021;протоколами огляду ОСОБА_12 від 30.01.2021; висновком експертаЗапорізького НДЕКЦМВС за№ СЕ-19/108-21/1394-МРВвід 31.01.2021; іншими матеріалами кримінального провадження.

30.03.2021 спливає визначений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не є можливим, оскільки необхідно провести комплекспроцесуальних таслідчих дій,а саме:допитати в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; провести огляди предметів, вилучених під час проведених обшуків у кримінальному провадженні; призначити судові експертизи по вилученим предметам під час проведених обшуків у кримінальному провадженні; вирішити питання про зняття грифів секретності з матеріалів, отриманих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; отримати тимчасовий доступ до інформації, яка міститься на мобільному телефоні підозрюваного ОСОБА_7 , вилученого в останнього під час обшуку при затриманні у порядку ст. 208 КПК України; отримати тимчасовий доступ до документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 42021080000000003 від 15.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, які перебувають у провадженні ТУ ДБР в м. Мелітополь; здійснити переклад матеріалів кримінального провадження мовою, якою володіє підозрюваний ОСОБА_7 ; виконати інші необхідні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні, необхідність в яких виникне за результатами попередніх слідчих дій;

Зазначені слідчі та процесуальні дії не було проведено раніше, оскільки проведеня додаткових та нових слідчих дій, також зумовлено кількістю, та великим обсягом речових доказів об`єктів дослідження.

Процесуальні дії, які потрібно провести, необхідні для повного і неупередженого розслідування і їх результати будуть мати значення для судового розгляду, а тому направити до суду обвинувальний акт та здійснити судом процедуру щодо призначення його до розгляду у межах строку дії запобіжного заходу, визначеної попередньою ухвалою слідчого судді, не можливо.

Підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання вартою відносно ОСОБА_7 не вбачається, через те, що ризики, враховані судом при обранні відносно нього такого заходу забезпечення кримінального провадження не зменшилися.

Так, заявлений ризик щодо можливості уникнути покарання ОСОБА_7 , при заміні йому міри запобіжного заходу на більш м`який не зменшився, існують підстави вважати, що він, усвідомлюючи тяжкість скоєних злочинів та можливість призначення йому судом покарання, пов`язаного з позбавленням волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також співучасників його злочинної діяльності, таким чином, перешкоджати встановленню істини в даному кримінальному проваджені.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Враховуючи тяжкість вчинених злочинів та усвідомлення ОСОБА_7 невідворотності покарання, є ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_7 може знищити, або сховати речі, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, а саме майно здобуте злочинним шляхом, а також інші предмети, що використовувались вказаною особою під час злочинної діяльності, що зберігаються у місцях, які підлягають встановленню під час проведення досудового розслідування.

З метою уникнення покарання, ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню.

На необхідність залишення в дії обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує сам характер злочинної діяльності, пов`язаної із застосуванням ним до свідків психічного тиску, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_17 .

Крім того, беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_7 обґрунтованопідозрюється увчиненні умисногоособливо тяжкогозлочину усфері обігунаркотичних засобів,психотропних речовин,їх аналогівабо прекурсорів татяжкого злочинупроти правосуддя.Вказані злочинипідозрюваний вчинивне підвпливом будь-якихскрутних життєвихобставин,тим самиморган досудовогорозслідування приходитьдо висновку,що єобґрунтовані підстави сумніватися,що,підозрюваний перебуваючина волі,знов невчинить новиханалогічних чикорисливих злочинів.

Таким чином, зазначені доводи, а також обставини, які були враховані під час обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ст. 178 КПК України, дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим у п.п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_7 може переховатися від органів досудового розслідування й суду, впливати на свідків та осіб, причетність яких до інкримінованого йому злочину підлягає перевірці, а тим самим перешкодить встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, забезпечити виконання процесуальних рішень у провадженні.

Відомості, про наявність обставин, які б перешкоджали продовженню триманню під вартою підозрюваного ОСОБА_7 відсутні.

В той же час, менш суворі міри запобіжних заходів не здатні запобігти ризикам вказаним в ч. 1 ст. 177 КПК України, та гарантувати виконання процесуальних обов`язків підозрюваного.

Беручи до уваги вказане, слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний тайого захисники- адвокат ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заперечували протипродовження підозрюваномузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,посилаючисьна недоведеністьризиків танеобґрунтованість пред`явленоїпідозри та просили відмовити в його задоволенні та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Розглянувши дане клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021080000000006 від 20.01.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст.307 КК України.

31.01.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 383 КК України.

01.02.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 30.03.2021, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 29.03.2021 року продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженню №№42021080000000006 від 20.01.2021 до 4 місяців до 31.05.2021 року

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, оскільки необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 29.03.2021 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 4 місяців , тобто до 31.05.2021 року.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що наявні обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, також слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , обставини, за яких підозрюваним були вчинено дії, що мають ознаки злочинів, які йому інкриміновано, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Також слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не засудженого.

З урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також доказів та обставин, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, та приходить до висновку, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, є недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Матеріалами клопотання підтверджено, що встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 на даний час продовжують існувати, та на переконання слідчого судді, даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Так, органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст.307 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії не тяжких та особливо тяжких злочинів.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя враховує ступінь суспільної небезпеки інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

Доводи сторони захисту в частині недоведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки питання наявності зазначених ризиків, було встановлено слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.

Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу, та стороною захисту не підтверджено, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Беручи до уваги, що під час розгляду клопотання встановлені обставини, що перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку тримання підозрюваного під вартою, не зменшилися ризики, що виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою і відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який, клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню та слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_7 на 60 днів без визначення розміру застави.

Вирішуючи питання про встановлення строку дії ухвали, слідчий суддя виходить з вимог ст. 115 КПК України, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії даної ухвали до 27.05.2021 року включно.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.177, 178, 183, 193-194, 199, 205 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 27.05.2021 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Встановити строк дії ухвали до 27.05.2021 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1