Ухвала

від 19.04.2021 по справі 335/955/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 19.04.2021 Справа № 335/955/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/955/21 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/382/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст. 183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисників підозрюваного ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року, якою у відношенні

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Тунісу, громадянина Туніської Республіки, перебуваючого на підставі посвідки № НОМЕР_1 на постійному проживанні в Україні, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 27 травня 2021 року включно, без визначення розміру застави, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 за погодженням з заступником начальника відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України, за наступних обставин.

Жендубі ОСОБА_11 , маючи умисел на незаконне повідомлення про вчинення особливого тяжких кримінальних правопорушень зі створенням штучних доказів, керуючись особистою неприязню до співробітників УСБУ та правоохоронних органів в цілому, з метою їх дискредитації, 15.01.2021 звернувся до Запорізької обласної прокуратури, розташованої за адресою: м. Запоріжжя вул. Залізнична 17 з відповідною заявою про вчинення злочину окремими співробітниками УСБУ в Запорізькій області. За вказаним фактом на підставі заяви ОСОБА_7 прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021080000000003 за ч. 2 ст. 307 КК України та розпочато досудове розслідування.

Так, діючи з вказаною метою, ОСОБА_7 , будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, та настання можливих наслідків у разі таких дій, 15.01.2021 під час допиту у якості свідка повідомив прокурору про вчинення кримінального правопорушення окремими співробітниками ГВ БКОЗ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також іншими особами та детально розповів про неіснуючі фактичні обставини вчинення особливо тяжкого злочину групою осіб, до складу якої входили вищевказані співробітники, які, нібито, організували та займаються незаконним збутом наркотичних та психотропних речовин у великих розмірах, тобто систематично вчиняють злочини, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на дискредитацію співробітників УСБУ шляхом надання завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину а також надання прокурору свідчень та створення при цьому штучних доказів обвинувачення, ОСОБА_7 вирішив залучити до вказаних противоправних дій ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, у період часу з 15.01.2021 по 30.01.2021 під час особистих зустрічей, які відбулись між ним та громадянкою України ОСОБА_15 , а саме 21.01.2021, 22.01.2021, 27.01.2021, 28.01.2021, 29.01.2021 у вечірній час, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, у приміщенні квартири АДРЕСА_2 та у дворі цього будинку намагався запевнити останню у наявності загрози щодо неї з боку вказаних співробітників УСБУ про притягнення останньої до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних речовин, та підбурював до надання неправдивих свідчень прокурору стосовно обставин вчинення кримінальних правопорушень співробітниками УСБУ в Запорізькій області, а також проводив детальний інструктаж щодо створення штучних доказів обвинувачення в особливо тяжкому злочині стосовно співробітника УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_12 .

Водночас, Жендубі Мохамед Зієд, реалізовуючи свій злочинний план, діючи умисно, розповів ОСОБА_15 , про те, що ним подана заява про вчинення злочину до правоохоронних органів стосовно співробітників УСБУ, яка не відповідає фактичним обставинам та відомості, викладені у ній, надавались з метою досягнення ним особистих цілей. Окрім цього, ОСОБА_7 запропонував передати ОСОБА_15 наркотичні засоби з метою подальшого «підкидання» їх співробітників УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_12 .

Так, діючи умисно, з метою створення штучних доказів в обвинуваченні співробітників УСБУ в Запорізькій області у вчиненні особливо тяжких злочинів, зокрема співробітника ГВ БКОЗ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_12 , пов`язаних з незаконним обігом наркотичних та психотропних речовин, та їх аналогів, 30.01.2021 у період часу приблизно з 13 години 00 хвилин до 13 годину 35 хвилин, знаходячись на перехресті вулиць Сталеварів та Перемоги у м. Запоріжжі поблизу магазину «Єва», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги 57, під час особистої зустрічі з ОСОБА_15 . ОСОБА_7 передав останній заздалегідь заготовлений згорток, замотаний у паперові серветки, пояснивши при цьому, що у ньому знаходяться психотропні засоби з метою подальшого «підкидання» вказаному співробітнику до салону автомобіля на якому пересувався ОСОБА_12 . Після чого, ОСОБА_7 планував повідомити правоохоронні органи про наявність у цього співробітника речовин обіг, яких заборонено.

Під час особистого огляду о 14.00 годині поблизу міської лікарні № 6 Запорізької міської ради ОСОБА_15 добровільно видала співробітникам ГУВБ СБУ передані ОСОБА_7 речовини, а саме паперовий згорток, у якому знаходились пластинка з надписом «АСАТАR» з вмістом 4 речовин, ззовні схожих на лікарські пігулки, а також 2 поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною світло-сірого кольору.

Крім того установлено, що ОСОБА_7 діючи, незаконно, у порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою подальшого збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, діючи умисно, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфітамін, який став незаконно зберігати у невстановленому органом досудового розслідування місці, з метою подальшого збуту.

Продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на незаконний збут психотропних речовин, 30.01.2021 ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці зі свого особистого номера телефону зателефонував ОСОБА_15 та домовився з нею про зустріч.

У подальшому, у період часу приблизно з 13 години 00 хвилин по 13 години 35 хвилин, знаходячись поблизу магазину «Єва», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги 57, діючи умисно, з корисливих мотивів, під час особистої зустрічі з ОСОБА_15 передав останній заздалегідь заготовлений згорток, замотаний у паперові серветки, пояснивши при цьому, що у ньому знаходяться психотропні засоби.

Під час особистого огляду о 14.00 годині поблизу міської лікарні № 6 Запорізької міської ради ОСОБА_15 добровільно видала співробітникам ГУВБ СБУ передані Жендубі Мохамедом Зієдом речовини, а саме паперовий згорток, у якому знаходились пластинка з надписом «АСАТАR» з вмістом 4 речовин, ззовні схожих на лікарські пігулки, а також 2 поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною світло-сірого кольору.

Так, згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС за № СЕ-19/108-21/1394-МРВ від 31.01.2021 у складі наданих вологих речовин біло-жовтого кольору (вміст двох пакетів з застібкою ZIP lock) виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфітамін, загальна маса якої склала 16,66416г (в перерахунку на основну), яка відповідно до Таблиця невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ від 01.08.2000 № 188 відноситься до особливо великих розмірів.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України.

20 січня 2021 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021080000000006 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України (а.с. 1-2 додатків до клопотання про продовження строку тримання під вартою).

30 січня 2021 року ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 19-24 додатків до клопотання про продовження строку тримання під вартою).

31січня 2021року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України (а.с. 43-45 додатків до клопотання про продовження строку тримання під вартою).

1 лютого 2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 30 березня 2021 року, без визначення застави (а.с. 53 додатків до клопотання про продовження строку тримання під вартою).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженню №42021080000000006 від 20 січня 2021 року до 4 місяців - 31 травня 2021 року.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя врахував наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , обставин, за яких підозрюваним були вчинено дії, що мають ознаки злочинів, які йому інкриміновано та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Крім того, зазначив про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час застосування запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисники підозрюваного адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вважають ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

В обґрунтування своєї скарги зазначають, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного в порядку вимог КПК, крім того, підозра є необґрунтованою, оскільки органами слідства не представлено достатніх і законних підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, та взагалі не представлено жодного доказу, який свідчив би про наявність підстав для застосування будь-якої міри запобіжного заходу, а дії співробітників правоохоронних органів, вказують на провокацію відносно ОСОБА_7 .

Вказують, що 30 січня 2021 року о 13 год. 45 хв. ОСОБА_7 було фактично затримано відповідно до ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. При цьому підстава затримання зазначена в протоколі - п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, тобто якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. Крім того, у графі конкретні факти і відомості, чітко зазначено, що ОСОБА_7 30 січня 2021 року збув наркотичні засоби, проте на момент затримання у останнього не було вилучено ані грошові кошти, ані наркотичні засоби, ані будь-які інші речі, які могли б свідчити про скоєння вищевказаних злочинів.

Зауважують, що з моменту затримання ОСОБА_7 в присутності захисника ОСОБА_8 у відповідності до ст. 42 КПК України, він вже набув статус підозрюваного в особливо тяжких злочинів, тобто з цього моменту у відповідності до норм 49 та 52 КПК України будь-які процесуальні дії без участі захисника відносно ОСОБА_7 проводити заборонено, оскільки це тягне їх недійсність.

Захисники зазначають, що не зважаючи на наявність захисника у ОСОБА_7 , який був з моменту затримання, тобто о 13 год. 45 хв. 30 січня 2021 року, на таку важливу процесуальну дію, як повідомлення про підозру ОСОБА_7 його захисника залучено не було. Вручення повідомлення про підозру відбувалось у приміщенні ІТТ без присутності будь-якого захисника взагалі.

Вказують, що бездіяльність прокурора ОСОБА_6 , яка полягала в незалученні захисника під час проведення процесуальної дії вручення повідомлення про підозру, щодо особи, яка підозрюється в особливо тяжких злочинів, є незаконною та грубо порушує права на захист ОСОБА_7 , що тягне за собою недійсність вказаної процесуальної дії.

Крім того зауважують, що вручення повідомлення про підозру здійснювалось відносно особи, яка є громадянином Тунісу тобто іноземцем, який в свою чергу володіє виключно арабською мовою із туніським діалектом, а тому, будь-яка процесуальна дія не можлива без участі перекладача. Проте, під час вручення повідомлення про підозру перекладач прокурором не залучався, а повідомлення про підозру було викладено українською мовою і це попри те, що ОСОБА_7 не володіє державною мовою взагалі, оскільки є громадянином Республіки Тунісу і володіє арабською мовою.

Зазначають, що не має жодних доказів, які б вказували на обґрунтованість підозри.

Вказують, що згідно протоколу затримання ОСОБА_7 був затриманий о 13 год. 45 хв. підстава: особу застали під час скоєння злочину, вже збув наркотичні засоби, однак згідно протоколу огляду ОСОБА_15 , її огляд було розпочато лише о 13 год. 50 хв. -14 год. 50 хв. і тривав на протязі однієї години, тобто ще до початку огляду так званого закупного, тобто іще до того, як наркотичні засоби були виявлені, ОСОБА_7 вже був затриманий, що говорить проте, що співробітники СБУ разом із прокурором чітко знали, що наркотичний засіб там буде, вказує на недостовірність інформації та створення штучних доказів відносно ОСОБА_7 .

Захисники звертають увагу на те, що стосовно особи, яка в даному випадку залучена до конфіденційного співробітництва ОСОБА_15 через свою залежність від правоохоронних органів знаходиться фактично під тиском держави, про що вона підтверджує в своїх же поясненнях, зазначаючи про те, що вона із співробітником СБУ ОСОБА_16 зустрічалась близько 6 разів в тому числі тричі по його службовим справам, що вказує на те, що даний свідок через залежність від СБУ постійно з ними співпрацює, як агент.

Зазначають, що у відповідності до ч. 3 ст. 271 КПК України за результатами контролю за вчиненням злочину повинен був складений протокол на місці затримання ОСОБА_7 , до якого повинні бути додані речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, проте чому якщо ОСОБА_7 збув наркотичний засіб та ще й у особливо великих розмірах його не було затримано в присутності ОСОБА_15 та не було складено відповідний протокол, як того вимагає ст. 271 КПК України.

Захисники в своїй апеляційній скарзі вважають, що ніякого наркотичного засобу ОСОБА_7 не збував, про що свідчить і та обставина, що на місці події не відбирались навіть змиви, адже ОСОБА_7 був без печаток і на пакеті та блістерах із таблетками 100 % повинні були залишитись біологічні сліди ОСОБА_7 .

Вказують, що обставини, які спростовують обґрунтованість підозри це повідомлення чи заява про скоєння злочину співробітниками СБУ поданої до ДБР особисто ОСОБА_7 , взагалі не існує, підтвердженням цього є наявність заяви ОСОБА_7 про скоєння злочину, скерованої співробітникам внутрішньої безпеки СБУ, з метою перевірки фактів, викладених в заяві, таким чином, як можна звинувачувати особу у завідомо неправдивому повідомленні про скоєння злочину взагалі.

Крім того зазначають, що постанови про закриття кримінального провадження або виправдувального вироку також не надано, тому як можна звинувачувати особу у завідомо неправдивому повідомленні про скоєння злочину.

Також зауважують, що з моменту затримання ОСОБА_7 минуло більш, як два місяці, однак станом на сьогоднішній день, не зважаючи навіть на клопотання сторони захисту, скерованого до прокурора, ОСОБА_7 не допитано в якості підозрюваного взагалі.

Просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .

У судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Зазначила, що рішення слідчого судді необґрунтоване, оскільки з моменту затримання було відомо, що ОСОБА_7 є громадянином Тунісу, проте, його права були порушені, тому що перекладач був відсутній, а був спеціаліст під час затримання та вручення підозри. Вказує про те, що прокурор умисно порушив право ОСОБА_7 на захист, оскільки повідомлення про підозру у скоєнні особливо тяжкого злочину було вручено без захисника. Зазначила, що до цього він вже був підозрюваним та був затриманий на місці злочину. Вказує, що коли органом досудового розслідування продовжувався строк досудового розслідування не було навіть зазначено про необхідність допиту підозрюваного. Вважає, що справу було сфальсифіковано та засновано на провокаціях, жодного ризику як при застосування запобіжного заходу так і при продовженні застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 не зазначено.

Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану його захисниками апеляційну скаргу, з рішенням суду першої інстанції не згодний, оскільки були порушені його права при пред`явленні йому підозри без захисника та перекладача. Зазначив, що під час проведення обшуку наркотиків знайдено не було. Вказав, що співробітник СБУ вимагав в нього хабар у сумі 20000 дол., погрожував, змушував давати показання. Зауважив, що його перевели з його камери в іншу, погрожують його сім`ї.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що рішення суду першої інстанції законне, наразі проводиться досудове розслідування за ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України, підозра цілком обґрунтована та вручена із дотриманням вимог КПК України. Вказав, що коли ОСОБА_7 30 січня 2021 року було затримано, відразу повідомлено Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, при цьому, підозрюваний відразу повідомив, що у нього є захисник ОСОБА_8 . Зауважив, що ОСОБА_7 двічі викликали швидку допомогу, запрошували перекладача,який роз`яснивпричину затриманнята підозру.Вказав,що зприводу перекладубуло поданоклопотання,органом досудовогорозслідування залученоперекладача,переклад вимагаєзначного часу,буде перекладенота врученодо кінцярозслідування.Також зазначив,що ОСОБА_7 є громадяниноміншої держави,під часобшуку у нього було вилучено паспорт громадянина Тунісу, у якого закінчився строк використання, іншого паспорту не було надано, а тому підозрюваний буде переховуватися. Вказав, що підозрюваний ОСОБА_7 може здійснювати незаконний вплив на свідка ОСОБА_15 , оскільки підозрюваний її знає та йому відомо її місце проживання. Зауважив, що підозрюваний погрожував перекладачу, що підтверджується протоколом його допиту. Крім того вказав, що ОСОБА_7 на цей час підозрюється і в іншому кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, його захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжено слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому цим Кодексом, який не може перевищувати шести місяців у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості та дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

З огляду на ч.ч. 1-3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, і яке може бути задоволено при умові, що заявлений ризик, який став обґрунтуванням обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є вагомі обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З огляду на ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання особи під вартою, і існують об`єктивні перешкоди для завершення досудового розслідування.

Таким чином, у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування такого запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Так, слідчий суддя, розглядаючи вказане клопотання, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 199 КПК України, встановив, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою, заявлені слідчим ризики існують та не зменшилися до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу і в сукупності з даними про особу підозрюваного вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного відносно нього запобіжного заходу.

З вказаними висновками слідчого судді колегія суддів повністю погоджується, оскільки перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів провадження встановлено, що необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 підтверджена.

Доводи апеляційної скарги з приводу необґрунтовано пред`явленої підозри ОСОБА_7 є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції про захист прав основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин».

Факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред`явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування.

Наявні в матеріалах клопотання слідчого докази та обставини підтверджують, що на час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу наявні достатні підстави вважати, що сталися події кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 383 КК України, що підтверджується, зокрема: письмовим рапортом начальника першого відділу процесуального керівництва обласної прокуратури ОСОБА_17 (а.с. 3); протоколами допитів свідка ОСОБА_15 від 21 січня 2021 року та 28 січня 2021 року (а.с. 6-7, 10-11); протоколом огляду ОСОБА_15 , проведеного 30 січня 2021 року з 11 год. 50 хв. до 13 год. 28 хв., відповідно до якого, під час огляду, у ОСОБА_15 не було виявлено предметів та речовин, обіг яких обмежено чи заборонено (а.с. 26-27); протоколом огляду ОСОБА_15 , проведеного 30 січня 2021 року з 13 год. 50 хв. до 14 год. 50 хв., згідно якого випливає, що під час огляду останньої, з правого карману ОСОБА_15 добровільно видала згорток, який зверху та низу був прикритий паперовими салфетками білого кольору, призначеними для побутового вживання. Під вказаними серветками знаходилось пластинка, схожа на лікарські таблетки сріблистого кольору, з підписом білого кольору Acatar, в якій знаходиться речовини круглої форми, довгі, схожі на лікарські таблетки у кількості 4 штуки білого кольору. Під вказаною пластинкою знаходилась два прозорих поліетиленових пакети приблизно 6х4 см з порошкоподібною речовиною світло-сірого кольору, які знизу обгорнені білою серветкою. Вказаний згорток ОСОБА_15 добровільно видала та пояснила, що їй передав громадянин Тунісу ОСОБА_7 (а.с. 28-29); протоколами обшуків від 30 січня 2021 року (а.с. 30-35); протоколом за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії від 30 січня 2021 року, з якого вбачається, що 30 січня 2021 року об 11 год. 50 хв. в присутності двох понятих було здійснено огляд ОСОБА_15 , у якої предметів, речовин, обіг яких обмежено чи заборонено не виявлено. Проведеним 30 січня 2021 року об 13 год. 50 хв. повторним оглядом ОСОБА_15 , останньою добровільно видано згорток, який зверху та знизу був прикритий паперовими серветками білого кольору, призначеними для побутового використання. Під вказаними серветками знаходилась пластинка, схожі на лікарські таблетки сріблястого кольору, за написом білого кольору «Acatar», в якій знаходиться речовина круглої форми, зовні схожі на лікарські таблетки у кількості чотири штуки білого кольору. Під вказаною пластинкою знаходилась два прозорих поліетиленових пакети приблизно 6х4 см з порошкоподібною речовиною світло-сірого кольору, які знизу обгорнені білою серветкою. Вказаний згорток ОСОБА_15 добровільно видала та пояснила, що їй передав громадянин Тунісу ОСОБА_7 (а.с. 37-38); висновком експерта №СЕ-19/108-21/1394-МРВ від 31 січня 2021 року, згідно якого вбачається, що у складі наданих вологих речовин біло-жовтого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін, загальна маса якої склала 16,66416 г. У складі 4 таблеток круглої форми білого кольору, кожна з роздільною рискою та логотипом «160» (вміст блістера) виявлений прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю, псевдо ефедрин (а.с. 39-42); протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 1 лютого 2021 року (а.с. 50-52); протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи від 4 лютого 2021 року (а.с. 62-77, 78-85).

Таким чином, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає, що сукупність доказів, які були долучені до клопотання слідчого, на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 і є достатнім для продовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

При цьому, слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішується судом при ухваленні вироку, а лише встановлює наявність обставин підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Відтак доводи щодо необґрунтованої пред`явленої підозри ОСОБА_7 є неприйнятними.

Доводи з приводу того, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного в порядку вимог КПК, спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Так, як випливає із матеріалів справи, ОСОБА_7 31 січня 2021 року було повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України (а.с. 43-45).

Крім того, 30 січня 2021 року ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 19-24).

Отже з урахуванням вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_7 набув статус підозрюваного з моменту його затримання, а саме, з 30 січня 2021 року.

Відтак доводи з приводу того, що ОСОБА_7 не був набуто статусу підозрюваного суперечать вимогам чинного законодавства.

При цьому, слід зазначити, що в своїй апеляційній скарзі захисники суперечать самі собі, коли посилається на те, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного, проте в інших доводах вказують про те, що останній набув статус підозрюваного з моменту його затримання і з цього моменту будь-які процесуальні дії без участі захисника проводити неможливо, що на їх думку було порушено.

Щодо доводів про відсутність захисника під час вручення повідомлення ОСОБА_7 про підозру, то вони також не можуть взятись до уваги з боку апеляційного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Так, в повідомленні про підозру ОСОБА_7 вказано зміст підозри та правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що вручення повідомлення про підозру відбувалось без участі захисника є неприйнятними, оскільки ст. 278 КПК України не вимагає обов`язкової участі захисника під час вручення такого повідомлення.

Крім того, норми чинного законодавства встановлюють, що якщо підозрюваний не володіє мовою, якою ведеться судочинство, то зміст повідомлення і пам`ятки його прав перекладаються мовою, якою він володіє.

Із змісту повідомлення вбачається, що при його вручені підозрюваному ОСОБА_7 ,який відмовивсявід йогоотримання, був присутній спеціаліст з перекладу на арабську мову (а.с. 43-45).

З аналізу вимог кримінально процесуального закону вбачається, що у разі коли особа не володіє мовою, якою ведеться судочинство, то при такій процесуальній дії, як вручення повідомлення про підозру, йому перекладають його зміст мовою, якої він володіє. При цьому про таку особу, яка перекладає такий зміст, не зазначено, що вона повинна бути саме перекладачем.

Відтак, колегія суддів вважає, що при врученні повідомлення про підозру ОСОБА_7 органом досудового розслідування не було порушено вимог КПК України, оскільки при такій процесуальній дій був присутній спеціаліст з перекладу на арабську мову, що не заборонено чинним законодавством.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив про доведеність наявності таких ризиків, які були враховані під час застосування запобіжного заходу.

Так, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії нетяжких злочинів проти правосуддя та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також суворість можливого покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, є громадянином Туніської Республіки, на території України перебуває на підставі посвідки про постійне проживання, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, колегія суддів вважає, що тяжкість інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності такої особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Також не виключається можливість незаконного впливу на свідка ОСОБА_15 , оскільки підозрюваному ОСОБА_7 відомі її анкетні дані, зокрема, адресу її проживання, у зв`язку з чим, він може здійснювати на неї певний вплив з метою зміни нею показань або відмови від їх надання, тим самим перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню для уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому, наявність існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 1 лютого 2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 неодноразово її залякував, зазначаючи про те, що в нього є «серйозні люди» та давав зрозуміти, що до неї можливе застосування насильства, а тому вона вважає, що їй загрожує реальна небезпека (а.с. 50-52).

Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду, прокурором було надано протокол свідка ОСОБА_18 від 16 лютого 2021 року, з якого вбачається, що останній 31 січня 2021 року був в якості перекладача під час затримання підозрюваного, де останній вчиняв вплив на нього та йому погрожував.

Таким чином, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України повністю доведеним та підтверджений відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів враховує те, що ОСОБА_7 не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших злочинів.

Наявність у підозрюваного ОСОБА_7 на утриманні двох неповнолітніх дітей та грамоти від Управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які могли у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість тримання особи під вартою, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого суді є законним та обґрунтованим.

Разом з тим, колегія суддів враховує посилання підозрюваного ОСОБА_7 безпосередньо в судовому засіданні апеляційного суду щодо погіршення його стану здоров`я та приходить до наступного.

Відповідно дост.49Конституції України,кожен маєправо наохорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування, в тому числі і особи, які тримаються під вартою.

Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико санітарних і оздоровмо-профілактичних програм, в тому числі і держаних установах Міністерства юстиції, якими є слідчі ізолятори, в яких створюються умови для ефективного доступного для ув`язнених медичного обслуговування.

Як випливає із рішення ЄСПЛ у справі «Каверзін проти України» надання медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов`язком держави.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відреагувати на повідомлення підозрюваного ОСОБА_7 щодо стану його здоров`я та відповідно до п.п. 1, 2 ст. 206 КПК України доручити ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» здійснити перевірку стану його здоров`я, який перебуває в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», а у разі необхідності надати належне лікування.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 307 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 27 травня 2021 року включно, без визначення розміру застави, залишити без змін.

У відповідності до ст. 206 КПК України доручити ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» здійснити перевірку стану здоров`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», а у разі необхідності надати медичну допомогу в необхідному обсязі.

Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4