Рішення

від 10.03.2021 по справі 469/521/19

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.03.2021 Справа № 469/521/19

2/469/147/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року смт. Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 не з`явився,

представник відповідача ФГ "Матриця" не з`явився,

представник відповідача Березанської РДА не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Матриця" та Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області про стягнення доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 28 травня 2019 року звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області із зазначеним позовом, у якому просив стягнути в солідарному порядку з Березанської РДА та ФГ "Матриця" 898153,32 грн. доходу, отриманого з безпідставно набутого майна, та судовий збір.

У обгрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що він отримав у приватну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,3 га відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії МК №53, виданого Березанською районною радою Миколаївської області 09 вересня 1993 року, та у постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,57 га відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії МК №376, виданого Березанською районною радою Миколаївської області 09 вересня 1993 року, які розташовані на території Данилівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, з цільовим призначенням для ведення селянського господарства.

13 травня 2013 року позивач уклав договір оренди земельної ділянки із фермерським господарством "Матриця", на підставі якого передав орендарю, ФГ "Матриця", дві вказані земельні ділянки загальною площею 50 га у платне строкове користування для сільськогосподарського використання строком на один рік, тобто до 13 травня 2014 року.

Відповідно до п.п.9, 10 договору, розмір орендної плати встановлений у грошовій формі та складає 40000,00 грн. на рік та підлягає індексації, орендна плата вноситься до 20 грудня кожного поточного року (п.11 договору).

Позивач виконав свій обов`язок як орендодавець та передав за актом приймання-передачі в оренду ФГ "Матриця" земельні ділянки, а ФГ прийняло вказані земельні ділянки у користування та користувалось ними з 13 травня 2013 року по 01 вересня 2015 року.

За вказаний період ФГ сплачувало позивачу орендну плату, проте з 01 вересня 2015 року обов`язки зі сплати орендної плати не виконувало, оскільки з цього дня уклало із Березанською РДА договір №199 про внесення плати за фактичне землекористування суб`єктом господарювання від 26 жовтня 2015 року, який є недійсним з моменту його укладення, оскільки Березанська РДА не мала правових підстав розпоряджатися зазначеними земельними ділянками, так як розпорядження Березанської РДА №551 від 15 червня 2004 року щодо припинення права постійного користування позивачем земельною ділянкою площею 44,57 га на території Данилівської сільської ради Березанського району Миколаївської області було визнано незаконним та скасовано рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2016 року.

У результаті укладеного відповідачами нікчемного (такого, що порушує публічний порядок) договору №199 про внесення плати за фактичне землекористування від 26 жовтня 2015 року були порушені належні позивачу право приватної власності та право постійного користування земельними ділянками, внаслідок чого він не отримав упущену вигоду, так як не обробляв сам свої земельні ділянки, а ФГ "Матриця" на підставі нікчемного договору без достатніх правових підстав обробляло та вирощувало пшеницю на земельних ділянках позивача та заробило на підставі зазначеного договору у 2015 році - 420964,12 грн., у 2016 році - 477189,20 грн., що розраховано позивачем виходячи з середньої урожайності пшениці озимої по Березанському району Миколаївської області за вказані роки та середньої ціни реалізації пшениці у 2015 та 2016 роках по Миколаївській області.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву про розгляд за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача ФГ "Матриця" декілька разів в судове засідання не з`явився та не повідомив причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через оголошення на офіційній сторінці Березанського районного суду Миколаївської області веб-порталу судової влади України (а.с.36, 41) та шляхом направлення судових повісток, одна з яких відповідно до зворотнього повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення отримана відповідачем (а.с.25), інші повернуті до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.32, 39), відзив на позовну заяву не надав.

Представник відповідача Березанської РДА Миколаївської про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду декілька разів не з"явився без повідомлення про причини неявки, відзиву до суду не надав.

За таких обставин суд зі згоди позивача ухвалив розглянути справу у заочному порядку на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії МК №53 ОСОБА_1 на підставі рішення 13 сесії XXI скликання Данилівської сільської ради Березанського району від 30 липня 1993 року належить земельна ділянка площею 5,30 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташована на території Данилівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.7) та на підставі державного акта на право постійного користування землею серії МК №376 ОСОБА_1 на підставі рішення 13 сесії XXI скликання Данилівської сільської ради Березанського району від 30 липня 1993 року належить земельна ділянка площею 44,57 га для ведення селянського (фермерського господарства), розташована на території Данилівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.8).

13 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ФГ "Матриця" укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавцем передано відповідачеві у строкове платне користування на умовах оренди строком на один рік належні йому на праві власності земельні ділянки загальною площею 50,00 га ріллі, які розташовані на території Данилівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.9-10), що підтверджено актом приймання-передачі земельної ділянки від 13 травня 2013 року (а.с.11).

Розпорядженням № 551 від 15 червня 2004 року Березанська районна державна адміністрація припинила право фермерських господарств на користування земельними ділянками для ведення селянського фермерського господарства в межах території Березанського району Миколаївської області, вилучені земельні ділянки переведено до земель державної власності (землі запасу) (а.с.12).

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2016 року зазначене розпорядження Березанської районної державної адміністрації в частині припинення права користування земельною ділянкою СФГ "Сім`я", головою якого з 13 вересня 1993 року є позивач, визнане незаконним та скасоване з моменту його прийняття, тобто з 15 червня 2004 року (а.с.13-15).

Судом у вказаному рішенні встановлено, що повноваження щодо розпорядження належною позивачеві на праві користування земельною ділянкою належать Данилівській сільській раді Березанського району Миколаївської області, у зв"язку з чим Березанська районна державна адміністрація Миколаївської області, прийнявши розпорядження №551 від 15 червня 2004 року, перевищила надані їй законом повноваження у галузі земельних відносин.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

26 жовтня 2015 року Березанська районна державна адміністрація, як землевласник, уклала з фермерським господарством "Матриця", яке фактично з 01 вересня 2015 року по 01 вересня 2016 року користується земельною ділянкою загальною площею 50,00 га (рілля), розташованою за межами населеного пункту в межах території Данилівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, без правовстановлюючих документів, договір №199 про внесення плати за фактичне землекористування в розмірі 3,00% від нормативної грошової оцінки (а.с.16).

Таким чином, відповідачем Березанською РДА за вказаним договором без відповідних правових підстав отримано від фермерського господарства "Матриця" плату за користування земельними ділянками загальною площею 50 га, з яких земельна ділянка площею 5,3 га відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії МК №53 перебувала у власності позивача, а земельна ділянка площею 44.57 га - у розпорядженні Данилівської сільської ради та у постійному користуванні позивача.

За вимогами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Оскільки Березанська РДА не мала повноважень на розпорядження вказаними вище земельними ділянками та отримання від них доходів, укладений нею з фермерським господарством "Матриця" договір №199 про внесення плати за фактичне землекористування суб`єктом господарювання від 26 жовтня 2015 року є таким, що спрямований на незаконне заволодіння майном, порушує права та свободи власників майна, а тому укладений з порушенням публічного порядку та є нікчемним.

Факт того, що Березанська районна державна адміністрація не мала повноважень на розпорядження належними позивачу земельними ділянками підтверджено листом відділу у Березанському районі ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області (а.с.17).

У результаті укладеного договору порушені належні позивачу право приватної власності та право постійного користування земельними ділянками щодо можливості вільного та безперешкодного володіння та користування ними з його боку та отримання ним доходів від їх використання.

Відповідно до положень ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків, тому відповідно до положень статей 156, 157 цього Кодексу та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, стягнення таких збитків можливе лише в разі встановлення судами наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. д ч.1 ст.156 ЗК України).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ч.1 ст.1190 ЦК України).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У справі встановлено, що з 13 травня 2013 року по 01 вересня 2015 року відповідач ФГ "Матриця" використовував належні позивачу земельні ділянки без переукладання договору оренди землі, строк дії якого закінчився 13 травня 2014 року, при цьому орендну плату позивачу не сплачував.

Відповідач ФГ "Матриця", як фактичний користувач земельних ділянок, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти орендодавцю.

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

З огляду на викладене відповідач ФГ "Матриця" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Із довідок Головного управління статистики у Миколаївській області від 18 червня 2018 року вбачається, що середня врожайність пшениці озимої по Березанському району Миколаївської області у 2015 році складала 31,3 центнера з 1 га; у 2016 році - 29,2 центнера з 1 га; середня ціна реалізації пшениці у 2015 році склала 2737,80 грн. за тону, у 2016 році - 3317,50 грн. за тону (а.с.18,19).

Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати і всі доходи, які вона одержала.

Таким чином, відповідач ФГ "Матриця" на підставі договору №199, укладеного із Березанською РДА 16 жовтня 2015 року, заробив без належних правових підстав у 2015 році - 420964,12 грн., у 2016 році - 477189,20 грн..

Вказана сума і підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача сплачені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Матриця" та Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області про стягнення доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути в солідарному порядку з Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (57400, смт.Березанка Миколаївської області, вул.Центральна, 33, код ЄДРПОУ 04056693) та Фермерського господарства "Матриця" (57410, Миколаївська область, Березанський район, с.Попільне, вул.8 Березня, 44, код ЄДРПОУ 36743240) на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) кошти у розмірі 898153,32 грн. як дохід, отриманий з безпідставно набутого майна (упущена вигода) та судовий збір у розмірі 8981,53 грн., усього стягнути 907134 (дев`ятсот сім тисяч сто тридцять чотири) гривні 85 копійок.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного тексту рішення 10 березня 2021 року.

Суддя: