Постанова

від 31.03.2021 по справі 319/1362/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 319/1362/18

провадження № 61-15454св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2019 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

На обґрунтування позовних вимог посилався на таке. 19 червня 2008 року між ним та Куйбишевською районною державною адміністрацією Запорізької області укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 13,2207 га, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Більмацького (Куйбишевського) району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2322785400:06:001:0134. Цей договір зареєстровано в Куйбишевському міжрайонному виробничому відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру (далі - Куйбишевський МРВ ЗРФ ДП Центр ДЗК ) 02 грудня 2008 року № 040827100181. Відповідно до пункту 7 договору його укладено строком на 10 років. За умовами договору орендар має переважене право на його поновлення за умови повідомлення орендодавця про намір скористатися таким правом. Строк дії договору оренди закінчився 19 червня 2018 року. Вирішивши поновити дію договору на той же строк , позивач за 90 днів письмово повідомив відповідача про намір продовжити договір. Крім того, відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі 18 травня 2018 року позивач вдруге звернувся до відповідача про намір продовжити дію договору, додавши підписаний проєкт додаткової угоди. Проте відповідач листом від 15 червня 2018 року № 19-8-06-4357/2-18 з посиланням на частину другу статті 33 Закону України Про оренду землі відмовив, у зв`язку з пропуском строку подачі заяви про поновлення договору , водночас не заперечив щодо умов договору, запропонованих позивачем, перегляду чинних умов договору оренди землі також не пропонував.

Посилаючись на те, що дії відповідача є неправомірними, позивач просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки укладений 19 червня 2008 року № 24 площею 13,2207 га, що розташована на території Новоукраїнської сільської ради Більмацького району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2322785400:06:001:0134, зареєстрованого в Куйбишевському МРВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 02 грудня 2008 року за № 040827100181, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк у редакції, наведеній позивачем у додатковій угоді.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2019 року позов задоволено.

Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки укладений 19 червня 2008 року № 24, площею 13,2207 га, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Більмацького (Куйбишевського району) Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2322785400:06:001:0134, зареєстрований в Куйбишевському МРВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 02 грудня 2008 року № 040827100181, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк у такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі № 24 від 19 червня 2008 року

18 травня 2018 року с. Новоукраїнка

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у особі керівника в. о. начальника Тітової Тетяни Валеріївни, яка діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменованому в подальшому Орендодавець , з одного боку та ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Куйбишевським РВУМВС України в Запорізькій області 5 грудня 2000 року, який проживає АДРЕСА_1 в подальшому Орендар з другого боку, керуючись статтями 15-1, 93, 122 Земельного кодексу України, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , статтями 19, 30, 33 Закону України Про оренду землі , за домовленістю сторін уклали додаткову угоду про таке:

1. Внести зміни до Договору оренди землі:

Пункт 7 Договору викласти в такій редакції:

Договір укладено на 10 (десять) років до 18 травня 2028 року (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію .

2. Пункт 8 Договору викласти в такій редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8% (вісім відсотків) від нормативної оцінки земельної ділянки .

3. Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною вищевказаного договору і набирає чинності з дати державної реєстрації, складена у трьох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін і одна для органу державної реєстрації договору оренди землі № 24 від 19 червня 2008 року та є обов`язковою для виконання сторонами.

Додаткова угода до договору оренди землі № 24 від 19 червня 2008 року складена у трьох примірниках по кожному для сторін та набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та державної реєстрації.

Орендодавець: Орендар:

Головне управління Держгеокадастру ОСОБА_1

у Запорізькій області

69000, м. Запоріжжя 71102, Запорізька область вул. Центральна, 157

вул. Українська, 50 Більмацький район,

с. Новоукраїнка код ЄДРПОУ 22910221

---

Т. В. Тітова

---

ОСОБА_1

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що лист-повідомлення від 15 червня 2018 року про відмову у поновленні договору оренди землі не є запереченнями відповідача проти поновлення договору оренди відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки він обґрунтований недосягненням згоди щодо істотних умов договору та надісланий не протягом одного місяця після закінчення дії договору, як того вимагає стаття 33 Закону України Про оренду землі . Крім того, позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує свої обов`язки за оспорюваним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір надалі нею користуватись за цільовим призначенням, сплачує орендну плату.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2019 року рішення Куйбишевського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач вчинив дії, спрямовані на реалізацію свого переважного права, поза межами строку, передбаченого Законом України Про оренду землі , надіслав відповідачу заяву про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 19 червня 2008 року, до якого долучив проєкт додаткової угоди. Проте, орендодавець, реалізуючи свої законні права, у передбачений законом строк направив орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, тому підстави для визнання договору оренди поновленим на той самий строк і на тих самих умовах на підставі частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі відсутні.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права , просив постанову Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2019 року скасувати, рішення Куйбишевського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2019 року залишити в силі .

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач має переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк,оскільки протягом строку дії договору оренди землі виконував умови договору, а після закінчення строку його дії продовжує користуватись земельною ділянкою та сплачувати орендну плату. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 33 Закону України Про оренду землі та не взяв до уваги висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17. Водночас суд першої інстанції правильно взяв до уваги висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Стретч проти Сполученого Королівства щодо наявності в орендаря земельної ділянки законного сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 рокувідкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у серпні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що між Куйбишевською районною державною адміністрацією Запорізької області, як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем, укладений договір оренди землі від 19 червня 2008 року № 24, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Новоукраїнської сільської ради, для ведення сільськогосподарського виробництва (а. с. 18-22).

Після укладення договору та станом на час закінчення строку його дії змінився розпорядник земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, тобто землі сільськогосподарського призначення загальною площею 13,2207 га, наданої в оренду за договором. На час вирішення спору ним є ГУ Держгеокадастру.

Відповідно до пунктів 2, 5, 8 договору в оренду передається земельна ділянка площею 13,2207 га, у тому числі ріллі - 13,2207 га. Нормативна грошова оцінка землі складає 145 612 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі три відсотки від вартості земельної ділянки, що становить 4 368,36 грн на рік.

Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок Куйбишевська районна державна адміністрація Запорізької області передала в оренду позивачу земельну ділянку загальною площею 13,2207 га. Договір зареєстровано у Куйбишевському МРВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 02 грудня 2008 року.

Пунктом 7 договору сторони встановили, що договір вступає в дію з моменту його державної реєстрації і діє до 19 червня 2018 року. Після закінчення строку договору орендар має переважене право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а. с. 18).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 , датованої 02 березня 2018 року, орендар ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру та повідомив, що має бажання продовжити строк дії договору. До повідомлення додано додаткову угоду до договору в 3-х примірниках. У вказаній додатковій угоді запропоновано змінити умову договору щодо розміру орендної плати, а саме з трьох відсотків від вартості земельної ділянки, що становить 4 368,36 грн на рік, на вісім відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, позивач у додатковій угоді запропонував змінити строк, у який орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір продовжити дію договору після його закінченню, з 90 днів на 30 днів (а. с. 13).

Фіскальним чеком ПАТ Укрпошта та описом вкладення до поштового відправлення підтверджено, що зазначену заяву позивач надіслав 18 травня 2018 року (а. с. 12-15).

Вказаний лист ГУ Держгеокадастру отримало 23 травня 2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором 710010034912 8 (а. с. 16).

Відповідач на цю заяву позивача надіслав лист-повідомлення від 15 червня 2018 року № 19-8-0.6-4357/2-18, яким відмовив позивачу в поновленні (продовженні) договору та укладенні додаткової угоди до нього з посиланням на порушення позивачем строку на звернення за поновленням договору, передбаченого договором та частиною другою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Згідно з листом-повідомленням ГУ Держгеокадастру від 15 червня 2018 року № 19-8-0.6-4357/2-18 ОСОБА_1 повідомлено щодо заперечення в поновленні договору оренди землі (а. с. 17).

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Статтею 764 ЦК України передбачено такий правовий механізм, як поновлення договору найму, який зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється з уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді (частини восьма, дев`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк, і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

У постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) та у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, зокрема стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проєкту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Тому Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач вчинив дії, спрямовані на реалізацію свого переважного права, поза межами строку, передбаченого Законом України Про оренду землі , надіслав відповідачу заяву про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 19 червня 2008 року, до якого долучив проєкт додаткової угоди. Проте орендодавець, реалізуючи свої законні права, у передбачений законом строк направив орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

На підставі викладеного Верховний Суд вважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами про повідомлення орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а відповідач надав заперечення у поновленні договору оренди землі, тому підстави для визнання договору оренди поновленим на той самий строк і на тих самих умовах на підставі частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі відсутні.

Сам по собі факт продовження користування ОСОБА_1 орендованою земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі та сплати орендної плати, не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі у зв`язку з тим, що позивач не дотримався вимог частини другої статті 33 Закону України Про оренду землі , яка надає орендареві підстави розраховувати на можливість такого поновлення.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач має переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк не ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи та вимогах закону.

Безпідставним є посилання заявника на рішення Європейського суду з прав людини у справі Стретч проти Сполученого Королівства , оскільки обставини зазначеної справи та цієї справи різняться, а тому доводи касаційної скарги щодо неврахування апеляційним судом принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства і особи, права заявника на переважне право на продовження терміну дії договору оренди не заслуговують на увагу.

Встановлено, що сам заявник не виконав умов договору оренди щодо додержання певної процедури, яка надавала йому підстави сподіватися на переукладення договору оренди на новий строк.

Інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки фактично зводяться до власного помилкового тлумачення заявником норм права, незгоди зі встановленими фактичними обставинами у справі та стосуються переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

С. О. Погрібний