Постанова

від 05.04.2021 по справі 911/1709/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2021 р. Справа № 911/1709/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія

на рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2020 (повний текст складено 13.01.2021)

у справі №911/1709/20 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Адвокатського об`єднання Колт Партнерс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія

про стягнення 2 256 382,08 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія

до Адвокатського об`єднання Колт Партнерс

про тлумачення змісту правочину

за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Кузьмич С.О.,

від відповідача за первісним позовом: Ковальов С.В., адвокат, посв. №4243 від 15.02.2012

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У червні 2020 року Адвокатське об`єднання Колт Партнерс (далі - АО Колт Партнерс /позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія (далі - ТОВ ПДБК /відповідач) про стягнення з ТОВ ПДБК 2 178 957 грн 98 коп. основного боргу, 35 269 грн 69 коп. інфляційних, 42 154 грн 41 коп. 3% річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог АО Колт Партнерс послалось на неналежне виконання ТОВ ПДБК договору від 19.11.2018 про надання правової допомоги №19/11/2018 (далі - договір). Зокрема, АО Колт Партнерс зазначає, що ТОВ ПДБК отримало послуги за договором, однак їх не оплатило в повному обсязі, що є підставою для стягнення з ТОВ ПДБК заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.

У серпні 2020 ТОВ ПДБК подало зустрічну позовну заяву до АО Колт Партнерс , в якій просило розтлумачити зміст Договору.

В обґрунтування заявлених вимог за зустрічним позовом ТОВ ПДБК посилалось на необхідність тлумачення судом терміну стягнення заборгованості , що міститься в договорі. Зокрема, ТОВ ПДБК зазначає, що стягнення заборгованості полягає у вжитті примусових заходів в межах виконавчих проваджень, тому добровільно погашені борги не є предметом договору, а відтак, і послуги позивача за договором, не повинні оплачуватися.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.12.2020 позовні вимоги за первісним позовом задоволені. Стягнуто з ТОВ ПДБК на користь АО Колт Партнерс заборгованість за надані послуги згідно з договором від 19.11.2018 про надання правової допомоги №19/11/2018 в сумі 2 178 957 грн 98 коп. основного боргу, 35 269 грн 69 коп. інфляційних, 42 154 грн 41 коп. 3% річних та 33 845,73 грн. витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції вказав, що за результатами наданих позивачем відповідачу послуг, останнім отримано з моменту укладення договору по 29.05.2020 загальну суму в розмірі 25 027 387,38 грн., з яких 7 312 160,31 грн. стягнуто в період з 19.11.2018 по 08.08.2019 та 17 715 227,07 грн. в період з 09.08.2019 року по 29.05.2020, що підтверджується платіжними дорученнями про сплату боргів. Як вбачається з наведеного в позові розрахунку, з врахуванням погоджених сторонами розмірів винагороди, всього ТОВ ПДБК мало сплатити 3 380 197,98 грн. винагороди, з яких сплачено 1 201 240,00 грн. Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в загальній сумі 2 178 957,98 грн., що відповідачем не спростовано.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення ТОВ ПДБК грошового зобов`язання перед АО Колт Партнерс в загальній сумі 2 178 957,98 грн., місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ ПДБК на користь АО Колт Партнерс 35 269 грн 69 коп. інфляційних та 42 154 грн 41 коп. 3% річних.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, господарський суд першої інстанції вказав, що не вбачає підстав для тлумачення договору про надання правової допомоги №19/11/2018 від 19.11.2018; значення терміну стягнення заборгованості , розтлумачити який просить позивач за зустрічним позовом та встановити, що він свідчить саме про вжиття примусових заходів в межах виконавчих проваджень, не відповідає умовам договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ ПДБК звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі № 911/1709/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.

26.02.2021 від ТОВ ПДБК надійшли пояснення до апеляційної скарги, у яких ТОВ ПДБК навело додаткові пояснення до поданої апеляційної скарги, залишивши її вимоги незмінними.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ ПДБК посилається на неповне з`ясування господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; вважає викладені у оскаржуваному рішенні висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема частини 1 статті 48 Закону України Про виконавче провадження , частини 5 статті 193 ГК України, умов п.п. 1.1, 5.2. договору та інших його умов.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ПДБК на рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/1709/20; розгляд справи призначено на 01.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 відкладено розгляд справи №911/1709/20 на 22.03.2021.

У судовому засіданні 22.03.2021 оголошено перерву на 05.04.2021.

Позиції учасників справи.

23.02.2021 від АО Колт Партнерс надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому АО Колт Партнерс проти поданої ТОВ ПДБК апеляційної скарги заперечує, вважає рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі № 911/1709/20 законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

26.02.2021 від ТОВ "ПДБК" надійшли пояснення.

01.03.2021 від ТОВ "ПДБК" надійшла заява про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення скасувати.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Обставини справи, додатково встановлені судом апеляційної інстанції.

19.11.2018 АО Колт Партнерс (виконавець) та ТОВ ПДБК (клієнт) уклали договір №19/11/2018 про надання правової допомоги (далі - договір), за умов п. 1.1 якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати, а клієнт - прийняти та оплатити юридичні послуги, надані виконавцем, пов`язані із представництвом інтересів клієнта щодо стягнення заборгованості з ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ (ІКЮО 32001618, надалі - боржник ) у розмірі, що визначений переліченими у п. 1.1. договору судовими рішеннями.

Згідно з п. 1.2 договору до правової допомоги, яка надається за даним договором, відноситься:

1.2.1 аналіз документів, які стосуються виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі №905/3064/17, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі №905/2391/17, рішення Господарського суду Донецької області від 26.01.2018 у справі №905/2324/17, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі №905/3062/17, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2018 у справі №905/2836/17, рішення Господарського суду Донецької області від 15.03.2018 у справі №905/3063/17;

1.2.2. вжиття заходів, ведення переговорів, підготовка документів, представництво клієнта та вчинення інших дій спрямованих на стягнення заборгованості з боржника на користь клієнта;

1.2.3. здійснення виконавцем, адвокатами виконавця будь-яких дій адвокатської діяльності, не заборонених законом щодо стягнення заборгованості з боржника (третіх осіб) на користь клієнта.

Умовами п. 2.4.4. договору сторони погодили серед зобов`язань клієнта письмово погоджувати із виконавцем вчинення будь-яких дій, спрямованих на стягнення заборгованостей з боржника на свою користь.

Згідно з п. 5.1. договору заборгованістю, стягненою за даним Договором повністю або частково, вважається:

5.1.1.сума коштів (включаючи, але не обмежуючись, основним боргом, пенею, штрафними санкціями, 3% річних, судовими витратами), що надійшли в рахунок погашення заборгованості боржника перед клієнтом на його рахунки (іншим шляхом) протягом усього строку дії даного договору починаючи з його підписання;

5.1.2.будь-яке майно (рухоме, нерухоме тощо), майнові права тощо, передані клієнту в рахунок погашення заборгованості боржника протягом усього строку дії даного договору починаючи з дня його підписання;

5.1.3.сума коштів зменшена (прощена, відступлена тощо) в цілому та/або частково за ініціативою клієнта.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що вартість послуг виконавця за даним договором складає 22 % (двадцять два відсотка) від стягненої заборгованості із боржника.

Додатком №3 від 09.08.2019 до договору внесено зміни до п. 5.2 договору, яким визначено вартість послуг позивача в розмірі 10% від стягненої заборгованості із боржника.

Згідно з п. 5.3. договору послуги виконавця оплачуються клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок виконавця протягом 2 банківських днів з моменту погашення частково або повністю заборгованості боржником (третіми особами) перед клієнтом, визначеної у п. 1.1 договору.

Умовами п. 5.4. договору встановлено, що у разі погашення заборгованості боржником (третіми особами) перед клієнтом в процесі досудового врегулювання спору, даний договір вважається виконаним і вартість послуг виконавця нараховується та сплачується відповідно до п.п. 5.2., 5.3. договору.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що за визначеними у п. 1.1. договору судовими рішеннями з моменту укладення договору по 29.05.2020 ТОВ ПДБК отримано 25 027 387,38 грн. При цьому лише 14 315 227,07 грн. були стягнуті в порядку примусового виконання виконавчою службою, що підтверджується платіжними дорученнями від 01.11.2019 на суму 2 404 991,58 грн., від 19.11.2019 на суму 2 742 345,25 грн. та від 02.12.2019 на суму 9 167 890,24 грн. (а.с. 43-45), з яких вбачається перерахування заборгованості боржника саме Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області (код юридичної особи 34898944). Решту заборгованості було погашено боржником добровільно, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 24-42, 46-50), у яких платником зазначено ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК (код юридичної особи 32001618).

Також з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що ТОВ ПДБК у період часу з 22.01.2019 по 03.04.2020 сплатило на користь АО Колт Партнерс грошові кошти в загальній сумі 1 201 240 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 53-64). При цьому, у призначеннях платежів у вказаних платіжних дорученнях зазначено про сплату згідно з договором та рахунками, однак не зазначено про сплату 22 % чи 10 % від певної суми погашеної боржником заборгованості.

Відсутнє посилання про необхідність сплати 22 % чи 10 % від певної суми погашеної заборгованості боржника і в рахунках, підписаних та скріплених печаткою АО Колт Партнерс (а.с. 164, 168, 172, 176, 178, 182, 186, 190). У вказаних рахунках міститься лише посилання на договір.

Так само не містять конкретизації щодо розміру винагороди відповідно до п. 5.2. договору (10% чи 22 %) і підписані сторонами акти наданих послуг (а.с. 191-201) на загальну суму 1 221 606,85 грн. Решта наданих позивачем за первісним позовом актів наданих послуг підписані лише ним, але й вони не містять конкретизації щодо розміру винагороди відповідно до п. 5.2. договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частинами 1-3, 5 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Щодо вимог про стягнення основної заборгованості.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

За змістом статей 626- 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором про надання послуг.

За змістом частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення у повному обсязі позовних вимог АО Колт Партнерс до ТОВ ПДБК про стягнення 2 178 957,98 грн. основної заборгованості, виходячи з наступного.

Предметом договору є юридичні послуги, пов`язані із представництвом інтересів Клієнта (ТОВ ПДБК ) щодо стягнення заборгованості з боржника. Саме стягнення заборгованості, а не добровільної її сплати боржником. Прив`язка саме до стягнення заборгованості, а не до її погашення/сплати міститься й у інших ключових пунктах договору, які наведені вище.

Особливу увагу слід звернути на те, що п. 5.2. договору розмір оплати послуг АО Колт Партнерс встановлено у відсотковому значенні від стягненої заборгованості із боржника.

Згідно з частиною 1 статті 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Таким чином, сторони чітко погодили ціну послуг, результатом яких є стягнута заборгованість, у вигляді відсоткової ставки від стягнутої у гривнях суми заборгованості за судовими рішеннями, що відповідає вимогам закону. Обов`язок АО Колт Партнерс надавати, а ТОВ ПДБК сплачувати інші послуги, договором не передбачено.

Поняття стягнення є одночасно і загальновідомим, і законодавчо визначеним. Загальновідомо, що стягнення - це примусова процедура, яка ні в якому разі не може бути добровільною. Добровільного стягнення не існує, а у випадку добровільного виконання зобов`язань за договором чи судовим рішенням застосовуються інші терміни: добровільне виконання судового рішення , сплата , виконання зобов`язання тощо.

У відповідності до частини 1 статті 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Як встановлено вище, сторони у договорі погодили лише надання та оплату послуг щодо стягнення заборгованості, натомість господарський суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги вищенаведені умови договору та положення закону, внаслідок чого ухвалив необґрунтоване рішення.

Матеріалами справи підтверджено стягнення з боржника за зазначеними у п. 1.1 договору судовими рішеннями на користь ТОВ ПДБК 14 315 227,07 грн. трьома платежами саме від Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код юридичної особи 34898944). Усі три платежі були здійснені після погодження сторонами нової ставки ціни послуг АО Колт Партнерс у розмірі 10 % від стягнутої суми. Відтак ТОВ ПДБК згідно з умовами договору повинно сплатити на користь АО Колт Партнерс 10 % від 14 315 227,07 грн, тобто 1 431 522,71 грн.

Отже, сплативши на користь АО Колт Партнерс лише 1 201 240,00 грн. ТОВ ПДБК заборгувало позивачу 230 282,71 грн, які підлягають стягнення на користь позивача за первісним позовом. В той же час, за відсутності доказів стягнення решти суми заборгованості завдяки діям позивача за первісним позовом, і яка, як вказувалося вище, була сплачена боржником добровільно, стягнення з відповідача за первісним позовом суми основного боргу понад 230 282,71 грн. є безпідставним.

Колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до висновку суду першої інстанції про те, що виходячи з поняття, що саме сторони договору вважають під поняттям заборгованість стягнена за даним Договором , зокрема, наведеному в п. 5.1. договору, відсутні підстави стверджувати, що стягнення такої заборгованості обмежується виключно заходами примусового виконання судових рішень виконавчою службою. Адже в самому початку п. 5.1. договору зазначено, що заборгованістю, стягненою за даним договором повністю або частково, вважається сума коштів, що надійшли в рахунок погашення заборгованості боржника перед клієнтом на його рахунки (іншим шляхом) протягом усього строку дії даного договору починаючи з його підписання. При цьому не сказано, що стягнутою заборгованістю за цим договором може вважатися самостійно сплачена боржником заборгованість. Натомість йдеться про суми коштів, що надійшли в рахунок погашення заборгованості Боржника .

Щодо п. 5.3. договору, то зазначення в ньому про оплату клієнтом послуг виконавця шляхом переказу грошових коштів на рахунок виконавця протягом 2 банківських днів з моменту погашення часткового або повністю заборгованості боржником (третіми особами) перед клієнтом визначеної п. 1.1 договору не має самостійного значення у відриві від базових пунктів 1.1. та 5.2. договору, якими передбачено надання послуг щодо стягнення заборгованості та оплату у відсотках від стягнутої суми.

Колегія суддів відзначає хибність висновку суду першої інстанції про те, що відповідач не мав право авансом сплачувати за послуги по договору, з посиланням на те, що договором не передбачено авансових платежів, а оплата здійснюється протягом двох банківських днів з моменту погашення частково або повністю заборгованості боржником (третім особам) перед клієнтом визначеної у п. 1.1. договору (п. 5.3 договору).

Згідно з частиною 5 статті 193 ГК України зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання. Законом або спірним договором дострокове виконання зобов`язання не забороняється, тому суд апеляційної інстанції констатує, що відповідач за первісним позовом правомірно виконував свої зобов`язання з оплати за послуги, що мали бути надані відповідно до умов договору.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що вищенаведені обставини щодо відсутності у платіжних дорученнях, рахунках та актах наданих послуг відомостей про сплату 22 % чи 10 % від певної суми погашеної заборгованості боржника, не дає суду підстав зробити висновок про те, що своїми фактичними конклюдентними діями, зокрема достроковим виконанням зобов`язань, відповідач за первісним позовом погодися на інші умови договору, ніж зазначені в самому договорі.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних.

Відповідно до частини 1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами частини 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням зокрема 3% річних в порядку статті 625 ЦК України, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем за первісним позовом розрахунки суми 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановлених у справі обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 3 % річних в сумі 3 342,38 грн та інфляційні втрати в сумі 3 696,22 грн.

Щодо вимог за зустрічним позовом про тлумачення умов договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні зустрічного позову. Разом з тим, колегія суддів не погоджується із мотивами, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення в цій частині.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що тлумачення правочину може здійснюватися як сторонами, так і на вимогу однієї із сторін судом. Пунктами 3, 4 вказаної статті передбачені правила тлумачення правочину, які визначаються за таким принципом: при неможливості витлумачити положення договору, шляхом використання вузького кола засобів, залучаються нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору.

Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. Тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючі умови угоди.

Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/9525/19, від 25.07.2018 у справі №317/39/17, від 14.02.2018 у справі №925/106/17, від 05.02.2020 у справі №910/15161/18.

Означену правову позицію Верховного Суду місцевий господарський суд не врахував, натомість відмову в задоволенні зустрічного позову обґрунтував лише тим, що не вбачає підстав для тлумачення договору про надання правової допомоги №19/11/2018 від 19.11.2018, зокрема, значення терміну стягнення заборгованості , в розумінні позивача за зустрічним позовом шляхом визначення, що стягнення заборгованості за договором полягає виключно у вжитті примусових заходів в межах виконавчих проваджень.

З огляду на вищенаведені обставини справи колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується. Разом з тим правильною підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову слід вважати те, що із зустрічним позовом відповідач за первісним позовом звернувся вже після тривалого й двостороннього виконання сторонами умов договору (надання та часткова оплата послуг, підписання актів наданих послуг), що виключає можливість його тлумачення в судовому порядку. В такому випадку суд здійснює аналіз умов договору та спірних правовідносин, що виникли під час виконання договору, і не може застосовувати тлумачення договору як окремий спосіб захисту.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно з пунктом 2) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 277 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, та про скасування рішення місцевого господарського суду в частині задоволення первісного позову з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог і зміну мотивувальної частини рішення місцевого господарського суду в частині розгляду зустрічного позову з викладенням її в редакції даної постанови.

Судові витрати.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія та частковим задоволенням позовних вимог витрати за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія на рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/1709/20 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/1709/20 в частині задоволення позову Адвокатського об`єднання Колт Партнерс про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія 2 256 382,08 грн. скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 57а, оф. 11, код 35174848) на користь Адвокатського об`єднання Колт Партнерс (03124, м.Київ, б-р Вацлава Гавела, 4, корп. 5, оф. 424, код 42444723) 230 282,71 грн. основного боргу, 3 342,38 грн. 3% річних, 3 696,22 грн. інфляційних втрат та 3 567,34 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/1709/20 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Стягнути з Адвокатського об`єднання Колт Партнерс (03124, м.Київ, б-р Вацлава Гавела, 4, корп. 5, оф. 424, код 42444723) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 57а, оф. 11, код 35174848) 45 417,59 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

Справу №911/1709/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 08.04.2021.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков