Ухвала

від 06.04.2021 по справі 910/13575/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/13575/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя Алєєва А.В.)

від 10.11.2020

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Разіна Т.І., судді - Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.)

від 09.02.2021

у справі за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект"

до Приватного підприємства "ОККО-Контракт"

про стягнення 289 576,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у справі № 910/13575/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 273 245,13 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 098,68 грн. В задоволенні позову в частині 16 331, 74 грн відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди виходили з того, що позивачем здійснено нарахування пені всупереч вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України понад шість місяців з моменту коли зобов`язання мало бути виконано, а договором поставки № 53-129-01-18-01549 від 17.09.2018 не передбачено іншого строку, ніж встановленого статтею 232 Господарського процесуального кодексу України.

09.03.2021 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" звернулося з касаційною скаргою на судові рішення до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати їх в частині відмови у задоволенні позовних вимог та задовольнити вимоги позивача в частині стягнення 16 331,74 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення 289 576,87 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 500 = 1 135 000,00 грн).

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Зокрема, пунктом 2 частини 3 цієї статті визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

В обґрунтування підстав для касаційного оскарження скаржник посилається на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт а) пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), а саме:

1) спір стосується правильності застосування учасниками цивільних, господарських відносин та судами статті 232 Господарського кодексу України щодо застосування відповідальності (сплати неустойки) за порушення зобов`язання та забезпечення можливості встановлення сторонами іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 цього Кодексу;

2) посилання судів попередніх інстанцій на правовий висновок, який викладено в постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 недоцільне;

3) судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано правовий висновок, що викладено в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19. При цьому, посилання скаржника на необхідність врахування правового висновку, який викладено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 910/16594/17 є неправильним, оскільки суд апеляційної інстанції повинен враховувати висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладений лише у постанові Верховного Суду.

Беручи до уваги наведені скаржником у касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норми статті 232 Господарського кодексу України та аналіз судових рішень у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку відкрити касаційне провадження у справі, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до частини 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Керуючись частиною 13 статті 8, статтями 119, 234, пунктами 3 частини 2, підпунктом а) пункту 2 частини 3 статті 287, статтями 288, 290, 294, частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/13575/20 за касаційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021.

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 у справі № 910/13575/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

3. Надати відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.04.2021. У разі закінчення 15-денного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає 15-денний строк.

4. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/ .

5. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/13575/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кібенко

Л. Стратієнко