Рішення

від 02.04.2021 по справі 306/1143/20

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1143/20

Провадження № 2/306/67/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2021 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі :

головуючого - судді: Вінер Е.А.

з секретарем: Фалес Л.І.

з участю адвоката позивача: Немеш І.В.

представника відповідача : Бомбушкар Е.С.

представника ВАТ«Закарпатавтотранс» : Логойда В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Свалявської міської ради, відкритого акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: товариство з додатковою відповідальністю »Свалявське автотранспортне підприємство 12140» про скасування рішення 17 сесії 3 скликання Свалявської міської ради народних депутатів від 01 лютого 2001 року «Про встановлення справи по встановленню меж землекористування ВАТ «Закарпатавтотранс» про затвердження справи про встановлення зовнішніх меж землекористування ділянки площею 0,51га по АДРЕСА_1 ВАТ «Закарпатавтотранс» для підготовки державного акту на право користування землею, скасування державного акту на право постійного користування землею ВАТ «Закарпатавтотранс» , яка розташована на автостанції м.Свалява, загальною площею 0,51га, та зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 95/173 серії 1-ЗК № 001595, зобов»язання відповідача вчинити дії та стягнення судових витрат

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Свалявської міської ради, третя особа,яка заявляє самостійні вимоги: відкрите акціонерне товариство «Закарпатавтотранс» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: товариство з додатковою відповідальністю »Свалявське автотранспортне підприємство 12140» про скасування рішення 17 сесії 3 скликання Свалявської міської ради народних депутатів від 01 лютого 2001 року «Про встановлення справи по встановленню меж землекористування ВАТ «Закарпатавтотранс» про затвердження справи про встановлення зовнішніх меж землекористування ділянки площею 0,51 га по АДРЕСА_1 ВАТ «Закарпатавтотранс» для підготовки державного акту на право користування землею, скасування державного акту на право постійного користування землею ВАТ «Закарпатавтотранс» , яка розташована на автостанції м.Свалява, загальною площею 0,51 га, та зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 95/173 серії 1-ЗК № 001595, зобов»язання відповідача вчинити дії та стягнення судових витрат в розмірі 31000,00 гривень. Посилається на те, що 07 березня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна товариство з додатковою відповідальністю «Свалявське автотранспортне підприємство 12140» продало ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_2 нерухоме майно, а саме вбудовані приміщення адмінбудинку під номером АДРЕСА_1 . 04 листопада 2014 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 вбудовані приміщення адмінбудинку під номером АДРЕСА_1 на підставі договору дарування. Позивач ОСОБА_2 стала власником нерухомого майна. Проте право постійного користування земельною ділянкою автостанції в м.Свалява на підставі рішення XV11 сесії 111 скликання Свалявської ради народних депутатів від 01 лютого 2001 року надано відкритому акціонерному товариству «Закарпатавтотранс» на підставі державного акту на право постійного користування землею за №95/173. В зв»язку з переходом права власності на нерухоме майно стверджує, що до особи,яка набула право власності на споруду переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника. Вважає, що відповідно до чинного законодавства рішення XV11 сесії 111 скликання Свалявської ради народних депутатів від 01 лютого 2001 року «Про встановлення справи по встановленню меж землекористування ВАТ «Закарпатавтотранс» про затвердження справи про встановлення зовнішніх меж землекористування ділянки площею 0,51 га по АДРЕСА_1 ВАТ «Закарпатавтотранс» для підготовки державного акту на право користування землею» та державний акт на право постійного користування землею ВАТ «Закарпатавтотранс» , яка розташована на автостанції м.Свалява, загальною площею 0,5103 га та зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 95/173 серії 1-ЗК № 001595 підлягають скасуванню, як незаконні. В зв»язку з вищевикладеним просить скасувати рішення 17 сесії 3 скликання Свалявської міської ради народних депутатів від 01 лютого 2001 року «Про встановлення справи по встановленню меж землекористування ВАТ «Закарпатавтотранс» про затвердження справи про встановлення зовнішніх меж землекористування ділянки площею 0,51 га по АДРЕСА_1 ВАТ «Закарпатавтотранс» для підготовки державного акту на право користування землею, скасувати державний акт на право постійного користування землею ВАТ «Закарпатавтотранс» , яка розташована на автостанції м.Свалява, загальною площею 0,5103 га та зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 95/173 серії 1-ЗК № 001595, зобов»язати Свалявську міську раду народних депутатів винести рішення ,яким надати ОСОБА_2 в постійне користування частину земельної ділянки для її обслуговування та стягнути судові витрати в розмірі 31000,00 гривень.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу за № 306/1143/20 (провадження №2/306/526/20) передано на розгляд судді Вінер Е.А. (а.с. 26).

28 серпня 2020 року ухвалою судді Свалявського районного суду Закарпатської області Вінер Е.А. позовну заяву залишено без руху (а.с. 29).

08 вересня 2020 року ухвалою судді Свалявського районного суду Закарпатської області Вінер Е.А. відкрито провадження в справі (а.с. 33).

27 жовтня 2020 року на електронну адресу суду за вх.№ 1191/20 надійшло клопотання адвоката ПрАТ «Закарпатавтотранс» Логойда В.М. про залишення позовної заяви без руху, залучення до участі в справі КБП «Хміль» та ПП «Вікторія» , а також зміни процесуального статусу ПрАТ «Закарпатавтотранс» (а.с.47).

27 жовтня 2020 року ухвалою судді Свалявського районного суду Закарпатської області Вінер Е.А. позовну заяву залишено без руху (а.с. 51).

12 листопада 2020 року адвокатом позивача на виконання вимог ухвали судді Свалявського районного суду Закарпатської області Вінер Е.А. подано уточнену позовну заяву (а.с.54-60).

09 грудня 2020 року представником Свалявської міської ради подано заперечення на позовну заяву, вважає позов до задоволення не підлягає, просить відмовити в задоволенні позову в частині зобов»язання Свалявської міської ради народних депутатів винести рішення,яким надати ОСОБА_2 в постійне користування частину земельної ділянки для її обслуговування та стягнення судових витрат в сумі 31000,00 гривень (а.с.78-82).

Представником відповідача приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» на електронну адресу суду за вх.№ 1501 від 24 грудня 2020 року подано відзив на позовну заяву. Зазначає, що позивачем в позовній заяві вказано учасника справи відкрите акціонерне товариство «Закарпатавтотранс» , тоді як з 02 червня 2016 року внаслідок визначення типу товариства у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» відповідач є приватним акціонерним товариством «Закарпатавтотранс» . Зазначає, що право власності на цілісний майновий комплекс автостанції «Свалява» набуто в процесі приватизації державного майна та проведено в два етапи, а саме 27 липня 2004 року Свалявським ДВП технічної інвентаризації по Свалявському районі Закарпатської області зареєстровано право власності на перший поверх будівлі автостанції та приміщення вбиральні на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого Свалявською міською радою 14.07.2004 року та 20 січня 2016 року реєстратором речових прав на нерухоме майно на 11 поверх будівлі автостанції на підставі наказу ФДМУ №55-АТ від 28.06.1996 року, Переліку майна , переданого до статутного фонду ВАТ «Закарпатавтотранс» , виданого ФДМУ 14.06.2004 року та висновку ТОВ «Байт» щодо технічної можливості виділу частки об»єкта нерухомого майна в натурі №74 від 19.01.2016 року. З моменту створення товариства відповідач не відчужував вищезазначене майно. Вказує, що хоча речові права на будівлі не є предметом спору, проте повне розуміння обставин та правильна юридична оцінка контраверсійних правоустановлюючих документів є важливим для належної юридичної кваліфікації спірних аспектів земельних правовідносин учасників справи, з врахуванням динамічної зміни земельного законодавства у 1995-2013 роках. На підставі рішення 5 сесії Свалявської міської ради народних депутатів від 22.12.1995 року Закарпатському відділенню автобусних станцій Закарпатського територіально-виробничого об»єднання автомобільного транспорту було виділено у постійне користування ділянку площею 0,51га для розміщення автостанції «Свалява» та було видано Державний акт на право постійного користування землею серії 11-ЗК №001890 від 26.12.1995 року. В зв»язку з приватизацією об»єднання рішенням 17 сесії 3 скликання Свалявської міської ради народних депутатів було видано Державний акт на право постійного користування землею серії1-ЗК №001595 від 05.10.2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 95/173. 30 січня 2015 року право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5103 га, кадастровий номер 2124010100:01:001:0063 було зареєстровано в спеціальному розділі Державного реєстру речових право на нерухоме майно за ПрАТ «Закарпатавтотранс» ,земельна ділянка є сформованою, а правовстановлюючі документи на неї, що видані до введення ДРРП визнаються державою в якості чинних та належних. Зазначає, що ПрАТ «Закарпатавтотранс» та його правопопередник оформили права землекористування на спірну земельну ділянку належним чином, укладені договір купівлі-продажу та договір дарування речові права на землю не перейшли та і не могли перейти, оскільки речових прав на землю у третьої особи - товариства з додатковою відповідальністю «Свалявське автотранспортне підприємство 12140» ніколи не було. Правовстановлюючий документ позивача (договір дарування) не може вважатися укладеним в зв»язку з відсутністю у ньому істотної умови - кадастрового номера земельної ділянки. Крім того, позивач вступила в правовідносини в 2013 році, тоді як оскаржуються правоустановлюючі документи на землю, видані в 2001 році, а відтак винесення оскаржуваного рішення та видача оскаржуваного Державного акту не могли порушити права позивача. Просить позовні вимоги визнати необгрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення, за наслідками розгляду справи по суті у позові відмовити повністю (а.с. 87-115).

Адвокат позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник Свалявської міської ради просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення судових витрат в сумі 31000,00 грн.

Представник ПрАТ «Закарпатавтотранс» у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечив проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи( ст.79 ЦПК України).

Враховуючи положення ч. 2 ст.77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ч. 1 ст.76 ЦПК України , є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07 березня 2013 року товариство з додатковою відповідальністю «Свалявське автотранспортне підприємство 12140» , від імені та в інтересах якого діє директор Сай Іван Іванович відчужило вбудовані приміщення адмінбудинку під номером АДРЕСА_1 ОСОБА_3 . Договір було посвідчено приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледза А.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 977 (а.с.10).

04 листопада 2013 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме вбудовані приміщення адмінбудинку під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледза А.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 3159 (а.с.11).

Згідно державного акту на право постійного користування землею виданого Закарпатському відділенню автобусних станцій ТВО «Закарпаттяавтотранс» Свалявською міською радою народних депутатів Свалявського району Закарпатської області, яким надано у постійне користування 0,51 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення автостанції Свалява, відповідно до рішення п»ятої сесії міської ради народних депутатів від 22 грудня 1995 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користуванння землею за №33/50 від 22 грудня 1995 року, серії 11-ЗК №001890 (а.с.24).

Статтею 23 Земельного кодексу України ( в редакції до 01.01.2002 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Рішенням XV11 сесії 111 скликання Свалявської міської ради Закарпатської області від 01 лютого 2001 року «Про затвердження справи по встановленню зовнішніх меж землекористувача ВАТ «Закарпатавтотранс» затверджено справу про встановлення зовнішніх меж землекористування ділянки площею 0,51га по АДРЕСА_1 ВАТ «Закарпатавтотранс» для підготовки державного акту на правокористування землею, встановлено обмеження для проходу відкритому акціонерному товариству «Закарпатавтотранс» на земельну ділянку площею 0,02 га, яка використовується як пішохідний прохід до будівель автостанції та павільойонів КБП «Хміль» та ПП «Вікторія»згідно плану-схеми, що додається та зменшити оподаткування ВАТ »ЗАТ» на 0,01 га тавстановлено сервітут проходу земельноїділянки площею 0,02 га повулиці Київській КБП «Хміль» і ПП «Вікторія» та збільшити оподаткування на 0,005 га кожному з підприємств (а.с.25).

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею виданого ВАТ «Закарпатавтотранс» Свалявською міською радою народних депутатів Свалявського району Закарпатської області від 05 жовтня 2001 року землекористувачу надано у постійне користування 0,5103 гектарів автостанція м.Свалява, відповідно до рішення сімнадцятої сесії 3 скликання Свалявської ради народних депутатів від 01 лютого 2001 року, зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 95/173 серії 1-ЗК № 001595 (а.с.12) .

Згідно правової позиції Верховного Суду України за результатами розгляду справи № 6-46цс14 відповідно до статті 126 (в редакції чинній до 05.03.2009 року), статей 152, 155 ЗК України державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень та цивільно-правових угод. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Враховуючи те, що державний акт був правомірно виданий та у в межах діючого законодавства, яке діяло на час 1995-2001 рр., то рішення 17 сесії 3 скликання Свалявської міської ради народних депутатів від 01 лютого 2001 року «Про встановлення справи по встановленню меж землекористування ВАТ «Закарпатавтотранс» про затвердження справи про встановлення зовнішніх меж землекористування ділянки площею 0,51га по АДРЕСА_1 ВАТ «Закарпатавтотранс» для підготовки державного акту на право користування землею та державний акт на право постійного користування землею ВАТ «Закарпатавтотранс» , яка розташована на автостанції м.Свалява, загальною площею 0,51га, та зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 95/173 серії 1-ЗК № 0015 95, не підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про зобов»язання Свалявської міської ради народних депутатів винести рішення, яким надати ОСОБА_2 в постійне користування частину земельної ділянки для її обслуговування, то така вимога не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до положень ч.5 ст.116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Незалежно від того чи було внесено в реєстр відомості, та присвоєно кадастровий номер землі, яка була виділена особам до присвоєння їй кадастрового номеру належного їм на праві відповідних документів, таке право особи підлягає захисту. Особі може бути передана лише вільна земельна ділянка, і не може бути передана земельна ділянка, що перебуває у власності чи користуванні іншої особи.

Суд не може взяти до уваги твердження адвоката позивача, що одночасно з придбанням нерухомого майна, а саме вбудоване приміщення адмінбудинку під номером АДРЕСА_1 мала б перейти і земельна ділянка у власність ОСОБА_2 , оскільки державний акт було видано в 1995 році та переоформлено в 2001 році, тобто задовго до укладення договору дарування.

Не підлягають до задоволення вимоги щодо стягнення судових витрат в розмірі 31000,00 гривень, а саме 30000,00 гривень на професійну правничу допомогу та 1000,00 грн. на залучення свідків.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Враховуючи те, що позивачем та її адвокатом не надано документально підтверджених витрат на суму 31000,00 гривень, необхідно в задоволенні такої вимоги відмовити.

За правилами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 95, 141, 258, 259, 263-265, 354,355 ЦПК України, ст. 116 ЗК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Свалявської міської ради, відкритого акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: товариство з додатковою відповідальністю »Свалявське автотранспортне підприємство 12140» про скасування рішення 17 сесії 3 скликання Свалявської міської ради народних депутатів від 01 лютого 2001 року «Про встановлення справи по встановленню меж землекористування ВАТ «Закарпатавтотранс» про затвердження справи про встановлення зовнішніх меж землекористування ділянки площею 0,51га по АДРЕСА_1 ВАТ «Закарпатавтотранс» для підготовки державного акту на право користування землею, скасування державного акту на право постійного користування землею ВАТ «Закарпатавтотранс» , яка розташована на автостанції м.Свалява, загальною площею 0,51га, та зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 95/173 серії 1-ЗК № 001595, забов»язання Свалявської міської ради народних депутатів винести рішення, яким надати ОСОБА_2 в постійне користування частину земельної ділянки для її обслуговування та стягнення судових витрат в сумі 31000,00 гривень відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд Закарпатської області.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2021 року.

СУДДЯ СВАЛЯВСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ Е.А.Вінер