Постанова

від 01.04.2021 по справі 920/216/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2021 р. Справа№ 920/216/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Гребенюк О.О. ( ордер серія ЗП №04 від 10.03.21);

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумибуд-С"

на рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2020

у справі № 920/216/20 (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Державного підприємства Гутянське лісове господарство

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумибуд-С"

про стягнення 1 950 257, 99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.12.2020 у справі №920/216/20 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумибуд-С" на користь Державного підприємства Гутянське лісове господарство 1950257грн. 99 коп. заборгованість за договором купівлі-продажу необробленої деревини №1/05-12-2019 від 05.12.2019 та 29253 грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- повернення поставленого позивачем товару не здійснювалось, як і не заявлялись жодні інші претензії з боку відповідача, часткового виконання відповідачем договору - відповідач прийняв товар позивача відповідної кількості.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач просить призначити комплексну судову технічно-почеркознавчу експертизу договору купівлі-продажу необробленої деревини №1/05-12-2019 від 05.12.2019, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру Інститут судових експертиз імені Засл.проф. М.С.Бокаріуса .

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:

- після ознайомлення з матеріалами справи відповідачем виявлено, що підпис директора ТОВ Сумибуд-С та відбиток фірмової печатки підприємства мають ознаки підробки; з метою встановлення факту справжності підпису уповноваженої особи на договорі зі сторони позивача та відповідача (посадових осіб) представником відповідача заявлено клопотання про призначення судової експертизи, однак судом безпідставно відхилено зазначене клопотання;

- судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про виклик та допит свідків;

- з товарно-транспортних накладних, на які позивач посилається в якості доказу поставки відповідачу лісопродукції на спірну суму, не вбачається, хто саме отримував лісопродукцію, зокрема неможливо встановити осіб та їх повноваження, що отримували вказаний в них товар та визначити їх правовий зв`язок з відповідачем у справі, а відтак зазначені документи не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76, 77 ГПК України, які підтверджують передачу позивачем відповідачу товару на спірну суму заборгованості у спірному періоді на виконання умов зазначеного договору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Буравльова С.І., Андрієнко В.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Сумибуд-С на рішення Господарського суду Сумської області, розгляд справи №920/216/20 призначено на 10.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 відкладено розгляд справи №920/216/20 на 01.04.2021.

В судовому засіданні 01.04.2021 колегією суддів розглянуте клопотання про призначення комплексної судової технічно-почеркознавчої експертизи договору купівлі-продажу необробленої деревини №1/05-12-2019 від 05.12.2019, в задоволенні якого колегією суддів відмовлено з огляду на його неогрунтованість.

Крім того, від відповідача (01.04.2021) надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в задоволенні якого колегією суддів відмовлено з огляду на наступне.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст.129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює позивачу більш сприятливі, аніж відповідачу умови в розгляді конкретної справи.

В судове засідання апеляційного господарського суду 01.04.2021 не з`явився представник позивача.

Враховуючи те, що позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляд апеляційної скарги у справі по суті, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судовою колегією встановлено.

05.12.2019 між державним підприємством Гутянське лісове господарство , як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю Сумибуд-С , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 1/05-12-2019 за результатами проведеного аукціону з продажу необробленої деревини заготівлі 4 кварталу 2019 року, який відбувся 05.12.2019 на товарній біржі Агропромбіржа , відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язувався передати у власність покупцю необроблену деревину, зазначену у розділі 3 договору, а покупець прийняти і сплатити товар на умовах і в порядку, визначених договором.

Згідно з п. 1.2. договору право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого на аукціоні товару та відправлення лісопродукції.

Асортимент, кількість та якість товару відображені в договорі.

Загальна сума договору склала 4378680,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами: франко-склад.

Пунктом 5.3. договору визначено, що датою передачі товару продавцем та його приймання покупцем, тобто датою поставки, вважається дата відвантаження за товарно-транспортною накладною та 100% передоплатою.

Згідно з п.7.1. договору покупець зобов`язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару на протязі 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати.

Вказаний договір підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору та цієї справи.

Звертаючись з позовом позивач вказує про те, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, в той час як покупець свої зобов`язання за договором виконав не в повному обсязі та має борг по оплаті товару в сумі 1950257,99грн.; факт поставки товару за договором позивач підтверджує долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних, виписок із банківських рахунків.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався 20.01.2020 до відповідача із вимогою про сплату 8907610,88 грн. (крім договору № 1/05-12-2019 від 05.12.2019 між продавцем та покупцем існували інші договірні зобов`язання та в листі було зазначено загальну суму боргу покупця).

Після сплати частини боргу покупцем залишилась дебіторська заборгованість в сумі 1950257,99 грн. за договором № 1/05-12-2019 від 05.12.2019.

У зв`язку з цим 29.01.2020 продавцем був направлений лист на адресу покупця з вимогою сплатити залишок боргу.

Станом на 18.02.2020 постачальник не отримав відповіді покупця та наявна заборгованість не була сплачена.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України .

Приписами ч.1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу , а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Приписами ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору; на зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, проведення аукціону передувало етапу укладення договору. Відповідачем було сплачено гарантійний внесок по аукціону від 05.12.2019 згідно договору № 1/05-12-2019 в сумі 218934,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 260 від 28.12.2019.

На запит позивача від ДП Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр , отримано відповідь щодо інформації з бази даних Системи ЕОД щодо реалізації лісопродукції ДП Гутянське лісове господарство згідно з аукціонним договором №1/5-12-2019, який свідчить про обіг деревини на підставі аукціонного договору від 05.12.2019 № 1/5-12-2019 із зазначенням обсягів поставленої продукції відповідачу.

При цьому, наявність підпису на спірному договорі, який засвідчений відтиском печатки ТОВ Сумибуд-С , спростовує доводи відповідача про те, що договір не укладався. Як обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд, відповідач не надав до матеріалів справи доказів наявності фактичних обставин, що могли б слугувати підставою вважати згадану угоду підробленою або для визнання цього договору неукладеним чи недійсним.

Судова колегія зазначає й про те, що відповідач суду першої інстанції не надав доказів звернення до правоохоронних органів з приводу того, що печатка підприємства вибула поза його волею та знаходиться в розпорядженні третіх осіб.

Щодо доводів відповідача про те, що судом не було задоволено клопотання про призначення експертизи та допиту свідків, то місцевим господарським судом, з посиланням на фактичні обставини справи та норми процесуального права, обґрунтовано відмовлено в задоволенні зазначених клопотань, порушення процесуального права, на які вказує відповідач, судовою колегією не встановлено.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі про те, що з товарно-транспортних накладних, на які позивач посилається в якості доказу поставки відповідачу лісопродукції на спірну суму, не вбачається, хто саме отримував лісопродукцію, зокрема неможливо встановити осіб та їх повноваження, що отримували вказаний в них товар та визначити їх правовий зв`язок з відповідачем у справі, а відтак зазначені документи не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні ст..ст.76, 77 ГПК України, які підтверджують передачу позивачем відповідачу товару на спірну суму заборгованості у спірному періоді на виконання умов зазначеного договору, до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів та може бути одним із додаткових доказів здійснення господарської операції з поставки товарів.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1 вказаних Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Судова колегія зазначає, що документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що повернення поставленого товару не здійснювалось, як і не заявлялися жодні інші претензії з боку відповідача, часткового виконання відповідачем договору, про що свідчать банківські виписки, наявні в матеріалах справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач прийняв товар позивача відповідної кількості. Доказів оплати за поставлений товар матеріали справи не містять, отже позовні вимоги в розмірі 1950257,99 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2020 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання відповідача про призначення комплексної судової технічно-почеркознавчої експертизу договору купівлі-продажу необробленої деревини №1/05-12-2019 від 05.12.2019 - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумибуд-С" залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2020 у справі № 920/216/20 залишити без змін.

4. Матеріали справи №920/216/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2021

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді С.І. Буравльов

В.В.Андрієнко