Постанова

від 12.04.2021 по справі 904/2586/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2021 Справа № 904/2586/20

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання Григоренко А.А.

за участю представників:

від позивача: Самоткан М. П., довіреність № б/н від 04.01.2021, адвокат

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/2586/20 (суддя Татарчук В.О.; рішення ухвалене о 11:54 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 23.09.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський механічний завод" (м.Павлоград, Дніпропетровська обл.)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" (м.Мелітополь, Запорізька обл.)

про стягнення заборгованості у сумі 363250,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровський механічний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" про стягнення 283520грн. основного боргу, 76064,40 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань і 3665,91грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №15/11-18Р від 15.11.2018 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги з капітального і поточного ремонту, технічного обслуговування, реставрації обладнання, його вузлів і комплектуючих.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/2586/20 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський механічний завод" 283520 грн. - основного боргу, 76064,40 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, 3665,91 грн. - інфляційних нарахувань, 5448,75 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Судом встановлено порушення відповідачем умов договору щодо оплати за послуги з ремонту, відхиливши доводи відповідача стосовно неможливості оплати за відсутності виставленого рахунку, оскільки навіть відсутність цього документу взагалі не впливає на можливість оплати отриманих послуг.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (ТОВ "ТД "Мелітопольська агропромислова компанія") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 по справі №904/2586/20 та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

На думку відповідача рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, без врахування фактичних обставин справи.

А саме судом порушено норми ст. 27 ГПК України, за якою позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом та ч.5 ст. 29 ГПК України, відповідно до якої позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Скаржник вважає, що справа повинна була розглядатись Господарським судом Запорізької області, оскільки в актах здачі-приймання не визначено місце виконання договору, позивачем клопотання про розгляд справи у Господарському суді Запорізької області не подавалося.

Відповідач також зазначає, що необхідною умовою застосування ст. 530 ЦК України є виставлення позивачем рахунку відповідно до п. 3.2. договору: - передплата в розмірі 50% ціни робіт від завезеної партії впродовж 1 банківського дня з моменту виставлення рахунку. В матеріалах справи докази направлення рахунку відсутні.

Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу

Позивач (ТОВ "Дніпровський механічний завод") у своєму відзиві вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення по справі, яке прийняте Господарським судом Дніпропетровської області, є законним, обґрунтованим та таким, що прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права.

Так позивач зазначив, що умовами договору визначено місце виконання робіт - м.Павлоград Дніпропетровської області, вул. Промислова, 1, тобто за місцем розташування ТОВ "Дніпровський механічний завод". Наголошує, що такі роботи, які потребують застосуванню певних технологій та устаткування, можливо виконати лише в межах "Дніпровського механічного заводу".

Позивач вказує, що твердження відповідача, що у судовому рішенні не знайшло відображення направлення позивачем рахунку на оплату, що є обов`язковою умовою для оплати виконаних робіт (послуг), є хибним, так як такі рахунки направлялись для їх оплати, що підтверджено матеріалами справи.

Крім того позивач вказує на наявність в матеріалах справи Акту звірки розрахунків №89 від 14.06.2019, який був підписаний представником ТОВ "Торговий дім "Мелітопольска агропромислова компанія" без зауважень, а відтак підтверджує заборгованість.

Позивач також вказує, що в зв`язку з тим, що апеляційна скарга на адресу ТОВ "Дніпровський механічний завод" не надходила, а з її змістом позивачу довелося ознайомитися лише 02.04.2021 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, у позивача не було змоги надати відзив у строк відповідно до ухвали суду, а тому просить поновити строки надання відзиву.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №904/2586/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (суддя - доповідач) - Подобєд І.М., судді - Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.12.2020 у складі головуючого судді Подобєд І.М. апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано строк - 10 днів з дня отримання копії ухвали для подання належних доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2021 продовжено ТОВ "ТД "Мелітопольська агропромислова компанія" строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №904/2586/20; встановлено ТОВ "ТД "Мелітопольська агропромислова компанія" строк для подання доказів сплати судового збору у розмірі 8173,14 грн. на відповідні реквізити Центрального апеляційного господарського суду - протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

09.03.2021 на адресу суду надійшов лист апелянта про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору.

За розпорядженням керівника апарату суду №423/21 від 15.03.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П. (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо), проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи 904/2586/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Кузнецова І.Л.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2021 визначеною колегією відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/2586/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 12.04.2021 о 16:00 год .

За розпорядженнями керівника апарату суду від 12.04.2021, у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді, а саме вихід з відпустки судді Широбокової Л.П., відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/2586/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.04.2021.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 означеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/2586/20 до свого провадження.

В судове засідання представник відповідача (апелянта) не з`явився. Враховуючи, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду цієї справи шляхом направлення ухвали від 15.03.2021 автоматично через АСДС КП "ДСС" на електронну пошту, що підтверджено списком розсилки процесуальних документів сторонам по справі (а.с.130) та відповідною довідкою про доставку електронного листа, колегія суддів визнала причини неявки відповідача неповажними, а неявку представника відповідача такою, що не перешкоджає перегляду цієї справи судом апеляційної інстанції за наявними в ній матеріалами.

Судом апеляційної інстанції прийнятий відзив позивача на апеляційну скаргу до розгляду, як такий, що надійшов 08.04.2021, тобто у визначений судом строк.

В судовому засіданні 12.04.2021 представник позивача надав пояснення, в яких заперечував на задоволенні апеляційної скарги відповідача з підстав, зазначених у відзиві.

За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 12.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський механічний завод" (Виконавець) укладено договір №15/11-15Р від 15.11.2018, за яким в порядку і на умовах, передбачених цим договором, Виконавець взяв на себе обов`язок по завданню Замовника виконати капітальний і поточний ремонт, технічне обслуговування, реставрацію обладнання, його вузлів і комплектуючих, вказаних у специфікаціях, підписаних обома сторонами і є невід`ємними частинами цього договору, а Замовник зобов`язався прийняти і оплатити Виконавцю виконані у відповідності з умовами цього договору роботи.

За пунктом 3.4. договору номенклатура, кількість, вартість і строки ремонту обладнання вказуються в Специфікаціях до цього договору.

Загальна вартість робіт за цим договором складається із суми вказаної у Специфікаціях, які є складовою і невід`ємною частиною договору (пункт 3.1. договору).

В пунктах 3.2., 3.3 договору сторони погодили, що розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в наступному порядку:

- передоплата в розмірі 50% вартості робіт від завезеної партії протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення рахунку;

- 50% вартості робіт протягом 1 (одного) банківського дня після підписання сторонами акту прийому-передачі з ремонту.

Переказ грошових коштів можливий тільки на підставі виставленого рахунку.

Ціна цього договору може бути зменшена або збільшена за погодженням сторін в разі документального підтвердження таких підстав. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, яка підлягає сплаті, надходить на розрахунковий рахунок Виконавця (пункти 3.6., 3.7. договору).

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що передача обладнання для виконання робіт по цьому договору і його повернення з ремонту здійснюється сторонами з оформленням відповідного акту приймання-передачі обладнання. Допускається передача в ремонт обладнання в розібраному вигляді за актом приймання-передачі. Датою закінчення робіт вважається дата оформлення акту виконаних робіт. Виконавець зобов`язався при передачі обладнання з ремонту надати Замовнику наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі обладнання;

- акт приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з пунктом 10.3. цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань обумовлених цим договором.

ТОВ "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" було передано в ремонт ТОВ "Дніпровський механічний завод":

- за актом здачі-прийомки ТМЦ на ремонт №16 від 01.02.2019 - гідростійку 1КД80.13.01.000 в кількості 25 шт. (а.с.24);

- за актом здачі-прийомки ТМЦ на ремонт №26 від 04.03.2019 - гідродомкрат 1КД80.13.02.000 в кількості 7 шт. (а.с.25);

- за актом здачі-прийомки ТМЦ на ремонт №39 від 13.05.2019 для збирання та випробування: гільзу гідроциліндру домкрата - 33 шт., шток гідродомкрата 1КД90 -33 шт., поршень d=110 (доготовка) - 20 шт., гранбукса d=110 - 33 шт., ремкомплект РТІ - 33 шт. (а.с.24-26).

10.04.2019 сторонами підписано до договору Специфікацію №5, за умовами якої виконавець зобов`язався виконати капітальний ремонт гідростійки 1КД80.13.01.000 (з заміною циліндра і відновленням плунжера) в кількості 58 одиниць на суму 647280,00 грн. з ПДВ (а.с.17).

В підписаній сторонами до договору Специфікації №7 від 16.05.2019 виконавець зобов`язався здійснити збирання та випробування гідродомкрата пересування 1КД80.13.02.000 в кількості 23 штук на суму 33120,00 грн. (а.с.18).

17.05.2019 сторонами підписано до договору Специфікацію №8, за умовами якої виконавець зобов`язався здійснити збирання та випробування гідродомкрата пересування1КД80.13.02.000 в кількості 2 штук і капітальний ремонт гідродомкрата 1КД80.13.02.000 (з заміною циліндра) в кількості 15 штук на загальну суму 74880,00 грн. з ПДВ (а.с.19).

На підставі укладеного договору виконавцем були виконані наступні роботи:

відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №30 від 17.05.2019 - збирання та випробування гідродомкрату пересування 1КД80.13.02.000 в кількості 8 шт. на суму 11520,00 грн. з ПДВ (а.с.20);

відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №31 від 21.05.2019 - капітальний ремонт гідростійки 1КД80.13.01.000 (з заміною циліндра і відновленням плунжера) в кількості 22 шт. на суму 245520,00 грн. з ПДВ (а.с.21);

відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №32 від 21.05.2019 - збирання та випробування гідродомкрата пересування1КД80.13.02.000 в кількості 14 шт. на суму 20160,00 грн. (а.с.22);

відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №43 від 30.05.2019 - капітальний ремонт гідродомкрата 1КД80.13.02.000 (із заміною циліндра) в кількості 1 шт. на суму 4800,00 грн. (а.с.23).

Акти підписані замовником та мають приписку, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Крім того без замовлення на прохання замовника виконавцем були виконані роботи по ремонту поршня 1КД80.12.02.010 в кількості 5 шт. на суму7800,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №12 від 21.05.2019, підписаною сторонами і скріпленою печаткою підприємств. На оплату вказаних робіт був виставлений рахунок №83 від 16.05.2019 (а.с.27 28).

Загальна сума всіх виконаних ТОВ "Дніпровський механічний завод" робіт (наданих послуг) склала 289800,00 грн.

До матеріалів справи додана претензія виконавця (вих №04/12-1 від 04.12.2019 до замовника з проханням перерахувати 283520,00 грн. заборгованості, натомість відповідь на претензію надана не була.

Замовником залишилась неоплаченою сума заборгованості 283520,00 грн., що стало підставою для подання виконавцем відповідного позову до господарського суду.

Спірні правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку згідно частини першої статті 175 Господарського кодексу України визнаються майново-господарськими.

За приписами статті 174 Господарського кодексу України і пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір, що укладений сторонами спору за своєю природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

За вимогами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив із того, що судом встановлено порушення відповідачем умов договору щодо оплати за послуги з ремонту. При цьому суд відхилив доводи відповідача стосовно неможливості оплати за відсутності виставленого рахунку.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

За пунктом 2.2.2. договору Замовник зобов`язався своєчасно оплатити вартість робіт в строки, обумовлені в цьому договорі.

Відповідач правильно вказує, що в пунктах 3.2., 3.3 договору сторони погодили, що розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в наступному порядку: передоплата в розмірі 50% вартості робіт від завезеної партії протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення рахунку, а 50% вартості робіт протягом 1 (одного) банківського дня після підписання сторонами акту прийому-передачі з ремонту та, що переказ грошових коштів можливий тільки на підставі виставленого рахунку.

Однак посилання відповідача на відсутність доказів направлення рахунку на оплату, у зв`язку з чим обов`язку оплати наданих позивачем послуг не виникло, колегією суддів визнаються безпідставними з таких мотивів.

Належним чином оформлена відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і підписана представником покупця видаткова накладна є первинним документом, що підтверджує виконання господарської операції.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку первинними документами, що підтверджують надання послуг за спірним договором, є саме вказані Акти виконаних робіт., що підписані сторонами без жодних зауважень і претензій та скріплені печатками підприємств.

За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) надані позивачем є саме первинними документами, які підтверджують виконання ним договірних зобов`язань з ремонту обладнання. Відповідачем факт отримання, належним чином виконаних робіт (послуг), не заперечується.

Рахунок-фактура за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити, тобто носить інформаційний характер; ненадання рахунку-фактури, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні приписів цього Кодексу, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов`язку оплатити поставлений товар, що був прийнятий без зауважень (у тому числі, без зауважень щодо відсутності виставленого рахунку).

Такий правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15 та від 22.05.2018 у справі №923/712/17.

З огляду на наведене, в незалежності від виставлення позивачем рахунку та його передачі відповідачу, у останнього виник обов`язок оплати виконаних робіт (наданих послуг) після підписання актів здачі-приймання-робіт (надання послуг).

До того ж, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача про те, що строк оплати робіт виникає з моменту виставлення позивачем рахунку, оскільки матеріалами справи підтверджується, що виконання робіт (надання послуг) було здійснено без отримання передоплати.

Щодо посилань позивача на наявність в матеріалах справи доказів пред`явлення відповідачу рахунків на оплату, то дійсно суду наданий рахунок на оплату №83 від 16.05.2019 на суму 7800,00 грн. з призначенням "за поршень 1КД80.12.02.010" (а.с.28), але без доказів його направлення позивачем чи отримання відповідачем.

Разом із цим колегія суддів враховує аргумент позивача, що в матеріалах справи позивачем наданий Акт звірки взаємних розрахунків №89 від 14.06.2019 (а.с.30-31), в якому відображено отримання ТОВ "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" послуг від ТОВ "Дніпровський механічний завод" та відображено відповідну заборгованість. Цей акт був підписаний представником ТОВ "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" без зауважень, а відтак підтверджує отримання від позивача первинних документів, які підтверджують виконання ним договірних зобов`язань з ремонту обладнання.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Таким чином, підписання відповідачем вказаного вище акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою ТОВ "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" свідчить про визнання боржником такого боргу.

Отже, за встановлених вище обставин місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 283520,00 грн. основної заборгованості.

Позовними вимогами позивача були також вимоги про стягнення пені в сумі 76064,40 грн. з 17.05.2019 по 28.04.2020 і інфляційних нарахувань в сумі 3665,91 грн. за період з травня 2019 по квітень 2020.

Згідно частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема як штрафні санкції (частина друга статті 217 Господарського кодексу України) .

Штрафними санкціями відповідно до положень частини першої статті 230 Господарського кодексу України є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.3. договору за порушення строків оплати, Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми простроченого платежу.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким кредитор наділений з огляду на нормативне закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіривши розрахунки позивача штрафних санкцій і інфляційних втрат суд апеляційної інстанції погоджується з висновком попереднього суду, що вони є арифметично правильними і такими, що відповідають положенням законодавства, а отже підстави для скасування рішення у цій частині позовних вимог також відсутні.

Не можуть бути підставою для скасування рішення і посилання відповідача на неправильно визначену підсудність справи.

Відповідно до частини першої статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В той же час частиною першою статті 29 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (частина п`ята статті 29 Господарського процесуального кодексу України).

Правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Тобто нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов вибирати між господарськими судам, яким підсудна справа. При цьому, чинним процесуальним законодавством від позивача не вимагається подання клопотання про розгляд справи в тому чи іншому суді.

Водночас відповідно до частини першої статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Аналогічні норми містить і стаття 197 Господарського кодексу України: "господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов`язання".

Спірні правовідносини виникли з укладеного між сторонами договору послуг від 15.11.2018 №15/11-18Р, в пункті 1.3. якого сторонами було погоджено, що місцем виконання робіт: м. Павлоград, Дніпропетровська область, вул. Промислова, 1.

Таким чином, згідно з умовами договору сторони визначили певне місце його виконання.

Аргумент відповідача про те, що складені між сторонами акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не містять вказівки на місце передання результатів цих робіт та послуг відхиляється судом апеляційної інстанції, так як відповідач не надав доказів на спростування того факту, що такі роботи, які потребують застосуванню певних технологій та устаткування, було можливо виконати лише в межах "Дніпровського механічного заводу", а їх передання відбулось в іншому місці.

Щодо обов`язку відповідача здійснити оплату таких робіт (наданих послуг), то як встановлено судом апеляційної інстанції умови договору не визначають будь-якого певного місця для здійснення платежу Замовником.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив, що місцем виконання договору у даному випадку є місце виконання робіт (надання послуг).

За таких обставин, враховуючи положення частин першої, п`ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подана позивачем з дотриманням правил підсудності до Господарського суду Дніпропетровської області, а у суду першої інстанції відсутні були підстави для передання його на розгляд до іншого суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 8173,13грн. на оплату судового збору, понесені відповідачем у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/2586/20 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мелітопольська агропромислова компанія".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 13.04.2021.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова