Ухвала

від 12.04.2021 по справі 922/279/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

12 квітня 2021 року м. ХарківСправа № 922/279/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання - П`ятак А.С.

за участю представників учасників процесу:

позивача - Кузьмін С.О., адвокат, договір № 20 від 15.03.2021 р.

відповідача - Гулієв Іса Муса Огли, адвокат, ордер серія ХВ № 1858 від 08.10.20 р.

в межах підготовчого провадження, розглянувши питання поновлення строку на подання додаткового відзиву та прийняття його до розгляду (вх. № 8138 від 09 квітня 2021 року) у справі

за позовом ОСОБА_1 , село Циркуни,

до Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Зірка", село Липці,

про визнання рішення загальних зборів учасників недійсним,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/279/21.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справа № 922/279/20.

09 квітня 2021 року представником відповідача сформовано та представлено до суду додатковий відзив (вх. № 8138) разом із письмовими матеріалами на обґрунтування власної позиції та з проханням поновлення процесуального строку на подання додаткового відзиву на позов.

В засіданні суду 12 квітня 2021 року учасники даної справи висловили свої позиції з приводу сформованої відповідачем заяви, поданої в порядку ст. ст. 80, 119, 165 Господарського процесуального кодексу України (щодо поновлення процесуального строку на надання додаткового відзиву). 12 квітня 2021 року, у відповідності до норми статті 233 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Суд, розглянувши заяву відповідача, зазначає наступне.

Частина 1 та 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу надають право позивачу формувати свою правову позицію по справі шляхом подання відзиву у строк, встановлений судом. 18 лютого 2021 року, враховуючи дотримання відповідачем всіх процесуальних вимог, прийнято до розгляду із залученням до матеріалів справи відзив Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Зірка" (вх. № 3986 від 17 лютого 2021 року). Як свідчать матеріали справи, 25 березня 2021 року (тобто після надання до суду відзиву проти позову) відповідач ознайомився з матеріалами справи. Надалі, 29 березня 2021 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 6989) у відповідності до якого прохав суд продовжити строк підготовчого провадження. Обґрунтовуючи підставу клопотання відповідач вказував на те, що при ознайомленні з матеріалами справи встановлено, що оскаржувальний протокол, який долучений позивачем до матеріалів справи, не відповідає дійсності, оскільки остаточна редакція протоколу була засвідчена нотаріально, що потребує додаткового часу для представлення до суду додаткових документів на обґрунтування заперечень проти позову. 29 березня 2021 року, суд, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним частиною 2 статті 2 ГПК України, з огляду протилежність позицій учасників справи по відношенню до доказу, який є предметом спору у даній справі (протокол загальних зборів учасників від 19 січня 2021 року), продовжив у справі строк підготовчого провадження до 03 травня 2021 року. 09 квітня 2021 року відповідач надав додатковий відзив, до якого долучив протокол загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Зірка" від 19 січня 2021 року, який нотаріально засвідчений, та є відмінним від примірника позивача; крім того, просить поновити строк на подання відзиву. Тобто, фактично відповідач прохає суд поновити процесуальний строк на подання відзиву та подає, на обґрунтування своєї позиції проти позову, письмові докази.

В даному разі, строк на подання відзиву встановлений судом та підлягає виключно продовженню, а не поновленню, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості задовольнити заяву відповідача.

Одночасно, суд зазначає, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Конвенція не встановлює норми про докази як такі. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи (рішення "Шенк проти Швейцарії" (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 року, серія A № 140, с. 29, п. 46). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" по. 4436/07 від 03 липня 2014 року зазначено, що "ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом".

Частина 2 ст. 119 ГПК України надає право суду з власної ініціативи, продовжити процесуальний строк на вчинення відповідної дії учаснику справи.

Враховуючи стадію розгляду справи, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним ч. 2 ст. 2 ГПК України, дотримуючись принципу рівності та забезпечення балансу інтересів учасників справи, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, для забезпечення можливості відповідачу сформувати заперечення проти позову, з метою правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про продовження за власною ініціативою процесуального строку відповідачу на подання відзиву до 09 квітня 2021 року.

Щодо доданих до відзиву документів (які за своєю процесуальною суттю є письмовими доказами, тобто даними, за якими відповідач обґрунтовує свою позицію по справі), суд зазначає наступне.

В силу приписів ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України). Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад господарського судочинства є змагальність сторін. Положення ч. 3 ст. 13 та ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України). Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами 1 та 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву. Водночас, ч. 8 згаданої статті передбачено, що докази, не подані у встановлений судом строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа обґрунтувала неможливість їх подання у строк з причин, що від неї не залежали.

При цьому, необхідно враховувати, що по-перше, за змістом системного аналізу приписів ст. 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті; по-друге, докази відповідачем подаються разом із поданням відзиву, строк на подання якого в даному випадку є продовженим судом і які (докази) представлено до відзиву (додаткового).

Розглядаючи справу суд має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів. Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

З огляду на конкретні обставини справи, враховуючи, що відповідачем доведено неможливість подання доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, оскільки про відмінність примірника протоколу загальних зборів учасників від 19 січня 2021 року (який є предметом спору) він довідався лише під час ознайомлення з матеріалами справи, а також враховуючи пов`язаність відзиву із доказами на його обґрунтування, які подаються одночасно в сукупності, та строк на подання якого продовжено судом, беручи до уваги той факт, що докази, які представлені до відзиву (додаткового) є необхідними для встановлення істини по даній справи та без них відповідач позбавляється належним чином обґрунтувати свою позицію по представленим позивачем доводам, господарський суд, з метою дотримання процесуальних прав сторін, їх рівності перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями ст. 7, 8, 13-15 Господарського процесуального кодексу України, визнає поважними причини не подання відповідачем доказів у встановлений строк.

Дослідивши поданий відповідачем відзив (додатковий), з урахуванням застосованого процесуального механізму, охопленого ст. 119 ГПК України, судом встановлено, що дана заява по суті справи підписана уповноваженим представником відповідача та містить докази його направлення позивачу, з огляду на наведене, суд приймає до розгляду та долучає до матеріалів справи поданий відповідачем відзив (додатковий).

У відповідності до п.п. 10, 12 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи, а також встановлює строки для подання відповіді на відзив.

Зважаючи на вищевикладене, господарський суд вважає необхідне встановити позивачу строк на подання, в порядку статей 161 та 166 ГПК України, відповіді на відзив.

Керуючись ст. 42, 80, 119, 161, 165, 166, 177, 178, 181, п. 10 та п. 12 ст. 182, ст. ст. 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Зірка" процесуальний строк на подання додаткового відзиву до 09 квітня 2021 року.

Прийняти до розгляду додатковий відзив на позовну заяву (вх. № 8138 від 09 квітня 2021 року) та долучити його до матеріалів справи.

Встановити позивачу, ОСОБА_1 , строк на подання відповіді на відзив до 19 квітня 2021 року (включно).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повну ухвалу складено 13 квітня 2021 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/279/21