Рішення

від 13.04.2021 по справі 755/615/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/615/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Яровенко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-24 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуг, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась представник

ЖБК Арсеналець-24 з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі

8 658,27 грн, інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1829,80 грн, а разом 10 488,07 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є членом ЖБК. Відповідач споживав житлово-комунальні послуги, що надавались позивачем, проте не оплачував їх, у зв`язку з чим по квартирі АДРЕСА_1 за період з 01 січня 2017 року по 17 квітня 2019 року рахується заборгованість у розмірі 8 658,27 грн. Посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути, крім суми заборгованості, 1570,05 грн втрат від інфляційних процесів та 3% річних у розмірі 259,75 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.

Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем не отримано, що підтверджується конвертом з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Згідно вимог ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, які на них ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування квартири від 03 серпня 2006 року.

Відповідно ч. 1 Розділу І Статуту Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-24 , затвердженого рішенням загальних зборів членів ЖБК Арсеналець-24 , протокол №41 від 20 грудня 2016 року, ЖБК організовано з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва одного дев?ятиповерхового будинку на 116 квартир за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком.

Згідно п. 15 Розділу ІІІ Статуту, житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію та ремонт належного йому житлового фонду, прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу. Платня за користування тепловою та електричною енергією, газом, водопроводом та каналізацією в будинку кооперативу проводиться по тарифам встановленим для державного житлового фонду.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України Про житлово - комунальні послуги .

Статтею 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги , до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги , надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

За змістом ст. ст. 626, 627, 628, 629, 631 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

За змістом ст.ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.п. 24, 25 Розділу ІV Статуту, внески на проведення капітального ремонту житлового будинку, внески на експлуатацію житлового будинку та утримання прибудинкової території - встановлюються в розмірах, необхідних для покриття фактичних витрат на ці потреби пропорційно до загальної площі квартири, що перебуває у власності члена кооперативу. Внески на технічне обслуговування будинку і санітарне обслуговування допоміжних приміщень та прибудинкових територій здійснюється в розмірах, необхідних для покриття фактичних витрат кооперативу на ці потреби, пропорційно до загальної площі квартири, що перебуває у власності члена кооперативу.

Як убачається з розрахунку заборгованості по квартирі АДРЕСА_1 , борг станом на кінець квітня 2019 року становить 8 658,27 грн.

Відповідно до довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01 січня 2017 року по квітень 2019 року борг становить 8 658,27 грн.

Згідно розрахунку заборгованості по квартирі АДРЕСА_1 позивачем розраховано інфляційні втрати в сумі 1570,05 грн та 3% річних в сумі 259,75 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим посилання відповідача на необґрунтованість розміру заборгованості не заслуговують на увагу, оскільки зазначене спростовується наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, відповідач не позбавлений права звернення до відповідача з відповідною заявою щодо роз`яснення сум нарахованих за утримання будинку.

Посилання відповідача на повідомлення керівника позивача щодо відсутності інформації для проведення перевірки правильності розрахунків не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, які відповідають вимогам ст. 77-80 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до відповідача ОСОБА_1 вимоги про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, як це передбачено частиною ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. Отже, процес зміни вартості грошей, який характеризується рівнем інфляції, є безперервним процесом і інфляційні процеси не залежать від волевиявлення будь-якої особи, тому інфляційні мають розраховуватися з урахуванням як індексів інфляції, так і індексів дефляції. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Виходячи з наведеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 1570,05 грн., а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 259,75 грн.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-24 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуг.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як визначено в статті 14 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

26 червня 2019 року між ЖБК Арсеналець-24 та Адвокатським бюро Законне рішення Тимофія Багана укладено договір №11/19 про надання правової (правничої) допомоги, за яким бюро приймає доручення ЖБК Арсеналець-24 щодо надання

ЖБК Арсеналець-24 правової (правничої) допомоги стосовно стягнення з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) заборгованості за управління житловим будинком (утримання будинку) та за спожиті житлово-комунальні послуги на користь ЖБК Арсеналець-24 .

В розділі 4 даного договору сторонами погоджено гонорар та умови розрахунків.

Відповідно до п. 4.5 договору, сторони домовились, що ЖБК Арсеналець-24 при підписанні цього договору оплачує бюро усю вартість послуг, що зазначена у п. 4.3 Договору, у розмірі 3 150,00 грн.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно платіжного доручення №72 від 27 червня 2019 року ЖБК Арсеналець-24 сплатило Адвокатському бюро Законне рішення Тимофія Багана кошти за договором №10/19 від 26 червня 2019 року в розмірі 3 150,00 грн.

При вирішенні даного питання суд виходить з того, що позов підписано та подано до суду головою правління ЖБК Арсеналець-24 , матеріали справи не містять доказів отримання/надання правничої допомоги та детального опису робіт, розрахунку витрат, тому суд не вбачає визначених законом підстав для стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-24 (місцезнаходження: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 47, код ЄДРПОУ 22908757) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-24 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі

8 658,27 грн, інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1829,80 грн, а разом 10 488,07 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 13 квітня 2021 року.

Суддя Н.О. Яровенко