Постанова

від 08.04.2021 по справі 404/8565/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2021 року м. Кропивницький

справа № 404/8565/19

провадження № 22-ц/4809/271/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Діманової Н.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Радій ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2020 року у складі судді Іванової Н.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ НВП Радій про визнання безстрокових трудових відносин та поновлення на роботі .

В обґрунтування позову вказував, що між ним та ПАТ НВП Радій з березня 2019 року по жовтень 2019 року включно неодноразово були укладені договори підряду (7 місяців поспіль три договори), в яких встановлений строк на виконання певної роботи, але які в сукупності є безстроковими трудовими договорами, але формально укладені як договір підряду. Форма трудових відносин, редакція та зміст договорів підряду були запропоновані роботодавцем - директором ЗПРГ (підрозділом ПАТ НВП Радій ) та тричі змінювали свій зміст, який був складений формально, але робота виконувалась різнопланова інженерного фаху протягом дії договору. Директором ЗПРГ в присутності його заступника надавалась обіцянка укласти безстроковий трудовий договір.

Зазначає, що договори підряду по суті були його неодноразовим клопотанням на укладення безстрокового трудового договору та він був змушений їх підписати для отримання роботи за пропозицією роботодавця. Він майже постійно перебував на підприємстві, відвідував планові засідання трудового колективу, виконував інші роботи інженерного фаху за своєю кваліфікацією та супутні інженерні роботи, які не увійшли в перелік за договором підряду, розпочаті та не завершені інші поточні роботи, які пов`язані з поточною плановою господарською діяльністю підрозділу підприємства ЗВРГ (заводу виробництва рульової гідравліки) ПАТ НВП Радій .

По закінченню строку останнього договору підряду 30 жовтня 2019 року, який є трудовим за п. 3 ст. 23 КЗпП України, та має явні ознаки та докази безстрокового трудового договору - його не було допущено до роботи 01 листопада 2019 року методом блокування електронного пропуску, який йому виданий раніше та яким він користувався 7 місяців поспіль.

Вважає, що безстроковий договір неправомірно не укладався, інші види договорів не продовжувались, чим фактично його було неправомірно позбавлено роботи, тобто звільнено, та безстроковий трудовий договір припинився з 01 листопада 2019 року.

Зазначав, що оскільки трудові договори (оформлені як договори підряду) були фактично укладені як безстрокові, про розірвання яких не було заявлено жодною стороною, а навпаки з його боку була заява про продовження трудових відносин, переукладались декілька разів поспіль та тривали більше 7 місяців, де фактично виконувалась інша робота, а робота з неоформленими трудовими відносинами була частиною обов`язків за фахом безстрокових трудових відносин, які раптово припинились з порушенням його права на працю - такі договори, а саме останні з 01 листопада 2019 року слід вважати продовжені на невизначений строк, а їх переривання з 01 листопада 2019 року - є фактично незаконне звільнення.

Він є членом та головою первинної профспілкового організації Техніка і право (ППО ТіП ), код юридичної особи 43361053, яка діє на підставі власного статуту та Закону України № 1045-14 Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності з моменту його підписання 19 липня 2019 року, та яка об`єднує членів різних підприємств.

Вважає, що його було звільнено з порушенням норм ст. 42, 43, 252 КЗпПУ та ст. 41 Закону України 1045-14.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Позивач вважає рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права .

В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не досліджував предмету договорів, актів виконаних робіт на підставі встановленої судової практики, не досліджував подані докази та не надавав їм оцінки, та обмежився лише доводами відповідача, тому рішення має однобокий характер.

Суд не залучив первинну профспілкову організацію ППО ТІП , яка здійснювала дослідження дотримання трудового законодавства відповідачем у порядку ст. 259 Кодекс законів про працю України.

Вказує, що суд не надав значення випискам з Пенсійного фонду України, з особистого кабінету платника податку, з якого вбачається, що податок справляв сам відповідач, що теж доводить трудові відносини, тоді як при договорі підряду фізична особа, яка провадить незалежну фінансову діяльність, ФОП, юридична особа, які наймались по договору підряду, справляють податки за себе самостійно та повинні мати фінансовий рахунок. Позивач звертає увагу, що у нього відсутній особистий фінансовий рахунок, та реєстрація як фізичної особи, яка провадить незалежну фінансову діяльність, ФОП за визначенням п.14.1.139 Податкового кодексу України. Суд не надав оцінки зазначеним нормам ЦКУ щодо договору підряду, що закон не визначає підрядника як фізичну особу, як не самозайняту.

Позивач вказує, що апеляційному суду необхідно: 1) дослідити предмет договору підряду та акти виконаних робіт на невідповідність їх оформленню та які мають ознаки трудових з урахуванням п.4 ст.263 ЦПКУ; пп.1 п.2 ст.389 ЦПКУ; абзац другий пп.5-го п.2 ст.392ЦПКУ; п.3 ст.416 ЦПКУ викладених в постанові ВС від 08.05.2018 у справі № 127/21595/16-ц; 2) дослідити подані ним докази в суді першої інстанції щодо виконання інших робіт, не обумовлених договором фах і напрямок таких робіт на підставі кваліфікаційних характеристик за кодом професії інженер-технолог, інженер-конструктор, інженер з підготовки виробництва, інших доказів та їх аналіз покласти в судове рішення; 3) встановити напрямок роботи підприємства (підрозділу ЗПРГ) та з напрямком трудових обов`язків за штатним розкладом та договору підряду як єдиного виробничого процесу; 4) дослідити доказ відповідача щодо довідки про облік робочого часу та визнати його неналежним та таким, що не несе в собі доказу відсутності позивача підпорядкування правил трудового розпорядку; 5) виключити з судового рішення доводи щодо невиконання порядку працевлаштування та ненадання документів як такі, що не стосуються предмету спору; 6) дослідити подані докази відповідачем на можливість отримати для дослідження фактичний результат та кількість виконаної роботи (матеріалізувати) за інформацією в договорі та актах виконаних робіт.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою, вимоги викладені в ній безпідставні.

Зокрема вказав, що у 2019 році відповідач та позивач перебували у цивільно-правових відносинах на підставі укладених між ними договорів підряду.

За вказаними договорами ОСОБА_1 не надавав замовнику трудової книжки, паспорту чи його копії, він не входив до штату підприємства, не ознайомлювався та не брав на себе зобов`язань виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір та розпорядок робочого дня підприємства, облік його робочого часу замовником не здійснювався.

Таким, чином перелічені цивільно-правові договори жодним чином не регулюють процес трудової діяльності, її організацію.

Договори підряду, додаткові угоди до вказаних договорів підписані особисто ОСОБА_1 , що підтверджує вираження ним особистої волі на укладення саме договорів підряду.

Представник відповідача вважає, посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не досліджував договори, акти виконаних робіт та не надав їм оцінки, не відповідає дійсності.

Особисті дані (реквізити) позивача в укладених договорах підряду заповнювалися виходячи з усної інформації наданої ОСОБА_1 . При укладенні договорів підряду ОСОБА_1 не надавав замовнику трудової книжки, паспорту чи його копії. У зв`язку з чим відповідні посилання апелянта у апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Посилання ОСОБА_1 на те, що справляння податку самостійно відповідачем доводить трудові відносини, не відповідає дійсності і нормам чинного законодавства.

Виписки особистого кабінету платника з Пенсійного фонду України, на які посилається позивач, лише підтверджують належне виконання відповідачем обов`язків податкового агента по утриманню ЄСВ з фізичної особи з якою укладений цивільно-правовий договір підряду.

На ПАТ НВП Радій створена та діє єдина профспілкова організація, а саме: ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО РАДІЙ (ідентифікаційний код юридичної особи 22219101).

Профспілкова організація Техніка і право не має ніякого відношення до діяльності ПАТ НВП Радій , та крім іншого була зареєстрована 26.11.2019 року (майже через місяць після закінчення цивільно-правових відносин між Позивачем і Відповідачем), що підтверджується роздруківкою з ЄДР долученою Позивачем.

Також слід звернути увагу, на те, що долучені Позивачем до позову докази є недопустимими, оскільки штучно створені позивачем з метою створення ілюзії спору та намагання видати бажане за дійсне.

Зокрема документи датовані датами, що передують обставинам, які описують ці документи, підписані невідомими особами, або описують обставини, які насправді не відбувалися.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини

18 березня 2019 року між Публічним акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Радій в особі генерального директора Сіори О.А. і ОСОБА_1 був укладений договір підряду №78 (а.с. 67).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору підряду, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати в строк з 18 березня до 30 квітня 2019 року наступні роботи: розработка и внедрение управляючих программ для токарной обработки БПД (15 программ). Розработка управляючих программ на координатно-измерительную машину , а замовник зобов`язався прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 3.3 договору, приймання-передача виконаного етапу робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаного етапу робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін та є підставою для здійснення оплати.

Відповідно до п. 6.1 договору підрядник самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до п. 7.1 строк дії договору встановлюється з 18 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року.

18 березня 2019 року між Публічним акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Радій в особі генерального директора Сіори О.А. і ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору підряду № 78. Відповідно до вказаної додаткової угоди сторони погодили, що сума, яку належить сплатити підряднику за виконання робіт згідно договору підряду від 18 березня 2019 року № 78 складає 14900 грн. (а.с. 68).

29 березня 2019 року був складений акт приймання-здачі робіт за договором підряду, про те, що згідно договору підряду від 18 березня 2019 року № 78 підрядник виконав обсяг робіт з 18 березня по 29 березня 2019 року та виконаний об`єм робіт підлягає оплаті в сумі 5000 грн. за виключенням податків згідно діючого законодавства (а.с. 69).

26 квітня 2019 року був складений акт приймання-здачі робіт за договором підряду, про те, що згідно договору підряду від 18 березня 2019 року № 78 підрядник виконав обсяг робіт з 01 квітня 2019 року по 26 квітня 2019 року та виконаний об`єм робіт підлягає оплаті в сумі 9900 грн. за виключенням податків згідно діючого законодавства (а.с. 70).

02 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Радій в особі генерального директора Сіори О.А. і ОСОБА_1 був укладений договір підряду № 120 (а.с. 71).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору підряду, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботу, визначену в додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною цього договору в строк з 02 травня до 31 липня 2019 року, а замовник зобов`язався прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 3.3 договору, приймання-передача виконаного етапу робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаного етапу робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін та є підставою для здійснення оплати.

Відповідно до п. 6.1 договору підрядник самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до п. 7.1 строк дії договору встановлюється з 02 травня 2019 року по 31 липня 2019 року.

Відповідно до додаткової угоди до договору підряду № 120 від 02 травня 2019 року укладеної між Публічним акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Радій в особі генерального директора Сіори О.А. і ОСОБА_1 , сторони погодили, що підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати наступну роботу: розработка и внедрение управляючих программ обробітки деталей рулевой гидромеханики, МЭО и оснастки для лиття ЛЧМ (а.с. 72).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, сума, яку належить сплатити підряднику за виконання робіт згідно договору підряду від 02 травня 2019 року № 120 складає 29800 грн.

Відповідно до акту приймання-здачі робіт за договором підряду від 31 травня 2019 року, сторони склали цей акт про те, що згідно договору підряду від 02 травня 2019 року № 120 підрядник виконав обсяг робіт з 02 травня 2019 року по 31 травня 2019 року та підлягає оплаті в сумі 9930 грн. за виключенням податків згідно діючого законодавства (а.с. 73).

30 червня 2019 року був складений акт приймання-здачі робіт за договором підряду, про те, що згідно договору підряду від 02 травня 2019 року № 120, підрядник виконав обсяг робіт з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року та виконаний об`єм робіт підлягає оплаті в сумі 9930 грн. за виключенням податків згідно діючого законодавства (а.с. 74).

31 липня 2019 року був складений акт приймання-здачі робіт за договором підряду, про те, що згідно договору підряду від 02 травня 2019 року № 120, підрядник виконав обсяг робіт з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року та виконаний об`єм робіт підлягає оплаті в сумі 9940 грн. за виключенням податків згідно діючого законодавства (а.с. 75).

01 серпня 2019 року між Публічним акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Радій в особі генерального директора Сіори О.А. і ОСОБА_1 був укладений договір підряду № 214 (а.с. 76).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору підряду, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботу, визначену в додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною цього договору в строк з 01 серпня по 31 жовтня 2019 року, а замовник зобов`язався прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 3.3 договору, приймання-передача виконаного етапу робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаного етапу робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін та є підставою для здійснення оплати.

Відповідно до п. 6.1 договору підрядник самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до п. 7.1 строк дії договору встановлюється з 01 серпня 2019 року по 31 жовтня 2019 року.

Відповідно до додаткової угоди до договору підряду № 214 від 01 серпня 2019 року сторони погодили, що підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати наступну роботу: Установка управляющих программ на центральный сервис (единое компьютеризированное рабочее место наладчика станков с ПУ). Внедрение и отработка управляющих программ на 9 единицах оборудования посредством локальной сети (а.с. 77).

Відповідно до п. 2 вказаної додаткової угоди, сума, яку належить сплатити підряднику за виконання робіт згідно договору підряду від 01 серпня 2019 року № 214 складає 31500 грн.

31 серпня 2019 року був складений акт приймання-здачі робіт за договором підряду, про те, що згідно договору підряду від 01 серпня 2019 року № 214, підрядник виконав обсяг робіт з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року та виконаний об`єм робіт підлягає оплаті в сумі 10 500 грн. за виключенням податків згідно діючого законодавства (а.с. 78).

30 вересня 2019 року був складений акт приймання-здачі робіт за договором підряду, про те, що згідно договору підряду від 01 серпня 2019 року № 214, підрядник виконав обсяг робіт з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року та виконаний об`єм робіт підлягає оплаті в сумі 10 500 грн. за виключенням податків згідно діючого законодавства.

30 вересня 2019 року був складений акт приймання-здачі робіт за договором підряду, про те, що згідно договору підряду від 01 серпня 2019 року № 214, підрядник виконав обсяг робіт з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року та виконаний об`єм робіт підлягає оплаті в сумі 10 500 грн. за виключенням податків згідно діючого законодавства (а.с. 79).

Відповідно до довідки виданої ПАТ НВП Радій від 21 лютого 2020 року, ОСОБА_1 у період - 01 грудня 2009 року по 21 лютого 2020 року не перебував у трудових відносинах з ПАТ НВП Радій . На ПАТ НВП Радій створена та діє одна профспілкова організація, а саме: Первинна профспілкова організація Публічного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Радій (ідентифікаційний код юридичної особи 22219101) (а.с. 64).

Відповідно до наданого відповідачем штатного розпису керівників та спеціалістів заводу з виробництва рулевої гідромеханіки з 01 січня 2019 року, позивача серед працівників немає (а.с. 65-66).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Позивач, який був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не прибув.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами у справі виникли цивільно-правові, а не трудові відносини.

Колегія суддів погоджується із таким висновком, ураховуючи наступне.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Разом з тим, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за підрядним договором оплачується не процес праці, а її конкретні результати, на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Виходячи зі змісту статті 21 КЗпП України трудовий договір спрямований на здійснення та забезпечення трудових функцій працівника.

Згідно зі статтею 626 ЦК України цивільно-правовий договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту договорів підряду, додаткових договорів, укладених між ПАТ Науково-виробниче підприємство Радій в особі генерального директора ОСОБА_2 і ОСОБА_1 №78 від 18 березня 2019 року, строк виконання робіт з 18 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року, вартість виконаних робіт 14900 грн; № 120 від 02 травня 2019 року, строк виконання робіт з 02 травня 2019 року по 31 липня 2019 року, вартість виконаних робіт 29800 грн; № 214 від 01 серпня 2019 року, строк виконання робіт з 01 серпня 2019 року по 31 жовтня 2019 року, вартість виконаних робіт 31500 грн; та із змісту актів приймання-здачі робіт за вказаними договорами підряду убачається, що зазначені угоди були укладені між сторонами на виконання певних робіт на підприємстві, які позивач мав виконувати на свій ризик, самостійно організовувати виконання роботи, при цьому не підлягав під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, режим роботи визначався ним самостійно, але з дотриманням норм охорони праці, санітарії та техніки безпеки, а відповідач повинен забезпечити позивача усім необхідним для виконання роботи, передбаченої в угоді, своєчасно прийняти та оплатити виконану позивачем роботу, період виконання роботи узгоджувався, встановлювалась сума оплати роботи, оплата за виконану роботу виконувалась за фактично виконані об`єми робіт.

Крім того, ОСОБА_1 не надавав ПАТ Науково-виробниче підприємство Радій трудову книжку, не звертався із заявою про прийняття на роботу, підприємством не видався наказ про прийняття його на роботу.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами підряду, а не строковими трудовими договорами, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч.2 ст. 39-1 КЗпП України, згідно якої, трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються укладені на невизначений строк.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на положення ч.2 ст. 39-1 КЗпП України є необґрунтованими, оскільки позивач не довів те, що між сторонами було укладено трудові договори, що були переукладені декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк .

Також не ґрунтуються на доказах та законі твердження апеляційної скарги, які зводяться до того, що, при вирішення спору, суд порушив норми ЦПК, не залучивши до участі у справі первинну профспілкову організацію ППО ТІП , оскільки правовідносини між сторонами є цивільно-правовими, а не трудовими.

Не спростовують висновків суді і посилання на те, що отримана позивачем винагорода оподаткувалася, що свідчить про існування між сторонами трудових відносин, оскільки утримуючи податок та обов`язкові збори з доходів за цивільно-правовими угодами відповідач діяв як податковий агент.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвокатом, відповідачем надано: копію договору про надання правової допомоги б/н від 04.01.2021; додаток до договору про надання правничої допомоги від 02.02.2021; оригінал ордера адвоката Гуртового М.О. від 02.02.2020 серії КР № 75527; банківська квитанція АБ УКРГАЗБАНК від 02.02.2021 про сплату позивачем послуг з правничої допомоги в сумі 1085 грн; орієнтовний розрахунок суми вартості надання правової допомоги від 05.02.2021 (а.с. 1-5, том 2).

Оскільки, відповідачем, в передбаченому ЦПК порядку, надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у розмірі 1085,00 грн, то зазначена грошова сума підлягає стягнення з позивача на користь відповідача.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції була постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому згідно положень ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2020 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Радій 1085,00 гривень в рахунок компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12 квітня 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко