Ухвала

від 14.04.2021 по справі 924/99/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"14" квітня 2021 р. Справа № 924/99/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агрозахід» , с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області

до: 1. приватного підприємства «Бого» , с. Голосків Летичівського району Хмельницької області

2. ОСОБА_1 , с. Грушківці Летичівського району Хмельницької області

про стягнення солідарно 438930,96 грн, з яких 283100,62 грн основного боргу, 12113,51 грн пені, 39368,89 грн відсотків річних, 10417,75 грн інфляційних втрат, 93930,19 грн штрафу

встановив: у провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа №924/99/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агрозахід» , с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області до приватного підприємства «Бого» , с. Голосків Летичівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , с. Грушківці Летичівського району Хмельницької області про стягнення солідарно 438930,96 грн, з яких 283100,62 грн основного боргу, 12113,51 грн пені, 39368,89 грн відсотків річних, 10417,75 грн інфляційних втрат, 93930,19 грн штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 обов`язку з оплати вартості товару, отриманого за договором поставки від 14.04.2020 №ХМВ-19, у забезпечення якого укладено договір поруки від 14.04.2020 №1/ХМВ-19 із відповідачем 2.

13.04.2021 на адресу суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агрозахід» (від 09.04.2021) про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно, належне ОСОБА_1 , зокрема: автомобіль марки - Renault, модель - Trafic, рік випуску - 2002, колір - білий, тип авто-легковий, тип кузову - пасажирський, тип палива - дизельне паливо, об`єм двигуна - 1870, власна вага транспортного засобу - 1825, загальна вага - 2700; земельну ділянку у м. Хмельницькому кадастровий номер 6810100000:17:006:0166; об`єкт нерухомості - будинок АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи заяву, зазначає, що згідно з відомостями однієї з аналітичних систем ПП БОГО як юридична особа не має у власності жодного нерухомого майна, автомобілів. Тому вважає, що у разі відмови ПП БОГО від добровільного виконання рішення суду стягнення заборгованості із підприємства у порядку виконавчого провадження може бути утрудненим. Натомість у власності ОСОБА_1 , за даними аналітичної системи, є майно, зокрема, автомобіль, земельна ділянка, будинок. З наведеного робить висновок, що відповідач 2 має достатньо ресурсів для того, аби погасити заборгованість, у тому числі в разі примусового виконання рішення, та зауважує, що усвідомлюючи це, ОСОБА_1 може недобросовісно відчужити належне йому майно задля уникнення виконання своїх зобов`язань. Посилаючись на настання строку оплати товару за договором поставки, відсутність реагування відповідачів на вимоги позивача про оплату заборгованості до звернення до суду та під час розгляду справи у суді, просить вжити заходи забезпечення позову, щоб забезпечити майнову базу для виконання рішення суду про стягнення заборгованості та стимулювати відповідачів не зловживати процесуальними правами, зокрема, не перешкоджати розгляду справи у розумні строки. При цьому зауважив, що захід забезпечення позову не обмежуватиме побуту, діяльності відповідача, проте буде гарантією відновлення порушених прав, законних інтересів позивача.

Суд, розглядаючи подану заяву про забезпечення позову, враховує таке.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Здійснюючи оцінку доводів заявника щодо можливості відповідача 2 відчужити належне йому майно задля уникнення виконання своїх зобов`язань, суд вважає за необхідне звернути увагу на відсутність фактичного обґрунтування та будь-яких доказів щодо вчинення відповідачем 2 дій, спрямованих, зокрема на умисне відчуження, знищення майна чи інших дій, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

При цьому посилання на настання строку на виконання зобов`язання, лише часткове його виконання відповідачем 1 та ігнорування відповідачами вимог заявника щодо погашення заборгованості не є достатньою підставою для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Також звертається увага на відсутність відомостей щодо вартості майна, на яке заявник просить накласти арешт, що унеможливлює оцінку адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Одночасно суд з приводу наданих в обґрунтування вимог заяви відомостей з однієї з аналітичних систем вважає за необхідне зауважити, що ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено поняття належності та допустимості доказів, а саме: належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зокрема, єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Також відкритою та загальнодоступною є інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, належних користувачів, що міститься у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України (ст. 34-1 Закону України Про дорожній рух ).

При цьому судом критично оцінюються обґрунтування заяви про забезпечення позову, зокрема необхідністю забезпечити майнову базу для виконання рішення суду та стимулювати відповідачів не зловживати процесуальними правами, оскільки зазначене не узгоджується з підставами вжиття відповідних заходів, визначеними у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Відтак, здійснивши оцінку заяви позивача, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих та підтверджених належними та достатніми доказами доводів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову не досліджується обґрунтованість позову, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агрозахід» (від 09.04.2021) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили 14.04.2021.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова

Видрук. 7 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (47722, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 27), 3, 4 - відповідачу 1 (31535, Хмельницька область, Летичівський район, с. Голосків, вул. Оренда, 11; 29025, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8/4б), 5, 6, 7 - відповідачу 2 (Хмельницька область, Летичівський район, с. Грушківці, вул. Каштанова, 15; 31535, Хмельницька область, Летичівський район, с. Голосків; 29024, м. Хмельницький, вул. Леся Курбаса, 22). Всім рек. з пов. про вруч.