Рішення

від 08.04.2021 по справі 200/175/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 р. Справа№200/175/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Стойки В.В.;

при секретарі Дідевичі І.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Біличенка В.О.

представника відповідача 1 не з`явився

представника відповідача 2 не з`явився

розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Краматорської міської ради, Відділу Житлового господарства Краматорської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

05.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Краматорської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 17.07.2019 року перебував на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов у відділі житлового господарства Краматорської міської ради. Як поліцейський та учасник бойових дій він був зарахований до першої черги отримання житла.

Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 19.08.2020 №662 позивачеві було надано житло - двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , та його було знято з квартирного обліку. Вказаним рішенням було доручено начальнику відділу житлового господарства ОСОБА_2 видати ордери на квартири, перелічені у рішенні, в якому зазначено Позивача. Проте рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 06.01.2021 №2 Рішення № 662 "Про надання житла" було скасовано.

11.12.2020 року та 18.12.2020 року Позивач звертався до Виконавчого комітету Краматорської міської ради із вимогами виконати Рішенням від 19.08.2020 №662 щодо видачі йому ордеру на квартиру, проте у видачі ордеру було безпідставно відмовлено.

Позивач вважає свої права порушеними та, на підставі викладених обставин та з урахуванням змінених позовних вимог, просить:

визнати протиправною відмову Відповідачів у видачі ОСОБА_1 ордеру на визначену за ним квартиру; скасувати Рішення Відповідача 1 від 06.01.2021 №2 "Про скасування Рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 19.08.2020 № 662 "Про надання житла"; зобов`язати Відповідача 2 видати ОСОБА_1 ордер на квартиру.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Краматорської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі на 10.02.2021 року.

09.02.2021 року відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, згідно змісту якого наголошує, що рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради №2, яким скасовано рішення від 19.08.2020 № 662, було прийнято на підставі усного роз`яснення спеціалістів обласної державної адміністрації щодо цільового використання зазначеної субвенції виключно для забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). На підставі зазначеного відповідач 1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 10.02.2021 року залучено Відділ Житлового господарства Краматорської міської ради (м. Краматорськ, б. машинобудівників, 23, ЄДРПОУ 40480876) до участі у справі в якості співвідповідача. Відкладено розгляд справи.

Ухвалою від 24.03.2021 року в задоволенні клопотання представника позивача про огляд електронних доказів від 23.03.2021 року відмовлено. Витребувано у Виконавчого комітету Краматорської міської ради рішення "Про міський бюджет на 2020 рік" зі змінами до 19.08.2020 року.

25.02.2021 року відповідач 2 надав через канцелярію суду відзив, який містить обставини та обґрунтування, аналогічні викладеним у відзиві відповідача 1.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали,просили задовольнити позов.

Представники відповідачів до судового засідання не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надали.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.10.2015 року має статус учасника бойових дій.

Позивач з 17.07.2019 року перебував на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов у відділі житлового господарства Краматорської міської ради. Як поліцейський та учасник бойових дій він був зарахований до першої черги отримання житла, про що свідчить Сповіщення № 64/19.

Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 19.08.2020 №662 дев`ять квартир з фонду комунальної власності були надані учасникам бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що перебувають на квартирному обліку потребуючих поліпшення житлових умов. В якості обґрунтування зазначено, що житло надається в рамках реалізації розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 05.12.2019 № 1354/5-19 "Про обласний бюджет на 2020 рік" (із змінами), міської Програми економічного і соціального розвитку міста Краматорська на 2020 рік, затвердженої рішенням міської ради від 23.12.2019 №64/VII-652 (зі змінами), керуючись ст. 15, 42, 48 Житлового кодексу Української РСР, ст. 6, 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Позивачеві було надано житло - двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , та його було знято з квартирного обліку. Вказаним рішенням було доручено начальнику відділу житлового господарства Вакалову В.В. видати ордери на квартири, перелічені у рішенні, в якому зазначено Позивача.

Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради №2 від 06.01.2021 скасовано рішення від 19.08.2020 № 662 "Про надання житла", чим позбавлено Позивача можливості отримати належне йому житло.

Листом від 11.12.2020 року та від 18.12.2020 року позивач звертався до Виконавчого комітету Краматорської міської ради із вимогами виконати Рішенням від 19.08.2020 №662 щодо видачі йому ордеру на квартиру.

Листами від 24.12.2020 та від 30.12.2020 року відповідач 1 повідомив, що "за рахунок коштів субвенції з обласного бюджету було проведено ремонт 10-ти пустуючи квартир у місті Краматорську для забезпечення житлом осіб з числа учасників АТО/ООС та ВПО. Дані квартири рішенням від 19.08.2020 № 662 були розподілені учасникам бойових дій АТО, які перебувають на квартирному обліку потребуючих поліпшення житлових умов в м.Краматорську і позивачу в тому числі. Однак після надання роз`яснень спеціалістів обласної державної адміністрації щодо цільового використання зазначеної субвенції виключно для формування фондів житла тимчасового призначення для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО), дане рішення виконкому буде скасовано на засіданні виконавчого комітету. Зважаючи на вищевикладене, зазначено, що позивач не відноситься до кола осіб, яким може бути надано тимчасове житло для ВПО".

Листом від 24.12.2020 року Департамент житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації повідомив Позивача, що згідно із ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання житла, що належить до комунальної власності, належить до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, та відповідно до ст.35 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Будь-яких роз`яснень чи обґрунтувань обласної державної адміністрації, на які посилався Відповідач 1, які стали підставою для невиконання Рішення від 19.08.2020 №662, а в подальшому його скасування, в листі від 24.12.2020 року Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації не надав.

Згідно змісту листа Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 03.03.2021 року № 01-23/1168 скерованого на ім`я Директора Департаменту житлово-комунального господарства Донецької області, департамент фінансів облдержадміністрації листом від 19.05.2020 №02-02/24/518/0/30-20 повідомив фінансове управління Краматорської міської ради, що згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 05.12.2019 № 1354/5-19 "Про обласний бюджет па 2020 рік" (із змінами) бюджету міста Краматорська за рахунок коштів обласного бюджету збільшуються призначення субвенції на соціально-економічний розвиток території в обсязі 4 300 000 грн. на розробку кошторисної документації та капітальний ремонт 10 пустуючих квартир комунальної власності у м. Краматорську для забезпечення житлом осіб з числа учасників АТО/ООС та ВПО. На підставі вищезазначеного було проведено капітальний ремонт 10 пустуючих квартир. Для вирішення питання розподілу даних квартир, просимо надати роз`яснення щодо статусу цих квартир та уточнити якій категорії громадян повинні бути розподілені дані квартири.

Листом від 18.03.2021 року, наданому у відповідь на лист від 03.03.2021 року № 01-23/1168, Департамент житлово-комунального господарства зазначив, що з метою поліпшення житлових умов учасників АТО/ООС та ВПО у 2020 році розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 03.02.2020 року 994/5-20 "Про утворення робочої групи із напрацювання шляхів вирішення питання забезпечення житлом учасників антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил та внутрішньо переміщених осіб" було створено робочу групу. В результаті роботи робочої групи сформовано Перелік об`єктів комунальної форми власності, які після ремонту, реконструкції в подальшому можливо буде використати для поліпшення житлових умов учасників АТО/ООС та ВПО. Для цих цілей з обласного бюджету місцевому бюджету міста Краматорськ були виділені кошти на виконання ремонту пустуючих квартир комунальної форми власності. В: подальшому, згідно з рішеннями місцевих комісій з розподілу та надання житла, дані квартири планувалось використовувати, як соціальне або тимчасове житло для учасників АТО/ООС, ВПО, потребуючих поліпшення житлових умов.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 39 Житлового кодексу України, громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов:

за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті;

за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету.

При цьому, беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Процедура взяття громадянина на облік потребуючих поліпшення житлових умов, визначена Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок 11 грудня 1984 року №470 з наступними змінами та доповненнями та передбачають таке:

постановка на квартирний облік починається з подачею зацікавленою особою заяви. Заява про взяття на квартирний облік подається відповідно до виконавчого комітету органу місцевого самоврядування за місцем проживання громадян та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім`ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік. Члени сім`ї, що підписали заяву громадянина та прийняті на облік разом з заявником, набувають права на спільне одержання житлового приміщення тощо.

Потребуючими поліпшення житлових умов, відповідно до пункту 13 Правил №470 визнаються громадяни, які :1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров`я УРСР і Держбудом УРСР;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров`я УРСР;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10 - 14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим-двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно п. 38 Правил № 470, громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, житловим Кодексом УРСР, цими Правилами та іншими актами законодавства Української РСР. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Як встановлено п. 47 Правил № 470, громадяни, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, включаються в окремий список. Рішення про включення в цей список приймається відповідно виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів або адміністрацією підприємства, установи, організації чи органом кооперативної або іншої громадської організації і профспілковим комітетом. Рішення адміністрації (органу громадської організації) та профспілкового комітету затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів. Про прийняте рішення повідомляється заінтересованим особам. Список громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, вивішується для загального відома.

Пунктом 64 Правил № 470 у тому числі визначено, що Рішення про надання жилого приміщення приймає виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів, підприємство, установа, організація, у віданні яких перебуває жилий будинок, у порядку, встановленому цими Правилами.

Відповідно п. 69 Правил № 470, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер (додаток N 7), який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Як вже було зазначено вище, спірним моментом даної справи є скасування рішення відповідачем 1, яким було надано позивачу дозвіл на отримання ордеру на житлове приміщення.

Щодо підстав для прийняття Рішення Відповідача 1 від 06.01.2021 №2 "Про скасування Рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 19.08.2020 № 662 "Про надання житла" суд зазначає, єдиною підставою визначено "роз`яснення спеціалістів обласної державної адміністрації щодо цільового використання квартир виключно для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб".

Згідно преамбули Закону України "Про місцеві державні адміністрації", відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Відповідно ст. 35 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації на відповідній території взаємодіють з сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сільськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місцевого самоврядування, зокрема у вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування, контролюють виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади, розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції депутатів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, про це повідомляється заздалегідь відповідним органам місцевого самоврядування. Представники цих органів та посадові особи територіальних громад мають право брати участь у розгляді таких питань місцевою державною адміністрацією, висловлювати зауваження і пропозиції. Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів місцевої державної адміністрації або їх представники мають право бути присутніми на засіданнях органів місцевого самоврядування та бути вислуханими з питань, що стосуються їх компетенції. Місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Для здійснення спільних програм місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть укладати договори, створювати спільні органи та організації. Місцеві державні адміністрації мають право укладати договори у випадках, встановлених законами.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно із ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 9, 10 ст. 59 Закону).

Положеннями частини другої статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обумовлено, що органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Крім цього, згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Аналізуючи наведені вище положення, суд зауважує, що діючим законодавством в достатній мірі врегульовано питання взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, а в тому числі і невтручання в діяльність при реалізації окремих повноважень, до яких зокрема відноситься і надання житла пільговим категоріям осіб. Таким чином посилання відповідача 1 на отримання усних роз`яснень спеціалістів обласної державної адміністрації щодо цільового використання квартир виключно для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та прийняття таких роз`яснень для обгрутування спірного рішення № 2 не відповідає вимогам діючого законодавства.

Крім цього суд звертає увагу, що Департамент житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації наголошує на відсутності в нього права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень та зазначає, що будь-яких роз`яснень чи обґрунтувань, на які посилався відповідач 1 та які стали підставою для невиконання Рішення від 19.08.2020 №662, а в подальшому його скасування, не надав.

Зазначена позиція заслуговує на увагу з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують зворотнє.

Щодо Листа від 18.03.2021 року, наданому у відповідь на лист від 03.03.2021 року № 01-23/1168, згідно змісту якого зазначено, що в подальшому, згідно з рішеннями місцевих комісій з розподілу та надання житла, дані квартири планувалось використовувати, як соціальне або тимчасове житло для учасників АТО/ООС, ВПО, потребуючих поліпшення житлових умов суд зазначає, що рекомендації, викладені в Листі, є такими, що скеровані на майбутнє та не мали дії в часі станом на момент виникнення спірних правовідносин. Відтак суд вважає посилання відповідача 1 на вказаний Лист в якості обгрунтування правомірності дій в частині прийняття спірного рішення № 2 - необгрунтованими.

Крім цього додані до матеріалів справи документи, які стосуються місцевого бюджету, не вказують на наявність підстав для виключення учасників бойових дій з переліку осіб, котрі мають право на отримання житла в позачерговому порядку.

При прийнятті рішення в даній частині позовних вимог суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у справі "Рисовський проти України" (Заява N 29979/04), у пункті 70 якого підкреслено особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

У пункті 71 цього ж Рішення ЄСПЛ також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Поряд з цим суд звертає увагу й на те, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою і це закріплено у статті 1 Конституції України.

Основний Закон України у частині першій статті 8 проголошує й те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) від 02.11.2004 №15-рп/2004 охарактеризував верховенство права як панування права в суспільстві.

У цьому ж пункті мотивувальної чистини вищевказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Беручи до уваги наведені вище положення законодавства, практику ЄСПЛ, суд дійшов висновку про те, що в Україні, як у правовій державі, де на конституційному рівні визнається і діє принцип верховенства права, не може бути неврегульованих правом суспільних відносин, а органи виконавчої влади, в тому числі місцеві, повинні вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб здійснювати свої повноваження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, мають працювати над досягненням конкретних, вимірюваних цілей, тобто ефективно.

Суд також зауважує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Таким чином, підстава для прийняття відповідачем 1 рішення від 06.01.2021 №2 "Про скасування Рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 19.08.2020 № 662 "Про надання житла", що сформульована як "роз`яснення спеціалістів обласної державної адміністрації щодо цільового використання квартир виключно для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб" не може вважатись достатньою та обґрунтованою з точки зору норм права, що наведені вище, а тому рішення відповідача 1 від 06.01.2021 №2 "Про скасування Рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 19.08.2020 № 662 "Про надання житла" є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмови Відповідачів у видачі ОСОБА_1 ордеру на визначену за ним квартиру та зобов`язання Відповідача 2 видати ОСОБА_1 ордер на квартиру.

Згідно преамбули Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно п. 14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов`язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;

Згідно зазначеного вище та як не заперечується сторонами, позивач, згідно із законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як учасник бойових дій та особа, яка потребує поліпшення житлових умов, має пільгу на першочергове забезпечення жилою площею та його право на вказану пільгу в законний спосіб реалізовано в Рішенні від 19.08.2020 №662 "Про надання житла". Відповідно суд вважає, що дії відповідача 1 щодо відмови Відповідачів у видачі ОСОБА_1 ордеру на визначену за ним квартиру є протиправними.

Щодо зобов`язання Відповідача 2 видати ОСОБА_1 ордер на квартиру, суд зауважує, що функції відповідача 2 з приводу вирішення питання про надання ордеру відносяться до його дискреційних повноважень та не можуть бути підмінені рішенням суду, а відтак позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Проте, враховуючи необхідність повного та достатнього захисту порушених прав позивача суд вважає за належне зобов`язати Відділ житлового господарства Краматорської міської ради повторно розглянути питання про видачу ОСОБА_1 ордеру на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Рішення Краматорського виконавчого комітету Краматорської міської ради від 19.08.2020 №662 "Про надання житла" з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірності своїх дій щодо невиплати грошової компенсації, водночас, доводи позивача знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи і не були спростовані відповідачем.

Зважаючи на наведене суд приходить про висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Краматорської міської ради, Відділу Житлового господарства Краматорської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Краматорської міської ради у видачі ОСОБА_1 ордеру на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 06.01.2021 №2 "Про скасування Рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 19.08.2020 № 662 "Про надання житла".

Зобов`язати Відділ житлового господарства Краматорської міської ради повторно розглянути питання про видачу ОСОБА_1 ордеру на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Рішення Краматорського виконавчого комітету Краматорської міської ради від 19.08.2020 №662 "Про надання житла" з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 08.04.2021 року.

Повний текст рішення складено протягом десяти днів.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка