Постанова

від 13.04.2021 по справі 420/1841/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1841/20 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 по справі № 420/1841/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Лиманського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Лиманського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, яка полягає в нездійсненні обміну посвідки на постійне проживання на території України ОСОБА_1 у зв`язку із досягненням 25-річного віку;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Лиманського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити обмін посвідки на постійне проживання на території України ОСОБА_1 у зв`язку із досягненням 25-річного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що після досягнення 25-річного віку, позивачка звернулась до Лиманського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про обмін посвідки на постійне проживання, проте відповіді на заяву не отримала. 27.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку із досягненням 25-річного віку. В грудні 2019 року позивачка отримала відмову, оскільки її батько, ОСОБА_2 на момент звернення із заявою про отримання дозволу на імміграцію (05.08.2002) перебував у шлюбі із громадянкою України лише два місяці (04.06.2002), він отримав дозвіл на імміграцію в Україну та був документований посвідкою на постійне проживання всупереч вимогам ст. 4 Закону України "Про імміграцію", у зв`язку із чим, дозвіл на імміграцію в Україну ОСОБА_1 підлягає скасуванню. З урахуванням зазначеного у Головного управління ДМС України були відсутні підстави для обміну посвідки на постійне проживання у зв`язку із досягненням позивачем 25-річного віку.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що належним суб`єктом звернення із заявою про обмін посвідки є Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, а не його структурний підрозділ. По суті заявлених вимог зазначено, що оскільки видача посвідки на постійне проживання була здійснена з порушенням вимог законодавства, її буде скасовано, а тому підстави для обміну посвідки відсутні. Крім того, позивачка не подавала про це заяви встановленого зразка.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23 грудня 2020 року позов задовольнив.

Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Лиманського районного відділу Головного управління ДМС України в Одеській області, яка полягає в нездійсненні обміну посвідки на постійне проживання на території України ОСОБА_1 у зв`язку із досягненням 25-річного віку за її завою від 27.11.2019.

Зобов`язав Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Лиманського районного відділу Головного управління ДМС України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 про обмін посвідки на постійне проживання на території України у зв`язку із досягненням 25-річного віку та здійснити обмін посвідки за заявою ОСОБА_1 від 27.11.2019.

Стягнув з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37813884) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 копійок.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що оскільки ГУ ДМС України в Одеській області та її територіальними підрозділами не приймалось рішення про відмову в обміні посвідки на постійне проживання на території України, то між позивачем та ГУ ДМС України в Одеській області відсутній предмет спору;

- у той період часу, коли позивачці була оформлена посвідка на постійне проживання, виконував функції інший орган владних повноважень, а саме - ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області, тобто Державна міграційна служба України не є правонаступником Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а створена як орган владних повноважень з тими ж функціями;

- суд першої інстанції всупереч статті 17 та пунктів 1,2 частини 2 статті 162 КАС України, Закону України "Про імміграцію", постанови Кабінета Міністрів України " Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання" від 25.04.2018 №321 перебрав на себе повноваження ДМС України, зобов`язавши відповідача здійснити обмін посвідки.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що рішенням ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області від 18.01.2010 № 324493 на підставі п.6 ч.2 ст.4 Закону України "Про імміграцію", як неповнолітня дитина іммігранта - громадянина Грузії ОСОБА_2 , який отримав дозвіл на імміграцію на підставі п.1 ч.3 ст.4 Закону України " Про імміграцію", як особа, яка перебуває у шлюбі понад два роки з громадянкою України, та дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 25.01.2010 року (а.с.7), дійсною безстроково.

ОСОБА_1 є громадянкою Республіки Грузія згідно копії паспорту, дата видачі 16.07.2015 (а.с.15).

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Лиманського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку із досягненням 25-річного віку.

Співробітники Лиманського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області не надали відповідь на заяву ОСОБА_1 , та в усній формі зазначали, що позивачці необхідно звернутись до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

27.11.2019 позивачка звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про здійснення обміну посвідки на постійне проживання у зв`язку із досягненням 25-річного віку.

Головне управління ДМС України в Одеській області листом повідомило позивачку про те, що її дозвіл на імміграцію в Україну підлягає скасуванню, у зв`язку із порушенням батьком позивачки вимог ст. 4 Закону України " Про імміграцію" (а.с.33), про що їй буде повідомлено додатково.

Не погоджуючись із зазначеним, ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи із змісту відповіді на заяву позивачки убачається, що відповідач має у своєму розпорядженні усі необхідні документи для вирішення питання щодо обміну посвідки позитивно, визначені законодавством підстави для відмови судом не встановлені та відповідачем не доведені.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними, проте з висновком про зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Лиманського районного відділу Головного управління ДМС України в Одеській області здійснити обмін посвідки за заявою ОСОБА_1 від 27.11.2019 не погоджується з огляду на наступне.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773) іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

За змістом частини 15 статті 4 Закону № 3773 іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України. При цьому, документами, що засвідчують законність перебування іноземця, особи без громадянства на території України, можуть бути посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання.

Також, згідно пункту 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 321 (далі Порядок № 321), посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Згідно пункту 7 Порядку № 321, обмін посвідки здійснюється у разі:

1) зміни інформації, внесеної до посвідки;

2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;

3) закінчення строку дії посвідки;

4) непридатності посвідки для подальшого використання;

5) досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).

Таким чином, відповідно до підпункту 5 пункту 7 вказаного Порядку № 321 посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25 - річного віку, відповідно паспорта ОСОБА_1 виповнилося 25 років 12.05.2018 (а.с. 14).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 321 від 25.04.2018, документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 321 оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами / територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (далі - Центр).

Згідно з частиною 1 пункту 18 Порядку № 321 від 25.04.2018, у разі виникнення обставин (подій), у зв`язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).

Відповідно до пункту 30-31 Порядку № 321, у разі прийняття рішення про відмову в розгляді документів, прийнятих уповноваженим суб`єктом, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не пізніше наступного робочого дня надсилає уповноваженому суб`єкту письмове повідомлення про відмову в їх розгляді із зазначенням підстав відмови з метою його подальшого вручення іноземцеві або особі без громадянства.

У разі коли під час приймання документів виявлено, що посвідка, яку подано уповноваженому суб`єкту для обміну, визнана недійсною відповідно до пункту 72 цього Порядку, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС інформує іноземця або особу без громадянства про вилучення посвідки.

У разі надходження від територіального органу/територіального підрозділу ДМС повідомлення про необхідність вилучення посвідки працівник уповноваженого суб`єкта вилучає її, про що складає акт.

Перелік документів , необхідних для обміну посвідки зазначено у пунктах 40, 42, 43-45 Порядку № 321

Працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 36 і 37 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.

Рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.

Пунктом 63 Порядку № 321 передбачено, що копія рішення про відмову в оформленні чи видачі посвідки із зазначенням причин відмови не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття видається іноземцеві або особі без громадянства під розписку чи надсилається рекомендованим листом такій особі і приймаючій стороні.

Як вбачається із заяви від 27.11.2019 позивачка зверталась у серпні 2018 року до підрозділу ГУ ДМС в Одеській області із заявою про вклейку фотокартки до посвідки на постійне проживання НОМЕР_3 25.01.2010 у зв`язку із досягненням нею 25- річного віку (а.с.12), що узгоджується із пунктом 7 Порядку № 321.

Вказана обставина сторонами не заперечується, а отже є встановленою.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що у разі надходження до органу міграційної служби заяви про обмін посвідки на постійне проживання, останній зобов`язаний розглянути подану заяву та здійснити обмін посвідки на постійне проживання, або, якщо є підстави для відмови в обміні посвідки на постійне проживання, обґрунтовано відмовити у задоволенні заяви, тобто із зазначенням передбачених законом підстав для відмови, що довести до заявника письмово.

Натомість, відповідач питання про обмін посвідчення не вирішив, обмежившись усною відповіддю та в порушення пунктів 30-31 Порядку № 321 не надіслав уповноваженому суб`єкту письмове повідомлення про відмову в їх розгляді із зазначенням підстав відмови з метою його подальшого вручення іноземцеві або особі без громадянства.

Колегія суддів зауважує, що виникнення у майбутньому підстав для скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну, зокрема, отримання дозволу на імміграцію , всупереч вимогам статті 4 Закону України "Про імміграцію", не виправдовує бездіяльності відповідача щодо своєчасного розгляду заяви.

Матеріали справи не містять доказів про скасування або визнання недійсною посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 № НОМЕР_4 .

Не наведено жодних важливих аргументів з цього приводу і в апеляційній скарзі.

За таких обставин звернення ОСОБА_1 про обмін посвідки наразі залишається не вирішеним.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання бездіяльності відповідача щодо нездійснення обміну посвідки ОСОБА_1 за її заявою - протиправною.

Проте, стосовно зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Лиманського районного відділу Головного управління ДМС України в Одеській області здійснити обмін посвідки за заявою ОСОБА_1 від 27.11.2019 слід зазначити наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Колегія суддів зазначає, що зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про обмін посвідки на постійне проживання на території України у зв`язку із досягненням 25-річного віку виключає одночасне зобов`язання відповідача здійснити обмін посвідки, з огляду на неможливість передбачення наслідків такого розгляду.

Отже, враховуючи помилкове обрання способу захисту, висновок суду першої інстанції в цій частині є порушенням норм процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

Колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги щодо відсутності предмету спору між позивачкою та відповідачем, враховуючи той факт, що ГУ ДМС України в Одеській області та її територіальними підрозділами не приймалось рішення про відмову в обміні посвідки на постійне проживання на території України, оскільки предметом спору у даній справі є бездіяльність міграційної служби, яка полягає у не розгляді заяви позивачки щодо обміну посвідки.

Щодо посилань апелянта, на те, що станом на 03.12.2020 до ГУ ДМС України в Одеській області не надходило відповідної заяви встановленого зразка про обмін посвідки, відповідно до пункту 12 Порядку № 321 , колегія суддів зазначає про таке.

Так, відповідно до пункту 22 Порядку № 321, у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

Контроль за виконанням працівниками територіальних підрозділів ДМС вимог цього Порядку здійснюється їх безпосередніми керівниками, а також працівниками територіальних органів ДМС, відповідальними за організацію відповідної роботи (пункт 81 Порядку №321).

Натомість позивачці не було надано відповідь на її письмове звернення про можливість здійснення обміну посвідки як і не було відмовлено в розгляді документів, у наслідок чого вона була вимушена звернутись із відповідною заявою 27.11.2020 до ГУ ДМС України в Одеській області.

Доводи апелянта, що позивачці була оформлена посвідка на постійне проживання ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області, тобто Державна міграційна служба України не є правонаступником Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а створена як орган владних повноважень з тими ж функціями, не заслуговують на увагу, оскільки позивачка звернулась до органів ДМС відповідно до чинного законодавства.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

У пунктах 70 - 71 рішення від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно по суті дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Водночас, правові висновки суду щодо зобов`язання відповідача здійснити обмін посвідки за заявою ОСОБА_1 від 27.11.2019, є передчасним та підлягає виключенню із мотивувальної та резолютивної частини судового рішення.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції у відповідності до частини 4 статі 317 КАС України - змінити, виключити із мотивувальної та резолютивної частини положення, в яких надається правова оцінка обов`язку здійснити обмін посвідки на постійне проживання.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 по справі № 420/1841/20 - змінити.

Викласти абзац 3 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 по справі № 420/1841/20 у наступній редакції:

"Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Лиманського районного відділу Головного управління ДМС України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 про обмін посвідки на постійне проживання на території України у зв`язку із досягненням 25-річного віку "

В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 по справі № 420/1841/20- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Федусик А.Г. Семенюк Г.В.