Рішення

від 13.09.2007 по справі 4/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/287

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.09.07 р.                                                                               Справа № 4/287                               

11.09.2007р. оголошена перерва на 10-30годин 13.09.207р. на підставі ст.77 ГПК України, про час і місце якого були попереджені представники сторін в судовому засіданні.

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за позовом –               Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія

                                   “Скіф” м. Луганськ

до відповідача -         Приватного підприємства “Укрснаб” м. Красноармійськ

про  стягнення 59450,00грн., з яких: 58000,00грн. – суми попередньої оплати, 1450,00грн. – 3% річних

за участю представників сторін:  

від позивача –  Мучинський І.Д. , Маркелова В.О. – за довірен. (13.09.2007р. не явилися)

від відповідача – Мальцева О.М., - директор за наказом № 63,

в с т а н о в и в:

          Позивач після зміни суми позову, просить з урахуванням частково поверненої суми, стягнути з відповідача 46800грн., перераховані ним як попередня оплата за металевий лист, який він не отримав від відповідача та 1450,00грн. – 3% річних процентів за користування безпідставно отриманими коштами, посилаючись на статті 1212, 1214 Цивільного кодексу України.

          В підтвердження позову позивач посилається на платіжне доручення №2371 від 23.08.2006року на суму 58000,00грн., яким перерахована сума попередньої оплати на підставі виставленого рахунку-фактури №816 від 17.08.2006року, листи №2604-01 від 26.04.2007року, №2507-01 від 25.07.2007року з нагадуванням про непоставлений металевий лист та вимогою повернути кошти.

          Відповідач не отримав від позивача копію позовної заяви з додатками, як цього вимагає стаття 54 ГПК України. За документами, наданими позивачем, вбачається, що Приватне підприємство “Укрснаб” зареєстровано 29.11.1995року Краснаармійською міською радою рішенням № 12711200000000494 за юридичною адресою 85300, Донецька область, м.Кроасноармійськ, вулиця Таманова, буд.2 кв.8. Позовна заява позивачем направлена за адресою м.Красноармійськ, вул.С.Таманова, 218., тому суд відклав розгляд справи на 11-00годин 11.09.2007р. та зобов'язав позивача надати стороні копію позову з документами їх підтверджуючими.

          Після виконанні судових вимог, відповідач надав суду відзив на позов, в якому підтвердив укладення усної домовленості з позивачем, за яким він зобов'язався поставити 50тон металевого листа з компенсацією транспортних витрат на умовах попередньої оплати в сумі 145000грн. Від позивача одержано 58000грн. на які придбано 20тон металевого листа, який і по цей час знаходиться за відповідальному зберігання у м.Сєвєро-Донецьку, На телефоні дзвінки про необхідність забрати металевий лист, позивач відмовився від одержання товару. На вимогу повернути кошти позивачем 11200грн. повернуто позивачу.

2

          Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що Приватне підприємство “Укрснаб” м.Красноармійськ (далі – ПП), він же відповідач по справі, виставив факсом рахунок-фактуру № 816 від невідомої дати на суму 145000,01грн. за металевий лист в кількості 50тн. Малому приватному підприємству “Ремонт” м.Луганськ, який не являється стороною по справі.

У відповідності зі статтею 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі сторони повинні вчиняти правочини між юридичними особами. Відповідно до статей 202 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) під поняттям “правочина” розуміється дія громадян чи суб'єкта господарювання, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчиняться усно або в письмові формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Форма правочину – це спосіб вираження волі осіб, які беруть у ньому участь, тобто можливість вияву волі (волевиявлення) як в усній, так і в письмовій формі (простій чи з нотаріальним посвідченням). У простій письмові формі правочин можна вчинити шляхом складання певного документу (договору, довіреності, листі тощо), підписаного особами, які беруть участь у правочині. За загальним правилом, усно можуть вчиняться правочини, які повністю виконуються сторонами у момент його вчинення, тобто є збіг у часі двох дій їх розвитку – виникнення і припинення шляхом виконання.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити інший стороні продукцію за умови її оплати. Усна домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і тому вони порушують правові наслідки.

Пункт 2 статті 206 ЦК України надає право вчиняти правочин в усній формі юридичній особі, що сплатила за товари на підставі усного правочину із іншою стороною, якщо буде виданий документ, що підтверджує підставу та суму одержаних коштів.

Позивач (далі – ТОВ), посилається на документ - рахунок-фактуру № 816, який виданий ПП “Укрснаб” іншій особі – малому приватному підприємству “Ремонт” м.Луганськ для оплати листа металевого в кількості 50тон, вартістю за одну тону 2333,33грн. (без ПДВ) на загальну суму 145000,01грн. Отже, саме цей документ був підставою для перерахування позивачем в якості попередньої оплати.

Представник позивача не довів суду відповіді на питання, чому саме він перерахував суму відповідачу за рахунком, який належало до сплати іншою особою.

Суд приймає до уваги, що позивач здійснив цю операцію за домовленістю, так як листи від 24.04.2007р. за № 2604-01 і 25.07.2007р. за № 2507-01 позивача - ТОВ “ПТК”Скіф” до директора ПП “Укрснаб” підтверджують факт оплати за рахунком-фактурою № 816 саме за металевий лист, який зобов'язався поставити відповідач, тому перерахування за цим рахунком коштів є дією позивача, яка була спрямована на набуття цивільних прав та обов'язків. За цими встановленими судом фактами, суд вважає, що відповідач набув права добросовісного набувача коштів для поставки металевого листа.

Суду доведений факт перерахування позивачем відповідачу 58000грн. платіжним дорученням № 2371 від 23.08.2006року і як вказано в “призначені платежу” саме за металевий лист згідно рахунку № 816 від 17.08.2006р. і ці факти: як одержання коштів, так як перерахування коштів за поставку металевого листа не спростовані сторонами.

Суд також приймає до уваги, що у рахунку-фактурі, за яким перераховані кошти позивачем, не визначений строк виконання зобов'язання відповідачем поставити металевий лист. Одержавши кошти від іншої особи ніж вказано в рахунку, відповідач набув майно (кошти) не безпідставно, як вважає позивач, так як між сторонами  були встановлені правові стосунки, а тому виникли зобов'язання.

Оскільки відповідач одержав кошти і не поставив металевий лист на загальну вартість 58000грн., він повинен цю суму повернути з урахуванням частково повернутих вже коштів платіжним дорученням № 35 від 27.08.2007р. в сумі 11200грн., так як у відповідності з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

3

Приймаючи до уваги, що позивач змінив суму позову в частині боргу з урахуванням частково повернутої відповідачем суми, господарський суд на підставі п.4 ст.80 ГПК України припиняє провадження у справі в частині суми від якої відмовився позивач – 11200грн.

Сторонами матеріалами справи підтверджено факт вираження наміру щодо поставки конкретного виду товару як і факт, що відповідачем, який одержав суму, пропонувалося поставити металевий лист позивачу і це не спростовано сторонами, а тому підтверджує небезпідставність одержання коштів.

Позивачем не доведено причину з якої він відмовився від одержання металевого листа, за який була здійснена попередня оплата, не доведено і пред'явлення вимоги відповідачу щодо передачі сплаченого ним майна.

Отже, за загальним правилом добросовісності набувача коштів, є підставою для відмови позивачу у стягненні 3% річних від простроченої суми за безпідставне користування коштами., так як не доведено безпідставне набуття і збереження коштів відповідачем, як вимагають статті 1212, 1214 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач.

          Приймаючи до уваги, що доведено вимоги частково, тому судові витрати покладаються на сторін прямо пропорційно стягнутої і відмовленої сум.

На підставі ст.ст.206,208,1212,1214 Цивільного кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,п.4ст.80,81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Скіф” м.Луганськ до Приватного підприємства “Укрснаб” м. Красноармійськ про  стягнення 59450,00грн., з яких: 58000,00грн. – суми попередньої оплати, 1450,00грн. – 3% річних частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Укрснаб” м. Красноармійськ, вул. С. Таманова, буд. 2 кв.8, код 23982537, р/р №26002059990749 в Донецькому РУ ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 335496 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Скіф” м. Луганськ-91021, вул. Тімірязєва, буд.3а, код 33008305, р/р №260075503300620 в Луганській філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 304018 суму попередньої оплати в розмірі 46800,00грн., державне мито в сумі 468,00грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Припинити провадження у справі в частині стягнення 11200грн. за відмовою від позову в цій частині.

Відмовити в частині позову щодо стягнення з відповідача процентів за користування коштами в розмірі 1450,00грн. за недоведеністю.  

Суддя                                                                                                        

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

          Повний текст рішення оголошений 13.09.2007року.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу