Постанова

від 23.07.2008 по справі 11/352

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинн а, 4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.07.2008 р. № 11/352

За позовом ОСОБА_1

до 1. Голов ного управління Пенсійного ф онду України в м. Києві

2. Головного управлінн я праці та соціального захис ту населення в м. Києві

3. Київського м іського центру по нарахуванн ю та здійсненню соціальних

виплат

про зобов' язання вчинити дії

С уддя Винокуров К.С.

Секретар су дового засідання Давиденко Д.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 3888 від 10.07.08)

від відповідача 1: Ко рнілов О.О. (дов. № 63 від 25.02.08)

від відповідача 2: не з' явився

від відповідача 3: Бенз ар К.С. (дов. № 09/207-11 від 11.02.08)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС Ук раїни в судовому засіданні 23.0 7.2008 р. об 11 год. 20 хв. проголошено в ступну та резолютивну частин и постанови. Виготовлення по станови у повному обсязі від кладено на 29.07.2008 р., про що повідо млено сторін після проголоше ння вступної та резолютивної частини постанови в судовом у засіданні з урахуванням ви мог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

ОСОБА_1 звернувся до су ду з позовом до Головного упр авління праці та соціального захисту населення в Київськ ій області та Київського обл асного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних ви плат про зобов' язання випла тити різницю недоплаченої що річної до 5 травня разової гро шової допомоги як учаснику б ойових дій - інваліду ІІІ гр упи.

Ухвалою суду від 21.12.2007 року ві дкрито провадження в адмініс тративній справі за зазначен им позовом та призначено поп ереднє судове засідання на 24.0 1.2008 р. Ухвалою суду від 21.03.2008 р. під готовче провадження у справі закінчено, а справу призначе но до судового розгляду.

Ухвалою суду від 21.03.2008 р. замін ено відповідачів Головне управління праці та соціаль ного захисту населення в Киї вській області на Головне управління праці та соціаль ного захисту населення в м. Ки єві та Київський обласний це нтр по нарахуванню та здійсн енню соціальних виплат відпо відно на Київський центр по н арахуванню та здійсненню соц іальних виплат, а також судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача Го ловне управління Пенсійно го фонду України в м. Києві.

Представник позивача під тримав позов у повному обсяз і. Позовні вимоги в цілому мот ивовані тим, що позивачу не бу ло виплачено у повному обсяз і щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, чим поруш ено Закон України „Про стату с ветеранів війни, гарантії ї х соціального захисту” від 22.1 0.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон 3551) та Рі шення Конституційного Суду У країни від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007.

Відповідачі проти позовни х вимог заперечують з підста в, викладених у письмових зап ереченнях, які залучені до ма теріалів справи. Відповідач 3 зазначає, що діяв лише на під ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Ко нституцією та законами Укр аїни, позивачу здійснена вип лата разової грошової допомо ги за 2006-2007 роки, а відтак вимоги позивача є незаконними та не обґрунтованими. Крім того, як вказав відповідач 3, позиваче м пропущено строк звернення до адміністративного суду і наполягав на застосуванні на слідків пропущення строків з вернення до адміністративно го суду.

Представник відповідача 2 - Головного управління праці т а соціального захисту населе ння в м. Києві в судове засідан ня не направив свого предста вника, хоча про час і місце суд ового розгляду був повідомле ний належним чином. Оскільки неприбуття відповідача - суб ' єкта владних повноважень н алежним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не перешкоджає роз гляду справи, суд вирішує спр аву у відповідності до статт і 128 КАС України на підставі на явних у ній доказів.

Розглянувши подані докум енти і матеріали, заслухавши пояснення представника пози вача та представників відпов ідачів, всебічно і повно з' я сувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об ' єктивно оцінивши докази, я кі мають юридичне значення д ля розгляду справи і вирішен ня спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 є і нвалідом ІІІ групи, ветерано м війни - інвалідом війни, що підтверджується відповідни м посвідчення НОМЕР_2. До 200 7 року був пенсіонером Мініст ерства оборони, з 01.01.2007 року пер ебуває на обліку в органах Пе нсійного фонду України в м. К иєві.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України 3551 - щорічно до 5 травн я інвалідам війни виплачуєть ся разова грошова допомога у розмірах, які визначаються К абінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Де ржавний бюджет України.

У редакції Закону України 35 51, яка діяла до набрання чинно сті Законом України «Про Дер жавний бюджет України на 2008 рі к та про внесення змін до деяк их законодавчих актів Україн и»передбачалось, що щорічно до 5 травня інвалідам війни ви плачується разова грошова до помога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних п енсій за віком; II групи - вісім м інімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсі й за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 17-1 Закону 3551 - щор ічну виплату разової грошово ї допомоги до 5 травня в розмір ах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють орг ани праці та соціального зах исту населення через відділе ння зв'язку або через установ и банків (шляхом перерахуван ня на особовий рахунок отрим увача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, як і не є пенсіонерами, - за місце м їх проживання чи одержання грошового утримання.

Тобто, як передбачено вищев казаним Законом, виплата щор ічної разової допомоги інвал ідам війни ІІІ групи, здійсню ється органами праці та соці ального захисту населення на підставі даних списків, які п одаються щороку до 01 березня о рганами пенсійного фонду (ра ніше ці функції були покладе ні постановою Кабінету Мініс трів України № 177 від 18.02.2004 р. «Про забезпечення щорічної випла ти разової грошової допомоги , передбаченої Законом Украї ни «Про статус ветеранів вій ни, гарантії їх соціального з ахисту»відповідно на Мініст ерство оборони, до 01.01.2007 року).

Як свідчать фактичні обста вини справи, Київським міськ им центром по нарахуванню та здійсненню соціальних випла т позивачу здійснена виплата щорічної разової грошової д опомоги до 5 травня за 2006-2007 роки . А саме, згідно з даними Київс ького міського центру по нар ахуванню та здійсненню соціа льних виплат в 2006 році позивач отримав грошову допомогу в р озмірі 250,00 грн., і в 2007 році в розм ірі 300 грн.

Таким чином відповідачем 3 ф актично виплачено одноразов у грошову допомогу позивачу.

Однак, законами України про Державний бюджет України на відповідний рік встановлюва лися інші, значно нижчі, ніж вс тановлені Законом України „П ро статус ветеранів війни, га рантії їх соціального захист у”, розміри щорічної однораз ової грошової допомоги.

Згідно ст. 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, со ціальна, правова держава.

Відповідно до ст. 22 Консти туції України конституцій ні права і свободи гарантуют ься і не можуть бути скасован і.

Відповідно, вищевказане су перечить нормам Конституц ії України про визнання Укр аїни соціальною державою. Пр и прийнятті нових законів аб о внесенні змін до чинних зак онів не допускається звуженн я змісту та обсягу існуючих п рав і свобод.

Крім того, судом звернено ув агу на рішення Конституційно го Суду України про соціальн і гарантії громадян від 09.07.2007 №6 -рп/2007 (далі - Рішення). В рішенн і зазначено, що стаття 29 Закон у України „Про Державний бюд жет України на 2007 рік”, якою вст ановлювалася щорічна разова грошова допомога, зокрема, ін валідам війни ІІІ-ї групи в ро змірі 300 гривень, не відповіда є Конституції України, то бто є неконституційною. В пун кті 4 Рішення, Конституційний Суд України визнав, що це його рішення має преюдиціальне з начення, тобто таким, що не пот ребує доказів при прийняті р ішень для судів загальної юр исдикції при розгляді ними п озовів у зв' язку, що визнанн і неконституційними.

Рішення Конституційного С уду України від 09.07.2007 р. набрало чинності з 27.07.2007 року, тобто з мо менту його опублікування у О фіційному віснику України і на момент виплати щорічної р азової допомоги ще був чинни м Закон України „Про Державн ий бюджет України на 2007 рік”, як им встановлювався розмір щор ічної разової грошової допом оги, зокрема, інвалідам війни ІІІ групи в сумі 300 гривень. Про те слід зазначити, що внаслід ок визнання неконституційно ю ст. 29 Закону України „Про Дер жавний бюджет України на 2007 рі к”, саме розмір грошової допо моги, який встановлюється ци м законом і в якому грошова до помога була виплачена позива чу є таким, що не відповідає Конституції України. Тобто , станом на теперішній час поз ивачу фактично виплачена щор ічна грошова допомога в тако му розмірі, який не відповіда є Конституції України. Та ким чином, вищезазначені обс тавини є безумовною підставо ю для здійснення позивачу ві дповідної доплати з метою пр иведення суми фактично отрим аної позивачем щорічної разо вої грошової допомоги у відп овідність до Конституції України і Закону України «Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту ».

Правовідносини, що виникаю ть в процесі реалізації прав а на отримання щорічної разо вої грошової допомоги (в дано му випадку це стосується мож ливості реалізації встановл еної державою гарантії для і нвалідів ІІІ групи, ветерані в Великої Вітчизняної війни, як складової їхнього правов ого статусу), будуються на при нципі юридичної визначеност і. Зазначений принцип не дозв оляє державі посилатися на в ідсутність певного норматив ного акта, який визначає меха нізм реалізації прав та своб од громадян, закріплених у ко нституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) пр инцип юридичної визначеност і означає, що зацікавлені осо би повинні мати змогу поклад атися на зобов' язання, взят і державою, навіть якщо такі з обов' язання містяться у зак онодавчому акті, який загало м не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного при нципу пов' язана з іншим при нципом - відповідальності д ержави, який полягає у тому, що держава не може посилатися н а власне порушення зобов' яз ань для запобігання відповід альності.

При цьому, якщо держава чи о рган публічної влади схвалил и певну концепцію, в даному ви падку це надання інвалідам І ІІ групи, ветеранам Великої В ітчизняної війни певних гара нтій, а саме забезпечення їх щ орічною разовою грошовою доп омогою, така держава чи орган вважатимуться такими, що дію ть протиправно, якщо вони від ступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фі зичних осіб без завчасного п овідомлення про зміни в такі й політиці чи поведінці, оскі льки схвалення такої політик и чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтовани х сподівань у фізичних осіб с тосовно додержання державою чи органом публічної влади т акої політики чи поведінки.

Базою для розрахунку щорі чної разової допомоги до 5 тра вня за Законом України «Про с татус ветеранів війни, гаран тії їх соціального захисту»в становлено мінімальну пенсі ю за віком, проте діючими зако нами України на час 2005 року не б уло визначено розміру мініма льної пенсії за віком щодо по ложень Закону про статус вет еранів війни.

Відповідно до частини 1 стат ті 28 Закону України «Про загал ьнообов' язкове державне пе нсійне страхування»мінімал ьний розмір пенсії за віком з а наявності у чоловіків 25, а у ж інок - 20 років страхового стаж у встановлюється у розмірі п рожиткового мінімуму для осі б, які втратили працездатніс ть, визначеного законом. Стат тею 28 Закону України «Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування»передб ачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлени й абзацом першим частини пер шої цієї статті, застосовуєт ься виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

При цьому, у ч. 2 статті 5 Закон у «Про загальнообов' язкове державне пенсійне страхуван ня»встановлено, що виключно цим Законом визначається мін імальний розмір пенсії за ві ком.

Враховуючи те, що нормами цього Закону встановлений ро змір мінімальної пенсії за в іком, а дія інших нормативно-п равових актів може застосову ватись лише в частині, що не су перечить цьому Закону, суд пр иходить до висновку, що будь-я ким іншим нормативно-правови м актом не може визначатись р озмір мінімальної пенсії за віком.

Частиною третьою статті 46 Конституції України встан овлено, що пенсії, інші види со ціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існув ання, мають забезпечувати рі вень життя, не нижчий від прож иткового мінімуму, встановле ного законом. Іншими словами , пенсії та інші види соціальн их виплат, що є єдиним джерело м існування, не можуть бути ни жче від прожиткового мінімум у, який встановлюється закон ом.

Таким чином, встановлена ч астиною третьою статті 46 Ко нституції України мінімал ьна соціальна гарантія для в изначення пенсії та інших ви дів соціальних виплат, що є єд иним джерелом існування, - про житковий мінімум, який встан овлюється законом, не може бу ти зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-прав овим актом.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Конс титуції України (далі - Ко нституції) - права і свободи людини та їх гарантії визнач ають зміст і спрямованість д іяльності держави. Держава в ідповідає перед людиною за с вою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.8 Констит уції в Україні визнається і діє принцип верховенства пр ава. Конституція України має найвищу юридичну силу. За кони та інші нормативно-прав ові акти приймаються на осно ві Конституції України і повинні відповідати їй. Но рми Конституції України є н ормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конститу ційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо н а підставі Конституції У країни гарантується.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією позивача щодо порушення йог о права на отримання щорічно ї разової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, виходя чи з розміру мінімальної пен сії за віком, який встановлює ться у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втрати ли працездатність, визначено го законом.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 92 К одексу адміністративного су дочинства України для зверне ння до адміністративного суд у за захистом прав, свобод та і нтересів особи встановлюєть ся річний строк, який якщо не в становлено інше, обчислюєтьс я з дня, коли особа дізналася а бо повинна була дізнатися пр о порушення своїх прав, свобо д чи інтересів. Оскільки пози вачу було виплачено у 2006 році д опомогу, а відповідно до п. 4 ст . 17-1 Закону 3551 він мав право звер нутися за нею та отримати її д о 30 вересня відповідного року , в якому здійснювалась випла та допомоги, таким чином з цьо го моменту позивач повинен б ув дізнатися про порушення с вого права.

Таким чином, в цій частині с уд погоджується з відповідач ами про порушення строку зве рнення позивача до суду, оскі льки до Окружного адміністра тивного суду міста Києва поз ивач звернувся з позовом 15.11.2007 р оку.

Відповідно до ст. 19 Конст итуції України органи держ авної влади та органи місцев ого самоврядування, їх посад ові особи зобов' язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та за конами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтую ться її вимоги чи запереченн я. Відповідач не довів суду на лежними та допустимими доказ ами обґрунтованість своїх за перечень.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни в адміністративних сп равах про протиправність ріш ень, дій чи бездіяльності суб 'єкта владних повноважень об ов'язок щодо доказування пра вомірності свого рішення, ді ї чи бездіяльності покладаєт ься на відповідача, якщо він з аперечує проти адміністрати вного позову.

Таким чином, позовні вимог и щодо перерахунку та виплат и щорічної до 5 травня разової грошової допомоги позивачу, як інваліду ІІІ групи підляг ають частковому задоволенню за 2007 рік, виходячи з семи факт ичних розмірів мінімальної п енсії за віком відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про ст атус ветеранів війни, гарант ії їх соціального захисту».

Відповідно до вимог частин и 3 статті 94 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и якщо адміністративний позо в задоволено частково, судов і витрати, здійснені позивач ем, присуджуються йому відпо відно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до т ієї частини вимог, у задоволе нні яких позивачеві відмовле но.

Позивач, як інвалід війни, з вільнений від сплати судових витрат.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 -163 КАС України, адміністратив ний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Зобов' язати Головне управління Пенсійного фонд у України в м. Києві провести п ерерахунок щорічної до 5 трав ня разової грошової допомоги ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1), як інваліду 3-ої групи у 2007 р., ви ходячи з семи фактичних розм ірів мінімальної пенсії за в іком.

3. Зобов' язати Київський мі ський центр по нарахуванню т а здійсненню соціальних випл ат (03165, м. Київ, просп. Комарова, 7) виплатити ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1), суму щорічної до 5 тр авня разової грошової допомо ги, як інваліду 3-ої групи у 2007 р., виходячи з семи фактични х розмірів мінімальної пенсі ї за віком за виключенням сум фактично проведеної виплати .

4. В іншій частині позову від мовити.

Постанова набирає зако нної сили після закінчення с троку подання заяви про апел яційне оскарження або апеляц ійної скарги в порядку, встан овленому ст. 254 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни. Постанова може бути оск аржена в апеляційному порядк у та в строки, встановлені ст.1 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та п ідписання постанови в повном у обсязі - 29.07.2008.