Постанова

від 06.04.2021 по справі 2-1069/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/1160/21

2-1069/11

Головуючий у 1-й інстанції Переясловська Ю.А.

Суддя-доповідач: Попова С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року місто Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Попової С.А.,

суддів Зайцевої С.А., Ткаченко Т.Б.,

за участю секретаря Грішко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 15 лютого 2021 року, постановлену у складі судді Переясловської Ю.А., повний текст ухвали складено 18 лютого 2021 року,

по цивільній справі

за заявою ОСОБА_1

про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні

заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний банк, ОСОБА_2 , приватний виконавець Солонько Микола Миколайович,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, посилаючись на наступні обставини.

По справі № 2-1069/11 заочним рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 28.04.2011, залишеним без змін Апеляційним судом Донецької області 19.10.2011, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Перший Український Міжнародний банк ПАТ ПУМБ заборгованість за кредитним договором № 6671560 від 01.08.2008 у розмірі 403181,20 доларів США, еквівалент 12 063,68 доларів США, що підлягає сплаті в гривні по курсу НБУ на день платежу та 400 000грн; за додатковою угодою № 7710910 від 01.09.2009 до кредитного договору № 6671560 від 01.08.2008 у розмірі 1 027 203,71грн, судовий збір в розмірі 1700грн, витрати пов`язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у суді в розмірі 120грн, а всього стягнуто 403 181, 20 доларів США, еквівалент 12 063,68 доларів США, що підлягає сплаті в гривні по курсу НБУ на день платежу та 1 429 023,71грн.

12.03.2012 на виконання рішення суду Ворошиловським районним судом міста Донецька було видано виконавчий лист № 2-1069/11. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солоньком М.М. на виконання виконавчого листа № 2-1069/11 від 12.03.2012, виданого Ворошиловським районним судом міста Донецька, відкрито виконавче провадження № 58502142.

Між АТ Перший Український Міжнародний Банк (ПАТ ПУМБ) та ТОВ ФК Алькор Інвест 04.11.2019 було укладено договір про відступлення права вимоги № 6671560/2019, також 04.11.2019 між ТОВ ФК Фінансова Компанія Алькор Інвест та ОСОБА_1 був укладений договір відступлення права вимоги, на підставі якого право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 6671560 від 01.08.2008 перейшло від ТОВ ФК Алькор Інвест до ОСОБА_1 . Це право вимоги було оплачено заявником, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 04.11.2019 та квитанцією №TR.387486638/68607.17860 від 04.11.2019. У зв`язку з цим заявник просив замінити сторону (стягувача) на нього у вищевказаному виконавчому провадженні.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 15 лютого 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа № 2-1069/11, виданого Ворошиловським районним судом міста Донецька 12.03.2012 по цивільній справі №2-1069/11 за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ Перший Український Міжнародний банк про визнання договорів недійсними та за зустрічним позовом ПАТ Перший Український Міжнародний банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що в результаті укладення договорів про відступлення прав вимоги від 04.11.2019 ОСОБА_1 , який не є юридичною особою, не наділений правом надання фінансових послуг, набуто від ТОВ ФК Алькор Інвест за оплату право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 6671560 від 01.08.2008.

Але, оскільки фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги і здійснювати фінансові операції, то відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, що унеможливлює заміну первісного кредитора на правонаступника - заявника ОСОБА_1 у виниклих правовідносинах, що пов`язані із заміною сторони у виконавчому провадженні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 (а.с. 107-109), посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просив ухвалу скасувати та постановити нове рішення про задоволення його заяви.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що недійсність або неправомірність укладення договорів про відступлення права вимоги до ОСОБА_2 не була предметом розгляду у справі № 2-1069/11, а тільки процесуальне питання заміни сторони у виконавчому провадженні, що має імперативний процесуальний припис, чого суд першої інстанції не дотримався. Договори про відступлення права вимоги були виконані, оплачені, повністю визнаються та не оскаржуються жодним з учасників правочинів відступлення права вимоги. Суд вийшов за межі власних процесуальних повноважень та порушив норми ст. 442 ЦПК України, якою визначено порядок та межі розгляду таких заяв. Суд посилався на практику Верховного Суду у справах №№ 638/22396/14-ц, № 465/646/11, але при цьому не врахував, що постанови були прийняті у справах з іншим предметом спору, а не внаслідок розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, тому не мали бути застосовані. Інші фактичні обставини у справі, що розглядається, виключають можливість застосування правових висновків Верховного Суду у справах з іншими фактичними обставинами. Заявник наводить правові висновки Верховного Суду по справі № 910/16109/04.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Процедура розгляду справи апеляційним судом

Справа розглядається у відсутність повідомлених про дату і час розгляду справи заявника ОСОБА_1 , заінтересованих осіб - ПАТ ПУМБ, ОСОБА_3 , приватного виконавця Солонько М.М. (а.с. 123-132), неявка яких згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України не є перешкодою до розгляду процесуального питання, пов`язаного із заміною сторони у виконавчому провадженні.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

В межах даної справи № 2-1069/11 за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ Перший Український Міжнародний банк про визнання договорів недійсними та за зустрічним позовом ПАТ Перший Український банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за ухвалою Селидівського міського суду Донецької області частково відновлено втрачене провадження (а.с. 82-86), яким встановлено наступні обставини і судові акти.

Заочним рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 28.04.2011 позов ПАТ Перший Український Міжнародний банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Перший Український Міжнародний Банк заборгованість за кредитним договором № 6671560 від 01.08.2008 у розмірі 403 181, 20 доларів США, еквівалент 12 063,68 доларів США, що підлягає сплаті в гривні по курсу НБУ на день платежу та 400 000грн; за Додатковою угодою № 7710910 від 01.09.2009 до Кредитного договору № 6671560 від 01.08.2008 у розмірі 1 027 203,71грн, судовий збір в розмірі 1700грн, витрати пов`язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у суді в розмірі 120грн, а всього стягнуто 403 181, 20 доларів США, еквівалент 12 063,68 доларів США, що підлягає сплаті в гривні по курсу НБУ на день платежу та 1 429 023,71грн.

А ухвалою суду від 28.04.2011 первинний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду (а.с. 9-12).

За вказаним рішенням суду стягувачеві 22.03.2012 видано виконавчий лист (а.с. 13), за яким 06.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солоньком М.М. відкрито виконавче провадження, де стягувачем значиться ПАТ ПУМБ (а.с. 14, 15).

04.11.2019 року між АТ Перший Український Міжнародний Банк та ТОВ ФК Алькор Інвест укладено Договір про відступлення прав вимоги № 667156072019, відповідно до якого кредитор зобов`язується передати у власність нового кредитора, а новий кредитор прийняти права вимоги та в їх оплату сплатити грошові кошти на користь первісного кредитора на умовах, визначених цим договором. Відступлення прав вимоги засвідчується складанням сторонами акту приймання-передачі прав вимоги за формою з додатком 3 до цього договору, за яким ТОВ ФК Алькор Інвест набуло права вимоги за кредитним договором № 6671560 від 01.08.2008 року до боржника ОСОБА_2 (а.с. 16-19).

04.11.2019 року між ТОВ ФК Алькор Інвест (Первісний кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права то обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує первісному кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором. Сторони дійшли згоди, що на підтвердження переходу права вимоги сторони в день проведення розрахунку підписують Акт приймання-передачі права вимоги, що є додатком № 3 до договору. Під правами вимоги у вказаному договорі слід розуміти право грошової вимоги Первісного кредитора до Боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 6671560 від 01.08.2008 та щодо погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, неустойок та інших платежів, визначених кредитним договором. На виконання вимог п. 3.1 Договору від 04.11.2019 року про відступлення прав вимоги, новий кредитор ОСОБА_1 сплатив 04.09.2019 за платіжним дорученням № 1 - 73000грн (а.с. 20-25).

2. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно зі ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік в частині 1 наведеної норми є вичерпним.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг № 2664-III від 12 липня 2001 року (з подальшими змінами) вказано, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06 лютого 2014 року № 352 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 - до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами: фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.

Як вбачається з встановлених судом обставин, в результаті укладення 04.11.2019 між ПУМБ і ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест, і в той же день між ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест та ОСОБА_1 договорів про відступлення прав вимоги відбулася заміна первісного кредитора ПАТ ПУМБ на фізичну особу - ОСОБА_1 , який не є суб`єктом господарювання, не наділений правом надавати фінансові послуги або інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг згідно з наведеними нормами права.

Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа, з погодження Національного Банку України.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року (справа № 909/968/16), від 31 жовтня 2018 року (справа № 465/646/11), а також в подальшій постанові від 10.11.2020 у справі № 638/22396/14-ц, де в п. 47 Великою Палатою Верховного Суду наголошено, що підстав для відступу від вищезазначених висновків у справі № 465/646/11 не вбачається.

Відтак, судом першої інстанції правильно встановлено, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи ОСОБА_1 , що не є суб`єктом господарювання, не наділений правом надавати фінансові послуги, - суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

У змісті апеляційної скарги заявник ОСОБА_1 акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним. І, оскільки договори про відступлення права вимоги визнані сторонами, не оскаржувалися жодним з учасників правочинів, то суд повинен був в обов`язковому порядку на підставі ст. 442 ЦПК України прийняти рішення про заміну сторони у виконавчому провадженні з первісного кредитора на нового кредитора ОСОБА_1 .

З такими доводами погодитися не можна, оскільки такі посилання не впливають на правильність висновків суду, не анулюють статусу ОСОБА_1 у договорі про відступлення права вимоги від 04.11.2019 як фізичної особи, що не наділена повноваженнями з надання фінансових послуг або здійснення фінансових операцій.

Крім того, як наголошено в п. 43 постанови Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 638/22396/14-ц визначено, що фінансові послуги за правилом, визначеним ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, надаються суб`єктами господарювання.

З урахуванням вищенаведених норм матеріального права (ч. 3 ст. 512, ст. 1054 ЦК України Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06 лютого 2014 року № 352) положення ст. 442 ЦПК України щодо заміни сторони, шо вибула, правонаступником, не є імперативною і безумовною до виконання для суду нормою, як зазначено в апеляційній скарзі і помилково вважає заявник.

Не можна погодитись із посиланням в апеляційній скарзі заявника на необхідність врахування при вирішенні долі його заяви висновків Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14, оскільки фактичні обставини у цій справі є відмінними, аніж у справі за заявою ОСОБА_1 , де правонаступництва прав кредитодавця прагне набувач за договором відступлення права вимоги - господарюючий суб`єкт ТОВ Маркет-Сервіс, а не фізична особа.

Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження заявником.

Зазначені у апеляційній скарзі доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм матеріального і процесуального права, з дотриманням судом вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України із врахуванням правових висновків Верховного Суду, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги.

Враховуючи викладене, ухвала суду, як така, що ухвалена з дотриманням вимог матеріального і процесуального закону, підлягає залишенню без змін на підставі ст. 375 ЦПК України, а апеляційна скарга заявника АТ Українська залізниця - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 15 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13 квітня 2021 року.

Судді: С.А.Попова

С.А.Зайцева

Т.Б.Ткаченко