Постанова

від 13.04.2021 по справі 696/820/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/403/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 696/820/20 Категорія: 301010400 Білопольська Н. А. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року :

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар: Торопенко Н.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Колос-08 ,

особа, що подає апеляційну скаргу - представник Товариства з обмеженою відповідальністю Колос -08 - Стовба Ігор Миколайович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Колос -08 - Стовби Ігоря Миколайовича на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року, у складі судді Білопольської Н.А.,

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Колос -08 про усунення перешкод у користуванні приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 13 липня 2016 року у справі № 2-513/11 витребувано з незаконного володіння ТОВ Колос -08 приміщення будинку тваринника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 26 червня 2018 року, яке було залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 23 червня 2020 року, у справі № 696/1145/17 за ОСОБА_1 визнано право власності, зокрема, на вищевказане приміщення будинку тваринника.

1 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та Кам`янською міською радою Черкаської області укладено договір оренди земельної ділянки під існуючим приміщенням будинку тваринника, кадастровий номер земельної ділянки 7121886700:02:000:1100, площею 0,21 га.

Проте, ОСОБА_1 не може належним чином здійснювати свої права щодо фактичного користування та розпорядження приміщенням, оскільки за адресою приміщення будинку тваринника фактично перебуває ТОВ Колос-08 , у якого знаходяться ключі від приміщення, де розміщені речі товариства (комп`ютерна техніка, бухгалтерська документація) тощо.

Крім того, зареєстрована юридична адреса ТОВ Колос-08 - Черкаська область, Кам`янський район, село Тимошівка, вулиця Героїв Майдану, 53, тобто адреса вищевказаного приміщення будинку тваринника, що є перешкодою для ОСОБА_1 розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Просив усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 приміщенням будинку тваринника загальною площею 156,9 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ТОВ Колос-08 із вказаного приміщення з одночасним звільненням його від майна.

Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалено усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні приміщенням будинку тваринника загальною площею 156,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ТОВ «Колос-08» із вказаного приміщення з одночасним звільненням від його майна.

Стягнуто з ТОВ «Колос-08» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840, 80 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 17750 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, представник ТОВ Колос-08 - Стовба І.М. оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не було враховано того, що відповідач не визнає та оспорює в судовому порядку, з окремим позовом, право власності ОСОБА_1 на спірне приміщення. Також, суд безпідставно не прийняв до уваги доводи викладені в клопотанні про зупинення провадження у справі. Порушено норми процесуального права при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню, так як вказаний розмір витрат не є співмірним з даним обсягом правничої допомоги, у зв`язку з чим не було враховано правовий висновок викладений у постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц).

10 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу ТОВ Колос-08 в якому, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року без змін.

Заслухавши учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України, визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 13 липня 2016 року (справа № 2-513/11) витребувано із незаконного володіння ТОВ Колос-08 приміщення будинку тваринника, загальною площею 156,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 35 469,00 грн. (а.с. 7-15).

Заочним рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 26 червня 2018 року визнано за ОСОБА_1 право власності, в тому числі і на приміщення будинку тваринника, загальною площею 156,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 35 469 грн. (а.с.17-22).

Ухвалою Кам`янського міськрайонного суду Черкаської області від 25 лютого 2020 року заява ТОВ Колос - 08 про перегляд заочного рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 26 червня 2018 року залишена без задоволення.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 23 червня 2020 року рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 26 червня 2018 року залишено без змін (а.с. 23-28).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 4 вересня 2018 року, вбачається, що ОСОБА_1 є власником приміщення будинку тваринника А-1, загальною площею 159,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29).

За зверненням ОСОБА_1 від 26 вересня 2019 року, слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області був направлений лист від 9 листопада 2019 року в якому вказано, що 19 червня 2019 року слідчим відділенням Кам`янського відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУНП за фактом незаконного проникнення, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019250170000274, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України (порушення недоторканності житла). Вказано, що розслідування у даному провадженні триває, слідчим проводяться слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення фактичних обставин вчинення злочину, свідків та очевидців події, особи правопорушника (а.с.30).

З листа т.в.о. заступника начальника відділення поліції - начальника СВ Кам`янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області майора поліції - Воловенка А. від 6 травня 2020 року вбачається, що у Кам`янському відділенні поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області за заявами потерпілого ОСОБА_1 перебувають кримінальні провадження № 12019250170000177 за ч.1 ст. 129 КК України, № 1219250170000248 за ч. 1 ст. 358 КК України, № 12019250170000274 за ч. 1 ст. 162 КК України та № 1219250170000205 (а.с.32).

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За правилами статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями статті 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У пунктах 38, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Тлумачення наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження майном, що перебуває у приватній власності, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі звернутися до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення (негаторний позов).

При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів, за результатами чого 19 червня 2019 року слідчим відділення Кам`янського відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУНП за фактом незаконного проникнення, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019250170000274, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 162 КК України (порушення недоторканності житла) (а.с.30).

Крім того, за ТОВ Колос -08 зареєстрована адреса юридичної особи - Черкаська область, Кам`янський район, с. Тимошівка, вулиця Героїв Майдану (Леніна), 53, тобто адреса місцезнаходження майна - приміщення будинку тваринника, що належить на підставі права власності ОСОБА_1 ( а.с. 33-47).

Враховуючи вищевикладене, позивач у встановленому порядку набув право власності на нежитлове приміщення будинку тваринника, площею 156,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи.

Проте, відповідач чинить позивачу перешкоди у здійсненні права володіння та користування нерухомим майном, у зв`язку з чим позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів.

Крім того, зареєстрована юридична адреса ТОВ Колос-08 - Черкаська область, Кам`янський район, село Тимошівка, вулиця Героїв Майдану, 53, тобто адреса вищевказаного приміщення будинку тваринника, що є перешкодою для ОСОБА_1 розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній, не спростовано доводів позивача щодо здійснення перешкод у праві користування, володіння та розпорядження належним йому майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом виселення відповідача з нежитлового приміщення, з чим колегія суддів погодитися не може.

Статтями 109-117 Житлового кодексу УРСР передбачено різні випадки виселення громадян із житлових приміщень, проте законодавством не передбачено можливості виселення особи із нежитлового приміщення.

У зв`язку з цим апеляційний суд, встановивши обставини справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для виселення відповідача з нежилого приміщення та необхідність захисту права позивача шляхом усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення відповідачем нежитлового приміщення.

За таких обставин, відповідно до статті 376 ЦПК України апеляційний суд, вважає за доцільне частково задовольнити апеляційну скаргу представника ТОВ Колос-08 , змінивши рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року, шляхом усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні нежитловим приміщенням будинку тваринника загальною площею 156,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом звільнення відповідачем цих приміщень.

Відповідно до частини 1 та п. 1, 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи норму ст. 141 ЦПК України, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, понесених позивачем при поданні позовної заяви, а саме сплати судового збору в розмірі 840, 80 грн.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві ставив питання про стягнення з відповідача судових витрат, понесених на правничу допомогу в розмірі 22 750,00 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткове задоволення вимог в цій частині, враховуючи їх обґрунтованість та доведеність.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 надав суду: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 серія ЧК № 000665 (а.с.53), ордер серія ЧК № 142694 (а.с.54), договір про надання адвокатом правничої (правової) допомоги від 2 липня 2019 року (а.с.85-86), попередній розрахунок суми судових витрат та професійної правничої допомоги (а.с. 53), акт приймання - передачі наданих послуг від 4 серпня 2020 року (а.с.87), прибутковий касовий ордер від 4 серпня 2020 року (а.с. 88).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

До переліку наданих послуг, які надав адвокат включено: правова експертиза правовстановлюючих документів на нерухоме майно - 5 годин робочого часу адвоката; консультація замовника - 2 години; аналіз чинного законодавства України з порушеного питання - 3 години; підготовка адвокатського запиту щодо правомірності використання ТОВ Колос-08 приміщення будинку тваринника; підготовка листа від 26 вересня 2019 року про самовільне захоплення приміщення будинку тваринника, збирання доказів у справі, перевірка відомостей про місце реєстрації ТОВ Колос-08 - 3 години; виготовлення копій позовної заяви та копій до неї - 1 година; підготовка, написання та направлення до суду позовної заяви з додатками - 7 годин. Тобто, адвокатом всього витрачено часу на надання послуг - 21 година, що становить 15 750,00 грн. ( 750 грн. - 1 година).

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 доведено понесення ним, в суді першої інстанції, витрат на надання правничої допомоги адвокатом Горобцем С.О. в розмірі 15 750,00 грн., які у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Також, стосовно заявлених вимог позивача про стягнення правничої допомоги в розмірі 7000 грн. (по представництву інтересів замовника в Кам`янському районному суді Черкаської області та участь в судових засіданнях) колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначив суму, що підлягає до стягнення в розмірі 2000 грн. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 неодноразово подавав до суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 72, 95, 103 ) та приймав участь в судових засіданнях в суді першої інстанції лише в двох - 8 жовтня 2020 року та 12 листопада 2020 року, а тому така сума є обґрунтовано та співмірною.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року слід змінити, частково задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 , усунувши позивачу перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням будинку тваринника, шляхом звільнення ТОВ Колос -08 цього приміщення.

Витрати понесені ТОВ Колос -08 за сплату судового збору при поданні апеляційної скарги залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Колос -08 - Стовби Ігоря Миколайовича задовольнити частково.

Рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року у даній справі змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням будинку тваринника, загальною площею 156,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю Колос -08 цього приміщення.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 14 квітня 2021 року.

Судді: Н. І. Гончар

Ю. В. Сіренко

Т. Л. Фетісова