Рішення

від 31.03.2021 по справі 523/8971/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/8971/20

Провадження №2/523/2298/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого судді - Аліна С.С.

при секретарі - Вовкович І.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Безпеки Гладіатор про визнання наказів незаконними та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення вихідної допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Безпеки Гладіатор в якому просить:

-визнати не законними і скасувати наказ № 190/2-ОK від 30 січня 2020р. і наказ №3140К від 08 квітня 2020р. ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор про звільнення ОСОБА_1 з посади охоронника Одеського КХП.

-Зобов`язати TOB Агенція Безпеки Гладіатор оформити зі ОСОБА_1 трудові відносини в період з 01.02.2019р. виданням наказу про прийом на роботу на посаду охоронника з 01.02.2019р. з оплатою праці в розмірі 7315 грн на місяць, поновити ОСОБА_1 на роботі в ТОВ на посаді охоронника.

-Стягнути з ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу додатково в розмірі 2-х місячного середнього заробітку 9834, 30 грн., моральну шкоду в розмірі 30000 грн. і середньомісячну платню робітника у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування по Одеській області в період з 01 лютого 2019р. по 23 травня 2019р. в розмірі 26871, 9грн.

-Зобов`язати ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор здійснити нарахування та сплатити податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період моєї роботи в ТОВ на посаді охоронника з 01 лютого 2019р. по 23 травня 2020р. і за весь час вимушеного прогулу, здійснити розрахунок і виплату ОСОБА_1 компенсації за не використану відпустку в період з 1 лютого 2019р. по 08.04.2020р.

Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він з 01.10.2016р. працював в філії ПАТ Державна продовольча зернова корпорація України Одеський комбінат хлібопродуктів начальником варти сторожового поста (старшим зміни) по 31.01.2019р., та отримував зарплатню в середньому 7315 грн. на місяць.

У зв`язку з реорганізацією філії ПАТ, яка полягала фактично в скороченні варти повністю і укладенню договору з TOВ АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ ГЛАДІАТОР про надання послуг з охорони, всіх робітників варти було зібрано разом наприкінці січня 2019р. і було роз`яснено необхідність подання позивачем та іншими заяви про звільнення з ПАТ і написання заяви про прийом на роботу в ТОВ, не перериваючи роботи на посаді зі збереженням розміру заробітної плати після відрахувань в розмірі 6000грн.

Як зазначає позивач ОСОБА_1 , на початку лютого 2019р. він написав заяву на ім`я директора ТОВ про прийняття його на посаду охоронця з випробувальним терміном 3 місяця за вимогою начальника охорони об`єкта ОСОБА_2 , в порушення ч.3 ст.32, ч. 1. 5 ст.36 КЗпП України, тобто без попереднього попередження за два місяці. За вимогою ТОВ позивач ОСОБА_1 пройшов необхідні медичні обстеження для праці в охороні на продовольчому підприємстві, надав в ТОВ довідки про проходження медкомісії, з наркодіспансера, та інші документи відповідно ч.2 ст. 24КЗпП України.

Графік роботи залишився тим же доба через три. Після кожного чергування, починаючи з першого дня роботи в ТОВ, тобто з 01.02.2019р. позивач ОСОБА_1 згідно встановлених правил та обов`язків, графіка трудового розпорядку розписувався в журналі прийому-передачі чергувань, проходив під камерами відеонагляду, встановленими ТОВ також з першого дня охорони.

Перше перерахування зарплатні в розмірі 6000грн. надійшло 19.03.2019р., шляхом поповнення позивача ОСОБА_1 карти в Приватбанку (оформленної з 17.02.2015р.).

Однак, потім позивач ОСОБА_1 відкрив інший рахунок, уклав 26.03.2019р. угоду з Приватбанком по картці № НОМЕР_1 і наступні перерахування зарплатні проводились вже саме на вказану картку в розмірі 6000грн 19.04.2019р., 21.05.2019, 19.06.2019р. і до вересня 2019р. включно, так само внесенням готівки якоюсь невідомою особою в м.Миколаїв в тому самому відділенні Універсальне Миколаївського РУ по проспекту Центральному, 73.

Зарплатню за 19 днів в лютому 2019р. позивач ОСОБА_1 , так і не отримав, начальник ОСОБА_3 роз`яснив про те, що він у такий спосіб на власний розсуд утримав з нього та з інших охоронців гроші на купівлю уніформи.

В червні 2019р. на підтвердження проходження позивачем ОСОБА_1 випробувального терміну ОСОБА_3 вручив посвідчення охоронників ТОВ.

В липні 2019р. за вимогою ТОВ в особі начальника охорони всіх охоронців було зобов`язано підписати довіреності, якими вони уповноважували не відому нам особу ОСОБА_4 , як повіреного, отримувати у ТОВ належну їм заробітну плату і розпоряджатися усім нашим майном. Позивач ОСОБА_1 підписав довіреність, яку було спрощено з генеральної довіреності до повноважень тільки по заробітній платні.

Жодних документів щодо позивача ОСОБА_1 прийняття на роботу, йому не було надано, не було виплачено заробітну плату за період з 01.02.2019р. по 19.02.2019 р. в розмірі 4000грн і як з`ясувалось позивачем в пенсійному фонді, ТОВ не було сплачено обов`язкових платежів державі за нього, як за робітника з 01.02.2019р. по 22.05.2019р., було перервано трудовий стаж - страхові внески ТОВ почало перераховувати до Пенсійного фонду тільки с 23 травня 2019р.

В січні 2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся до нового начальника охорони з приводу надання йому копії наказу про прийом на роботу і про виплату заборгованості за 19 днів лютого 2019р. в розмірі 4000грн , однак йому було відмовлено і запропоновано звільнитись.

Вважаючи неправомірним таке відношення до трудових прав, позивач ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав

-в KM України, в Державну службу України з питань праці, на що отримав дві відповіді від Служби від 17.03.2020р. і від 11.03.2020р. з яких вбачається, що Служба вирішила провести перевірки звернення і чекала на відповідні погодження;

-в Генеральну прокуратуру України, на що отримав з офісу Генерального прокурора лист №27-р від 5.02.2020 і 10.02.2020р. від Прокуратури Одеської області про наявні ознаки злочину і проведення розслідування;

-в Державну податкову Службу України, на що отримав відповідь від 27.02.2020р. також про проведення перевірки ТОВ.

ТОВ запропонувало всім робітникам написати заяви про звільнення за власним бажанням з 01.04.2020р. у зв`язку з тим, що з цього часу в ТОВ припиняється договір про охорону ПАТ, одна позивач відмовився.

На початку квітня 2020р. ТОВ не зупинило охорони ПАТ, а навпроти продовжило на підставі укладеного з ПАТ 20.03.2020р. договору, позивачу ОСОБА_1 було запропоновано укласти строковий договір з ТОВ без дати, без реквізитів ТОВ, без визначення строку дії договору з погодженням меншого розміру зарплатні 4800грн., але він відмовився.

08.04.2020р позивач ОСОБА_1 був відсторонений від роботи і фізична особа ОСОБА_4 , який представився, як начальник регіональної служби з охорони та безпеки ТОВ, повідомив позивача про звільнення, вручив трудову книжку і розрахунок в розмірі вихідної допомоги 4917,15 грн, неповної суми за не використану відпустку і без виплати 4000грн за період з 01.02.2020р. по 19.02.2020р.

08.04.2020р. позивач ОСОБА_1 було надано можливість ознайомитись з наказом №3140К (розпорядженням) про припинення трудового договору (контракту), якого між ним і ТОВ не укладалось.

Як зазначає позивач ОСОБА_1 , з наказом № 190/2-ОК від 30.01.2020р. він не був ознайомлений взагалі, попередження від 03.02.2020р. №6 він не отримував. Попередження було надано без дати і без номеру про планування розірвання з ним трудового договору з 31.03.2020р.

З запису в трудовій книжці позивач ОСОБА_1 дізнався про те, що його було прийнято на роботу в ТОВ наказом № 86 ОК від 23.05.2019р.

Всі інші працівники продовжили працювати, на його місце був взятий інший працівник.

Згідно даних про середній розмір заробітної платні у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування по Одеській області в період з січня по травень 2019р., розмір середньомісячної заробітної плати охоронця складає 7185грн., тому на думку позивача, за період з 1.02.2019р. по 23.05.2020р.р. йому підлягає виплаті сума без урахування фактично виплачених відповідачем грошей 7185грн х 3,74 місяців = 26871, 90грн.

Також, позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що підлягає нарахуванню та виплаті компенсація за невикористану відпустку за період з 01.02.2019р. по день звільнення по 08.04.2020р.

Крім того, позивач вважає про те, що ТОВ допустило порушення його трудових прав на отримання відомостей і копії наказу про прийом на роботу, наказу про звільнення, здійснило незаконне звільнення. Робітники ТОВ створювали нестерпні умови праці, відповідаючи на його законі вимоги щодо трудових прав, щодо отримання наказів про прийом на роботу і про звільнення, про розрахунок зарплатні з 01.02.2019р. пропозицією звільнитись. Все це спричинило порушення привичного укладу життя.

Позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі в 30 000 грн., яку на його думку, він отримав внаслідок вчиненням відповідачем незаконних дій (звільнення), оскільки позивач є інвалідом 2 групи безстроково і все це позначилось погано на його здоров`ї, порушило звичайний уклад життя і призвело до витрат на заспокійливі ліки.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, розгляд справи провести за його відсутності.

Представники відповідача ТОВ Агенція безпеки Гладіатор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, надав заяву в якій просив у задоволенні позову відмовити, розгляд справи провести за його відсутності.

В матеріалах справи міститься відзив представника відповідача ТОВ Агенція безпеки Гладіатор на позовну заяву ОСОБА_1 в якому зазначив про те, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано жодних належних та об`єктивних доказів на підтвердження позовних вимог.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-282 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є не обґрунтованим, є не доказаним, тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що з 01.10.2016р. по 31.01.2019р. позивач ОСОБА_1 працював в філії ПАТ Державна продовольча зернова корпорація України Одеський комбінат хлібопродуктів начальником варти сторожового поста (старший зміни), що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.20).

З матеріалів справи вбачається про те, що позивач ОСОБА_1 пройшов необхідні медичні обстеження для праці в охороні на продовольчому підприємстві, а саме позивачу було видано довідку № 29761, видану ПП ЄВРОМЕДТРАНС , згідно якої ОСОБА_1 придатний до роботи за професією охоронник терміном на 12 місяців за умови: без зброї, з роботою в денний та нічний час (добовий) (а.с.128), що також підтверджено Висновком медичної комісії № 29761 (а.с.129), картою працівника, який підлягає попередньому медичному огляду № 29761 (а.с.130-131).

Судом встановлено про те, що 24.05.2019р. позивач ОСОБА_1 був прийнятий до ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор на посаду охоронця, згідно наказу (розпорядження) № 86 ОК від 23.05.2019 року, що також підтверджується записом про прийняття на посаду, який зроблено в трудовій книжці (а.с.20).

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Так, відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавством не передбачено фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), і лише після оформлення письмового трудового договору в установленому законом порядку позивач був допущений до роботи.

Згідно наказу ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор № 190/2 ОК від 30.01.2020 року Про скорочення штатної чисельності в ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор . Відповідно до наказу з 03 квітня 2020 року вирішено скоротити штатну чисельність ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор встановлено про те, що для ефективної діяльності підприємства, забезпеченням відповідної фактичної чисельності штату працівників, організації граничної чисельності штату працівників у відповідності з об`ємами надання послуг підприємством, та на підставі техніко-економічного обґрунтування щодо скорочення штатної чисельності та штату від 18.12.2019 № 128, рішення учасника № 6-19 ТОВ АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ ГЛАДІАТОР від 26.12.2019 та ч.3 ст.64 Господарського кодексу України TOB Агенція Безпеки Гладіатор та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, прийняло рішення про скорочення чисельності штату.

З 03.04.2020р. скоротити штатну чисельність та штат ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор із загальної чисельності 65 штатних одиниць охоронників з посадовим окладом 4800,00 грн - 55 штатних одиниць.

- внести відповідні зміни до штатного розпису ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор ;

- повідомити про масове звільнення відповідні органи та працівників згідно чинного законодавства України ;

- затвердити постійно діючу комісію з питань скорочення штатної чисельності ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор ;

- визначити категорію працівників, які мають переважне право залишення на роботі;

- скорочення та звільнення працівників провести згідно п.1. ст.40 КЗпП України (а.с.91,92,93).

03.01.2020 року Уповноважену особу від трудового колективу з питань охорони праці та розгляду соціальних питань ОСОБА_4 адміністрацією Товариства було повідомлено про заплановане скорочення штатної чисельності Товариства, що підтверджується поданням від 03.01.2020р. (а.с.94).

На виконання вимог наказу від 30.01.2020 року № 190/2 ОК Про скорочення штатної чисельності в ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор , наказом Товариства від 31.01.2020 року № 191/1 ОК було затверджено постійно діючу комісію з питань скорочення штатної чисельності працівників ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор , що підтверджується поданням від 31.01.2020р.

Судом встановлено про те, що 03.02.2020 року відбулося засідання постійно діючої комісії з питань скорочення штатної чисельності. Комісією розглянуто всі посади охоронників, з числа яких виділено особи, що мають переважне право в залишенні на роботі, та працівники, що будуть звільненні за п.1. ст. 40 КЗпП України. Комісією було визначено 51 особу, що мають бути попереджені 03 лютого 2020 року та звільненні 03 квітня 2020 року за п.1.ст.40 КЗпП України, в тому числі і позивач.

03.02.2020 року Адміністрацією Товариства було повідомлено Уповноважену особу від трудового колективу з питань охорони праці та розгляду соціальних питань ОСОБА_4 про осіб, які підлягають скороченню, та запропоновано надати згоду на скорочення цих осіб, або вмотивовані заперечення, що підтверджується Витягом з Протоколу засідання постійно діючої комісії з питань скорочення штатної чисельності ТОВ Агенція безпеки Гладіатор № 2 від 03.02.2020р. (а.с.99), поданням від 03.02.2020р. (а.с.96-98).

Судом встановлено про те, що уповноваженою особою від трудового колективу з питань охорони праці та розгляду соціальних питань ОСОБА_4 було надано згоду на скорочення осіб, зазначених в поданні, в тому числі і позивача ОСОБА_1 .

З матеріалів справи встановлено про те, що 08.02.2020 року начальник охорони Краснов В.М. ознайомив позивача ОСОБА_1 зі змістом наказу № 190/ОК-2 від 30.01.2020 року та повідомив про те, що у ТОВ Агенція безпеки Гладіатор відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані йому для подальшого працевлаштування. Однак. у разі виникнення підходящої за кваліфікацією вакансії до закінчення двомісячного терміну попередження, вона буде запропонована відповідно до чинного законодавства.

Також начальник охорони ознайомив позивача ОСОБА_1 з попередженням про скорочення чисельності працівників № 6 від 03.02.2020 року, однак, позивач ОСОБА_1 відмовився отримувати попередження та ставити особистий підпис про ознайомлення зі змістом наказу та попередження, про що складено Акт про відмову поставленні підпису від 08.02.2020р. (а.с.104).

Наказом (розпорядженням) ТОВ Агенція безпеки Гладіатор № 3140К від 08.04.2020 року позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади охоронника, у зв`язку зі скороченням, п. 1 ст. 40 КЗпП України, на підставі наказу № 190/ОК-2 від 03.04.2020 року та на виконання вимог ст. 116 КЗпП України проведено в день звільнення виплату всіх сум, що належать позивачу, а саме виплата вихідної допомоги у розмірі 4917,15 грн. (компенсація за не використані 21 дн. щорічної основної відпустки, про що позивача ОСОБА_1 було ознайомлено (а.с.105).

З матеріалів справи встановлено про те, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді охоронника з 24.05.2019р. по 08.04.2020р., за квітень 2020р. працівнику проведено наступні нарахування: заробітна плата за період з 01.04.2020р. - 08.04.2020р. - 1371,43 грн., компенсація за не використані 21 дн. щорічної основної відпустки-3143,91 грн., вихідна допомога - 4917,15 грн., всього нарахована - 9432,49 грн., до сплати - 7593,15 грн., що підтверджується довідкою ТОВ Агенція Безпеки Гладіатор .

Судом встановлено про те, що позивач ОСОБА_1 отримав нараховані при звільнені кошти, а саме: заробітну плату у розмірі 3634,90 грн. та вихідну допомогу у розмірі 3958,30 грн., що підтверджується розпискою від 08.04.2020р.

Стосовно вимог позивача про зобов`язати TOB Агенція Безпеки Гладіатор оформити зі ОСОБА_1 трудові відносини в період з 01.02.2019р. виданням наказу про прийом на роботу на посаду охоронника з 01.02.2019р. з оплатою праці в розмірі 7315 грн. на місяць, поновити ОСОБА_1 на роботі в ТОВ на посаді охоронника, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься постові відомості, які затверджені начальником охорони філії ПАТ ДПЗКУ ОКХП за період з 02.12.2018р. по 24.06.2019р. (а.с.41-72).

Однак, судом не приймаються дані докази надані позивачем в підтвердження своєї трудової діяльності в ТОВ Агенція безпеки Гладіатор з 01.02.2019р., оскільки, надані постові відомості відносяться до внутрішньої документації філії ПАТ Державної продовольчо-зернової корпорації України Одеський комбінат хлібопродуктів , які були затверджено саме начальником охорони філії ПАТ ДПЗКУ ОКХП, а також дані відомості не мають ніякого відношення до ТОВ Агенція безпеки Гладіатор .

Крім того в матеріалах справи міститься відповідь № 471 від 29.10.2020р. філії ПАТ Державної продовольчо-зернової корпорації України Одеський комбінат хлібопродуктів з якої вбачається про те, що Журнал постової відомості вівся на філії ПАТ ДПЗКУ Одеський КХП до 31.01.2019 року. З 01.02.2019 року зазначений Журнал не ведеться, оскільки з цього дня охорона філії здійснюється на комерційній основі, а не співробітниками філії (а.с.149).

Також, судом встановлено, а також з матеріалів справи вбачається про те, що а саме постовими відомостями чергування співробітників філії з 02.12.2018 р. по 31.01.2019р. заповнений в повному обсязі, а чергування охоронників затверджено начальником охорони філії ПАТ ДПЗКУ Одеський КХП , що засвідчено його особистим підписом. Однак, всі подальші листи Журналу після 31.01.2019 року не заповнені, а саме: на них відсутній особистий підпис начальника охорони філії ПАТ ДПЗКУ Одеський КХП .

Також, в підтвердження своєї трудової діяльності в ТОВ Агенція безпеки Гладіатор з 01.02.2019р., позивач ОСОБА_5 посилається на те, що 19.03.2019р., 19.04.2019р., 21.05.2019р., 19.06.2019р., його карту Приватбанк було ТОВ Агенція безпеки Гладіатор переведено грошові кошти (заробітну плату) у розмірі 6000 грн.

Суд не погоджується з вищевказаними доводами позивача, оскільки, з виписок з рахунків позивача ОСОБА_1 вбачається про те, що його карту було поповнено готівкою у відділенні універсальне Миколаївського РУ, м. Миколаїв, у розмірі 6000 грн. невстановленою особою, дані операція з поповнення рахунку позивача не може бути прийнято судом, оскільки з даних роздруківок не вбачається хто здійснював оплату та не відомо призначення самого платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Стосовно позовних вимог про виплату вихідної допомоги в розмірі 9834,30 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Позивач заявляє позовні вимоги про стягнення вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку у зв`язку з припиненням трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП України).

В той же час, підставою припинення трудового договору з позивачем ОСОБА_1 є скорочення чисельності штату (ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Судом встановлено про те, що Товариство виплатило позивачу в день звільнення всі належні йому суми, в тому числі вихідну допомогу в розмірі середнього заробітку.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Відповідачем дотримано порядку проведення звільнення Позивача з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Як передбачено ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призведи до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.13 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з наступними змінами, судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Отже, оскільки судом не встановлено порушення прав позивача у сфері трудових правовідносин, то і вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту своїх цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує право.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 233 КЗпП України передбачено, зо працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У відповідності до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Також, судом встановлено про те, що позивач ОСОБА_1 не звертався до суду з поновленням строку для звернення до суду з даним позовом, тому суд приходить до висновку про те, що пропущено строк звернення до суду про вирішення трудового спору, оскільки позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади 08.04.2020р., а до суду звернувся лише 16.06.2020р.

При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Безпеки Гладіатор про визнання наказів незаконними та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення вихідної допомоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 16, 41, 44, 116, 117, 233 КЗоТ України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Безпеки Гладіатор про визнання наказів незаконними та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення вихідної допомоги - залишити без задоволення.

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Повне рішення суду складено 09.04.2021 року.

Суддя Аліна С.С.