Ухвала

від 12.04.2021 по справі 752/3493/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3493/21

Провадження № 2/752/5149/21

У Х В А Л А

12 квітня 2021 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕМА КІДС про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати та грошової компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату, також визнати незаконними дії відповідача щодо його безпідставного звільнення, зобов`язати відповідача надати довідку про нараховану та виплачену заробітну плату за період з 01.09.2020 року по 29.01.2021 року та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 9000,00 грн.

Ухвалами Голосіївського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року та повторно від 02 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.

На виконання якої 07 квітня 2021 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та позовна заява в новій редакції з фактично новими позовними вимогами, серед яких вимоги про стягнення з позивача грошової компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу і за весь час затримки розрахунку, які так само як і вимоги первісної позовної заяви не звільняються від оплати судовим збором.

Дослідивши заяву на усунення недоліків суддя прийшов до висновку про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі від 02 березня 2021 року.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання ухвали суду від 02 березня 2021 року звернувся до суду із позовною заявою в новій редакції, в якій просить крім стягнення на його користь невиплаченої заробітної плати, також стягнення з відповідача грошової компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу і за весь час затримки розрахунку, тобто вказує такі позовні вимоги, які підлягають оплаті судовим збором, проте позивачем судовий збір не сплачено, про що зазначалось в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з вимогами ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов.

Позивач, у випадку наявності вищевикладених підстав, не скористався таким правом та не заявив клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху, залишено не виконаним стороною позивача, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.4, 11, 12, 13, 43, 44, 48, 81, 175, 185, 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕМА КІДС про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати та грошової компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - повернути позивачу .

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В. Слободянюк