ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13 квітня 2021 року Справа № 903/802/18
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович
за участю представників сторін:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/802/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Приватного акціонерного товариства «Ковельське АТП-0202» про стягнення 158 441,09 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП-0202" 1 851 591,77 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами згідно договору про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 з договорами про внесення змін до нього за період з 31.08.2010 по 20.05.2018 включно, 62 496,00 грн плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 по 20.05.2018 включно, 813 176,91 грн суми здорожчання простроченого кредиту виходячи із індексу інфляції за період з 12.08.2010 по 30.04.2018 включно, 1 095 168,24 грн суми здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, 36 823,50 грн суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, а всього 3 859 256,42 грн.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 12.02.2019 залишеним без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2019, позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП-0202" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 26 663,02 грн відсотків за користування кредитом, 910,45 грн плати за управління кредитом, 312 931,65 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по кредиту, 33 260,24 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по відсоткам, 1 348,77 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по платі за управління кредитом, а всього 375 114,13 грн.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1824928,75 грн відсотків за користування кредитом, 61585,55 грн плати за управління кредитом, 500 245,26 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по кредиту, 1061908,00 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по відсоткам, 35 474,73 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по платі за управління кредитом відмовлено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.11.2020 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задоволено частково. Рішення Господарського суду Волинської області від 12.02.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2019 у справі №903/802/18 - скасовано. Справу № 903/802/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 справу №903/802/18 розподілено на розгляд судді Гарбару І.О.
Ухвалою суду від 29.12.2020 прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача 02.03.2021 на електронну адресу суду надіслав клопотання про зменшення позовних вимог, закриття провадження у справі та повернення судових зборів.
Ухвалою суду від 02.03.2021 продовжено строк підготовчого судового засідання на 30 календарних днів до 02.04.2021. Розгляд підготовчого засідання відкладено. Витребувано у позивача оригінал договору відступлення права вимоги №39/491 від 23.08.2019, договір відступлення права вимоги №39/491-1 від 10.09.2019. Явку представників сторін визнано обов`язковою.
09.03.2021 на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, закриття провадження у справі та повернення судових зборів, в якій позивач просить зменшити позовні вимоги до 158441,09 грн.; закрити провадження у справі на підставі ст.185, п.1,2, ст.231 ГПК України; повернути судові збори на суму 240806,33 грн.
Заяву обгрунтовує наступним: ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк відповідно до - п. 2 ч.2 ст. 46 ГПК України, повідомляє про реалізацію права на зменшення розміру позовних вимог, зокрема заявлені в позові розміри позовних вимог щодо стягнення кредитної заборгованості по договору про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 з договорами про внесення змін до нього - 1 851 591,77 грн процентів за неправомірне використання кредиту за період з 31.08.2010 по 20.05.2018 включно, 62 496,00 грн плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 по 20.05.2018 включно, 813 176,91 грн суми здорожчання простроченого кредиту виходячи Із індексу інфляції за період з 12.08.2010 по 30.04.2018 включно, 1 095 168,24 грн суми здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, 36 823,50 грн суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, а всього 3 859 256,42 грн. зменшуються до 158441,09 грн - процентів за неправомірне використання кредиту за період з 31.08.2010 по 30.04.2011 включно.
Зазначає, що зменшення позовних вимог не порушує права Банку.
Одночасно Банк просить також відповідно до ст. 185, п.1, 2 ч.1 ст. 231 ГПК України закрити провадження, оскільки в подальшому спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, і між Позивачем - ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Відповідачем у справі нині відсутній предмет спору.
Позивач відступив права вимоги по договору про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 з договорами про внесення змін до нього на користь ТОВ Фактор Стандарт на підставі договору відступлення прав вимог № 39/491 від 23.08.2019. Також 09.09.2020 підписано договір відступлення права № 39/491-1 за іпотечним договором від 13.11.2007 за реєстровим № 1512 із додатковими угодами від 19.11.2007 за № 1554, 11.11.2009 за № 2418 (договором іпотеки, який забезпечував вимоги по договору про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 з договорами про внесення змін до нього). У зв`язку із цим Відповідач у справі був повідомлений про відступлення права вимоги 10.09.2020.
Зазначає, що із державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що ТОВ Фактор Стандарт передав права вимоги по договору про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 з договорами про внесення змін до нього на користь фізичної особи ОСОБА_1 , який набув прав також і за договором іпотеки із додатковими угодами від 19.11.2007 за № 1554, 11.11.2009 за № 2418.
Вважає, що оскільки права вимоги по договору про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 набуто фізичною особою, то в подальшому такий спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, процесуальне правонаступництво прав позивача у справі на стадії судового розгляду не є можливим в силу п.1 ч. 1 ст. 20 ГПК України.
Крім цього, відповідно до ЄДР підтверджено припинення підприємця Шпилюк Володимира Макаровича 25.01.2021 у зв`язку із смертю.
У зв`язку із наведеним відповідно до ст. 7 Закону України Про судовий збір наявні підстави для повернення сплачених ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк сум судових зборів на підставі платіжних документів, оригінали яких наявні у справі: платіжне доручення № 156631 від 31.05.2018 на суму 57888,85 грн (додано до позову), платіжне доручення № 4107017002 від 25.02.2019 на суму 78393,21 грн. (додано до апеляційної скарги Банку), платіжне доручення № 4113885002 від 29.07.2019 на суму 104 524,27 грн. (сплачено за касаційне оскарження).
15.03.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю, у зв`язку з тим, що у позивача відсутні права вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007.
Протокольною ухвалою від 15.03.2021 суд відклав розгляд підготовчого засідання. Явку позивача визнав обов`язковою.
11.03.2021 позивач надіслав на адресу суду оригінал договору відступлення права вимоги №39/491 від 23.08.2019 та оригінал договору відступлення права вимоги №39/491-1 від 10.09.2019.
Представник позивач 19.03.2021 на електронну адресу суду на поштову адресу надіслав відповідь на відзив відповідача, а також просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.
Ухвалою 25.03.2021 розгляд підготовчого засідання відкладено. Зобов`язано позивача уточнити зміст заяви від 01.03.2021 з посиланням на норми процесуального права, а саме стосовно зменшення позовних вимог, відсутністю предмету спору, закриття провадження по справі, підставу та предмету позову. Явку представника позивача визнано обов`язковою.
В судовому засіданні 30.032021 в режимі відеоконференції представник позивача просив суд заяву про зменшення позовних вимог, закриття провадження у справі та повернення судових зборів задовольнити.
В судовому засіданні судом з`ясовано у представника позивача чи підтримує останній позов, про що представник позивача зазначив, що підтримує позов в сумі 158441,09 грн., в решті позовних вимог відмовляється. Наслідки відмови представнику позивача відомі та зрозумілі (дана обставина підтверджується протоколом судового засідання).
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Водночас, із заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що позивач зменшив наступні позовні вимоги:
- проценти за неправомірне використання кредиту за період з 31.08.2010 по 20.05.2018 включно, з суми 1 851 591,77 грн. до 158441,09 грн.;
- плату за управління кредитом за період з 01.09.2010 по 20.05.2018 включно, з суми 62496,00 грн. до нуля;
- суму здорожчання простроченого кредиту виходячи із індексу інфляції за період з 12.08.2010 по 30.04.2018 включно, з суми 813176,91 грн. до нуля;
- суму здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, з суми 1 095 168,24 грн. до нуля;
- суму здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, з суми 36 823,50 грн. до нуля.
Під зменшенням розміру позовних вимог закон розуміє зміну кількісних показників в яких виражається певна вимога, тому зменшення позовної вимоги про стягнення плати за управління кредитом, сум здорожчання простроченого кредиту виходячи із індексу інфляції, суми здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції та суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції могло б бути виражене виключно у зменшенні розміру цієї вимоги, що не є тотожним не підтриманню її взагалі, оскільки такі дії свідчать про повну відмову від заявленої позовної вимоги.
Таким чином, враховуючи, що позивач розпорядився своїм процесуальним правом і зменшив до нуля, тобто відмовився від вимог про стягнення плати за управління кредитом, суми здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції, суми здорожчання простроченого кредиту виходячи із індексу інфляції та суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції способом їх повного не підтримання в заяві про зменшення розміру позовних вимог, судом розцінено вищезазначену заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, як заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 62496,00 грн. плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 по 20.05.2018 включно, 813176,91 грн. суми здорожчання простроченого кредиту виходячи із індексу інфляції за період з 12.08.2010 по 30.04.2018 включно, 1 095 168,24 грн. суми здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, 36 823,50 грн. суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно.
Враховуючи вище викладене, провадження на суму 2007664,65 грн. (в т.ч.: 62496,00 грн. плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 по 20.05.2018 включно, 813176,91 грн. суми здорожчання простроченого кредиту виходячи із індексу інфляції за період з 12.08.2010 по 30.04.2018 включно, 1095168,24 грн. суми здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, 36823,50 грн. суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно) підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.
Щодо вимоги про зменшення процентів за неправомірне використання кредиту за період з 31.08.2010 по 20.05.2018 включно, з суми 1 851 591,77 грн. до 158441,09 грн., то вказана вимога у відповідності до ст.46 ГПК України не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.
Протокольною ухвалою від 30.03.2021 суд:
- прийняв заяву про зменшення позовних вимог та ухвалив подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, а саме 158441,09 грн. - сума процентів за неправомірне використання кредиту за період з 31.08.2010 по 30.04.2011 включно;
- прийняв відмову від позову в частині позовних вимог та закрив провадження на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, а саме в частині 1693150,68 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 31.08.2010 по 20.05.2018 включно, 62496,00 грн. плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 по 20.05.2018 включно, 813176,91 грн. суми здорожчання простроченого кредиту виходячи із індексу інфляції за період з 12.08.2010 по 30.04.2018 включно, 1095168,24 грн. суми здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, 36 823,50 грн. суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно.
- відмовив у закритті провадження на підставі ст. 185, п.1 ст.231 ГПК України, оскільки у судовому засіданні представник позивача підтримує позов;
- закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті.
Суд ухвалою від 30.03.2021 повідомив ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ПрАТ «Ковельське АТП-0202» про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 13.04.2021 о 11:15 год.
31.03.2021 представник позивача надіслав на електронну адресу суду заяву, в якій вказав, що банком заявлено саме зменшення розміру позовних вимог, щодо стягнення кредитної заборгованості з Відповідача по договору про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007 року до 158 441,09 грн., а не відмова від позовних вимог.
Просить усі поясння в судовому засіданні по справі 30.03.2021 трактувати як такі, що були направленні на прийняття судом рішення про задоволення клопотання банку про зменшення позовних вимог, а не відмову від позовних вимог.
01.04.2021 представник позивача Хорошилов І.І. надіслав на електронну адресу суду клопотання, в якому просить суд забезпечити його участь в судовому засіданні 13.04.2021 о 11:15 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 02.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні 13.04.2021 о 11:15 год. в режимі відеоконференції, у зв`язку з відсутністю технічної можливості бронювання залу.
05.04.2021 представник позивача надіслав на електронну адресу суду клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи, оскільки представник ПАТ Продінвестбанк , що здійснює представництв банку в даній справі - адвокат Хорошилов І.І. постійно перебуває у м.Харків, зазначив, що повинен забезпечити представництво банку в раніше призначеному судовому засіданні у Господарському суді Донецької області.
12.04.2021 представник ПАТ Продінвестбанк надіслав на електронну адресу суду клопотання, в якому просить суд зупинити провадження у справі № 903/802/18 до моменту закінчення розгляду по суті Північно-Західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПАТ Промінвестбанк на протокольну ухвалу Господарського суду Волинської області по справі № 903/802/18 від 30.03.2021. У разі не зупинення провадження у справі №903/802/18 - відкласти проведення судового засідання по справі № 903/802/18, що призначене на 13 квітня 2021 року на 11:15 годин, при цьому при призначенні наступної дати проведення засідання врахувати технічну можливість Господарського суду Волинської області, щодо реалізації права банку на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначити на дату та час, коли у господарського суду Волинської області буде технічна можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Господарський суд зауважує, що під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які повинні бути встановлені судом у межах іншої справи, та які, в силу ст. 75 ГПК України, матимуть преюдиційне значення для вирішення спору по суті.
Приймаючи до уваги положення чинного законодавства, а також доводи наведені представником позивача в обґрунтування поданого клопотання, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника позивача.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явився, 13.04.2021 надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання.
Однак, клопотання не засвідчене відповідним ключем електронного цифрового підпису та носить неконкретний характер, ґрунтується на припущеннях і не підтверджено доказами.
Згідно ч. 8 ст.42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін та учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В той же час суд звертає увагу на те, що згідно положень статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Суд відхиляє наведені позивачем та відповідачем в обґрунтування відкладення розгляду справи доводи про неможливість участі його представника в судовому засіданні.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представниів позивача, відповідача та за наявними матеріалами.
Суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на те, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
При цьому, у статті 195 ГПК України, визначено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні, суд приходить до висновку щодо недоцільності відкладення судового засідання у даній справі.
Разом із тим, необхідно зауважити, що з огляду на матеріали справи протягом усього часу її розгляду інтереси ПАТ Продінвестбанк представляли й інші адвокати, у тому числі Сушко Т.В. (довіреність №09/12/77 від 07.09.2020, т.2, а.с.101), Солохін В.В. (довіреність №09/12/80 від 11.09.2020, т.2, а.с.134-135), Чеплянський С.О. - довіреність №09/12/78 від 11.09.2020, т.2, а.с.178), Денисенко С.О. (довіреність №09/12/50 від 10.07.2020, т.2, а.с.182), що також підтверджує можливість представництва інтересів банку у суді іншою особою.
Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі В`ячеслав Корчагін проти Росії , те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника, відхиливши заявлене клопотання представника позивача.
Протокольною ухвалою від 13.04.2021 суд відмовив у зупиненні провадження у справі, клопотання представника позивача та відповідача про відкладення розгляду справи залишив без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Відкритим акціонерним товариством "Ковельське АТП 0202" (ПрАТ "Ковельське АТП 0202") укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 73.
Пунктами 2.1-2.3 кредитного договору сторони погодили, що банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 250 000 грн (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором. Сума кредиту зменшується за наступним графіком: з 20 жовтня 2009 року ліміт встановлюється в сумі 125 000 грн. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 12 листопада 2009 року. Кредит надається із наступним цільовим призначенням: на придбання техніки, транспортних засобів.
Згідно з пунктами 3.1-3.3 кредитного договору кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах суми, визначеної п.2.1 цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень), позичальника, або готівкою, безпосередньо з позичкового рахунку: № НОМЕР_1 , відкритого Банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Ковель", код банку 303194, на рахунки контрагентів позичальника (Або: шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку № НОМЕР_1 відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Ковель", код Банку 303194, на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 відкритого в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Ковель", код Банку 303194, для здійснення виплат заробітної плати) відповідно до цільового призначенням кредиту. При цьому, за згодою Банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів в іноземну валюту згідно з умовами та на цілі, передбачені цим Договором. Після оплати банком документів на суму, що вказана у п.2.1 цього договору, подальше кредитування в межах суми ліміту кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.
Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 17 (сімнадцять) відсотків річних.
Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується, метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця та сплачуються в останній робочий день поточного місяця з поточного рахунку позичальника відкритого в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Ковель" № НОМЕР_2 , код Банку 303194 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок № НОМЕР_3 відкритий Банком в філії.
Відсотки за грудень місяць нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по останній календарний день грудня місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця. Плата за управління кредитом нараховуються банком щомісячно в розмірі 0,084% від ліміту кредитної лінії та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця з поточного рахунку позичальника № НОМЕР_2 , відкритого у Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Ковель", код банку 303194 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок № НОМЕР_4 відкритий банком у Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Ковель", код банку 303194.
Пунктами 4.2.1-4.2.2 кредитного договору погоджено, що позичальник зобов`язується, зокрема, надавати у банк платіжні документи для отримання кредиту та використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений згідно п.2.2 цього договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості з поточних рахунків, вказаних у п.3.2 цього договору (та/або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника, відкритих у будь-яких установах банків) та/або у будь-який інший незаборонений чинним законодавством спосіб на позичковий рахунок, вказаний у п.3.1 цього договору. У випадку прострочення повернення кредиту позичальник зобов`язаний перераховувати кошти, що призначені ним на погашення кредиту, на рахунок простроченої заборгованості за кредитом, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття. Сторони встановлюють, що у випадку, якщо після прострочення повернення кредиту позичальник здійснить перерахування коштів на позичковий рахунок, вказаний у п.3.1 цього договору, банк набуває право самостійно зарахувати ці кошти на рахунок простроченої заборгованості за кредитом позичальника.
Також позичальник зобов`язується своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки. У випадку несвоєчасної сплати плати за кредит (у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом) позичальник зобов`язаний перераховувати кошти, що призначені ним для погашення плати за кредит, на рахунок простроченої заборгованості, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття.
Сторони встановлюють, що у випадку, якщо після прострочення сплати плати за кредит позичальник здійснить перерахування коштів на рахунок, відкритий банком і вказаний у п.3.2 або п.3.3 цього договору, банк набуває право самостійно зарахувати ці кошти на рахунок простроченої заборгованості позичальника.
Банк має право, зокрема, вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних з межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадках, коли: позичальник не виконав у строк свої обов`язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов`язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором; позичальником не виконуються обов`язки, прийняті ним на себе відповідно до укладених (- ого, - ої) угод (договорів) (-и, -у) забезпечення щодо наявності та належного збереження майна (майнових прав), яке (-і) надане (-і) в забезпечення виконання позичальником обов`язків за цим договором, а також щодо його (-їх) заміни рівноцінним майном (майновими правами) у випадку втрати (відчуження) їх відповідно до умов, встановлених угодами (договорами) забезпечення; прийнято рішення щодо реорганізації у будь-який спосіб або ліквідації позичальника; інша ніж обтяжувач особа набула права стягнення на предмет обтяження; порушено справу про банкрутство позичальника; подано позов про визнання недійсними у повному обсязі чи в частині та/або неукладеними договори забезпечення виконання позичальником зобов`язань; погіршився фінансовий стан позичальника (наявність збиткової діяльності за даними балансу на останню звітну дату, зменшення надходжень коштів на поточний рахунок більш як на 50 відсотків у порівнянні з попереднім місяцем та інше); позичальником порушено умови цього договору, зокрема, використано кредит не за цільовим призначенням. Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних вище підстав Банк зобов`язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів (п. 4.3.4).
Пунктом 6.1 кредитного договору погоджено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін.
Цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником інших грошових зобов`язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п.6.5 кредитного договору).
Всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невід`ємними частинами цього договору (п.6.6 кредитного договору).
Відповідно до п.6.8 кредитного договору всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення до господарського суду. При цьому, строк, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 10 років.
Даний договір підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.
14.11.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Відкритим акціонерним товариством "Ковельське АТП 0202" укладено договір про внесення змін № 74 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007, згідно з умовами пункту 1 котрого сторони погодили внести зміни та доповнення до п.п.2.1 п.2 кредитного договору №73 від 13.11.2007, виклавши його в наступній редакції: "Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 510000 грн, на умовах, передбачених цим договором". Сума кредиту зменшується за наступним графіком: з 20.08.2009 ліміт встановлюється в сумі 385 000 грн; з 20.09.2009 ліміт встановлюється в сумі 250 000 грн; з 20.10.2009 ліміт встановлюється в сумі 125 000 грн.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є невід`ємною частиною кредитного договору № 73 від 13.11.2007 (пункт 3 договору про внесення змін № 74 від 14.11.2007).
15.11.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Відкритим акціонерним товариством "Ковельське АТП 0202" укладено договір про внесення змін № 76 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007 згідно з умовами пункту 1 котрого сторони погодили внести зміни та доповнення до п.п.2.1 п.2 кредитного договору №73 від 13.11.2007, виклавши його в наступній редакції: "Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 800 000 грн, на умовах, передбачених цим договором".
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є невід`ємною частиною кредитного договору № 73 від 13.11.2007 (пункт 3 договору про внесення змін № 76 від 15.11.2007).
29.09.2008 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Відкритим акціонерним товариством "Ковельське АТП 0202" укладено договір про внесення змін № 83 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007 згідно з умовами пункту 1 котрого сторони погодили викласти перший абзац п.п.3.2 п.3 кредитного договору № 73 від 13.11.2007 в наступній редакції: "Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 18 відсотків річних".
Цей договір набирає чинності з 30.09.2008 і є невід`ємною частиною кредитного договору № 73 від 13.11.2007 (пункт 3 договору про внесення змін № 83 від 29.09.2008).
11.11.2009 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Відкритим акціонерним товариством "Ковельське АТП 0202" було укладено договір про внесення змін № 57 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007 згідно з умовами котрого сторони погодили, зокрема, внести зміни та доповнення до п.п.2.1 п.2 кредитного договору №73 від 13.11.2007, виклавши його в наступній редакції: "Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 800000 грн. Сума кредиту зменшується за наступним графіком: з 30.04.2010 ліміт встановлюється в сумі 700000 грн; з 31.05.2010 ліміт встановлюється в сумі 600000 грн; з 30.06.2010 ліміт встановлюється в сумі 500000 грн; з 31.07.2010 ліміт встановлюється в сумі 400000 грн; з 31.08.2010 ліміт встановлюється в сумі 300000 грн; з 30.09.2010 ліміт встановлюється в сумі 200000 грн; з 31.10.2010 ліміт встановлюється в сумі 100000 грн; з 09.11.2010 ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн". (п.1 договору про внесення змін № 57 від 11.11.2009).
Відповідно до п.п.2-3 договору про внесення змін № 57 від 11.11.2009 сторони погодили п.п.2.2 п.2 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007 викласти в такій редакції: "Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 09.11.2010", а також погодили викласти перший абзац п.п.3.2 п.3 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007 в наступній редакції: "Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 27 % річних".
Пунктом 4 договору про внесення змін № 57 від 11.11.2009 сторони погодили доповнити п.п.3.2 п.3 кредитного договору № 73 від 13.11.2007 абзацом наступного змісту: "У випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього договору строку повернення сум кредиту згідно графіка позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі: - 30% річних за кредитом наданим в гривні; порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.п.3.2 цього договору".
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і є невід`ємною частиною кредитного договору № 73 від 13.11.2007 (пункт 10 договору про внесення змін № 57 від 11.11.2009).
Як підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем, Банк свої зобов`язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007 (з укладеними в подальшому договорами про внесення змін до нього) виконав у повному об`ємі та надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 800000 грн, на умовах та в строки визначені кредитним договором.
За час дії кредитного договору позичальником були допущені порушення в частині зобов`язань по сплаті кредиту, процентів за користування кредитними коштами та плати за управління кредитом.
У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ковель Волинської області" звернувся до Господарського суду Волинської області про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007, а саме 800000 грн заборгованості по тілу кредиту, 3397,26 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 81020,46 грн заборгованості за процентами, 2434,07 грн пені за несвоєчасне повернення процентів та 3308 грн плати за управління кредитом.
Рішенням господарського суду Волинської області від 11.10.2010 у справі №5/118-50 було постановлено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП 0202" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ковель Волинської області" 890 159,79 грн, в тому числі 800 000 грн заборгованості по кредиту, 81 020,46 грн заборгованості по відсотках, 3 397,26 грн пені по кредиту, 2 434,07 грн пені по відсотках та 3308 грн плати за управління кредитом, а також 9 137,60 грн судових витрат по справі.
Зазначеним рішенням було встановлено факт направлення банком на адресу Відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП 0202" вимоги від 20.08.2010 про повернення кредиту, відсотків та комісії, нарахованих згідно узгодженого графіка, яка була залишена відповідачем без належного реагування.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 12.02.2019 залишеним без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2019, позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП-0202" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 26 663,02 грн відсотків за користування кредитом, 910,45 грн плати за управління кредитом, 312 931,65 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по кредиту, 33 260,24 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по відсоткам, 1348,77 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по платі за управління кредитом, а всього 375114,13 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1824 928,75 грн відсотків за користування кредитом, 61 585,55 грн плати за управління кредитом, 500 245,26 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по кредиту, 1061 908,00 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по відсоткам, 35474,73 грн суми індексу інфляції за простроченою заборгованістю по платі за управління кредитом відмовлено.
Постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного Господарського суду від 10.11.2020 рішення Господарського суду Волинської області від 12.02.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2019 у справі №903/802/18 - скасовано. Справу №903/802/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Волинської області (т.2,а.с.61-84).
При цьому зазначено, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
При новому розгляді справи, судом з`ясовано, що 23.08.2019 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фактор Стандарт (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №39/491 (т.2, а.с.173-177).
В порядку та па умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, який укладений між Первісним кредитором та Відкритим акціонерним товариством КОВЕЛЬСЬКЕ АТП-0202 (далі по тексту іменується Боржник у відповідних відмінках), а саме:
- Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007;
- Договором про внесення змін №57 від 11.11.2009 до кредитко договору №73 від 13.11.2007;
- Договором про внесення змін №74 від 14.11.2007 до кредитко договору №73 від 13.11.2007;
- Договором про внесення змін №76 від 15.11.2007 до кредитко договору №73 від 13.11.2007;
- Договором про внесення змін №83 від 29.09.2008 до кредитко договору №73 від 13.11.2007.
Відповідно до п.1.6. договору, у зв`язку з укладанням цього Договору, Первісним кредитором здійснюється на користь Нового кредитора відступлення прав за Договором, що забезпечує виконанню зобов`язань за Кредитним договором, а саме:
- Договором іпотеки посвідченого 13.11.2007 року Олєйніковою О.В приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу за реєстровим № 1512, укладений між ПАТ Промінвестбанк та Відкріпим акціонерним товариством КОВЕЛЬСЬКЕ АТП-0202 разом з:
-Додатковою угодою до іпотечного договору посвідченою 19.11.2007 року за реєстровим № 1554, Олєйніковою О.В. приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріально округу;
-Додатковою угодою до іпотечного договору посвідченою 11.11.2009 року за реєстровим № 2418, Олєйніковою О.В. приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального oкругу.
Відступлення права вимоги за Договорам забезпечення здійснюється шляхом укладання окремого договору відступлення права вимоги у письмовій або письмовій формі з нотаріальним посвідченням відступлення права вимоги протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту зарахування у повному обсязі суми відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором відповідно до умов, зазначених у п. 2.1.1 цього договору.
10.09.2019 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фактор Стандарт (новий іпотекодержатель) укладено Договір відступлення права вимоги №39/491-1 (надалі іменується Договір ,т.2, а.с.171-172).
Згідно п.1.1 договору, первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право вимоги за іпотечним договором від 13.11.2007 зареєстровим № 1512 із додатковими угодами від 19.11.2007 за № 1554, 11.11.2009 за № 2418 (договором іпотеки, який забезпечував вимоги по договору про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 з договорами про внесення змін до нього).
Як слідує з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна т.2, а.с.145-147) ТОВ Фактор Стандарт передав права вимоги по договору про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 з договорами про внесення змін до нього на користь фізичної особи ОСОБА_1 , який набув прав також і за договором іпотеки із додатковими угодами від 19.11.2007 за № 1554, 11.11.2009 за № 2418.
Крім цього, відповідно до безкоштовного запиту єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено припинення підприємця Шпилюк Володимира Макаровича 25.01.2021 у зв`язку із смертю (т.2, а.с.148).
У зв`язку із наведеним, позивач 10.09.2019 надіслав відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги №09-3-1/980 (т.2, а.с.162), в якому повідомив, що Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , який є правонаступником прав та зобов`язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) (надалі - Банк) у відповідності до вимог ст. 512-516 Цивільного кодексу України здійснив заміну кредитора у зобов`язанні, а саме: відступив право вимоги виконання зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 року, укладеним між Банком та Боржником:
Про зазначене укладено Договір відступлення права вимоги: №39/491 від 23.08.2019.
Новим кредитором згідно з вищеназваними договорами є Товариство з обмеженою відповідальністю Фактор Стандарт .
Відступлення права вимоги здійснено в повному обсязі, що існувало на момент укладання Договору відступлення права вимоги - №39/491 від 23.08.2019 року, Договору відступлення права вимоги -№39/491-1 посвідченого 10.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. за р.№2464.
В подальшому, виконання зобов`язань за вищевказаним договором просив здійснювати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор Стандарт .
Отже, враховуючи вищевикладене, на день розгляду справи у ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк відсутні права вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007.
Суд встановив, що в даному випадку, договори про відступлення права вимоги №39/491 від 23.08.2019 та №39/491-1 від 10.09.2019 недійсними судом не визнавалися, договірними сторонами розірвані не були.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 ЦК України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Оскільки відповідно до статті 16 ЦК України порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до ст.144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
Згідно п.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Як встановлено ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що право вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 на момент вирішення даного спору не належить позивачу, оскільки існує новий кредитор в зобов`язанні. Сторони не надали суду будь-яких доказів протилежного.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб."
Враховуючи викладене, позивач не обґрунтував, у чому полягає порушення його прав, які саме його права порушено відповідачем.
На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.
Стосовно судових витрат, пов`язаних з оплатою позивачем судового збору за подання позовної заяви до ГСВО, апеляційної скарги до ПЗАГС в розмірі 78393,21 грн. та касаційної скарги до ВС в розмірі 104524,27 грн. суд засвідчує наступне.
Позивачем у справі №903/802/18 було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 12.02.2019 та касаційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 12.02.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2019.
За наслідком розгляду зазначених скарг постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2019 - рішення Господарського суду Волинської області від 12.02.2019 залишено без змін, а Постановою Верховного Суду від 10.11.2020 рішення Господарського суду Волинської області від 12.02.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2019 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
Згідно зі статтею 315 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції приймає постанову, у якій має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, суд касаційної інстанції, здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому, у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд, судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання апеляційної чи касаційної скарги, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.
Таким чином, враховуючи положення ст. 129 ГПК України понесені позивачем суми сплаченого судового збору за подання позову до першої інстанції, апеляційної та касаційної скарг покладаються на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Приватного акціонерного товариства «Ковельське АТП-0202» про стягнення 158441,09 грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено 15.04.2021.
Суддя І. О. Гарбар
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2021 |
Оприлюднено | 16.04.2021 |
Номер документу | 96274402 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Гарбар Ігор Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні