Постанова

від 01.06.2021 по справі 903/802/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Справа № 903/802/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - адв. Хорошилов І.І.

відповідача - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк"

на ухвалу Господарського суду Волинської області від 30.03.2021р. постановлену суддею Гарбар І.О. о 12:56 год. у м. Луцьку

в частині прийняття відмови від позову в частині позовних вимог та закриття провадження

у справі № 903/802/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк"

до Приватного акціонерного товариства "Ковельське АТП-0202"

про стягнення 158 441,09 грн.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протокольної ухвали Господарського суду Волинської області від 30.03.2021 р. у справі № 903/802/18 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, а саме - про стягнення 158441,09 грн. процентів за неправомірне використання кредиту за період з 31.08.2010 по 30.04.2011 включно; прийнято відмову від позову в частині позовних вимог та закрито провадження на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, а саме - в частині 1693150,68 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 31.08.2010 р. по 20.05.2018 р. включно, 62496,00 грн. плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 р. по 20.05.2018 включно, 813176,91 грн. суми здорожчання простроченого кредиту виходячи із індексу інфляції за період з 12.08.2010 по 30.04.2018 включно, 1095168,24 грн. суми здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, 36823,50 грн. суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно; відмовлено у закритті провадження на підставі ст. 185, п.1 ст.231 ГПК України, оскільки у судовому засіданні представник позивача підтримував позов. Закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати протокольну ухвалу від 30.03.2021 р. в частині прийняття відмови від позову щодо частини позовних вимог та закриття провадження на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, а саме - в частині 1693150,68 грн. заборгованості по оплаті процентів за користування кредитом за період з 31.08.2010 р. по 20.05.2018 р. включно, 62496,00 грн. плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 р. по 20.05.2018 р. включно, 813176,91 грн. суми здорожчання простроченого кредиту з урахуванням індексу інфляції за період з 12.08.2010 р. по 30.04.2018 р. включно, 1095168,24 грн. суми здорожчання прострочених процентів з урахуванням індексу інфляції за період з 01.08.2010 р. по 30.04.2018 р. включно, 36823,50 грн. суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом з урахуванням індексу інфляції за період з 01.08.2010 р. по 30.04.2018 р. включно, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в цій частині. Також просить скасувати протокольну ухвалу від 30.03.2021 р. в частині відмови у закритті провадження на підставі ст.185, п.1 ст.231 ГПК України і постановити нове рішення про закриття провадження на підставі ст.185, п.1 ст.231 ГПК України.

Зазначає, що відповідно до п.13 ч.1 ст. 255 ГПК України оскаржується протокольна ухвала Господарського суду Волинської області від 30.03.2021 здійснюється в частині прийняття відмови від позову в частині позовних вимог (якої не було заявлено позивачем) та закриття провадження в цій частині з підстав п.4 ч.1 ст.231 ГПК України. Вважає, що суд першої інстанції помилково встановив в протокольній ухвалі обставини щодо подання позивачем заяв про відмову від позову в частині майнових вимог, які вже були відсутні та помилково прийняв рішення про прийняття відмови від позову в цій частині і закриття провадження на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, внаслідок чого порушені права позивача, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ Про судовий збір позивач позбавляється законного права на повернення судового збору у повному розмірі на суму переплаченої суми із врахуванням зменшення позовних вимог на підставі п.1 ч.1 та ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір та передбачає повернення лише 50% від такої суми переплати (ч. 4 ст. 7 Закону України Про судовий збір ).

Вказує, що протокольна ухвала в оскаржуваній частині також може мати завершальне значення щодо можливості подальшого судового розгляду позовних вимог на суму зменшених позовних вимог для спадкоємців ОСОБА_1 - кредитора, якому відступлені були права вимоги за кредитним договором в т.ч. у випадку звернення їх до суду в порядку ЦПК України. Наголошує, що зменшення позовних вимог є правом позивача, що передбачене п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, реалізація якого не позбавляє його в межах строків позовної давності звернутись до суду повторно за захистом майнових вимог, на які було зменшено позовні вимоги, тоді як відмова від позову (п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України) передбачає закриття провадження та неможливість повторного звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (ч.3 ст. 231 ГПК України).

Таким чином доводить, що відсутні законні підстави для ототожнення права на зменшення позовних вимог із правом на відмову від відповідних позовних вимог, оскільки це різні процесуальні права та їх реалізація передбачає різний процесуальний порядок та наслідки. Також неможливі одночасне зменшення позовних вимог та відмова від них, ці права можуть бути використані щодо одних і тих самих вимог лише альтернативно.

Просить суд скасувати протокольну ухвалу від 30.03.2021 р. в частині прийняття відмови від позову щодо частини позовних вимог та закриття провадження на підставі п.4 ч. 1 ст.231 ГПК України, а саме - 1693150,68 грн. заборгованості по оплаті процентів за користування кредитом за період з 31.08.2010 р. по 20.05.2018 р. включно, 62496,00 грн. плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 р. по 20.05.2018 р. включно, 813176,91 грн. суми здорожчання простроченого кредиту з урахуванням індексу інфляції за період з 12.08.2010 р. по 30.04.2018 р. включно, 1095168,24 грн. суми здорожчання прострочених процентів з урахуванням індексу інфляції за період з 01.08.2010 р. по 30.04.2018 р. включно, 36823,50 грн. суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом з урахуванням індексу інфляції за період з 01.08.2010 р. по 30.04.2018 р. включно, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також просить скасувати протокольну ухвалу від 30.03.2021 р. в частині відмови у закритті провадження на підставі ст.185, п.1 ст.231 ГПК України, постановити нове рішення про закриття провадження на підставі ст.185, п.1 ст.231 ГПК України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" на протокольну ухвалу Господарського суду Волинської області від 30.03.2021 р. у справі № 903/802/18 в частині прийняття відмови від позову в частині позовних вимог та закриття провадження на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" на протокольну ухвалу Господарського суду Волинської області від 30.03.2021 р. у справі № 903/802/18 в частині відмовити у закритті провадження у справі на підставі ст.185, п.1 ст.231 ГПК України. Призначено апеляційну скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Приватне акціонерне товариство "Ковельське АТП-0202" відзиву на апеляційну скаргу суду не подало і не забезпечило явку представників у судове засідання, тоді як було повідомлено судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с.39 у т.3/.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" підтримав доводи апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга на протокольну ухвалу підлягає задоволенню в частині прийняття відмови від позову в частині позовних вимог та закриття провадження в цій частині.

Колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП-0202" 1851591,77 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами згідно з договором про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 та договорами про внесення змін до нього за період з 31.08.2010 р. по 20.05.2018 р. включно, 62496,00 грн. плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 р. по 20.05.2018 р. включно, 813176,91 грн. суми здорожчання простроченого кредиту із урахуванням індексу інфляції за період з 12.08.2010 р. по 30.04.2018 р. включно, 1095168,24 грн. суми здорожчання прострочених процентів із урахуванням індексу інфляції за період з 01.08.2010 р. по 30.04.2018 р. включно, 36823,50 грн. суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом із урахуванням індексу інфляції за період з 01.08.2010 р. по 30.04.2018 р. включно, а всього - 3859256,42 грн. /а.с. 3-83 у т.1/.

Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 12.02.2019 р. залишеного без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2019, позов задоволено частково /а.с. 171-179 у т. 1, а.с.250-258 у т.1/.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.11.2020 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задоволено частково. Рішення Господарського суду Волинської області від 12.02.2019 р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2019 р. у справі № 903/802/18 скасовано. Справу № 903/802/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Волинської області /а.с.61-84 у т.2/.

При новому розгляді справи на стадії підготовчого провадження 02.03.2021 р. від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, закриття провадження у справі та повернення судового збору /а.с.107-108 у т.2/.

Ухвалою суду від 02.03.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів до 02.04.2021 р. Розгляд підготовчого засідання відкладено. Витребувано у позивача оригінал договору відступлення права вимоги № р. 39/491 від 23.08.2019 р., договір відступлення права вимоги № 39/491-1 від 10.09.2019 р. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

09.03.2021 від представника позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, закриття провадження у справі та повернення судового збору /а.с.131-133 у т.2/, в якій позивач відповідно до п. 2 ч.2 ст. 46 ГПК України, повідомляє про реалізацію права на зменшення розміру позовних вимог, зокрема заявлені в позові суми позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007 р. з договорами про внесення змін до нього - 1851591,77 грн. процентів за неправомірне використання кредиту за період з 31.08.2010 р. по 20.05.2018 р. включно, 62496,00 грн. плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 р. по 20.05.2018 р. включно, 813176,91 грн. суми здорожчання простроченого кредиту виходячи із індексу інфляції за період з 12.08.2010 по 30.04.2018 включно, 1095168,24 грн. суми здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, 36 823,50 грн. суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, а всього 3859256,42 грн. зменшуються до 158441,09 грн. - процентів за неправомірне використання кредиту за період з 31.08.2010 по 30.04.2011 включно.

Одночасно банк просить відповідно до ст. 185, п.1, 2 ч.1 ст. 231 ГПК України закрити провадження у справі, оскільки в подальшому спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, тому що між позивачем Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та відповідачем у справі нині відсутній предмет спору у зв`язку із тим, що позивач відступив право вимоги по договору про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 з договорами про внесення змін до нього на користь ТОВ Фактор Стандарт на підставі договору відступлення прав вимог № 39/491 від 23.08.2019 р., та договору відступлення права № 39/491-1 за іпотечним договором від 13.11.2007 за реєстровим № 1512 із додатковими угодами до нього.

Пояснює, що в подальшому із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що ТОВ Фактор Стандарт також передав права вимоги по договору про відкриття кредитної лінії №73 від 13.11.2007 з договорами про внесення змін до нього на користь фізичної особи ОСОБА_1 , який набув прав також і за договором іпотеки із додатковими угодами від 19.11.2007 р. за № 1554 та від 11.11.2009 р. за № 2418. Зазначає, що оскільки права вимоги по договору про відкриття кредитної лінії № 73 від 13.11.2007 р. набута фізичною особою, то в подальшому такий спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, процесуальне правонаступництво прав позивача у справі на стадії судового розгляду не є можливим відповідно до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України.

Вказує також, що за даними ЄДРПОУ підтверджено припинення підприємця Шпилюк Володимира Макаровича 25.01.2021 р. у зв`язку зі смертю.

Доводить таким чином, що у зв`язку із наведеним відповідно до ст.7 Закону України Про судовий збір наявні підстави для повернення сплачених Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк сум судового збору на підставі платіжних документів, оригінали яких залучені до справи : платіжне доручення № 156631 від 31.05.2018 на суму 57888,85 грн. (додано до позову), платіжне доручення № 4107017002 від 25.02.2019 на суму 78393,21 грн. (додано до апеляційної скарги банку), платіжне доручення № 4113885002 від 29.07.2019 на суму 104 524,27 грн. (сплачено за касаційне оскарження).

Відповідно до протокольної ухвали Господарського суду Волинської області від 30.03.2021 р. /а.с.240-241 у т.2/ прийнято заяву представника позивача про зменшення позовних вимог та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати із врахуванням зменшеної суми позову, а саме 158441,09 грн. - сума процентів за неправомірне використання кредиту за період з 31.08.2010 по 30.04.2011 включно. Прийнято відмову від позову в частині позовних вимог та закрито провадження у справі на підставі п.4 ч. 1ст. 231 ГПК України, а саме в частині 1693150,68 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 31.08.2010 по 20.05.2018 включно, 62496,00 грн. плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 по 20.05.2018 включно, 813176,91 грн. суми здорожчання простроченого кредиту виходячи із індексу інфляції за період з 12.08.2010 по 30.04.2018 включно, 1095168,24 грн. суми здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, 36823,50 грн. суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно. Відмовлено у закритті провадження на підставі ст. 185, п.1 ст.231 ГПК України, оскільки у судовому засіданні представник позивача підтримує позов. Закрито підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті.

Про таке рішення суду викладено також у мотивувальній частині ухвали від 30.03.2021 р. про призначення справи до розгляду по суті в судовому засіданні на 13.04.2021 р./а.с.242 у т.2/. Ухвала суду не містить мотивів, з яких прийнято судом такі рішення за заявою позивача, що суперечить нормам ст.231, п.3 ч.1 ст.234 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановлені ухвали порушені норми процесуального права, тому ухвала підлягає скасуванню з урахуванням такого.

Відповідно до норм ст..42, 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Частиною 2, 3 ст. 191 ГПК України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову - це вияв принципу диспозитивності, і така дія здійснюється під контролем суду: головуючий суддя зобов`язаний роз`яснити наслідки таких дій, а саме - неможливість повторного звернення до суду з тим самим позовом.

У разі відмови позивача від позову та прийняття судом такої відмови суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено принцип диспозитивності, оскільки суд безпідставно, без відповідної заяви позивача визначився про відмову позивачем від позову. Так, подана позивачем заява про зменшення позовних вимог /а.с.47-48, 131-133 у т.2/ за своїм змістом свідчить лише про таке волевиявлення позивача і не містить жодних застережень про намір відмовитись від позову із відповідними наслідками. Зі змісту протокольної ухвали та ухвали про призначення розгляду справи по суті від 30.03.2021 р. /а.с.240-242 у т.2/ не вбачається, що судом роз`яснені позивачеві наслідки відмови позивача від позову і закриття у зв`язку з цим провадження у справі.

Зменшення позовних вимог, як правомірно вказує скаржник в апеляційній скарзі, має інші процесуальні наслідки, ніж відмова від позову, та інший відсоток повернення сплаченого судового збору.

Також позивач у своїх заявах /а.с.47-48, 131-133 у т.2/ просив про закриття провадження у справі за п.1,2 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки вважає, що спір в подальшому не підлягає розгляду в господарських судах. Така позиція позивача також не свідчить про намір відмовитись від позову і не одержала належної оцінки судом першої інстанції.

Такі заяви підлягають розгляду в порядку, встановленому нормами ст.46, 169-170, 231 ГПК України.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що ухвала суду про закриття провадження у справі має бути викладена відповідно до норм ст..233-234 ГПК України із обов`язковим викладом описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Невідповідність протокольної ухвали наведеним вимогам є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі. При перегляді протокольної ухвали судом апеляційної інстанції взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 05.02.2019 р. у справі № 903/381/18 про те, що допустимість оскарження ухвал в апеляційному порядку не залежить способу від їх оформлення (окремим документом чи протокольно) оскільки положення частин 4, 5 статті 233 та частини 1 статті 255 ГПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого господарського суду в залежності від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал (п.36).

Отже, постановляючи протокольну ухвалу за результатами розгляду заяви позивача про зменшення позовних вимог, закриття провадження у справі та повернення судових зборів, суд першої інстанції порушив норми процесуального права - ст.46, 169-170, 231, 233-234 ГПК України, наслідком чого стало порушення прав позивача, оскільки позивач не подавав заяву про відмову від позову із відповідними процесуальними наслідками, тому оскаржувана ухвала не відповідає обставинам справи та підлягає скасуванню відповідно до п.3-4 ст.280 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі "Sunday Times v. United Kingdom" ЄСПЛ суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steel and others v. The United Kingdom"). Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні (наведена правова позиція викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №910/4647/18).

Згідно зі ст.280 ГПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч.3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про закриття провадження справа передається на розгляд суду першої інстанції. Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що 13.04.2021 р. Господарського суду Волинської області у справі № 903/802/18 прийнято рішення по суті спору, що унеможливлює направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що протокольна ухвала Господарського суду Волинської області від 30.03.2021 р. у справі № 903/802/18 підлягає скасуванню відповідно до п.3-4 ст.280 ГПК України в частині прийняття відмови від позову в частині позовних вимог та закритття провадження на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, а саме - 62496,00 грн. плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 р. по 20.05.2018 включно, 813176,91 грн. суми здорожчання простроченого кредиту із урахуванням індексу інфляції за період з 12.08.2010 по 30.04.2018 включно, 1095168,24 грн. суми здорожчання прострочених процентів із урахуванням індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, 36823,50 грн. суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом із урахуванням індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно.

Керуючись ст. ст. 129, 226, 269, 270, 271, 280 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" задоволити. Скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 30.03.2021р. в частині прийняття відмови від позовних вимог в частині та закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення 62496,00 грн. плати за управління кредитом за період з 01.09.2010 по 20.05.2018 включно, 813176,91 грн. суми здорожчання простроченого кредиту виходячи із індексу інфляції за період з 12.08.2010 по 30.04.2018 включно, 1095168,24 грн. суми здорожчання прострочених процентів виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно, 36823,50 грн. суми здорожчання прострочення плати за управління кредитом виходячи із індексу інфляції за період з 01.08.2010 по 30.04.2018 включно.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складений 07 червня 2021 року

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.