Ухвала

від 15.04.2021 по справі 910/2211/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про необґрунтованість заявленого відводу

м. Київ

15.04.2021справа №910/2211/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши заяву акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570; далі - Банк) про відвід судді Марченко О.В. від участі у розгляді

справи № 910/2211/21

за позовом публічного акціонерного товариства Стахановський завод феросплавів (94000, Луганська обл., м. Кадіївка; ідентифікаційний код 00186513)

до Банку

про визнання зобов`язань припиненими,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Стахановський завод феросплавів (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Банку про визнання припиненими усіх зобов`язань Товариства перед Банком за укладеним сторонами кредитним договором від 02.02.2010 №4С10323Д у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2021 позовну заяву Товариства залишено без руху; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

25.02.2021 позивачем подано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.03.2021.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2021 підготовче засідання відкладено на 29.03.2021.

Позивач 22.03.2021 і 26.03.2021 подав суду клопотання про об`єднання в одне провадження справи №910/2211/21 зі справами №910/2206/21, №910/2207/21, №910/2210/21 і №910/4298/21.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2021 задоволено вказані клопотання позивача; об`єднано в одне провадження справи №910/2211/21, №910/2206/21, №910/2207/21, №910/2210/21 і №910/4298/21; присвоєно об`єднаній справі №910/2211/21; підготовче засідання призначено на 26.04.2021.

Банк 12.04.2021 подав суду заяву про відвід судді Марченко О.В. від участі у розгляді справи, мотивовану тим, що:

- позивач маніпулює системою автоматизованого розподілу справ; так, згідно з інформацією розділу Список автопризначенних справ, що надійшли вперше (з 21.07.2014р.) офіційного веб-сайту господарського суду міста Києва 12.02.2021 Товариство подало до Банку 5 позовів про визнання припиненими зобов`язань за різними кредитними договорами, укладеними сторонами, а саме:

позов Товариства до Банку про визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором від 01.07.2010 №4С10137Д (справа №910/2206/21, суддя Удалова О.Г.);

позов Товариства до Банку про визнання припиненими усіх зобов`язань позивача перед відповідачем за Кредитним договором від 13.12.2010 №4С10366ДД у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином (справа №910/2207/21, суддя Нечай О.В.);

позов Товариства до Банку про визнання зобов`язань за кредитним договором від 09.03.2011 №4С11086Д припиненими (справа №910/2209/21, суддя Кирилюк Т.Ю.);

позов Товариства до Банку про визнання припиненими усіх зобов`язань Товариства перед Банком за кредитним договором від 14.12.2010 №4С110367Д у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином (справа №910/2210/21, суддя Сівакова В.В.);

позов Товариства до Банку про визнання припиненими усіх зобов`язань Товариства перед Банком за укладеним сторонами кредитним договором від 02.02.2010 №4С10323Д у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином (справа №910/2211/21, суддя Марченко О.В.);

- усі наведені позовні заяви подані без дотримання окремих вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), які стали підставою залишити їх без руху: без документа про сплату судового збору; без доказів надіслання копій позовної заяви з доданими до не ї документами відповідачу; без окремих додатків, на які міститься посилання в позовній заяві;

- після наведеного позивач спочатку усунув недоліки позовної заяви у справі №910/2211/21 і в даній справі раніше за інші було відкрито провадження; в подальшому позивач одночасно усунув недоліки позовів у інших справах; при цьому, у справі №910/2209/21 суд визнав подану позивачем заяву недостатньою для усунення недоліків позову і повернув його; в інших справах суд відкрив провадження;

- у наведений спосіб позивач штучно створив передумови для подальшого об`єднання справ у провадженні обраного судді;

- позивач, звертаючись до господарського суду міста Києва, не об`єднував відповідні позовні вимоги за різними кредитними договорами в одному позові, а подав 5 окремих позовів за кожним окремим кредитним договором, очевидно виходячи з непов`язаності відповідних позовних вимог, а відтак і неможливості їх об`єднання; в даному випадку позивач одночасно подав декілька позовів до одного й того ж самого відповідача, маючи на меті у такій спосіб збільшити ймовірність вибору Товариством певного конкретного судді для розгляду конкретного позову, оскільки кожного разу такі позови розподіляються на більшу кількість суддів;

- оскільки 22.03.2021 у справі №910/2211/21 відбулося перше підготовче засідання, то справи №910/2206/21, №910/2207/21, №910/2210/21 і №910/4298/21 не могли бути об`єднані в межах справи №910/2211/21 і передані на розгляд судді Марченко О.В.;

- сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Марченко О.В. викликає також те, що вказане об`єднання справ було здійснено при наявності у матеріалах справи заперечень Банка проти такого об`єднання, навіть без надання їм будь-якої оцінки; так, ще 11.03.2021 відповідач подав суду заперечення проти об`єднання справ, в якому повідомив про обставини, які вказують на можливі спроби маніпуляцій позивачем автоматизованим розподілом справ за допомогою подання у подальшому клопотання про об`єднання справ; у запереченнях відповідач, зокрема, посилався на судову практику об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій чітко і однозначно сформовано висновок про неможливість об`єднання в одне провадження позовних вимог, які ґрунтуються на різних кредитних договорах (постанова від 16.10.2020 у справі №910/7186/19).

Згідно з частинами першою, другою і восьмою статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Частиною першою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Із заяви вбачається, що фактично заявником викладено незгоду із діями судді у вчиненні процесуальних дій, які полягали у об`єднанні справ №910/2211/21, №910/2206/21, №910/2207/21, №910/2210/21 і №910/4298/21 в одне провадження.

Що ж до маніпулювання позивачем системою автоматизованого розподілу, то слід зазначити таке.

Відповідач стверджує, що позовні заяви у справах №910/2206/21, №910/2207/21, №910/2209/21, №910/2210/21 і №910/2211/21 подані Товариством без дотримання окремих вимог ГПК України, які стали підставою залишити їх без руху, після чого позивач спочатку усунув недоліки позовної заяви у справі №910/2211/21, і у даній справі раніше за інші було відкрито провадження, а в подальшому позивач одночасно (11.03.2021) усунув недоліки позовів у інших справах.

Судом встановлено, що:

- ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2021 зі справи №910/2206/21 (суддя Удалова О.Г.) позовну заяву Товариства залишено без руху; встановлено позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2021 зі справи №910/2207/21 (суддя Нечай О.В.) позовну заяву Товариства залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2021 зі справи №910/2209/21 (суддя Кирилюк Т.Ю.) позовну заяву Товариства залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали; ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2021 позовну заяву повернуто Товариству;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2021 зі справи №910/2210/21 (суддя Сівакова В.В.) позовну заяву Товариства залишено без руху; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2021 зі справи №910/2211/21 (суддя Марченко О.В. ) позовну заяву Товариства залишено без руху; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Так, дійсно у справі №910/2211/21 позивачем усунуто недоліки позовної заяви 25.02.2021, а у справах №910/2206/21, №910/2207/21 і №910/2210/21 - 11.03.2021.

Проте, оскільки місцезнаходженням позивача є тимчасово окупована територія України, то повідомлення про залишення позовних заяв без руху було здійснено шляхом розміщення на офіційному сайті господарського суду міста Києва відповідної інформації.

У справі №910/2211/21 повідомлення було розміщено 17.02.2021, у справі №910/2206/21 - 22.02.2021, у справі №910/2207/21 - 02.03.2021, у справі №910/2210/21 - 23.02.2021.

Вочевидь наведене і стало підставою для усунення недоліків позовної заяви у справі №910/2211/21 раніше, ніж у інших справах.

Також Банк стверджує про те, що оскільки 22.03.2021 у справі №910/2211/21 відбулося перше підготовче засідання, то суд був позбавлений можливості об`єднати справу №910/2211/21 з іншими справами в одне провадження.

Разом з тим, 22.03.2021 засідання було розпочато з оголошення судом інформації щодо справи, яка розглядається, відсутності відводів судді від розгляду даної справи, а також стосовно наявності клопотань сторін про відкладення підготовчого засідання.

В свою чергу, присутній у засіданні представник відповідача наголосив на тому, що оскільки Банком отримано ухвалу про відкриття провадження у справі №910/2211/21 12.03.2021, строк для подачі відзиву не закінчився, а без подання суду відзиву не можливо вирішувати питання підготовчого засідання, обставини справи та питання щодо подачі всіх необхідних доказів у справі, а тому наявні підстави для відкладення підготовчого засідання.

Згідно з частиною третьою статті 173 ГПК України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Частинами першою і другою статті 177 ГПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до частини другої статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд:

1) оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів;

2) з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

5) може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

6) з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;

10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;

11) направляє судові доручення;

12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;

13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;

14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;

15) встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;

16) з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;

17) вирішує питання про колегіальний розгляд справи;

18) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Таким чином, фактично у засіданні 22.03.2021 не було вирішено жодного питання, яке підлягає розгляду судом під час проведення підготовчого засідання, а відтак відсутні підстави для застосування частини третьої статті 173 ГПК України.

Стосовно доводів Банка щодо неврахування судом практики об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у поставі від 16.10.2020 зі справи №910/7186/19 про однозначно сформований висновок про неможливість об`єднання в одне провадження позовних вимог, які ґрунтуються на різних кредитних договорах, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Для встановлення подібності правовідносин враховується склад таких правовідносин, а саме: суб`єкт, об`єкт та зміст (взаємні права та обов`язки). Разом з тим наявності простої тотожності цих трьох критеріїв замало і врахування лише їх не завжди є правильним. Тому, судова практика визнає судовими рішеннями у подібних правовідносинах такі рішення, де подібними є: 1) предмети спору, 2) підстави позову, 3) зміст позовних вимог, 4) встановлені судом фактичні обставини, а також має місце 5) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 зі справи №910/17999/16; пункт 40 постанови від 25.04.2018 зі справи №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі №923/682/16.

При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови від 19.06.2018 у справі №922/2383/16).

Так, предметом позову у справі №910/7186/19 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були вимоги про відшкодування шкоди у сумі 19 827 913 290,22 грн., які обґрунтовано тим, що: публічне акціонерне товариство Дельта Банк в особі керівництва та членів комітетів правління протягом 2012-2015 років здійснювало економічно невиправдану ризикову діяльність з проведення активних операцій кредитування позичальників - юридичних осіб з надмірною концентрацією, без належного забезпечення, а також в інтересах власників істотної участі публічного акціонерного товариства Дельта Банк , що свідчить про схемність (штучність) таких операцій, єдиною метою яких було перекриття раніше виданих кредитних коштів, а також подальше виведення коштів через банки-нерезиденти, що не мало на меті отримання прибутку; шкоду в зазначеному розмірі завдано спільними діями/рішеннями відповідачів - членів наглядової ради, правління та кредитного комітету публічного акціонерного товариства Дельта Банк , що свідчить про наявність підстав для їх солідарної відповідальності згідно з приписами статті 1190 Цивільного кодексу України, частин п`ятої та шостої статті 58 Закону України Про банки і банківську діяльність .

Відтак, правовідносини, які виникли між сторонами у справі №910/7186/19 та даній справі не є подібними, а тому викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 зі справи №910/7186/19 позиція не підлягає застосуванню при розгляді даної справи, у зв`язку з чим не була врахована судом при вирішенні питання щодо об`єднання справ №910/2211/21, №910/2206/21, №910/2207/21, №910/2210/21 і №910/4298/21 в одне провадження.

Отже, жодних обставин, передбачених частиною першою статті 35 ГПК України, які визначають підстави відводу судді від участі у розгляді справи, Банком у заяві не наведено, а відтак суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Керуючись статтями 35-39, 228, 232-235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованість відводу судді Марченко О.В. від участі у розгляді справи №910/2211/21.

2. Заяву акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) про відвід судді Марченко О.В. від участі у розгляді справи №910/2211/21 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набрала законної сили 15.04.2021 та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Марченко