Ухвала

від 14.04.2021 по справі 917/1134/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 917/1134/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства Майбороди Анатолія Васильовича

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 (у складі колегії суддів: Дучал Н.М. (головуючий), Склярук О.І., Хачатрян В.С.)

та рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2020 (суддя Сірош Д.М.)

у справі № 917/1134/19

за позовом Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства Майбороди Анатолія Васильовича , Фермерського господарства МТС Агропростір

про визнання незаконними і скасування наказів ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання договору суборенди припиненим та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2021 Фермерське господарство Майбороди Анатолія Васильовича (далі - ФГ Майбороди Анатолія Васильовича ) подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2020 у справі № 917/1134/19.

Касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

За змістом статті 288 ГПК касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Подаючи 30.03.2021 касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 (повний текст складено 04.03.2021), ФГ Майбороди Анатолія Васильовича , покликаючись на приписи частини 2 статті 288 ГПК, за змістом касаційної скарги просить Суд поновити строк на касаційне оскарження судових рішень у справі № 917/1134/19, обґрунтовуючи заявлене клопотання тим, що повний текст оскарженої постанови скаржникові не надходив, а з її змістом ФГ Майбороди Анатолія Васильовича ознайомилося в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Із огляду на дані Єдиного державного реєстру судових рішень електронний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у справі №917/1134/19 оприлюднено 09.03.2021, а касаційну скаргу на цю постанову ФГ Майбороди Анатолія Васильовича подало 30.03.2021, тобто на 21-ий день з дня її офіційного оприлюднення.

Зважаючи на відсутність матеріалів справи №917/1134/19, Суд позбавлений можливості перевірити доводи скаржника щодо неотримання ним копії оскарженої постанови.

Ураховуючи наведе, Суд не вбачає підстав для поновлення ФГ Майбороди Анатолія Васильовича строку на касаційне оскарження судових рішень у справі №917/1134/19 з підстави, передбаченої частиною 2 статті 288 ГПК.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.

У касаційній скарзі ФГ Майбороди Анатолія Васильовича викладено обставини справи № 917/1134/19, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень.

Водночас підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав), у касаційній скарзі чітко не зазначено і належним чином не обґрунтовано, що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Однак документів, що підтверджують сплату судового збору, до касаційної скарги ФГ Майбороди Анатолія Васильовича не додано, про що уповноваженими працівниками Верховного Суду було складено відповідний акт (від 31.03.2021 № 29.1-11/132).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, скаржникові слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 15 368,00 грн і надати Суду документ, що підтверджує таку сплату.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) у справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частиною 3 статті 292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу ФГ Майбороди Анатолія Васильовича оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 288, пунктом 5 частини 2, пунктом 2 частини 4 статті 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

На виконання вимог цієї ухвали ФГ Майбороди Анатолія Васильовича має право подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, навівши інші (поважні) підстави пропуску цього строку; нову редакцію касаційної скарги із зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК (із урахуванням змісту цієї ухвали); документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 292 ГПК,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Фермерського господарства Майбороди Анатолія Васильовича про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2020 у справі № 917/1134/19.

2. Касаційну скаргу Фермерського господарства Майбороди Анатолія Васильовича у справі № 917/1134/19 залишити без руху.

3. Надати скаржникові строк для виконання вимог цієї ухвали до 17.05.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко