Ухвала

від 15.04.2021 по справі 921/494/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 921/494/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Обслуговуючого кооперативу Добробуд Сервіс

на рішення Господарського суду Тернопільської області

(суддя - Гевко В.Л.)

від 23.11.2020,

на постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Плотніцький Б.Д., судді - Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М.)

від 24.02.2021,

за позовом Обслуговуючого кооперативу Добробуд Сервіс

до 1) Відкритого акціонерного товариства Тернопільобленерго , 2) Дочірнього підприємства МЖК ІРЛАГА Товариства з обмеженою відповідальністю МЖК ІРЛАГА

про зобов`язання відповідача-1 та відповідача-2 розірвати укладений договір про надання послуг, зобов`язання відповідача-1 укласти договір та надати проект договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії протягом семи робочих днів після набрання законної сили рішенням суду

ВСТАНОВИВ:

19.03.2021 Обслуговуючий кооператив Добробуд Сервіс звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.11.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №921/494/20 до суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга Обслуговуючого кооперативу Добробуд Сервіс не відповідає вимогам пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру визначена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлю-ються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Предметом спору у справі №921/494/20 є зобов`язання відповідача 1 та відповідача 2 розірвати укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 11.06.2020 року №4412 у зв`язку з істотною зміною обставин та зміною споживача послуг ; зобов`язати відповідача 1 укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з позивачем (ОК "Добробуд сервіс") як з новим споживачем послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Тернопіль вул. Микулинецька 3А та надати проект договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії протягом семи робочих днів після набрання законної сили рішенням суду".

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.11.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №921/494/20 в позові відмовлено повністю.

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Враховуючи вимоги касаційної скарги та предмет спору, а саме три немайнові вимоги, скаржник при подачі цієї касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 8 408,00 грн = (2102,00 грн х 2) х 200 %).

Проте, до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі не додано.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв`язку з несплатою судового збору, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 8 408,00 грн.

Крім того, в обґрунтування підстав касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що висновок Верховного Суду щодо можливості розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обстановки, пов`язаною із зміною споживача послуг з розподілу електричної енергії, можливості ініціювання питання щодо розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин не стороною договору, відсутності правового регулювання ініціювання розірвання договору власниками комерційної нерухомості, відсутній.

Проте, суд зауважує, що скаржнику необхідно надати письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, а саме зазначити норму права (пункт, абзац, частина тощо) щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення цієї справи

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Добробуд Сервіс на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.11.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №921/494/20 залишити без руху.

2. Надати Обслуговуючому кооперативу Добробуд Сервіс строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Обслуговуючому кооперативу Добробуд Сервіс , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Л. Стратієнко