Постанова

від 15.04.2021 по справі 320/5418/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 320/5418/19

адміністративне провадження № К/9901/24375/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Підприємство готельного господарства , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Білоцерківська міська рада, про застосування заходів реагування, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Білоцерківської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду (суддя Панченко Н. Д.) від 29 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Костюк Л. О., судді: Бужак Н. П., Кобаль М. І.) від 27 серпня 2020 року,

І. Суть спору

У жовтні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Київській області) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Підприємство готельного господарства (далі - КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Білоцерківська міськрада, про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі відповідача за адресою: б-р. Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 11 вересня 2019 року № 850.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДСНС у Київській області зазначило, що під час проведення перевірки будівлі відповідача, яка знаходиться за адресою: б-р. Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, у зв`язку з чим суб`єктом господарювання не дотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Вказані порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому позивач звернувся в межах своїх повноважень з позовом до суду про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації об`єкта до усунення порушень.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.

На підставі наказу ГУ ДСНС у Київській області від 05 вересня 2019 року № 926 та посвідчення від 05 вересня 2019 року № 2526 в період з 10 вересня 2019 року по 11 вересня 2019 року було проведено позапланову перевірку додержання та виконання КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки за адресою: б-р. Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область, на підставі якої складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 11 вересня 2019 року № 850.

У вказаному акті були зафіксовані наступні порушення:

1) не обладнано системами протипожежного захисту будівлю готелю згідно ДБН В.2.5-56:2014;

2) будівля об`єкту не обладнана пристроями блискавко - захисту будівель відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко - захисту будівель і споруд (будівлі та приміщення об`єкту);

3) не змонтовано над евакуаційними виходами у будівлі готелю світлові покажчики з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

4) електророзетки та вимикачі будівель та споруд об`єкту не встановлено на не горючій основі з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу;

5) не прикріплено до підлоги в коридорах килими;

6) не забезпечені сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

7) не забезпечено двері сходових кліток пристроями для самозачинення дверей, а також допускається фіксування дверей у відчиненому вигляді;

8) допускається захаращення шляхів евакуації;

9) не здійснено навчання керівного складу з питань цивільного захисту;

10) не поновлено на території об`єкта, у будинках, спорудах, приміщеннях відповідні знаки безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення, повинні відповідати - ДСТУ ІSО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ІSО 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

11) не розроблено для кожного приміщення об`єкта затверджені керівником або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки;

12) не розроблено для працівників охорони (сторожів) інструкції, в яких повинні бути визначені їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території та приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі;

13) не вказані облікові (інвентарні) номери на вогнегасниках за прийнятою на об`єкті системою нумерації;

14) електрощити, групові електрощитки не оснащено схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту;

15) не обладнано сертифікованими протипожежними дверима з межею вогнестійкості REI 30 (архіви, приміщення кастелянши, горище, підвальне приміщення, складське приміщення на першому поверсі);

16) не забезпечено замикання дверей евакуаційного виходу з будівлі лише на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа;

17) не закрита розподільча коробка на коридорі готелю кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу;

18) особою відповідальною за стан пожежної безпеки не здійснюється щомісячний огляд наявних в експлуатації вогнегасників з занесенням результатів до відповідного журналу;

19) не забезпечено 9-й поверх готелю вогнегасниками згідно вимог пункту 9.25 ДБН В.2.2- 20:2008;

20) не забезпечено клас вогнестійкості не менше ЕІ 30 вхідних дверей в готельні номери, згідно вимог пункту 9.16 ДБН В.2.2-20:2008 (приміщення на 5-му, 6-му, 7-му, 8-му поверхах);

21) не проводиться ознайомлення громадян, котрі прибувають з метою тимчасового проживання, з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис);

22) допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

23) на будівлі об`єкту не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесенням на нього літерного індексу ПГ, цифрового зазначення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

24) не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

25) не проведено об`єктові тренувань і навчань з питань цивільного захисту;

26) не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки, відповідно до вимог пункту 7 наказу МНС № 140 від 16 серпня 2005 року Про внесення змін до наказу МНС України від 18 грудня 2000 року № 338 ;

27) не виконано профілактичний огляд та планово попереджувальний ремонт електричної мережі та електричного обладнання;

28) не проведено евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій;

29) не встановлено на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежний режим;

30) не забезпечено працюючий персонал засобами колективного та індивідуального захисту;

31) допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;

32) здійснено реконструкцію коридорів, вестебюлів та приміщень на 1,2,3,4,9 поверхах готелю без розроблення та погодження проектної документації у встановленому порядку;

33) допускається зменшення шляхів евакуації (перегороджені капітальними стінами, закриті евакуаційні двері які виходять на сходову клітину);

34) не укомплектовані всі наявні пожежні кран-комплекти пожежними рукавами однакового діаметра та стволами, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

35) не забезпечено аварійно-рятувальне обслуговування;

36) допускається використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов`язаних з пожежогасінням (підвальне приміщення);

37) відсутній візуальний огляд усіх наявних кран-комплектів у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

38) усі пожежні кран-комплекти не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування не рідше одного разу на рік;

39) відновити та забезпечити працездатність пожежних насосів згідно вимог пункту 10.7 ДБН В 2.2-20:2008;

40) не вивішено в приміщенні насосної станції загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі - підвищувачі відсутня інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів - підвищувачів не визначено інструкцією;

41) не розміщено напис (табло) біля входу в приміщення насосної станції Пожежна насосна станція з освітленням уночі;

42) не перевіряються електрифіковані засувки не рідше двох разів, на рік, а пожежні насоси - щомісяця й утримуватись у постійній експлуатаційній готовності. Не рідше одного разу на місяць повинна перевірятися надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі;

43) не враховано однорідність пожежонебезпечних фізико - хімічних властивостей, сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі в приміщенні (слюсарні);

44) допускається здача в оренду приміщень готелю, які використовуються під складські приміщення;

45) допускається використання побутових електронагрівальних приладів в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено.

Зазначений акт був складений в присутності та отриманий представником КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства 11 вересня 2019 року, про що свідчить підпис на останній сторінці акту.

28 жовтня 2019 року відповідачем було спрямовано до начальника ГУ ДСНС України у Київській області заяву № 56 про проведення позапланової перевірки у зв`язку з усуненням порушень, які вказані в акті від 11 вересня 2019 року № 850.

08 листопада 2019 року ГУ ДСНС України у Київській області винесено наказ № 1206 про проведення з 28 листопада 2019 року по 29 листопада 2019 року позапланової перевірки виконання КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства акту від 11 вересня 2019 року № 850 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Цього ж дня позивачем було видано посвідчення № 10159 на проведення заходу державного нагляду (контролю) КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства , розташованого за адресою: б-р. Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область. Копія такого посвідчення була вручена директору КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства 28 листопада 2019 року.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки позивачем був складений акт від 29 листопада 2019 року № 1022, у якому були зафіксовані наступні порушення:

1) не обладнано системами протипожежного захисту будівлю готелю згідно ДБН В.2.5-56:2014;

2) не розроблено для працівників охорони (сторожів) інструкції, в яких повинні бути визначені їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території та приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі;

3) не обладнано сертифікованими протипожежними дверима з межею вогнестійкості REI 30 (архіви, приміщення кастелянши, горище, підвальне приміщення, складське приміщення на першому поверсі);

4) не забезпечено клас вогнестійкості не менше ЕІ 30 вхідних дверей в готельні номери, згідно вимог пункту 9.16 ДБН В.2.2-20:2008 (приміщення на 5-8 поверхах);

5) на будівлі об`єкту не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесенням на нього літерного індексу ПГ, цифрового зазначення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

6) не проведено об`єктові тренувань і навчань з питань цивільного захисту;

7) не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки, відповідно до вимог пункту 7 наказу МНС № 140 від 16.08.2005 Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338 ;

8) не встановлено на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежний режим;

9) не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту;

10) здійснено реконструкцію коридорів, вестибюлів та приміщень на 3,4,9 поверхах готелю без розроблення та погодження проектної документації у встановленому порядку;

11) не забезпечено аварійно - рятувальне обслуговування.

При цьому, від підписання керівник суб`єкта господарювання відмовився та зазначений акт був надісланий засобами поштового зв`язку 29 листопада 2019 року.

В подальшому, на підставі наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 21 січня 2020 року № 93 та посвідчення від 21 січня 2020 року № 671 у період з 22 січня 2020 року по 23 січня 2020 року було проведено позапланову перевірку виконання КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства акту від 29 листопада 2019 року № 1022 щодо додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

На підставі проведеної позапланової перевірки позивачем було складено акт від 23 січня 2020 року № 48 та були виявлені наступні порушення вимог законодавства:

1) не обладнано системами протипожежного захисту будівлю готелю згідно ДБН В.2.5-56:2014;

2) не обладнано сертифікованими протипожежними дверима з межею вогнестійкості REI 30 (архіви, приміщення кастелянши, горище, підвальне приміщення, складське приміщення на першому поверсі);

3) не забезпечено клас вогнестійкості не менше ЕІ 30 вхідних дверей в готельні номери, згідно вимог пункту 9.16 ДБН В.2.2-20:2008 (приміщення на 5-8 поверхах). (т. 1 а.с.201-207).

Зазначений акт складений в присутності керівника відповідача та останнім підписано.

Оскільки відповідачем не були самостійно усунуті порушення, встановлені у акті перевірки від 11 вересня 2019 року № 850, ГУ ДСНС України у Київській області звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року, позов задоволено. Застосовано заходи реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства за адресою: б-р. Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область, до повного усунення порушень, зазначених в акті ГУ ДСНС України у Київській області від 11 вересня 2019 року № 850.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що враховуючи суттєво небезпечний характер порушень, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті відповідачем, вони безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій звернули увагу на те, що відповідно до акту про пожежу від 29 грудня 2019 року, складеного у складі інспектора групи запобігання НС 1-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Ніколенко Л. В., провідного фахівця Білоцерківського ГУДСНС та директора КП БМР Готель Рось В. Е. Мельничука, 28 грудня 2019 року орієнтовано о 23:10 на об`єкті КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства , розташованого за адресою: б-р. Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область, виникла пожежа у житловій кімнаті готелю Рось , при гасінні пожежі було врятовано двадцять дві особи та матеріальних цінностей на суму 1330000 грн.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі Білоцерківська міськрада просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї позиції третя осьоба посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16.

Білоцерківська міськрада вважає, що позивачем не надано жодного достатнього та достовірного доказу, а також не доведено того, що незначна кількість неусунених недоліків, на які вказує позивач в акті від 23 січня 2020 року № 48, є критичними та становлять загрозу життю та здоров`ю людей, а тому, на думку скаржника, відсутні підстави для застосування заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації будівлі.

Також зазначає, що відповідачем була усунута переважна більшість порушень, які могли стати причиною виникнення пожежі. На момент винесення рішення судом першої інстанції фактично існувало три недоліки, які за своєю суттю не є чинниками виникнення пожежі, тобто не створюють реальної загрози життю та здоров`ю людей, а тому, на думку скаржника, рішення судами першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням принципі співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи.

Крім того, скаржник звертає увагу, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що в будівлі відповідача розташовані інші суб`єкти, факт оренди яких підтверджується копіями договорів, доданими до касаційної скарги, а тому, на думку скаржника, застосовані заходи реагування порушують принцип пропорційності порушення і покарання та призведуть до збитків при здійсненні господарської діяльності та упущення економічної вигоди.

Позивачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому останній зазначає, що повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися, є небезпечними для життя і здоров`я людей.

Крім того, позивач стверджує, що висновок щодо застосування норми права, який викладений в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16 та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V).

Положеннями ст. 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (далі - КЦЗ) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

За приписами ч. 2 ст. 64 КЦЗ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).

За п. 1, 2 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. ДСНС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

У п. 3 згаданого Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з ч. 2 ст. 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).

У силу п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями ч. 1 ст. 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

При цьому, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. ст. 70 КЦЗ).

VІІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (ч. 1 ст. 341 КАС України).

Так, на момент постановлення рішення судом першої інстанції, КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства не були усунуті 3 порушення, які виявлені позивачем під час перевірки та зафіксовані у акті від 11 вересня 2019 року № 850, а саме:

1) не обладнано системами протипожежного захисту будівлю готелю згідно ДБН В.2.5-56:2014, чим порушено п. 1.2 глави 1, розділ V ППБУ;

2) не обладнано сертифікованими протипожежними дверима з межею вогнестійкості REI 30 (архіви, приміщення кастелянши, горище, підвальне приміщення, складське приміщення на першому поверсі), чим порушено п. 2.3 глави 2, розділ ІІІ ППБУ;

3) не забезпечено клас вогнестійкості не менше ЕІ 30 вхідних дверей в готельні номери, згідно вимог пункту 9.16 ДБН В.2.2-20:2008 (приміщення на 5-8 поверхах), чим порушено п. 22 розділу ІІ, п. 2.3 глави 2, розділ ІІІ ППБУ.

Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник стверджує, що позивачем не надано жодного достатнього та достовірного доказу, а також не доведено того, що незначна кількість неусунених недоліків, є критичними та становлять загрозу життю та здоров`ю людей.

Вказані доводи колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Зі змісту вказаних вище норм законодавства вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень. При цьому, законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей , а відтак, воно є оціночним.

У силу п. 3.15 ДБН В.2.5-56:2014 система протипожежного захисту - комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з п.п. 6.1, 7.1 ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації, як системи протипожежного захисту, призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що відсутність систем протипожежного захисту призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають в будівлі, у зв`язку з чим первинні заходи пожежогасіння будуть неефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, які перебувають у ній.

Наявність та неусунення двох інших порушень Правил пожежної безпеки в Україні щодо необладнання сертифікованими протипожежними дверима з межею вогнестійкості REI 30 (архіви, приміщення кастелянши, горище, підвальне приміщення, складське приміщення на першому поверсі) та незабезпечення класу вогнестійкості не менше ЕІ 30 вхідних дверей в готельні номери, згідно вимог пункту 9.16 ДБН В.2.2-20:2008 (приміщення на 5-8 поверхах) підвищує вплив небезпечних факторів пожежі і супроводжує розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, що ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння.

Разом з цим, за переконанням суду зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Крім того, як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 28 грудня 2019 року орієнтовно о 23:10 на об`єкті КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства , розташованого за адресою: б-р. Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область, виникла пожежа у житловій кімнаті готелю Рось , при гасінні якої було врятовано двадцять дві особи та матеріальних цінностей на суму 1330000 грн. Вказані обставини зафіксовані в акті про пожежу від 29 грудня 2019 року, складеного у складі інспектора групи запобігання НС 1-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Ніколенко Л. В., провідного фахівця Білоцерківського ГУДСНС та директора КП БМР Готель Рось В. Е. Мельничука.

Ураховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що кожне із зазначених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Доводи скаржника про те, що відповідачем частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров`я людей.

Така правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 320/7019/18.

Що стосується посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки у цій справі судами було встановлено, що системами протипожежного захисту не обладнана лише частина приміщень, а не весь об`єкт (будівля), а також те, що відповідачем було укладено договір на її встановлення. Водночас, у справі, яка розглядається, не обладнано системами протипожежного захисту усю будівлю готелю, при цьому, сам відповідач звертає увагу на неможливість повного виконання всіх заходів, зазначених у акті від 23 січня 2020 року, мотивуючи відсутністю в останнього необхідних коштів для вчинення таких робіт.

Щодо аргументів скаржника про те, що у будівлі КП Білоцерківської міськради Підприємство готельного господарства розташовані інші суб`єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність на підставі договорів оренди, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має право встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішування питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Зазначені докази не подавалися до суду першої та апеляційної інстанцій, доводи щодо цих обставин Білоцерківською міськрадою заявлені лише в касаційній скарзі, що в силу ч. 2 ст. 341 КАС України не дає підстав для їх розгляду суду касаційної інстанції.

Ураховуючи суттєво небезпечний характер порушень, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що вони безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі, а тому наявні усі підстави для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі відповідача за адресою: б-р. Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область, до повного усунення порушень, зазначених в акті ГУ ДСНС у Київській області від 11 вересня 2019 року № 850. При цьому, цей виключний захід реагування застосований судами з урахуванням принципу співмірності обраного заходу тим порушенням, які були виявлені, та тим, які залишились неусунутими на час розгляду справи, які безумовно створюють небезпеку та реальну загрозу життю та здоров`ю людей (персоналу відповідача, особам, які тимчасово перебувають в будівлі (ураховуючи використання будівлі у якості готелю), а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та евакуацію людей.

Доводи скаржника щодо порушення його прав на належне доведення обставин та доказів і розгляд справи судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження є необґрунтованими, оскільки у силу п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року ухвалено в порядку письмового провадження, суд апеляційної інстанції з урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розглянув справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст. 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова