Ухвала

від 20.04.2021 по справі 320/5418/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 квітня 2021 року

Київ

справа №320/5418/19

адміністративне провадження №К/9901/11396/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства"

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року

у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Білоцерківська міська рада, про застосування заходів реагування, -

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Білоцерківська міська рада про застосування заходів реагування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу, у якій останній просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу №320/5418/19 на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалами Верховного Суду від 24 грудня 2020 року та від 03 лютого 2021 року касаційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року повернуто скаржнику у зв`язку із незазначенням підстав касаційного оскарження.

30 березня 2021 року Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства" втретє звернулось із касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Касаційна скарга Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства" подана без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.

З матеріалів касаційної скарги установлено, що суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову прийняв 05 листопада 2020 року. Касаційна скарга подана вперше 10 грудня 2020 року, однак ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року повернута особі, яка її подала, у зв`язку із відсутністю підстав на касаційне оскарження рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року повторно подану касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав на касаційне оскарження рішень.

Втретє з касаційною скаргою Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства" звернулося лише 30 березня 2021 року, тобто з пропуском строків на касаційне оскарження.

У прохальній частині касаційної скарги міститься клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року. Однак, скаржником жодним чином не обґрунтовано вказане клопотання та не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження.

Нормами КАС України передбачено, що розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється на стадії відкриття касаційного провадження на підставі касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Аналіз приписів статті 44 КАС України свідчить, що відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Слід зазначити, що в матеріалах касаційної скарги відсутні будь-які відомості щодо вжиття відповідачем заходів для оскарження судового рішення у розумні строки після повернення йому скарги під час попереднього її подання.

Суд зазначає, що вчасне первинне звернення із скаргою не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання процесуального строку оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об`єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків із наданням відповідних доказів поважності пропуску строку.

Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому, ухвалами Верховного Суду від 24 грудня 2020 року та від 03 лютого 2021 року вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав. Натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником при зверненні з касаційною скаргою втретє.

У касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що при винесенні оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанції були застосовані норми права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.09.2019 року у справі №826/19328/16.

Проте, правильно пославшись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідачем не зазначено в касаційній скарзі норму права, яку застосували суди першої та апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. А тому, скаржником не обґрунтовано наявності підстав для відкриття касаційного провадження, визначених цим пунктом, а лише зазначено вищевказану постанову, оскільки у ній надається оцінка відносинам з підстав порушення вимог законодавства України у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Водночас, в ухвалах Верховного Суду від 24 грудня 2020 року та від 03 лютого 2021 року про повернення касаційної скарги надано оцінку доводам щодо наведених скаржником підстав касаційного оскарження та вказано, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено.

Проте, відповідачем так і не зазначено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладені у зазначеній постанові Верховного Суду.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства", Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки відповідачем не обґрунтовано підстави для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме скаржник не зазначив які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Касаційна скарга містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів, посилання на постанову Верховного Суду та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаного клопотання;

- уточненої касаційної скарги із належним обґрунтуванням зазначеної відповідачем підстави касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, на якій подається касаційна скарга.

Керуючись статтями 3, 169, 328, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Визнати неповажними підстави пропуску Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства" строк на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №320/5418/19.

Касаційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №320/5418/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Білоцерківська міська рада, про застосування заходів реагування - залишити без руху .

Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (повернення касаційної скарги).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова