Постанова

від 10.11.2007 по справі 7/119

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

10.11.2007 р.                                                                                                     № 7/119  

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді Арсірія Р.О.,

секретаря судового засідання Ісікової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

    Хмільницька об"єднана державна податкова інспекція      

до

    Дочірнє підприємство "Компанія "Міжріччя" Акціонерного товариства "Інверсьйонес Доркі С.А."                 

про   

    примусове стягнення активів платника податків

Представники сторін:

Від позивача:

Сидоришин М.М., за довіреністю

Від відповідача:

не з’явився

Хмільницька об’єднана державна податкова інспекція (далі - Позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства „Компанія „Міжріччя” Акціонерного товариства „Інверсьйонес Доркі С.А.” (далі - Відповідач)  про примусове стягнення активів.

Ухвалою від 01.10.2007 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 01.11.2007 о 12:00.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїх заперечень на позов надав, будь-яких заяв чи клопотань про  відкладення розгляду справи не заявляв,  не зважаючи на те, що судом були дотримані вимоги, визначені у ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом у порядку, передбаченому ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено сторонам по справі їхні права та обов’язки, визначені у ст.ст. 49 та 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 45, 46 Кодексу адміністративного судочинства України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши  пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -встановив:

З наданої Відповідачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2006 рік, починаючи з 11 місяця, від 28.11.2006 вбачається, що останнім не оплачено суму орендної плати за землю за грудень 2006 року у розмірі 795,07 грн., а також нарахований штраф, у зв’язку з виправленням помилки, який нараховується платником самостійно, у розмірі 397,53 грн. всього на суму 1192,60 грн.

Як встановлено судом із наданих Позивачем пояснень, за минулий звітний період у Відповідача значилася переплата у розмірі 90,43 грн.

Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 1102,17 грн.

Позивачем було відправлено Відповідачу першу та другу податкові вимоги відповідно від 10.01.2007 № 1/18 на суму 307,10 грн. та від 22.02.2007 № 2/70 на суму 1102,17 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом, Відповідач визначеного ним самостійно податкового зобов’язання не сплатив.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону визначено перелік джерел самостійної сплати податкового зобов‘язання або погашення податкового боргу. В п. 7.2.1 зазначеної статті вказано, що джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів).

Згідно з п. 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

У п. 2.3.1. пункту 2.3 статті 2 Закону передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції

Відповідно до п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” дано визначення податкового зобов’язання, відповідно до якого податкове зобов’язання це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим законом або іншими законами.

Судом встановлено, що Відповідач визначеного податкового зобов’язання не сплатив.

          Враховуючи вищезазначене, суд, всебічно та об’єктивно, за правилами, визначеними у ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Позивачем повністю виконано покладений на нього в силу ч.1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов’язку щодо доказування.

Відповідно до ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні  справи  по  суті  суд  може  задовольнити адміністративний  позов  повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч.2 п.15 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від сплати державного мита звільняються, зокрема, державні податкові інспекції - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду.

Таким чином, оскільки Позивач звільнений у встановленому чинним законодавством порядку від сплати судових витрат, на підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Хмільницької об’єднаної державної податкової інспекції до Дочірнього підприємства „Компанія „Міжріччя” Акціонерного товариства „Інверсьйонес Доркі С.А.” про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1102,17 грн. задовольнити у повному обсязі.

          Стягнути з Дочірнього підприємства „Компанія „Міжріччя” Акціонерного товариства „Інверсьйонес Доркі С.А.” (01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе,13, фактична адреса: м. Київ, Кудрявський узвіз, 7/420, код ЄДРПОУ 31407731) з будь-яких виявлених рахунків, що належать Дочірньому підприємству „Компанія „Міжріччя” Акціонерного товариства „Інверсьйонес Доркі С.А.”, в банківських установах, податкову заборгованість у розмірі 1102,17 грн. (одну тисячу сто дві гривні сімнадцять копійок) на користь державного бюджету.

          Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена  до суду апеляційної  інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

           Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –23 листопада 2007 року.

Головуючий - суддя                                                             Арсірій Р.О.