Ухвала

від 13.04.2021 по справі 554/7789/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 13.04.2021 Справа № 554/7789/20

Провадження № 1-кс/554/4560/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Допровадження слідчогосудді надійшлоклопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2016 року у справі № 757/45336/16-к, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунку, за яким закріплена банківська платіжна картка № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299).

В обґрунтування вимог заявник зазначила, що їй в ПАТ КБ «Приватбанк» було відкрито рахунок для отримання соціальних виплат - державної допомоги по догляду за дитиною. Однак, після 22 вересня 2016 року користування вказаним рахунком виявилося неможливим, більше того, усі грошові кошти, отримувані нею як соціальна допомога, виявилися для неї недоступними.

Пізніше вонадовідалася,що нацей рахунокбуло накладеноарешт ухвалоюПечерського районногосуду м.Києва вмежах кримінальногопровадження №12015000000000461від30.07.2015 року. Про розгляд такого клопотання слідчого заявника ніхто не повідомив та вона не була присутньою при винесенні ухвали.

За клопотанням слідчого ОСОБА_4 Печерським районним судом м. Києва було винесено ухвалу від 15 вересня 2016 року, якою одночасно накладено арешт на рахунки кількох десятків юридичних осіб та близько півсотні фізичних осіб.

В обґрунтування ухвали про накладення арешту на рахунки судом було зазначено, що Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000461, внесеному до ЄРДР 30.07.2015 року за фактом створення та придбання ряду суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та за фактом вчинення невстановленими особами ряду фінансових операцій, з коштами одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі, з використанням ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

На думку слідчого рахунки ряду фізичних осіб (та заявника у тому числі) використовуються членами злочинного угрупування для легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. Жодних доказів того, що слідчим проведено будь-яку перевірку достовірності такого припущення до суду надано не було, ніякої інформації при винесенні такої ухвали суд щодо жодної з юридичних та фізичних осіб, яких було понад сотню, не перевіряв.

Таким чином, арешт в межах кримінального провадження може бути накладено лише на майно, яке вже перебуває у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, та третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арешт на соціальну виплату з метою її конфіскації не може бути накладено, а її виплату може бути тільки зупинено за певних обставин або на неї, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», може бути звернуто стягнення у разі відсутності у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Однак,відповідно довиписки прорух коштівна належномузаявнику рахунку,чітко видно,що цей рахунок використовувався нею виключно для отримання соціальної допомоги та здійснення розрахунків.

На момент накладення арешту на цьому рахунку було 593,95 гривень. Після накладення арешту заявник вже не мала змоги використовувати кошти соціальної допомоги, які продовжували надходити на цей рахунок, тож її фактично було позбавлено права отримувати державну соціальну допомогу на майбутнє, що не має жодного відношення до кримінального провадження.

На даний момент з часу накладення арешту минуло вже більш ніж чотири роки, а тому, вважає, підстави для цього арешту, що й так був накладений без достатнього дослідження обставин, повністю відпали.

За чотирироки заявникутак іне булооголошено пропідозру,щодо неїне здійснювалосяніяких слідчихдій,жодних доказівтого,що вонабудь-якимчином моглабрати участьу діяльностізлочинного угрупуваннятак іне булоотримано слідством;право наотримання соціальноїдопомоги неможе жоднимчином загрожуватиінтересам слідства;грошові кошти,отримані неюяк соціальнадопомога,не являютьсята неможуть бутидоказом укримінальному провадженніпро легалізаціюкоштів,отриманих злочиннимшляхом;навіть у випадку стягнення з заявника будь-яких грошей у якості компенсації завданої шкоди, порядок стягнення таких грошових коштів передбачений ЗУ «Про виконавче провадження» та передбачає здійснення часткових відрахувань тим органом, який здійснює нарахування та виплату соціальної допомоги, але аж ніяк не повне позбавлення права на державні соціальні виплати.

На даний момент на вказаному арештованому рахунку зберігаються більше одинадцяти тисяч гривень соціальних виплат, які вона так і не змогла отримати вчасно.

Постановою першого заступника Генерального прокурора у зазначеному кримінальному провадженні визначено підслідність за Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Полтава внаслідок додаткової кваліфікації за фактом зловживання владою вчиненим службовими особами ГУ ДФС у Харківській області та працівниками їх структурних підрозділів, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

На підставі викладеного заявник просить скасувати накладений арешт.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи про скасування арешту майна без її участі, клопотання підтримала, просила задовольнити.

Слідчий та прокурор в судові засідання не з`явились, слідчий надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, проти скасування арешту заперечувала, оскільки підстави, які слугували для накладення арешту продовжують діяти.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4ст. 107 КПК Українине здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Судом встановлено, що ТУ ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000461, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.205, ч. 3 ст.209, ч. 2 ст.364 КК України.

Згідно матеріалів справи, Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000461, внесеному до ЄРДР 30.07.2015 року за фактом створення та придбання ряду суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2ст. 205 КК Українита за фактом вчинення невстановленими особами ряду фінансових операцій, з коштами одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі, з використанням ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3ст. 209 КК України..

В рамках вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2016 року по справі № 757/45336/16-к накладено арешт на рахунки, зокрема ОСОБА_3 .

Згідно ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як визначено в ухвалі слідчого судді арешт накладено для реалізації викладеної мети відповідно до ч. 3ст.170 КПК України, оскільки спірне майно відповідає критеріям, визначенимст.98 КПК України, зокрема має статус речового доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно дост. 132 КПКзастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

ПоложеннямиКПК Українипередбачені дві самостійні підставизабезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст.171, ч. 2 ст.167 КПК України).

В даному випадку застосовувалась підстава, обумовлена вимогами ч.1, ч.2ст.170 КПК Україниза змістом якоїарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумнихпідозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Щодо інших підстав для накладення арешту, то обов`язковими передумовами вирішення питаннядля накладення арешту на майно в порядкуст. 170 КПК Україниє наявність у кримінальному провадженні спеціальних суб`єктів: підозрюваного або обвинуваченого, а у визначених законом випадках також особи, яка несе цивільну відповідальність за їх дії, а також наявність спеціальної мети - забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно клопотання підозранікому не пред`явлена.

Крім того, відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , відкриту на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , було відкрито рахунок для отримання соціальних виплат - державної допомоги по догляду за дитиною. (а.с. 18-20).

Статтею 174 КПК Українипередбачені умови та підстави для скасування арешту, зокрема, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантуєтьсяст.41 Конституцією України.

Окрім того, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, враховуючи наявність достатніх підстав, визначених ст.174КПК України дляскасування арешту, зважаючи,зокрема,на те,що підставидля арештумайна ОСОБА_3 ,які вказанів ухвалівід 15.09.2016року,на данийчас відпали,слідчим вказанізаявником вклопотанні обставинине спростовані,суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до роз`яснень пункту 13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1ст.309 КПК), оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст.170,174,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_3 проскасування арештумайна задовольнити.

Скасувати арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2016 року у справі № 757/45336/16-к, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунку, за яким закріплена банківська платіжна картка № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1