Ухвала

від 20.04.2021 по справі 554/7789/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 20.04.2021 Справа № 554/7789/20

Провадження № 1-кс/554/2440/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Літл» про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Допровадження слідчогосудді надійшлоклопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Сістем Літл» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2016 року у справі № 757/45329/16-к, а саме на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «СІСТЕМ ЛІТЛ» № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (українська гривня), відкритих у ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627), юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 46.

В обґрунтування вимог заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року (справа №757/45329/16-к) за клопотанням слідчого слідчоїгрупи Головногослідчого управлінняНаціональної поліціїУкраїни ОСОБА_4 ,погоджене прокуроромвідділу управліннянагляду задодержанням законіворганами Державноїфіскальної службиУкраїни Генеральноїпрокуратури України ОСОБА_5 ,про арештмайна укримінальному провадженні№ 12015000000000461, було накладено арешт на грошові кошти ТОВ «СІСТЕМ ЛІТЛ» які знаходяться на рахунках -№ НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (українська гривня), відкритих у ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627), юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 46.

Як вбачається з вищевказаної ухвали необхідність накладення арешту на банківські рахунки було обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000461, внесеному до ЄРДР 30.07.2015 року за фактом створення та придбання ряду суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2ст.205КК України та за фактом вчинення невстановленими особами ряду фінансових операцій, з коштами одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі, з використанням ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3ст. 209 КК України.

ТОВ «СІСТЕМ ЛІТЛ» вважає, що арешт на належні товариству банківські рахунки був накладений необґрунтовано з наступних причин.

Як слідує із змісту ухвали Печерського районного суду від 15.09.2016 р. прокурор заявляв клопотання про накладення арешту з метою збереження речових доказів. Тобто у цьому випадку застосоване положення п. 1 ч.2 ст.170 КПК України, за яким арешт накладено з метою збереження речових доказів, оскільки зазначені грошові кошти визнані речовим доказом у кримінальному провадженні 12015000000000461, внесеному до ЄРДР 30.07.2015 року.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє накладення арешту на гроші з метою збереження речових доказів виключно у випадку наявності достатніх підстав для їх віднесення до кримінально-процесуальної категорії речових доказів (відповідності критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України).

Як було встановлено, згідно з ухвалою слідчого судді року арешт накладений на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «СІСТЕМ ЛІТЛ», що відкриті і обслуговуються в ПАТ «Сбербанк».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ № 22 від 21.01.2004 )

З вказаних вище норм слідує висновок, що на банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, відповідна сума грошових коштів обліковуються банком на рахунку під зобов`язання банку за дорученням власника рахунку перерахувати/зарахувати відповідну суму грошових котів у межах такої суми.

За таких умов безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою - збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

Крім того, в ухвалі про накладення арешту відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні Товариству кошти, які знаходяться на банківських рахунках набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також звертаю увагу, що ухвалу про арешт майна постановлено в 2016 році, і до цього часу нікому з посадових осіб Товариства не повідомлено про підозру. Отже, твердження про те, що кошти ним набуті кримінально протиправним шляхом, прокурором не обґрунтоване жодним чином.

Тому позбавлення Товариства права розпоряджатися власними грошовими коштами за умови недоведеності його причетності до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні № 12015000000000461, внесеному до ЄРДР 30.07.2015 та їх невідповідності критеріям ст. 98 КПК України є втручанням у його право мирно володіти своїм майном.

Зі змісту ухвали слідчого судді випливає, що при накладенні арешту на грошові кошти Товариства, питання співрозмірності і розумності не досліджувалось взагалі.

Таким чином Товариство вважає, що відсутні визначені статтею 170 КПК України правові підстави для арешту майна Товариства на даному етапі кримінального провадження.

Отже, зважаючи на відсутність підтвердження того, що грошові кошти на рахунках Товариства відповідають ознакам речових доказів, недоведеність причетності Товариства до вчинення злочину в рамках цього кримінального провадження, вважає неспівмірним накладений арешту то подальше застосування такого виду забезпечення кримінального провадження знаходяться поза розумною межею, яка повинна виправдовувати саме такий спосіб втручання у права власника майна.

Окрім того, варто заначити, що на теперішній часст. 205 КК Українивиключено зКК Українина підставі Закону України від 18.09.2019 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес», який набрав законної сили 25.09.2019, що стосуєтьсяст. 209 КК України, то предмет цього злочину безпосередньо пов`язаний із предметом злочину, передбаченогост. 205 КК України.

Крім того, підозру у вказаному кримінальному провадження жодній особі не повідоми, будь-яких слідчих, процесуальних дій з часу накладення арешту не проведено, також не надано відомостей про наявність матеріальної шкоди внаслідок вчинення злочину, у зв`язку із чим заявник вважає, що на теперішній час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту та на даний час наявні всі правові підстави для скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва (справа №757/45329/16-к) від 15 вересня 2016 року.

На підставі викладеного заявник просить скасувати накладений арешт.

Представник Товаристваз обмеженоювідповідальністю «СістемЛітл» в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Слідчий та прокурор в судові засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4ст. 107 КПК Українине здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Судом встановлено, що ТУ ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000461, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.205, ч. 3 ст.209, ч. 2 ст.364 КК України.

Згідно матеріалів справи, Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000461, внесеному до ЄРДР 30.07.2015 року за фактом створення та придбання ряду суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2ст. 205 КК Українита за фактом вчинення невстановленими особами ряду фінансових операцій, з коштами одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі, з використанням ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3ст. 209 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2016 року по справі № 757/45329/16-к накладено арешт на рахунки, зокрема ТОВ «Сістем Літл».

Згідно ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як визначено в ухвалі слідчого судді арешт накладено для реалізації викладеної мети відповідно до ч. 3ст.170 КПК України, оскільки спірне майно відповідає критеріям, визначенимст.98 КПК України, зокрема має статус речового доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно дост. 132 КПКзастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

ПоложеннямиКПК Українипередбачені дві самостійні підставизабезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст.171, ч. 2 ст.167 КПК України).

В даному випадку застосовувалась підстава, обумовлена вимогами ч.1, ч.2ст.170 КПК Україниза змістом якоїарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумнихпідозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Щодо інших підстав для накладення арешту, то обов`язковими передумовами вирішення питаннядля накладення арешту на майно в порядкуст. 170 КПК Україниє наявність у кримінальному провадженні спеціальних суб`єктів: підозрюваного або обвинуваченого, а у визначених законом випадках також особи, яка несе цивільну відповідальність за їх дії, а також наявність спеціальної мети - забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно клопотання підозранікому не пред`явлена.

Статтею 174 КПК Українипередбачені умови та підстави для скасування арешту, зокрема, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантуєтьсяст.41 Конституцією України.

Окрім того, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, враховуючи наявність достатніх підстав, визначених ст.174КПК України дляскасування арешту, зважаючи,зокрема,на те,що підставидля арештумайна ТО«ѳстем Літл»,які вказанів ухвалівід 15.09.2016року,на данийчас відпали,слідчим вказанізаявником вклопотанні обставинине спростовані,суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до роз`яснень пункту 13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1ст.309 КПК), оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст.170,174,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересахТовариства зобмеженою відповідальністю«Сістем Літл»про скасуванняарешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2016 року у справі № 757/45329/16-к, а саме на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «СІСТЕМ ЛІТЛ» № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (українська гривня), відкритих у ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627), юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 46.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1