Постанова

від 13.04.2021 по справі 922/3265/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. Справа № 922/3265/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Радіонова О.О. , суддя Чернота Л.Ф.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - Розумна О.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1190 від 23.03.2012; договір про надання правової допомоги №02 від 26.01.2021; ордер Серія ХВ№104000022 від 26.01.21 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.511) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2020 (суддя Погорелова О.В., повний текст складено 11.12.2020) у справі №922/3265/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінстоун Протеїн", м.Кропивницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балметал", м. Балаклія

про стягнення 3570 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінстоун Протеїн", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балметал", в якому просить суд стягнути з відповідача 3570 грн., отриманих останнім безпідставно. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.1212 ЦК України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що між сторони велися переговори щодо можливості укладення договору поставки, проте, до укладення договору в письмовій формі між ТОВ «Грінстоун Протеїн» , як покупцем та ТОВ «Балметал» , як постачальником та погодження істотних умов договору, позивач платіжним дорученням №6075 від 12.06.2020 передчасно та без належних підстав перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 3570 грн. Як зазначає позивач, відповідач не вчинив дій з поставки товару, у зв`язку з чим, сплачені на користь останнього грошові кошти слід вважати такими, що одержані ним без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню позивачу в порядку ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2020 у справі №922/3265/20 позов задоволено.

Вказане рішення суду мотивовано тим, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження існування правових підстав для набуття спірної суми грошових коштів, у зв`язку з чим, грошові кошти в розмірі 3570 грн., сплачені позивачем із посиланням на відповідний правочин, існування якого сторонами не підтверджено, є такими, що набуті відповідачем без достатніх правових підстав, та підлягає поверненню на користь позивача на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що за результатами перемовин між сторонами було досягнуто згоди щодо поставки позивачу товару на суму 3750 грн., що підтверджується направленим позивачу рахунком-фактурою від 11.06.2020 та його оплатою останнім 12.06.2020. Як зазначає відповідач, він 13.06.2020 через відділення №1 Нова пошта у м.Сєвєродонецьку відправив на адресу ТОВ Грінстоун Протеїн обумовлений сторонами товар, який був отриманий позивачем 16.06.2020.

На підтвердження своїх доводів щодо виконання зобов`язання з поставки товару відповідач надав суду експрес-накладну ТОВ Нова Пошта №59000522979476 від 13.06.2020 та копії роздруківок листів з електронної пошти відповідача з приводу спірних правовідносин.

В обґрунтування поважності причин неподання вказаних доказів суду першої інстанції відповідач посилається на те, що він не був обізнаний про судовий розгляд цієї справи, поштову кореспонденцію суду першої інстанції не отримував.

Відповідач надав суду клопотання від 21.02.2021 про долучення до матеріалів справи копії відповіді ТОВ Нова Пошта №02579 від 08.02.2021 на запит ТОВ Балметал від 03.02.2021.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів відповідача заперечує, зазначає, зокрема, про те, що додана до апеляційної скарги експрес-накладна ТОВ Нова Пошта №59000522979476 від 13.06.2020 не містить підпису одержувача, тобто, не підтверджує отримання товару представником позивача. Крім того, між сторонами велись перемовини щодо поставки конкретного товару - круг ф30х2000м 12Х18Н10Т та круг ф60х0,200мм 12Х18Н10Т, проте, у вказаній накладній в графі опис товару зазначено інші запчастини з оголошеною цінністю 400 грн., а не 3570 грн. Стосовно копій роздруківок з електронної пошти, позивач вказує на те, що ними також не підтверджується факт отримання товару Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Позивач в судове засідання 13.04.2021 не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції належним чином повідомлено позивача про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

ТОВ "Грінстоун Протеїн" отримало на електронну пошту від ТОВ " Балметал рахунок-фактуру №110620М1 від 11.06.2020 на суму 3570 грн. для оплати товару: круг ф30х2000м 12Х18Н10Т та круг ф60х0,200мм 12Х18Н10Т (а.с.13).

12.06.2020 позивач на розрахунковий рахунок відповідача перерахував грошові кошти в розмірі 3570 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6075, з призначенням платежу оплата за круг, згідно рахунку №110620М1 від 11.06.2020 .

28.09.2020 позивач направив відповідачу вимогу про в порядку ст.530 ЦК України про повернення грошових коштів в розмірі 3570 грн. (а.с.8-10).

В позовні заяві позивач посилається на те, що договір між сторонами не укладено, грошові кошти були перераховані ним відповідачу передчасно та без належних правових підстав, у зв`язку з чим, просить їх стягнути з відповідача на підставі ст.1212 ЦК України.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 ЦК України, для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Однак, згідно ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 16.02.2017 № 31-11410-06-5/4339 "Щодо особливостей застосування первинних документів" рахунок-фактура може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок-фактура від №110620М1 від 11.06.2020 на суму 3570 грн. містить обов`язкові реквізитів для документа, а саме, назву підприємства від імені якого складено рахунок-фактуру - ТОВ Балметал та його реквізити; назву контрагента - ТОВ "Грінстоун Протеїн"; зміст господарської операції - поставка кругу ф30х2000м 12Х18Н10Т та круг ф60х0,200мм 12Х18Н10Т.

Отже, як вбачається з рахунку-фактури, вона є пропозицією позивача укласти договір, оскільки містить умови договору, які необхідні для подальшої господарської діяльності та настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно платіжного доручення №6075 від 12.06.2020 відповідач в повному обсязі сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 3570 грн., зазначивши в призначенні платежу, що кошти перераховані за круг на підставі рахунку-фактури №110620М1 від 11.06.2020 (а.с.12).

Зазначені дії позивача свідчать про його повну і безумовну відповідь на пропозицію укласти договір, незважаючи на відсутність електронного підпису особи на рахунку -фактурі від №110620М1 від 11.06.2020.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач своїми конклюдентними діями, а саме: здійснивши оплату, прийняв пропозицію відповідача на набуття цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч.3 ст.642 Цивільного кодексу України особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Оскільки позивач в день перерахування коштів (12.06.2020) не звернувся до відповідача про повернення грошових коштів, перерахованих на його рахунок, суд дійшов висновку, що позивач схвалив дії своєї посадової особи, яка здійснила перерахування коштів, а тому суд не приймає доводи позивача щодо помилкового перерахування спірних грошових коштів на рахунок відповідача.

Крім того, вимога позивача №114 від 28.09.2020 про повернення грошових коштів в розмірі 3570 грн. мотивована тим, що позивачем не вчинено дій з поставки товару, а отже, позивач визнав існування між сторонами домовленостей щодо здійснення поставки товару.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави вважати, що правочин, вчинений між позивачем та відповідачем є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошових коштів), що виключає можливість застосування до відповідних правовідносин положень ст.1212 Цивільного кодексу України.

Загальна умова ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах , або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути грошові кошти.

За приписами ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження виконання обов`язку з поставки товару, відповідач надав суду експрес-накладну ТОВ Нова пошта №59000522979476 від 13.06.2020, з якої вбачається, що ТОВ Балметал відправила на адресу ТОВ "Грінстоун Протеїн" товар з оголошеною вартістю 400 грн., зазначивши в описі відправлення інші запчастини .

Із накладної вбачається, що 16.06.2020 о 15:41 год. вказане відправлення було отримано представником одержувача - Рябошапкою С.В.

Відповідачем до матеріалів справи додано лист ТОВ Нова Пошта від 08.02.2021, в якому, на запит ТОВ Балметал , повідомлено про те, що 13.06.2020 за експрес-накладною №59000522979476 ТОВ Балметал здійснило відправлення вантажу для ТОВ "Грінстоун Протеїн". Зазначене відправлення було доставлено та одержано отримувачем 16.06.2020 у повному обсязі. Жодних порушень чи протиправних дій з боку співробітників компанії не виявлено. Факт втрати не підтверджено (а.с.89).

Також відповідач надав суду роздруківку з електронного листування між сторонами (а.с.70-74).

В електронних листах позивач зазначав про те, що відправлений товар вартує 400 грн., тоді як позивач сплатив відповідачу 3570 грн.

У відповідь, відповідач повідомив, що згідно рахунку-фактури від №110620М1 від 11.06.2020 ТОВ "Грінстоун Протеїн" перерахував ТОВ Балметал 3570 грн., при відправленні посилка була оцінена за мінімальною оголошеною вартістю, тобто, 400 грн.; посилка була отримана представником ТОВ "Грінстоун Протеїн".

Крім того, в листуванні відповідач пропонував позивачу повернути сплачені грошові кошти за умови повернення товару (з оголошеною цінністю 400 грн.), проте, позивач у відповідь знову вказав на неотримання ним товару.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Матеріали справи не містять первинних бухгалтерських документів, складених відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , які б підтверджували факт поставки відповідачем позивачу товару на суму 3570 грн.

В судовому засіданні 13.04.2021 представник відповідача, на запитання суду, пояснив, що відповідачем разом із поштовим відправленням замовленого товару, також поштою відправлено відповідні видаткові накладні.

Докази цього відправлення відсутні.

Позивач не визнає поставку загалом.

За таких обставин, судова колегія оцінює пояснення представника відповідача критично.

Проте, судова колегія враховує, що надані сторонами докази не містять суперечностей з приводу домовленостей сторін та здійснення поставки товару.

Так, 11.06.2020 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату, 12.06.2020 позивач здійснив оплату, 14.06.2020 відповідачем був відправлений товар, тобто, дії сторін були послідовними.

Судова колегія приймає до уваги, що оголошена вартість товару - це вартість відправлення, що вказується відправником і у випадку пошкодження або втрати - компенсується компанією перевізником.

Таким чином, вказана в експрес-накладній №59000522979476 оголошена вартість товару (400 грн.) стосується правовідносин відправника та перевізника, а отже, відсутні підстави стверджувати, що відповідачем був відправлений інший товар, аніж обумовлено сторонами.

Зазначення у експрес-накладній в описі відправлення інші запчастини вказує лише на категорію відправлення, що загалом узгоджується із домовленістю сторін поставити круг ф30х2000м 12Х18Н10Т та круг ф60х0,200мм 12Х18Н10Т .

Факт отримання представником ТОВ "Грінстоун Протеїн" Рябошапкою С.В. 16.06.2020 відправлення підтверджується листом ТОВ Нова Пошта від 08.02.2021 (а.с.89) та експрес-накладною №59000522979476, в правому нижньому куті якої вказано ПІБ одержувача (а.с.69).

Електронне листування сторін з приводу спірних правовідносин від імені ТОВ "Грінстоун Протеїн" також здійснювалося ОСОБА_1 , що також свідчить про його участь у здійсненні господарської операції.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи статті 79 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що надані відповідачем докази з більшою вірогідністю підтверджують факт виконання ним зобов`язання з поставки позивачу товару на суму 3570 грн., аніж докази та доводи, представлені позивачем на спростовування вказаної обставини.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не повідомив його належним чином про відкриття провадження у справі, чим позбавив можливості реалізувати свої права учасника справи, зокрема, на подання відзиву на позов та доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 відкрито провадження у справі №922/3265/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Пунктом 4 резолютивної частини вказаної ухвали суду встановлено відповідачу строк протягом 15-ти днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, місцезнаходженням ТОВ Балмет є: Харківська область, Балаклійський район, м.Балаклія, вул.Заміська, буд.2, кв.3.

Суд першої інстанції направив на вказану адресу відповідача ухвалу суду від 13.10.2020 про відкриття провадження у справі №922/3265/20.

Однак, поштове повідомлення повернулося підприємством зв`язку із довідкою про невручення адресат відсутній (а.с.25-26).

Судова колегія враховує наступне.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження .

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Як свідчать матеріали справи, 13.10.2020 судом першої інстанції було направлено відповідачу ухвалу суду від 13.10.2020 у цій справі рекомендованим поштовим відправлення за №6102252947174 (а.с.27).

Відповідачем до апеляційної скарги додано роздруківку із офіційного сайту ПАТ Укрпошта (а.с.68), з якого вбачається, що поштове відправлення за №6102252947174 прийняте відділенням зв`язку 15.10.2020, 16.10.2020 надійшло до точки видачі, а 20.10.2020 повернуто за зворотною адресою через невручення адресату.

Таким чином, поштове відправлення зберігалось об`єктом поштового зв`язку 4 дні, а не місяць, що свідчить про порушення оператором поштового зв`язку пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що відповідач був позбавлений можливості вжити заходів для отримання поштового відправлення, та відповідно, ознайомитися із ухвалою суду від 13.10.2020 про відкриття провадження у цій справі, на що не звернув увагу суд першої інстанції.

Крім того, за змістом ч.6 ст.120 ГПК України, суд у випадках термінової необхідності викликає або повідомляє учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч.8 ст.120 ГПК України).

Отже, саме на суд покладено обов`язок щодо належного і завчасного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, більше того, чинне процесуальне законодавство передбачає, що ухвала суду повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвала може бути передана за допомогою інших засобів зв`язку .

З позовної заяви вбачається, що позивачем було повідомлено, окрім адреси, номер телефону відповідача - НОМЕР_1 .

Проте, матеріали справи не містять доказів вчинення місцевим господарським судом дій щодо повідомлення відповідача шляхом надсилання ухвали суду телефонограмою за допомогою повідомленого позивачем засобу зв`язку, як це передбачено ч.6 ст.120 ГПК України.

Отже, судом першої інстанції не було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.

З огляду на наведене, судова колегія вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що він не був повідомлений про існування цього судового провадження, у зв`язку з чим, був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема, подати відзив на позов, заяви чи клопотання суду, викласти свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно до статті 13 ГПК України господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі "Надточій проти України" (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до імперативних приписів пункту 3 частини 3 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання (у разі якщо таке повідомлення не є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом допущено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для його скасування, у зв`язку з чим, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2020 року у справі №922/3265/20 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.2 ч.1 ст. 275, п.3 ч.3 ст.277, ст.282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2020 у справі №922/3265/20 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.04.2021р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Л.Ф. Чернота