Постанова

від 25.03.2021 по справі 426/5306/17

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 426/5306/17

Провадження № 22-ц/810/180/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.

суддів: Карташова О.Ю., Коновалової В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Сінько А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 03 червня 2019 року ухваленого судом у складі судді Суського О. І.

у справі про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за період затримки виконання рішення суду, визнання незаконним і скасування наказу про поновлення на роботі

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - "ФайзерЕйч. Сі.Пі. Корпорейшн"

встановив:

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив, стягнути з Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн в Україні на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року в розмірі 6630, 25 грн.; середній заробіток за час затримки виконання рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року з 18 серпня 2012 року по 28 січня 2014 року в розмірі 482 682,20 грн.; визнати незаконним і скасувати наказ від 19 жовтня 2012 року № 107/2012-к Про поновлення на роботі .

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 03 червня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ФайзерЕйч. Сі. Пі Корпорейшн про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності. У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду, визнання незаконним і скасування наказу про поновлення на роботі відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення просив скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні його позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким з урахуванням уточнених вимог, позов задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині без змін.

Постановою Луганського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року скасовано, провадження у справі в частині цих позовних вимог закрито; в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 18 серпня 2012 року по 19 жовтня 2012 року скасовано та у цій частині ухвалено нове рішення, яким ці позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ФайзерЕйч. Сі. Пі. Корпорейшн на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 18 серпня 2012 року по 19 жовтня 2012 року у розмірі 58 346,20 грн.

В іншій оскарженій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року, скасовано постанову Луганського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ФайзерЕйч. Сі. Пі. Корпорейшн про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року та справу в частині цих позовних вимог передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного перегляду є оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФайзерЕйч. Сі. Пі. Корпорейшн про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року в розмірі 6630, 25 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не є предметом апеляційного перегляду.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у поданій до суду апеляційної інстанції заяві, просив розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам, рішення суду у вказаній частині не в повній мірі відповідає.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року, суд виходив з того, що в межах іншої цивільної справи, судом вже визначено період вимушеного прогулу і суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку відповідачем виплачено.

За доводами апеляційної скарги в частині відмови в задоволенні вказаних позовних вимог скаржник посилається, що ці висновки суду є помилковими, оскільки в рішенні суду апеляційної інстанції у справі 2-620/12 встановлено відсутність вини позивача в тривалому розгляді справи, тобто відповідно до вимог статті 235 КЗпП України виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, період якого було визначено судами виходячи з позовних вимог з 28 червня 2011 року по 10 серпня 2012 року, вимоги не могли охоплювати майбутні періоди, а в справі №426/5306/17ц вказані вимоги за період з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року, тобто той що боржником не виплачений. Надані відповідачем листи Райффайзен Банк Аваль та Державної фіскальної служби України не є допустимими доказами на підтвердження одержання позивачем заробітної плати нарахованої та виплаченої відповідачем з другого кварталу 2011 року по четвертий квартал 2014 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджуються такі факти та обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 з 19 січня 1998 року по 27 червня 2011 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював в представництві фірми ФайзерЕйч.Сі.Пі. Корпорейшн в Україні.

Наказом від 27 червня 2011 року № 76/2011-к позивача ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року по справі № 2-620/2012 позов ОСОБА_1 до ФайзерЕйч. Сі. Пі. Корпорейшн задоволено частково.

Визнано незаконним наказ корпорації від 27 червня 2011 року № 76/2011-к про звільнення його з роботи.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на раніше займаній посаді регіонального менеджера Східного регіону представництва ФайзерЕйч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні та стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 червня 2011 року по 27 червня 2012 року в розмірі 326 209,08 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

14 вересня 2012 року на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 17 серпня 2012 року у цивільній справі № 2-620/12, державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження ВП № 34275017.

Наказом ФайзерЕйч. Сі. Пі. Корпорейшн від 19 жовтня 2012 року № 107/2012-к ОСОБА_1 поновлено на роботі з 19 жовтня 2012 року.

Позивачу нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, що підтверджується листами публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль № 43-8-3-00/202 та № 43-8-3-00/50, а також довідками відповідача про нараховану та виплачену заробітну плату.

Так, згідно листа публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль від 06 вересня 2017 року відповідач нарахував та перерахував позивачу заробітну плату, починаючи з 01 липня 2011 року по 02 жовтня 2014 року.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 05 вересня 2017 року щодо відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків станом на 05 вересня 2017 року, позивач ОСОБА_1 з другого кварталу 2011 року по четвертий квартал 2014 року отримував від відповідача заробітну плату.

24 жовтня 2012 року державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 34275017.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2012 року у справі № 22ц-5469/12 рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року змінено в частині визначення періоду стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнуто з ФайзерЕйч. Сі. Пі. Корпорейшн на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 червня 2011 року по 10 серпня 2012 року в розмірі 373 946,10 грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

За результатами перевірки виконавчого провадження ВП № 34275017, проведеної 28 січня 2013 року начальником відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві Костенко Л.І., 28 січня 2013 року державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 34275017.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 10 жовтня 2013 року у справі № 437/8841/13-ц, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 29 січня 2014 року, роз`яснено рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року в частині дати поновлення на роботі, а саме - що позивач ОСОБА_1 повинен бути поновлений на роботі з 28 червня 2011 року.

Наказом ФайзерЕйч.Сі.Пі. Корпорейшн від 22 липня 2014 року внесено зміни до наказу від 19 жовтня 2012 року № 107/2012-к, а саме - змінено слова та цифри 19 жовтня 2012 року словами та цифрами 28 червня 2011 року , в решті наказ від 19 жовтня 2012 року залишено без змін.

06 жовтня 2014 року закінчено виконавче провадження № 34275017.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 07 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 11 жовтня 2017 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця від 06 жовтня 2014 року про закінчення виконавчого провадження відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 426/17373/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвали суду першої та апеляційної інстанцій без змін.

Отже, судом встановлено, що відповідачем, ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, починаючи з 01 липня 2011 року по 02 жовтня 2014 року, яку ОСОБА_1 отримував з другого кварталу 2011 року по четвертий квартал 2014 року.

Доказів на спростування вказаного скаржником не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає є вірним висновок суду про відмову в задоволенні позову у вказаній частині, разом з цим є помилковими мотиви з яких виходив суд, тому колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до "ФайзерЕйч. Сі.Пі. Корпорейшн" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року змінити, в редакції цієї постанови.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення у вказаній вище частині.

Відповідно до вимог ч.1,ч.4 ст. 376 ЦПК України,підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 03 червня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до "ФайзерЕйч. Сі.Пі. Корпорейшн" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Дата складення повної постанови - 29 березня 2021 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: О.Ю. Карташов

В.А. Коновалова