Ухвала

від 04.06.2021 по справі 426/5306/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 червня 2021 року

м. Київ

справа № 426/5306/17

провадження № 61-8141ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 25 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за період затримки виконання рішення суду, визнання незаконним

і скасування наказу про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Луганського апеляційного суду від 25 березня 2021 року у вказаній цивільній справі.

Скарга подана ізпропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин.

Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

Так, відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Встановлено, що копію постанови Луганського апеляційного суду від 25 березня 2021 року заявник отримав 16 квітня 2021 року, після чого невідкладно оскаржив її у касаційному порядку.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.

Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Натомість у касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що є звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1 та 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю I чи II групи до касаційної скарги не долучено.

Крім цього, у пункті 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом із цим, позивачем у даній справі, крім інших позовних вимог, заявлено також вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка не входять до переліку позовних вимог, визначених Законом України Про судовий збір , при пред`явленні яких судовий збір не сплачується.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року, в справі № 12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відповідно до положень частини другої статті 416 ЦПК України та частини першої статті 417 ЦПК України висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма матеріального права, є обов`язковим для застосування судами.

Отже, при поданні касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у встановленому розмірі за вимогу майнового характеру, а саме - за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (6 630,25 грн).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року становив 1 600 грн.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт перший пункту першого частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 280 грн (1 600*0,4*200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його оплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім цього, в порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі чітко та належним чином не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує рішення суду апеляційної інстанції, визначене в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути чітко зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Луганського апеляційного суду від 25 березня 2021 року .

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 25 березня 2021 року залишити без руху.

Надати заявникові для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко