Ухвала

від 19.04.2021 по справі 915/458/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====================================================================

УХВАЛА

19 квітня 2021 року Справа № 915/458/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали заяви Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі

за позовом: Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 28; ідентифікаційний код 02910048)

в інтересах держави в особі: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 26565573)

до відповідачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс-Інвест-Миколаїв (54003, м. Миколаїв, вул. Василевського маршала, буд. 42/1, офіс 2; ідентифікаційний код 38313624)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю Комфортбудплюс (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Білогородка, вул. Тернівська, буд. 2А; ідентифікаційний код 39822995)

про: скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права приватної власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

без виклику представників учасників справи,

В С Т А Н О В И В:

07.04.2021 Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради з позовною заявою № 15/1-443вих21 від 06.04.2021 (з додатками) до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Інвест-Миколаїв та Товариства з обмеженою відповідальністю Комфортбудплюс , в якій просить суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ Альянс-Інвест-Миколаїв на незавершене будівництво (багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, фундамент - бетонні палі - 91% готовності; загальний відсоток готовності 9%) по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві, про що 04.08.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 37639705;

- визнати недійсним укладений між ТОВ Альянс-Інвест-Миколаїв та ТОВ Комфортбудплюс договір купівлі-продажу від 24.12.2020 № 929;

- припинити право власності ТОВ Комфортбудплюс на незавершене будівництво (багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, фундамент - бетонні палі - 91% готовності; загальний відсоток готовності 9%) по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві, яке 24.12.2020 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про і по вчинено запис № 39920741;

- ТОВ Комфортбудплюс усунути перешкоди у користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою комунальної власності площею 3614 кв.м і кадастровим номером 4810136900:01:003:0017 по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві шляхом демонтажу будівельних матеріалів;

- стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за подачу позову;

- про дату, час і місце розгляду справи повідомити Миколаївську обласну прокуратуру.

Ухвалою суду від 19.04.2021, після усунення прокурором недоліків позовної заяви, останню було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/458/21 за правилами загального позовного провадження.

19.04.2021 на розгляд судді Смородіновій О.Г. передано заяву Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури № 15/1-470вих-21 від 12.04.2021 про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

1. Вжити заходів до забезпечення позову заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури. З цією метою:

- заборонити управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (код ЄДРЮОФОП 41256954, адреса - вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001) та іншим органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136900:01:003:0017 по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві;

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві;

- заборонити ТОВ Комфортбудплюс (код ЄДРЮОФОП, адреса - вул. Тернівська, 2А, село Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08140) здійснювати будівництво (добудову) незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, фундамент - бетонні палі - 91% готовності; загальний відсоток готовності 9%) по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві та вчиняти будь-які дії щодо його відчуження.

2. Стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) сплачений судовий збір за подачу заяви за результатами розгляду.

За правилами ч. 1, 3-4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За результатами дослідження поданої заяви, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також не вбачає наявності виняткового випадку для призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши подану заяву відповідно до приписів § 1 глави 5 та глави 10 Розділу І ГПК України, суд дійшов висновків про її задоволення, виходячи з такого:

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012).

Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з прохальної частини позову, його предметом виступають чотири немайнові вимоги щодо: скасування державної реєстрації права власності відповідача-1 на незавершене будівництво, визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачами, припинення права власності відповідача-2 на незавершене будівництво та усунення відповідачем-2 перешкод у користуванні міською радою земельною ділянкою комунальної власності шляхом демонтажу будівельних матеріалів.

Прокурор в обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що підставою для пред`явлення позову слугували допущені товариствами (відповідачами) зловживання при оформленні права власності на будівельні матеріали, як на об`єкт незавершеного будівництва за вказаною адресою, з метою уникнення від виконання судового рішення та незаконного набуття прав на землі комунальної власності. Зокрема, рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020 у справі № 915/688/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2020, задоволено позов обласної прокуратури, визнано недійсною укладену між Миколаївською міською радою та ТОВ Альянс-Інвест-Миколаїв додаткову угоду №25/у-19 від 24.12.2019 до договору оренди землі та зобов`язано останнє повернути громаді земельну ділянку площею 3614 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:01:003:0017 по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві.

Водночас попри наявність спору щодо законності продовження строку оренди земельної ділянки та її використання, ТОВ Альянс-Інвест-Миколаїв отримано 16.07.2020 дозвіл на виконання будівельних робіт №МК 012200715454 щодо об`єкта будівництва Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві та 04.08.2020 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Карцевою Н.О. зареєстровано за товариством право власності на незавершене будівництво (багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, фундамент - бетонні палі - 91% готовності; загальний відсоток готовності 9%) за вказаною адресою (запис №37639705). У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2020 №929 вказане незавершене будівництво відчужено ТОВ Альянс-Інвест-Миколаїв на користь ТОВ Комфортбудплюс , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №39920741.Опрацюванням офіційного вебсайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України установлено, що дозвільні документи про готовність до експлуатації об`єкта по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві не реєструвались. Вказане, на переконання прокурора, свідчить, що ТОВ Альянс-Інвест-Миколаїв фактично було власником будівельних матеріалів, право власності на які не підлягало державній реєстрації. Отже право власності на об`єкт незавершеного будівництва набуто відповідачами незаконно.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, рішення, яким суд забезпечує позов, як ефективний засіб юридичного захисту повинне бути реальним (тобто таким, яке забезпечує дієвий правовий захист від свавілля контрагента) та своєчасним.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім право на суд , яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі Кюблер проти Німеччини , заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені правом на суд .

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У провадженні з розгляду заяви про забезпечення позову суд позбавлений можливості встановлювати законність і обґрунтованість дій відповідачів, позаяк такий предмет розгляду належить здійснювати в порядку позовного провадження. Сутність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії покликана захистити заявника від неправомірних дій осіб, якщо крім усього такі дії носять непередбачувані, швидкі та невідворотні елементи. Таким чином, у цьому провадженні суд встановлює обґрунтованість заходів забезпечення з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника, його доводів, відповідності наведених в приписах підстав із положеннями закону.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Разом із тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За правилами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст.137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена постанові від 23.10.2019 у справі №927/432/19).

Обранням належного, відповідно до предмета спору заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд наголошує, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним в ухвалі від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову у даній справі, прокурором зазначено, зокрема, такі підстави для вжиття заходів забезпечення позову як наявність у ТОВ Комфортбудплюс правомочностей власника будівельних матеріалів, як об`єкта незавершеного будівництва, що вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним об`єктом на користь третіх осіб. З огляду на це, прокурор зазначає, що ТОВ Комфортбудплюс свідомо може у подальшому здійснювати дії щодо розпорядження спірним об`єктом, з метою ухилення від виконання рішення суду. Окрім того, невжиття заходів до припинення права власності на будівельні матеріали, як об`єкт незавершеного будівництва, та усунення перешкод у користуванні землею комунальної власності надає можливість ТОВ Комфортбудплюс закінчити будівництво об`єкту нерухомості, ввести його в експлуатацію та оформити право власності на нього у законний спосіб. Вказане у свою чергу створить передумови до отримання товариством у користування земельної ділянки комунальної власності у поза конкурентному порядку та оформлення правовстановлюючих документів на неї. Прокурор вказує, що вчинення ТОВ Комфортбудплюс будь-якої із зазначений дій призведе до неможливості реального виконання судових рішень та захисту інтересів Миколаївської міської ради, потребуватиме вжиття додаткових цивільно-правових заходів до скасування правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомості та землю.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Судом встановлено, що звертаючись із заявою про забезпечення позову у даній справі, прокурор посилається на те, що достовірно знаючи про наявність судового спору, з метою уникнення від виконання рішення суду у справі № 915/688/20 відповідачами вже вживалися заходи до перепродажу вказаних будівельних матеріалів, як об`єкта незавершеного будівництва.

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що наразі в провадженні Верховного Суду перебуває касаційне провадження у справі № 915/688/20 за касаційними скаргами Миколаївської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Інвест-Миколаїв на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020 (із урахуванням ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2020 про виправлення описки).

При цьому, як позовна заява, так і заява про забезпечення позову містять посилання на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020 у справі № 915/688/20, залишене без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду, яким визнано недійсною укладену 24.12.2019 між Миколаївською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Альянс-Інвест-Миколаїв додаткову угоду №25/У-19 до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 27.05.2014 за №10353; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс-Інвест-Миколаїв повернути територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку площею 3614 кв.м з кадастровим номером 4810136900:01:003:0017 по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини ).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами частини 4 статті 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 915/688/20, яке набрало законної сили та на даний час є чинним, в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиційними для господарського суду під час розгляду даної справи, зокрема, щодо наявності правових підстав для зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Інвест-Миколаїв повернути земельну ділянку територіальні громаді м. Миколаєва, у зв`язку з відсутністю правових підстав користування нею.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

З урахуванням наведеного, співмірним та справедливим в даному випадку суд вважає захід забезпечення позову щодо заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Комфортбудплюс здійснювати будівництво (добудову) незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, фундамент - бетонні палі - 91% готовності; загальний відсоток готовності 9%) по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві та вчиняти будь-які дії щодо його відчуження, з тих підстав, що вказаний захід відповідає обставинам справи, якими обґрунтовано позовні вимоги, спрямований на недопущення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу будівельних матеріалів, у разі невжиття таких заходів, оскільки забудова земельної ділянки призведе до втрати останньою свого первісного стану.

Також суд зауважує, що будівництво ведеться на земельній ділянці, щодо якої наявне судове рішення про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Інвест-Миколаїв повернути її територіальні громаді м. Миколаєва, у зв`язку з чим, на переконання суду, припущення прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості за спірною адресою, а також заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості за спірною адресою може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів міської ради, по захист яких прокурор звернувся до суду.

Так, однією з підстав позову, на забезпечення якого прокурор звернувся з цією заявою, визначено незаконне набуття відповідачами права власності на об`єкт незавершеного будівництва. При цьому, судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, відповідно до яких знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

Суд також констатує наявність зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову (заборона здійснювати будівництво, реєстрацію дозвільних документів та речових прав щодо об`єктів, які знаходяться на земельній ділянці) та предметом позовної вимоги (усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу будівельних матеріалів), співмірність вжитих заходів забезпечення позову і предмету позову.

Крім того, вжиття заходів забезпечення даного позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику.

Суд наголошує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обраний прокуратурою захід забезпечення є співрозмірним до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, з огляду на вищевказані норми та наведені обставини у сукупності, розглянувши заяву Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури № 15/1-470вих-21 від 12.04.2021 про забезпечення позову, виходячи з характеру обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви в повному обсязі.

Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Крім того, суд зауважує, що питання розподілу судових витрат вирішується за результатами розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури № 15/1-470вих-21 від 12.04.2021 про забезпечення позову у справі № 915/458/21 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 915/458/21, а саме:

- заборонити Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 41256954) та іншим органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136900:01:003:0017 по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві;

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Комфортбудплюс (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Білогородка, вул. Тернівська, буд. 2А; ідентифікаційний код 39822995) здійснювати будівництво (добудову) незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, фундамент - бетонні палі - 91% готовності; загальний відсоток готовності 9%) по пр. Центральному, 293 у місті Миколаєві та вчиняти будь-які дії щодо його відчуження.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, тобто 19.04.2021.

4. Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , протягом трьох місяців.

5. За даною ухвалою стягувачам є: Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 28; ідентифікаційний код 02910048).

Ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя О.Г. Смородінова