Постанова

від 15.04.2021 по справі 920/94/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 920/94/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпрес"

на рішення Господарського суду Сумської області

(суддя - Заєць С.В.)

від 21.07.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Ткаченко Б.О.; судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.)

від 22.12.2020

у справі № 920/94/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Український графіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпрес"

про стягнення 1 314 000,00 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Смірнова І.Г.

відповідача - Вєтоха А.С.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Український графіт" (далі - ПрАТ "Український графіт") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом, з урахуванням зменшення позовних вимог, у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпрес" (далі - ТОВ "Укрбудпрес") на свою користь заборгованість у загальній сумі 1 314 000,00 грн, з них: 600 000,00 грн - сума невикористаної та неповернутої передоплати; 714 000,00 грн - неустойка.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Укрбудпрес" не було виконано умови договору поставки, зокрема, прострочено поставку обладнання більше ніж на 10 днів, у зв`язку з чим підлягає поверненню передоплата в розмірі 600 000,00 грн, а також стягненню неустойка у розмірі 714 000,00 грн.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.07.2020 у справі №920/94/20 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпрес" на користь Приватного акціонерного товариства "Український графіт" 600 000,00 грн - неповернутої передоплати, 116 613,70 грн - пені, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача 600 000,00 грн передоплати та пені в сумі 116 613,70 грн. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що сума належних ПрАТ "Український графіт" грошових коштів в зазначеному розмірі набуте ТОВ "Укрбудпрес" без достатніх правових підстав та має бути повернена позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 резолютивну частину рішення Господарського суду Сумської області від 21.07.2020 у справі №920/94/20 залишено без змін, змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Сумської області від 21.07.2020 у справі №920/94/20, викладено її в редакції даної постанови.

2.4. Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, щодо неможливості витребування позивачем коштів як передоплати в розмірі 600 000,00 грн відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, у зв`язку із договірним характером правовідносин між сторонами, змінив мотивувальну частину рішення. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення статті 1212 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки право позивача у даній справі на повернення суми попередньої оплати у зв`язку із простроченням відповідачем поставки обладнання більше ніж на 10 днів передбачено пунктом 10.2 укладеного між сторонами договору та, відповідно, сплачені позивачем відповідачу 600 000,00 грн підлягають поверненню саме на підставі пункту 10.2 договору, а не на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Сумської області від 21.07.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №920/94/20, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудпрес" подало касаційну скаргу, якою просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення 600 000,00 грн передоплати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудпрес" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №910/9072/17, від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

Також посилається на те, що у постанові суду апеляційної інстанції було допущене порушення норм процесуального права, а саме: частини п`ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції та не дотримано норми матеріального права, а саме: статті 570, 598, 599, 693, 849, 853, 1212 Цивільного кодексу України. Крім того посилається на постанову Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 904/951/20.

3.3. У запереченні на касаційну скаргу ПрАТ "Український графіт" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у ньому та просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між Приватним акціонерним товариством "Український графіт" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудпрес" (далі - постачальник) 15.05.2019 укладено договір на поставку, шефмонтаж та введення в експлуатацію обладнання №804/1921038/05 (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю обладнання, яке відповідає вимогам, викладеним у Технічному завданні на виконання робіт по виготовленню технологічної машини для подрібнення злиплого пеку (далі - обладнання), відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), та передати право власності на обладнання та документи на нього.

Згідно з пунктом 2.1 договору кількість та склад обладнання зазначені в специфікації №1 (додаток №1 до договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору якість, комплектність, технічні та експлуатаційні характеристики обладнання, що постачається мають відповідати "Технічному завданню на виконання робіт по виготовленню технологічної машини для подрібнення злиплого пеку", умовам договору, вимогам діючого законодавства, державним стандартам та іншій нормативній документації та підтверджується сертифікатом якості (паспортом), пакувальними листами, специфікаціями.

"Технічне завдання на виконання робіт по виготовленню технологічної машини для подрібнення злиплого пеку", який погоджено сторонами, є додатком №3 до договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що обладнання постачається автомобільним транспортом покупця на умовах FСА (Інкотермс-2010) - ТОВ "Укрбудпрес", Сумська обл. м. Шостка, вул. Гагаріна, 1.

Відповідно до пункту 4.2 договору строки поставки обладнання зазначені в специфікації №1.

Умовами специфікації №1 до договору сторонами визначено, що строк поставки - 120 календарних днів від дати перерахування 50 % передоплати (пункт 7.1 договору).

На виконання умов договору та специфікації до нього ПрАТ "Український графіт" 31.05.2019 перераховано на рахунок ТОВ "Укрбудпрес" 50 % передоплати у розмірі 600 000,00 грн із ПДВ.

Факт перерахування суми передоплати, що становить 600 000,00 грн підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №9475 від 31.05.2019, із призначенням платежу "Передоплата за товар по рах. 12 від 22/05/2019, у т.ч. ПДВ 20% - 100 000 грн".

З урахуванням умов договору, поставка обладнання за договором ТОВ "Укрбудпрес" мала бути здійснена до 01.10.2019.

ПрАТ "Український графіт" в обґрунтування позовних вимог зазначає, що станом на 28.01.2020 поставка обладнання відповідачем не здійснена.

Судами встановлено, що ПрАТ "Український графіт" неодноразово звертався до ТОВ "Укрбудпрес" з проханням терміново здійснити постачання обладнання, зокрема листами: №05/4238 від 09.10.2019; №05/3998 від 24.09.2019; №05/4439 від 23.10.2019; лист №05/4808 від 19.11.2019.

В свою чергу ТОВ "Укрбудпрес" у своїх листах просив позивача продовжити строк виконання робіт, вказував, що роботи по виготовленню обладнання ведуться і умови договору будуть виконані найближчим часом.

Доказів укладення додаткових угод на продовження строків виконання робіт по договору чи інші докази зміни умов щодо строків виконання робіт за договором матеріали справи не містять.

Згідно з пунктами 10.1, 10.2 договору у випадку порушення постачальником строків поставки обладнання постачальник зобов`язаний сплатити покупцю неустойку в розмірі 0,5% від вартості обладнання за кожен день прострочення. При простроченні поставки обладнання та/або вводу в експлуатацію більше ніж на 10 днів постачальник зобов`язаний повернути грошові кошти, отримані від покупця протягом 10 днів з моменту вимоги, а також відшкодувати всі документально підтверджені прямі витрати понесені покупцем.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що постачальником прострочено поставку обладнання більше ніж на 10 днів, передоплата в розмірі 600 000,00 грн підлягає поверненню, відповідно до пункту 10.2 договору.

Враховуючи факт непоставки обладнання в обумовлені договором терміни, на адресу відповідача відповідно до положень пункту 10.2 договору було направлено претензію з вимогою повернути передоплату в розмірі 600 000,00 грн та сплатити неустойку.

Оскільки вказана претензія ТОВ "Укрбудпрес" задоволена не була, ПрАТ "Український графіт" звернувся до суду з позовом.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частинами першою та другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підпунктом 1.1.1 договору сторони визначили, що ТОВ "Укрбудпрес" зобов`язується поставити позивачу обладнання, яке відповідає вимогам, викладеним в Технічному завданні на виконання робіт по виготовленню технологічної машини для подрібнення злиплого пеку, відповідно до специфікації №1 (додаток №1 до договору), та передати право власності на обладнання та документи на нього.

Відповідно до підпункту 7.1.1 договору попередня оплата за обладнання у розмірі 50% від його вартості здійснюється після підписання договору сторонами.

На виконання умов договору та специфікації до нього ПрАТ "Український графіт" 31.05.2019 перераховано на рахунок ТОВ "Укрбудпрес" 50% передоплати у розмірі 600 000,00 грн із ПДВ, з огляду на що поставка обладнання за договором ТОВ "Укрбудпрес" мала бути здійснена до 01.10.2019.

Судами встановлено, що зобов`язання ТОВ "Укрбудпрес" з виконання умов договору щодо поставки обладнання виконані не були, додаткові угоди між сторонами щодо продовження строків поставки укладені не були. При цьому судами відхилено доводи ТОВ "Укрбудпрес" про те, що зобов`язання виконано, обладнання надане в розпорядження позивача та готове до відвантаження, оскільки з повідомленням про готовність обладнання (машини для подрібнення злиплого пеку) до поставки ТОВ "Укрбудпрес" звернувся до позивача листом після відкриття провадження у даній справі, де предметом судового розгляду є встановлення обставин невиконання ТОВ "Укрбудпрес" зобов`язань за договором.

Відповідно до пункту 10.2 договору при простроченні поставки обладнання та/або вводу в експлуатацію більше ніж на 10 днів постачальник зобов`язаний повернути грошові кошти, отримані від покупця протягом 10 днів з моменту вимоги, а також відшкодувати всі документально підтверджені прямі витрати понесені покупцем.

Судами встановлено, що враховуючи факт непоставки обладнання в обумовлені договором терміни, на адресу ТОВ "Укрбудпрес" відповідно до положень пункту 10.2 договору було направлено претензію з вимогою повернути передоплату в розмірі 600 000,00 грн та сплатити неустойку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 викладено правову позицію відповідно до якої, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

З огляду на викладене та встановлення судами, що за умовами договору сума належних ПрАТ "Укрграфіт" грошових коштів була перерахована як попередня оплата за обладнання, а не на закупівлю сировини для виготовлення обладнання, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 600 000,00 грн передоплати на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки спірні правовідносини мають договірний характер. При цьому, колегія суддів також погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що зазначені кошти набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17 та на яку посилається ТОВ "Укрбудпрес", за якою договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів касаційної скарги ТОВ "Укрбудпрес" про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, то у цій справі суди попередніх інстанцій, з висновками яких погодився і Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні позову про стягнення 1 300 000,00 грн авансу, встановили, що його було сплачено відповідно до умов договору на виконання робіт по етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка №2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1, та проведення попередніх випробувань, а позивачем не доведено невиконання обумовлених робіт по етапу №2 з вини відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що зміст висновків, викладених в оскаржуваній постанові у справі № 920/94/20, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у зазначених постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, оскільки такі висновки не є різними за своїм змістом і прийняті з урахуванням встановлених фактичних обставин у кожній конкретній справі.

Необґрунтованим є посилання ТОВ "Укрбудпрес" на постанову Верховного Суду від 26.01.2021 у справі 904/951/20 (про стягнення збитків у сфері авторського права або суміжних прав), оскільки правовідносини у зазначеній справі та у справі, що переглядається, не є подібними.

Інші доводи ТОВ "Укрбудпрес" зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та доказів, що виходить за межі касаційного провадження, встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

В частині стягнення пені судові рішення не оскаржується, а отже, судом касаційної інстанції не переглядається.

5.4. ТОВ "Укрбудпрес" також посилається на те, що у постанові суду апеляційної інстанції було допущене порушення норм процесуального права, а саме: частини п`ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, за якою у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (пункти 85, 86) зробила висновок, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №761/6144/15-ц). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ТОВ "Укрбудпрес" про порушення судом апеляційної інстанції положень частини п`ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до частини першої статті 308 господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. З огляду на встановлені судами обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. Враховуючи те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на ТОВ "Укрбудпрес".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпрес" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №920/94/20 - без змін.

2. Поновити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 21.07.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №920/94/20.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй