Постанова

від 05.04.2021 по справі 920/78/20(5021/322/12)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2021 р. Справа№ 920/78/20(5021/322/12)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Верховця А.А.

Гарник Л.Л.

секретар судового засідання Звершховська І.А.

за участю представників:

від ВАТ "Сумський рафінадний завод" - не з`явився;

від ОСОБА_1 - Мазнєва С.Г. - ордер ВМ №1011425 від 29.12.2020р.,

від ОСОБА_2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Сумський рафінадний завод" арбітражного керуючого Мороза В.В.

на рішення господарського суду Сумської області від 02.09.2020р.

(повний текст складено 14.09.2020р.)

у справі №920/78/20(5021/322/12) (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом ВАТ "Сумський рафінадний завод"

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 02.09.2020р. у справі №920/78/20 (5021/322/12) відмовлено в задоволенні позову ВАТ "Сумський рафінадний завод" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, ліквідатор ВАТ "Сумський рафінадний завод" арбітражний керуючий Мороз В.В. подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Сумської області від 02.09.2020р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову ВАТ "Сумський рафінадний завод".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВАТ "Сумський рафінадний завод" на рішення господарського суду Сумської області від 02.09.2020р. у справі №920/78/20 (5021/322/12) та призначено справу до розгляду на 13.01.2021р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021р. заяву суддів Мартюк А.І., Алданової С.О., Буравльова С.І. про самовідвід у справі №920/78/20(5021/322/12) задоволено; справу №920/78/20(5021/322/12) передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2021р. апеляційну скаргу ліквідатора ВАТ "Сумський рафінадний завод" арбітражного керуючого Мороза В.В. на рішення господарського суду Сумської області від 02.09.2020р. у справі №920/78/20(5021/322/12) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду та призначено її розгляд на 15.02.2021р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021р. розгляд справи №920/78/20(5021/322/12) відкладено на 01.03.2021р. згідно ст. 270 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021р. у судовому засіданні по справі №920/78/20(5021/322/12) оголошено перерву до 29.03.2021р. згідно ст.216 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021р. в пункті 1 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021р. у справі №920/78/20(5021/322/12) слова: „оголосити перерву у судовому засіданні по справі №920/78/20(5021/322/12) до 11 год. 00 хв. 29 березня 2021р." виправлено на слова „оголосити перерву у судовому засіданні по справі №920/78/20(5021/322/12) до 11 год. 00 хв. 05 квітня 2021р.".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021р. апеляційну скаргу ліквідатора ВАТ "Сумський рафінадний завод" арбітражного керуючого Мороза В.В. на рішення господарського суду Сумської області від 02.09.2020р. у справі №920/78/20(5021/322/12) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

Колегія суддів відхиляє клопотання ВАТ "Сумський рафінадний завод" про відкладення судового засідання як необґрунтоване, оскільки апеляційним судом судове засідання 15.02.2021р. вже відкладалось, а 01.03.2021р. у судовому засіданні оголошувалась перерва за клопотаннями позивача (а.с. 141, 162 т. 2).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2020р. позивач звернувся до місцевого суду з позовною заявою в якій просив: визнати право власності ВАТ "Сумський рафінадний завод" на окремий об`єкт нерухомого майна ТЕЦ, яка складається з кладовищ ПММ літ.86 площею 9,7 м.кв., будівлі ТЕЦ (будівля котельні з деоратором, машзалом, станція управління, будівля хімводоочистки, АПП адмінпобутове приміщення) літ.175 загальною площею 6060,6 м. кв., димової труби літ.176 загальною площею 30,9 м.кв., пневмобаку літ.201 загальною площею 18,2 м.кв., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння димову трубу літ.176 загальною площею 30,9 м.кв., яка є складовою частиною ТЕЦ; витребувати у ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння кладову ПММ літ.86 площею 9,7 м.кв., будівлі ТЕЦ (будівля котельні з деоратором, машзалом, станція управління, будівля хімводоочистки, АПП адмінпобутове приміщення) літ.175 загальною площею 6060,6 м. кв., пневмобак літ.201 загальною площею 18,2 м.кв.

Відповідно до заяви ліквідатора ВАТ "Сумський рафінадний завод" Мороза В.В. №34/02-01-5021/322/12 від 05.05.2020р. про відмову від частини позовних вимог, ліквідатор просив господарський суд Сумської області витребувати у ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння димову трубу літ.176 загальною площею 30,9 м.кв., яка є складовою частиною ТЕЦ; витребувати у ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння кладову ПММ літ.86 площею 9,7 м.кв., будівлі ТЕЦ (будівля котельні з деоратором, машзалом, станція управління, будівля хімводоочистки, АПП адмінпобутове приміщення) літ.175 загальною площею 6060,6 м. кв., пневмобак літ.201 загальною площею 18,2 м.кв. (а.с. 127).

Рішення господарського суду Сумської області від 26.03.2009р. у справі №5/135-09 було визнано право власності ВАТ "Сумський рафінадний завод" на нерухоме майно, зокрема, на окремий об`єкт нерухомого майна ТЕЦ, яка складається з кладової ПММ літ. 86 площею 9,7 кв.м., будівлі ТЕЦ (будівля котельні з деоратором, машзалом, станція управління, будівля хімводоочистки, АПП адмінпобутове приміщення) літ. 175 загальною площею 6060,6 кв.м., димової труби літ. 176 загальною площею 30,9 кв.м., пневмобаку літ. 201 загальною площею 18.2 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 17-18).

24.04.2009р. Комунальним підприємством "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" було видано позивачу Реєстраційне посвідчення про реєстрацію права власності на нерухоме майно: будівлі ТЕЦ під літ. 175 загальною площею 6060,6 кв.м., димову трубу під літ. 176 загальною площею 30,9 кв.м., пневмобак під літ. 201 загальною площею 18.2 кв.м. (а.с. 19).

Інформація щодо права власності ВАТ "Сумський рафінадний завод" на нерухоме майно: будівлі ТЕЦ літ. 175 площею 6060,6 кв.м., димова труба літ. 176 площею 30,9 кв.м., пневмоблок літ. 201 площею 18.2 кв.м. була внесена до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно (Витяги № 22570912 від 24.04.2009р., № 33644175 від 09.03.2012р.).

У наданих позивачем Реєстраційному посвідченні про реєстрацію права власності на нерухоме майно та Витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно відсутня інформація про реєстрацію права власності на окремий об`єкт нерухомого майна ТЕЦ - кладової ПММ літ. 86 площею 9,7 кв.м.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої ліквідатором ВАТ "Сумський рафінадний завод" Морозом В.В., станом на 27.01.2020р. право власності на пневмоблок під літ. 201 загальною площею 18.2 кв.м., що становить 2/1000 окремого об`єкту нерухомого майна ТЕЦ та будівлі ТЕЦ (будівля котельні з деоратором, машзалом, станція управління, будівля хімводоочистки, АПП адмінпобутове приміщення) під літ. 175 загальною площею 6060,6 кв.м., що становить 820/1000 окремого об`єкту нерухомого майна ТЕЦ, належало ОСОБА_2 (відповідач-2) на праві спільної часткової власності. Право власності відповідачем-2 на нерухоме майно набуто на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, серія та номер 3528 від 10.06.2016р.

Право власності на димову трубу літ. 176 площею 30,9 кв.м., що складає 178/1000 нежитлових приміщень в АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_1 (відповідач -1) на праві спільної часткової власності. Відповідне право власності набуто відповідачем-1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2011р., Акту приймання-передачі предмета продажу від 21.12.2011р., додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу від 26.03.2012р. (а.с. 225).

09.12.2011р. між Державною податковою інспекцією м.Суми та фізичною особою-підприємцем Нізамієвою Євгенією Олександрівною був укладений договір купівлі-продажу №ПТБСУ01 (а.с. 226-227), відповідно до якого продавець (ДПІ м.Суми) продав на цільовому аукціоні з продажу майна платника податків ВАТ "Сумський рафінадний завод", що знаходиться в податковій заставі, який відбувся 09.12.2011р. на Правобережній товарній біржі майно: димову трубу залізобетонну (літ. 176 по плану БТІ) площею 38,7/11,9 кв.м. та висотою 90 м, об`ємом 2277 куб.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Продаж майна відбувся згідно з постановою Сумського окружного адміністративного суду №2а-1870/4106/11 від 09.08.2011р. про дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна ВАТ "Сумський рафінадний завод" (п.п.1.1, 1.2 договору). Реєстрація права власності на нерухоме майно здійснена 03.04.2012р. (Витяг про державну реєстрацію прав №33693178).

Додатковою угодою №1 від 26.03.2012р. до договору купівлі-продажу №ПТБСУ01 (А.С. 228) сторони виклали у новій редакції п.1.1 договору: димова труба літ. 176 (цегла, залізобетон) загальною площею 30, 9 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Розмір відчужуваної частки складає 0,178 або 178/1000.

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.08.2018р. у справі №920/301/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019р. та постановою Верховного Суду від 23.05.2019р., було відмовлено ВАТ "Сумський рафінадний завод" у задоволенні позову до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області та фізичної особи - підприємця Нізамієвої Євгенії Олександрівни про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ПТБСУ01 від 09.12.2011р. з додатковою угодою №1 від 26.03.2012р. та зобов`язання ОСОБА_1 передати позивачу за актом прийому-передачі димову трубу літ. 176 загальною площею 30,9 кв.м. (а.с. 188-213).

Зазначеними судовими рішеннями було встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 будівля ТЕЦ, димова труба, пневмобак є окремими складовими частинами об`єкту нерухомого майна, які були відчужені на користь третіх осіб і належать їм на праві спільної часткової власності, відомості про нерухоме майно, яке належить на праві власності ВАТ "Сумський рафінадний завод" відсутні.

Позивач свої вимоги про витребування з чужого незаконного володіння відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухомого майна мотивував тим, що власником окремого нерухомого майна ТЕЦ, що є складною річчю та має складові частини (кладову ПММ літ. 86 площею 9,7 кв.м.; будівлі ТЕЦ (будівля котельні з деоратором, машзалом, станція управління, будівля хімводоочистки, АПП адмінпобутове приміщення) літ. 175 загальною площею 6060,6 кв.м.; димову трубу літ. 176 загальною площею 30,9 кв.м.; пневмобак літ. 201 загальною площею 18.2 кв.м.) є Відкрите акціонерне товариство "Сумський рафінадний завод". На дату вибуття з власності позивача складових частин ТЕЦ не існувало будь-яких співвласників ТЕЦ, які б могли (мали право) за договором купівлі-продажу, дарування, міни відступити ФОП Нізамієвій Є.О. та/чи ОСОБА_2 свою частку в праві спільної часткової власності на окремі об`єкти нерухомого майна ТЕЦ. Отже, в силу приписів ст. 387 ЦК України власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Згідно з приписами частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предмет та підстава позову - це його складові, які визначають зміст позову.

У розумінні норм господарського процесуального законодавства, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

При зверненні з позовом до місцевого суду у даній справі позивач, з посиланням, зокрема, на приписи статей 387, 388 Цивільного кодексу України, просив суд витребувати нерухоме майно з чужого незаконного володіння відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За положеннями статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційним є позов неволодіючого власника індивідуально-визначеної речі до її незаконного володільця про витребування речі із володіння останнього. Таким чином, розглядаючи такий позов, суд повинен встановити доведеність або недоведеність таких обставин:

а) наявність у позивача права власності на витребовувану річ;

б) фактичне володіння річчю здійснюється відповідачем;

в) відсутність у відповідача правового титулу щодо володіння витребовуваною позивачем річчю.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (постанова Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18).

Як було правильно встановлено місцевим судом, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано: за ОСОБА_1 право власності на димову трубу літ. 176 площею 30,9 кв.м.; за ОСОБА_2 - на будівлі ТЕЦ (будівля котельні з деоратором, машзалом, станція управління, будівля хімводоочистки, АПП адмінпобутове приміщення) під літ. 175 загальною площею 6060,6 кв.м., пневмоблок під літ. 201 загальною площею 18.2 кв.м.

Позивач повинен був довести не тільки те, що він мав право власності на річ, але і те, що він це право зберіг і в момент розгляду спору по суті.

У віндикаційному позові важливим аспектом доказування є встановлення відсутності у відповідача правового титулу щодо володіння витребовуваною позивачем річчю. Відповідачем за віндикацією є незаконний власник, що означає відсутність у відповідача будь-якого правового титулу щодо спірного майна, який би породжував правомочність володіння цією річчю.

Статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею. При цьому наявність у діях власника волі на передання майна іншій особі унеможливлює застосування вимог наведеної норми щодо витребування майна від добросовісного набувача (позиція Верховного Суду у постанові від 22.12.2018р. у справі №910/4715/16).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 володіє нерухомим майном на законних підставах, зазначене не було спростовано позивачем і підтверджено судовими рішеннями у справі господарського суду Сумської області №920/301/18, що набрали законної сили.

Так, зокрема, воля власника майна ВАТ "Сумський рафінадний завод" на його відчуження була виражена у листі №153 від 25.04.2011р. за підписом в.о. голови правління Міхеєнка Р.В. , в якому повідомлялося, що димова труба (право власності на яку придбано ОСОБА_1 ) не задіяна у виробництві і в подальшому використовуватися за призначенням не буде. Зазначений лист був адресований начальнику ДПІ м.Суми, що ініціювало продаж майна податкової застави.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем не було надано місцевому суду доказів і такі в матеріалах справи відсутні, крім Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_2 , щодо незаконності набуття нею права власності на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, серія та номер 3528 від 10.06.2016р.

Відчуження майна ВАТ "Сумський рафінадний завод" у червні 2016 року відбувалося в межах справи про банкрутство зазначеного Товариства, яке постановою господарського суду Сумської області від 25.10.2012р. по справі №5021/322/12 було визнано банкрутом та стосовно нього відкрито ліквідаційну процедуру. Арбітражний керуючий Мороз В.В. був призначений ліквідатором ВАТ "Сумський рафінадний завод" ухвалою місцевого суду від 03.10.2017р., проте мав отримати від попереднього ліквідатора усі документи щодо здійснення процедури ліквідації з 2012 року, зокрема, і щодо проведення аукціону з продажу майна 10.06.2016р.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов`язаний з належним здійсненням правосуддя у рішеннях судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Тому місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив в задоволенні позову ВАТ "Сумський рафінадний завод" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора ВАТ "Сумський рафінадний завод" арбітражного керуючого Мороза В.В. залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 02.09.2020р. у справі №920/78/20(5021/322/12) - без змін.

Справу №920/78/20(5021/322/12) повернути до господарського суду Сумської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 19.04.2021р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді А.А. Верховець

Л.Л. Гарник