У Х В А Л А
"20" квітня 2021 р.
м. Київ
справа № 755/9810/19
провадження № 2ві/755/13/21
суддя Дніпровського районного суду Галаган В.І., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Апостолюк О.О.про відвід головуючого судді Савлук Т.В., яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державного підприємства СЕТАМ , ОСОБА_5 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Спільна справа про відновлення права спальної сумісної власності на об`єкт нерухомого майна та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
УСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача - адвоката Апостолюк О.О.про відвід головуючого судді Савлук Т.В., мотивована тим, що, суддею безпідставно постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у цивільній справі, яка скасована судом апеляційної інстанції, під час розгляду справи по суті суддею безпідставно відмовлено у задоволенні заяв (клопотань), які подавались представником позивача з процесуальних питань, в тому числі витребування доказів, які сторона позивача не має можливості отримати самостійно, чим позбавлена позивача можливості довести заявлені вимоги належними та допустимими доказами, тому, на думку представника, існують всі передумови вважати головуючого суддю упередженою та необ`єктивною.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2021 року передано вирішення питання про відвід головуючого судді по справі іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20 квітня 2021 року вирішення питання про відвід передано судді Галагану В.І.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши заяву про відвід та дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, відповідно до ст.ст. 3, 10 Цивільного процесуального кодексу України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.
Відповідно до ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер.
Якщо заяву про відвід подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказуванню. Чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу.
Отже, за умовами ч. 5 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на підстави застосування відводу, а саме: у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, заявник не звільнений від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами звернення представника позивача із заявою про відвід, суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав у задоволенні заяви, - оскільки постановлення ухвал суду під час судового розгляду справи, розгляду клопотань сторін та визначення порядку розгляду справи задля об`єктивності судового процесу не є встановленою законом підставою для відводу судді. При цьому сторони наділено процесуальним правом оскарження ухвал суду окремо від рішення суду та/або правом подачі заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, шляхом включення таких заперечень до апеляційної скарги на рішення суду.
Таким чином, підстави звернення із заявою про відвід судді - є суб`єктивною оцінкою заявника та не можуть бути підставами для відводу, за відсутності доказів протилежного.
З огляду на вищевикладене, заява про відвід головуючого судді Савлук Т.В., подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державного підприємства СЕТАМ , ОСОБА_5 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Спільна справа про відновлення права спальної сумісної власності на об`єкт нерухомого майна та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, - є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Задля сприяння дотримання законодавчо встановленого процесуального порядку та строків розгляду справи, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику передбачений ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Апостолюк О.О.про відвід головуючого судді Савлук Т.В., яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державного підприємства СЕТАМ , ОСОБА_5 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Спільна справа про відновлення права спальної сумісної власності на об`єкт нерухомого майна та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,- відмовити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державного підприємства СЕТАМ , ОСОБА_5 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Спільна справа про відновлення права спальної сумісної власності на об`єкт нерухомого майна та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень- передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2021 |
Оприлюднено | 21.04.2021 |
Номер документу | 96393140 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Галаган В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні