Постанова

від 19.04.2021 по справі 922/2107/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2021 р. Справа № 922/2107/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

прокурор - Ногіна О.М., за посвідченням;

від відповідача-1 - не з`явився;

від відповідача-2 - не з`явився;

від відповідача-3 - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків вх. 3211 Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2020 р. у справі № 922/2107/20 (суддя - Пономаренко Т.О., повний текст складено та підписано 26.10.2020 р.)

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області, м. Харків

до

1. Харківської міської ради, м. Харків

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Торговый дом Техникс , м. Харків

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна

ВСТАНОВИЛА:

01.07.2020 р. керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (далі - ХМР, відповідач-1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління ХМР, відповідач-2) та до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговый дом Техникс (далі - ТОВ ТД Техникс , відповідач-3) про:

- визнання незаконним та скасування п. 29 додатку до рішення 18 сесії ХМР 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 21.02.2018 р. № 1008/18;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.11.2018 р. № 5652-В-С, укладеного між Управлінням ХМР та ТОВ фірмою Влада , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 842;

- витребування у ТОВ ТД Техникс на користь територіальної громади міста Харкова в особі ХМР нежитлових приміщень першого поверху № 4-4, 4-5, 4-6, 4-7 загальною площею 38,1 кв.м. в житловому будинку літ. Б-2 , розташованого за адресою: м. Харків, вул. Кузнечна, 7/13.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що рішення міської ради від 21.02.2018 р. № 1008/18 в частині відчуження ТОВ фірмі Влада , правонаступником якого є відповідач-3, шляхом викупу об`єкту комунальної власності територіальної громади м. Харкова (нежитлових приміщень) є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що прийнято з порушенням вимог ст. 345 ЦК України, ст.ст. 1, 29 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , ст.ст. 11, 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

Прокурор стверджує, що порядок викупу таких об`єктів встановлений Фондом державного майна України, а на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в т.ч. за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений ФДМУ від 02.04.2012 р. за № 439.

На думку прокурора, ХМР дійсно має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації - Управління ХМР має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. Проте, такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об`єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей цього майна.

Оскільки ТОВ фірма Влада не здійснювалися поліпшення орендованого майна, а навпаки вартість майна зменшилася, тому, за доводами прокурора, ХМР незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, укладений на його підставі договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та може бути визнаний недійсним.

В обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів в господарському суді прокурор посилається на ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру , зазначаючи, що ХМР представляє інтереси громади міста Харкова, проте у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління ХМР, тому прокурором подано цей позов до суду самостійно.

Таке звернення прокурора (за його доводами) спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу комунального майна у власність, оскільки недотримання під час проведення приватизації об`єктів нерухомості вимог законодавства, принципів відкритості, максимальної ефективності та економії, унеможливило раціональне використання комунального майна громади, що призвело до порушення економічних інтересів держави, а також прав та інтересів мешканців територіальної громади.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2020 р. прийнято позовну заяву прокурора до розгляду за правилами загального позовного провадження, тобто, дослідивши матеріали позовної заяви, місцевий господарський суд визнав їх такими, що подані з дотриманням вимог ГПК України, в т.ч. й ч. 4 ст. 53 ГПК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2020 р. у задоволенні позову повністю відмовлено.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов (проведення поліпшення майна на більш ніж 25 % його вартості), а відповідачами -1 та -2 не було враховано відсутності у ТОВ фірми Влада документів, передбачених п. 2.2 Порядку № 377 щодо здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ТОВ фірми Влада вини стосовно неправильного оформлення відповідних заяв при зверненні до відповідачів та застосував ряд рішень ЄСПЛ, чим і обумовлена відмова у задоволенні позову у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Прокурор вважає, що суд першої інстанції, встановивши відсутність здійснених орендарем поліпшень орендованого майна, фактично підтвердив порушення ХМР ст.ст. 1, 2, 4, 25, 29 Закону України Про приватизацію державного майна , ст.ст. 11, 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), п. 8.1 Порядку продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом заниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженим ФДМУ від 02.04.2012 р. № 439, п.п. 1.2, 2.2, 3.3, 3.4 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності і територіальної громади м. Харкова на 2017-2020 роки, затвердженої рішенням ХМР від 21.06.2017 р. № 691/17.

За доводами апеляційної скарги, достеменно знаючи про відсутність проведених поліпшень на момент звернення, 18.07.2017 р. директор ТОВ фірма Влада звернувся до відповідача-2 з листом про дозвіл на приватизацію спірних приміщень, тому висновок суду першої інстанції про відсутність жодного впливу набувача на прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення є необґрунтованим.

Прокурор в апеляційній скарзі не погоджується із застосуванням судом першої інстанції ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та практики ЄСПЛ щодо застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , внаслідок чого суд дійшов висновку, що відповідач-3 законним шляхом й добросовісно набув майно у власність, оскільки Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 р. у справі № 297/616/17 наголошено, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника; певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування ст.1 Першого протоколу, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

Ухвалою САГС від 11.01.2021 р. апеляційне провадження у справі зупинялося у зв`язку із розглядом об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/623/20, правовідносини в якій є подібними до правовідносин у справі № 922/2107/20.

Ухвалою суду від 25.02.2021 р. апеляційне провадження у справі № 922/2107/20 поновлено у визначений ст. 230 ГПК України строк на підставі оприлюднення у ЄДРСР повного тексту постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 р. у справі № 922/623/20.

11.01.2021 р. від ХМР надійшов відзив на апеляційну скаргу, а 18.01.2021 р. від прокуратури отримано відповідь на відзив.

19.04.2021 р. до початку судового засідання у справі на електронну пошту суду від ТОВ ТД Техникс надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявлено клопотання про поновлення строку на його подання та про розгляд справи за відсутності представників відповідача-3. Крім того, до даного відзиву відповідачем-3 додано рішення ХМР № 157 від 13.02.2002 Про дозвіл ТОВ фірмі Влада на розміщення реконструйованих нежитлових приміщень по вул. Кузнечній, 7/13 під магазин та офіс , акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 14.06.2002 р. та договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1131 від 17.02.2000 р., укладений між Управлінням ХМР та ТОВ фірмою Влада щодо нежитлового приміщення загальною площею 37,1 кв.м. по вул. Кузнечній, 7/13, літ. А-3 , - на підтвердження проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна. Після закінчення проведення судового засідання у справі, того ж дня даний відзив з додатками надійшов до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою прокурора на оскаржуване рішення суду було відкрито відповідною ухвалою від 14.12.2020 р., в якій учасникам справи пропонувалося протягом 15 днів подати до апеляційного господарського суду ряд документів, в т.ч. і відзив.

Як зазначено вище, ухвалою суду від 11.01.2021 р. апеляційне провадження було зупинено, а ухвалою суду від 25.02.2021 р. - поновлено та призначено справу до розгляду на 22.03.2021 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.03.2021 р., оголошено перерву до 19.04.2021 р.

Таким чином, відповідач-3 мав достатню кількість процесуального часу на підготовку та надання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу у розумний строк, з урахуванням вимог ухвали від 14.12.2020 р. При цьому, відповідачем-3 не висловлено жодних доводів в обґрунтування клопотання на поновлення пропущеного процесуального строку, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску цього строку.

Крім того, всупереч вимогам ч. 3 ст. 269 ГПК України відповідачем-3 не доведено неможливості подання доданих до свого відзиву додаткових доказів суду першої інстанції.

Отже, заявлене відповідачем-3 клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу не підлягає задоволенню, внаслідок чого зазначений відзив на апеляційну скаргу (з додатками) залишається судовою колегією без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, нежитлові приміщення в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Кузнечна, буд. 7/13, що перебували на балансі комунального виробничого ремонтного експлуатаційного підприємства Червонозаводського району рішенням 12 сесії Харківської міської Ради народних депутатів 1 скликання від 28.09.1992 "Про комунальну власність міста" включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Зазначені нежитлові приміщення належать територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності, що посвідчено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12.12.2003 серія САА №552074.

31.01.2007 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Влада» укладено договір оренди №1741 нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 38,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Кузнечна, 7/13, літ. «Б-2» , які належать до комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Умовами п.3.1. договору оренди передбачено, що вартість об`єкту оренди станом на 17.01.2007 р. складала 124 200,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди, орендар має право здійснювати капітальний ремонт, реконструкцію, улаштування окремих входів у встановленому порядку, при наявності письмової згоди орендодавця, за окремими проектами, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, при наявності відповідного рішення Харківської міської ради чи її виконкому.

Пунктом 5.3. договору оренди передбачено, що орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід`ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або компенсації їх вартості тільки у разі придбання об`єкта оренди у власність. Поліпшення, зроблені без дозволу орендодавця, які неможливо відокремити без пошкодження орендованого майна, не породжують зобов`язання орендодавця відшкодувати їх вартість.

Відповідно до п. 5.6. договору, орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його придбання.

Строк дії договору сторонами встановлений до 30.10.2019 р. (п. 10.1 договору в редакції додаткової угоди № 15 до нього).

За актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 31.01.2007р. Управління ХМР передало, а ТОВ фірма Влада прийняло в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 38,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Кузнечна, 7/13, літ. Б .

В цьому акті також зазначена коротка характеристика об`єкту оренди, а саме: нежитлові приміщення розташовані на першому поверсі житлового будинку. Є освітлення, опалення, водопровід та каналізація; санітарно-технічний стан приміщень задовільний.

Листом від 28.07.2017 р. директор ТОВ фірми Влада ОСОБА_1 звернувся до Управління ХМР з проханням надати згоду на приватизацію нежитлового приміщення за адресою: вул. Кузнечна, 7/13, м. Харків, 61003, загальною площею 38,1 кв.м., яке орендується ТОВ фірмою Влада на підставі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1741 від 31.01.2007 р.

Рішенням 18 сесії ХМР 7 скликання від 21.02.2018 р. №1008/18 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова згідно з додатком (переліком об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу).

У п. 29 додатку до цього рішення ХМР зазначено, що приватизації (відчуженню) шляхом викупу орендарем - ТОВ Ф Влада підлягають нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 38,1 кв.м. по вул. Кузнечна, 7/13, літ. Б-2.

На виконання рішення ХМР № 1008/18 від 21.02.2018 р. директор ТОВ фірми Влада ОСОБА_1 листом від 27.02.2018 р. звернувся до Управління ХМР із заявою про доручення Остащенку К.Ю. проведення експертної оцінки нежитлових приміщень для приватизації шляхом викупу на орендовані ТОВ фірмою Влада нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Кузнечна, 7/13, загальною площею 38,1 кв.м.

28.02.2018 р. ФОП Остащенко К.Ю. проведено оцінку нежитлових приміщень загальною площею 38,1 кв.м. в літ. Б-2 , за адресою; м. Харків, вул. Кузнечна, 7/13, за результатами чого складено відповідний звіт.

Згідно з цим висновком, вартість об`єкта незалежної оцінки становить 123 200,00грн., без ПДВ.

У п. 4.2 звіту експертом наведено оцінку технічного стану спірних нежитлових приміщень:

- фундамент: зволоження цоколя та стін, тріщини, нерівномірний осад фундаменту, фізичний знос становить 35 %;

- стіни та перегородки: сліди вологи на поверхні стін, вивітрювання розчину зі швів місцями, місцями тріщини, послаблення цегляної кладки, фізичний знос становить 30 %;

- перекриття: сліди протікання, приховані недоліки, фізичний знос становить 25 %;

- дах: відсутність видимих недоліків, фізичний знос становить 20 %;

- підлога: одиничні тріщини, подряпини окремих плиток, сколи, фізичний знос становить 20 %;

- отвори: замазка місцями відстала, щілини в притворах, фізичний знос становить 20 %;

- внутрішні інженерні мережі: послаблення кріплень окремих пристроїв, фізичний знос становить 10 %.

Відомостей про те, що ТОВ фірмою Влада здійснювалися поліпшення орендованого нею майна, необхідних для використання цих приміщень у господарській діяльності, висновок суб`єкта оціночної діяльності не містить.

27.11.2018 р. між Управлінням ХМР, як продавцем, та ТОВ фірмою Влада , як покупцем, укладено договір № 5652-В-С купівлі - продажу нежитлових приміщень, орендованих ТОВ фірмою Влада , відповідно до умов пункту 1 якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення першого поверху № 4-4, 4-5, 4-6, 4-7 в житловому будинку літ Б-2 , загальною площею 38,1 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кузнечна, б. 7/13, орендовані ТОВ фірмою Влада згідно з договором оренди № 1741 від 31.01.2007.

Об`єкт приватизації належить продавцю на праві власності. Державну реєстрацію права власності за продавцем проведено в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2018, номер запису про право власності 28681695.

Відповідно до розділу 2 договору купівлі-продажу, оціночна вартість об`єкта приватизації, що відчужується, складає 123 200 грн.; сума ПДВ складає 24 640 грн.; разом ціна продажу об`єкта приватизації складає 147 840 грн.

Умовами пункту 3.2 договору купівлі-продажу сторонами погоджено порядок перерахування ціни продажу об`єкта приватизації, а саме:

- сума застави у розмірі 20 770,80 грн., яка була перерахована покупцем на рахунок Управління у строк 10 робочих днів після прийняття ХМР рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу підлягає зарахуванню на рахунок Управління не пізніше ніж протягом 30 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору;

- покупець, який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на рахунок Управління суму у розмірі 127 069,20 грн. не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання цього договору.

Згідно з п. 4.1. договору купівлі-продажу, право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта разом з неустойкою (у разі її нарахування).

Відповідно до п. 4.2. договору купівлі-продажу, передача нежитлових приміщень продавцем покупцю здійснюється за актом прийому-передачі.

Згідно з п. 6.2 договору купівлі-продажу, у разі несплати покупцем коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення покупець сплачує на користь продавця неустойку у розмірі 5 % ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів цей договір підлягає розірванню.

Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Галіщевою О.А. 27.11.2018р. та зареєстрований в реєстрі за № 842.

29.11.2018 р. Управління ХМР за актом прийому-передачі № 5652-В-С передано, а ТОВ фірмою Влада прийнято продані 27.11.2018 р. шляхом викупу спірні нежитлові приміщення. В акті зазначено, що станом на 29.11.2018 р. загальна сума за об`єкт приватизації у розмірі 147 840 грн. сплачена у повному обсязі, проте відповідні докази здійснення покупцем такої оплати в матеріалах справи відсутні.

Держреєстрація права власності на спірний об`єкт приватизації за ТОВ фірмою Влада здійснена приватним нотаріусом 11.12.2018 р. на підставі даного акту від 29.11.2018 р. та договору купівлі-продажу від 27.11.2018 р.

В подальшому ліквідатором Гур`євим К.О. затверджений ліквідаційний баланс ТОВ фірми Влада станом на 30.05.2019 р.

За актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 31.05.2019 ТОВ фірма Влада в особі ліквідатора передала, а ТОВ ТД Техникс (відповідно до протоколу ТОВ фірми Влада № 12/04/2019 від 12.04.2019 про припинення ТОВ фірми Влада шляхом його приєднання до ТОВ ТД Техникс ) прийняло нежитлові приміщення першого поверху № 4-4, 4-5, 4-6, 4-7 в житловому будинку літ. Б-2 , загальною площею 38,1 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кузнечна, б. 7/13. Даний акт посвідчений приватним нотаріусом Ємець І.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2758, 2759.

Згідно з передавальним актом балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів № 1 станом на 31.05.2019 р., всі зобов`язання ТОВ фірма Влада перед кредиторами, усі права та обов`язки, а також всі активи і пасиви переходять до правонаступника - ТОВ ТД Техникс .

У додатку № 2 до цього акту спірні нежитлові приміщення визначені як основні засоби, які передані ТОВ фірмою Влада правонаступнику ТОВ ТД Техникс .

У цьому додатку містяться відомості про витрати на ремонт окремими графами, проте за відсутності ідентифікуючих ознак неможливо встановити, що ці витрати здійснені по відношенню до спірних приміщень.

03.06.2019 р. приватним нотаріусом Ємець І.О. зареєстровано право власності на зазначені нежитлові приміщення за ТОВ ТД Техникс .

Згідно з ч. 1 ст. 106 ЦК України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

За приписами ч. 2 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, ТОВ ТД Техникс слід вважати правонаступником ТОВ фірми Влада у спірних правовідносинах.

В оспорюваному рішенні Ради від 21.02.2018 р. № 1008/18 зазначено, що його прийнято на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 р.р., затвердженої рішенням Ради від 21.06.2017 р. № 691/17.

Відповідно до пункту 1.1 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр., затвердженої рішенням Ради від 12.06.2017 № 691/17 (далі - Програма приватизації), її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.

Метою приватизації є підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету (пункт 1.2 Програми приватизації).

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Програми приватизації, приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою. Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Згідно з частиною 1 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна", з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.

Частиною 2 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

Згідно з частиною 2 статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна", викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації, зокрема, шляхом викупу з урахуванням результатів оцінки об`єкта, публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, а також вчинені інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.

Викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України (частини 1, 3 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі - Порядок № 439).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 439, викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 8.2 Порядку № 439, ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.

Оцінка майна, яке підлягає приватизації, провадиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика № 1891).

Згідно з абзацом 6 пункту 73 Методики № 1891 (у редакції, чинній на час прийняття Радою оспорюваного рішення), порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).

Наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 № 377 затверджено Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації (далі - Порядок № 377).

Пункт 2.2 Порядку № 377 визначає перелік підтверджувальних документів про здійснення орендарем поліпшень, що подаються ним до органу приватизації.

З наведеного слідує, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації - Управління ХМР, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому, такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом. У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.07.2020 р. у справі № 922/1969/19, від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19, а також від 22.01.2021 р. у справі № 922/623/20 та від 01.04.2021 р. у справі № 922/250/20.

Отже, судовою колегією встановлено, що оскаржуване рішення ХМР щодо проведення приватизації шляхом викупу (у відповідній частині) не відповідає вимогам спеціального законодавства - ст.ст. 1, 2, 4, 25, 29 Закону України Про приватизацію державного майна та ст.ст. 11, 18-2 закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).

Також судова колегія не погоджується із застосуванням судом першої інстанції рішень ЄСПЛ, викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, що стало підставою для відмови у позові, і вважає обґрунтованими посилання скаржника на правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 297/616/17, де суд зазначив, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого Протоколу, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

Як зазначено вище, у висновку ФОП Остащенко К.Ю. про вартість майна, затвердженого 05.03.2018 р. начальником Управління ХМР відсутні відомості про здійснення орендарем будь-яких поліпшень орендованого майна, а навпаки зазначено, що технічний стан приміщень має ряд недоліків.

Таким чином, з моменту передачі нежитлових приміщень в оренду на підставі договору оренди від 31.01.2007р. до дня проведення оцінки нерухомого майна суб`єктом оціночної діяльності ФОП Остащенко К.Ю. (28.02.2018р.) орендарем - ТОФ фірмою Влада (правонаступником якої є відповідач-3) не було здійснено необхідного поліпшення орендованого нею майна.

При цьому, прокурор слушно наголошує, що вартість майна за договором оренди від 31.01.2007 р. становила 124 200 грн. (без ПДВ), проте при проведенні оцінки майна 28.02.2018 р. ця вартість зменшилася до 123 200 грн. (без ПДВ).

ТОВ ТД Техникс не надано до матеріалів справи доказів подання до Управління ХМР (як органу приватизації) документів, передбачених п. 2.2 Порядку № 377 щодо здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна.

Отже, висловлені відповідачами заперечення проти задоволення позову прокурора як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження, не спростовують відсутності фактів здійснення орендарем з 31.01.2007 р. по 28.02.2018 р. за згодою орендодавця за рахунок власних коштів поліпшень орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна.

Таким чином, враховуючи правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 297/616/17, а також у постанові від 22.01.2021 р. у справі № 922/623/20 судом першої інстанції безпідставно застосовано до правовідносин у даній справі ряд рішень ЄСПЛ щодо застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції в обґрунтування висновку щодо непропорційного втручання в право набувача на мирне володіння майном.

Передача права власності на майно, у тому числі в результаті приватизації, передбачає наявність волевиявлення як у продавця, так і у покупця такого майна. Отже, покупець, звертаючись до органів місцевого самоврядування про приватизацію орендованого нежитлового приміщення, та достовірно знаючи, що поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, ним здійснені не були та жодні дії, які б свідчили про намір здійснити такі поліпшення, ним не вчинялись, усвідомлював що його звернення є протиправним оскільки суперечить пункту 1 частини 1 статті 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Крім того, продаж майна на неконкурентних засадах порушує такі основоположні принципи приватизації, як рівність прав участі громадян України у процесі приватизації, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, забезпечення конкурентності продажу, передбачених статтею 2 Закону України Про приватизацію державного майна .

Порушення ХМР умов та порядку приватизації призвели не тільки до можливих економічних збитків (недотримання територіальною громадою коштів від відкритого продажу майна конкурентним способом), а позбавили інших зацікавлених фізичних та юридичних осіб можливості придбати комунальне майно на відкритому конкурсі, створили для них і орендаря несправедливі умови конкуренції на ринку продажу комунального майна. При цьому орендар, відповідно, отримав непередбачені законом привілеї викупити майно неконкурентним способом.

Харківська міська рада, розпорядившись таким чином майном, діяла всупереч суспільним інтересам, поставивши в нерівні умови орендаря, який хоча і орендував комунальне майно, проте не здійснив його невід`ємних поліпшень, і інших потенційних покупців комунального майна, фактично протиправно позбавивши останніх права на участь у приватизації.

З огляду на наведене, доводи прокурора про те, що ХМР незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем є обґрунтованими, тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування п.29 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 р. № 1008/18 підлягають задоволенню стосовно відповідача-1 - ХМР.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частинами 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки договір купівлі-продажу від 27.11.2018 р. укладений на виконання рішення ХМР № 1008/18 від 21.02.2018 р., яке прийнято відповідачем-1 по відношенню до ТОВ фірми Влада з порушенням спеціального законодавства щодо приватизації нежитлових приміщень, тому зміст цього договору є таким, що суперечить ст.ст. 1, 29 Закону України Про приватизацію державного майна , ст.ст. 11, 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , що, в свою чергу, свідчить по його недійсність.

На підставі викладених обставин, позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.11.2018 р. № 5652-В-С, укладеного між Управлінням ХМР та ТОВ фірмою Влада , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 842 є доведеною та обґрунтованою, тому задовольняється судом апеляційної інстанції стосовно відповідача-2 та відповідача-3.

Щодо позовної вимоги про повернення спірного майна відповідачем-3 територіальній громаді м. Харкова в особі ХМР враховується наступне.

Згідно з п. 3.2 договору купівлі-продажу від 27.11.2018 р., покупець сплачує продавцю переважну вартість спірних приміщень у розмірі 127 069,20 грн. не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання договору.

Відповідно до п. 6.3 цього договору, несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з цим договором протягом 60 днів з дня укладання договору є підставою для його розірвання.

Таким чином, ТОВ фірма Влада мала сплатити Управлінню ХМР вартість приватизованого нею майна у зазначеній сумі до 27.12.2018 р. включно, проте в матеріалах справи відсутні докази здійснення такої оплати, так само як і докази розірвання договору.

Судова колегія звертає увагу, що у відзиві на позов відповідач-3 посилається на рішення ЄСПЛ у справі Федоренко проти України від 30.06.2006 щодо застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, проте посилання на дату здійснення оплати вартості майна та на реквізити платіжного документу відсутні, а копії самих платіжних документів, які б свідчили про виконання ним свого зобов`язання щодо внесення застави у сумі 20 770,80 грн. протягом 10 робочих днів після прийняття відповідачем-1 оспорюваного рішення, а також про сплату іншої переважної частини вартості об`єкту приватизації протягом 60 днів після підписання й нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відповідачем-3 до матеріалів справи не надано.

Саме лише зазначення в акті прийому-передачі від 29.11.2018 р., складеного в простій письмовій формі Управлінням ХМР та ТОВ фірмою Влада , про те, що станом на цю дату загальна сума за об`єкт приватизації у розмірі 147 840 грн. сплачена у повному обсязі за відсутності первинних доказів здійснення такої оплати не свідчить про дійсне виконання відповідачем-3 взятих на себе зобов`язань.

Оскільки умовами п. 4.1 договору купівлі-продажу передбачено, що право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати ним в повному обсязі ціни продажу об`єкта разом з неустойкою (у разі її нарахування), доказів здійснення чого відповідачем-2 та відповідачем-3 суду апеляційної інстанції не надано, тому слід дійти висновку, що право власності за цим договором до ТОВ фірми Влада , правонаступником якої є відповідач-3, не перейшло, а його доводи про придбання нежитлових приміщень не підтверджені належними доказами.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини порушення органами місцевого самоврядування умов та порядку приватизації, а також наявність протиправної поведінки самого покупця, який за відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв`язку з нездійсненням ним поліпшень майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, звернувся до органів місцевого самоврядування з такою заявою, що свідчить про недобросовісність дій орендаря. Отже, позбавлення такої особи майна не суперечитиме принципам, встановленим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі наслідки обумовлені протиправною поведінкою самого набувача майна.

Повернення у власність територіальної громади майна (приміщення), незаконно відчуженого (шляхом викупу) юридичній особі органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке відчуження відбувалося у передбачений чинним законодавством спосіб та сприяло досягненню максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

Отже, у даному випадку позбавлення відповідача-3 майна не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право власності, оскільки викуп орендованого майна ТОВ фірмою Влада , здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме пункту 1 частини 1 статті 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , внаслідок недобросовісних дій особи, правонаступником якої за всіма зобов`язаннями перед кредиторами є відповідач-3, що, в свою чергу узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові ВС від 22.01.2021 у справі № 922/623/20.

Таким чином, вимога про витребування спірного майна від відповідача-3 на користь територіальної громади м. Харкова в особі ХМР підлягає задоволенню відносно відповідача-3.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову прокурора у повному обсязі, відповідно, апеляційна скарга також підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас слід враховувати, що судовий збір з позовної заяви про повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна лише у позадоговірних зобов`язаннях (постанова Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р.). Натомість вимога у даній справі повернути об`єкт приватизації є похідною від вимог про визнання незаконним та скасування пункту 29 додатку до спірного рішення ХМР та про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного на виконання цього рішення ХМР, і свідчить про існування між сторонами саме договірних відносин, тому судовий збір за позовом має стягуватися в даному випадку як за вимоги немайнового характеру.

З огляду на наведене, з відповідачів на користь Харківської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір за позовом та за апеляційною скаргою у наступних розмірах:

- з ХМР на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір за позовом стягується в сумі 2102,00 грн., а за апеляційною скаргою - в сумі 3153,00 грн. (оскільки по відношенню до ХМР прокурором заявлено 1 вимогу немайнового характеру);

- з Управління ХМР на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір за позовом стягується в сумі 1051,00 грн., а за апеляційною скаргою - в сумі 1576,50 грн. (оскільки вимога прокурора про визнання недійсним договору має відношення до відповідача-2 і відповідача-3, тому судовий збір за цією позовною вимогою підлягає стягненню порівну з обох відповідачів);

- з ТОВ ТД Техникс на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір за позовом стягується в сумі 3153,00 грн., а за апеляційною скаргою - в сумі 4729,50 грн. (оскільки вимога про повернення майна заявлена по відношенню до відповідача-3, а також відповідач-3 має відшкодувати прокуратурі половину ставки судового збору за попередню вимогу).

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2020 р. у справі № 922/2107/20 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2020 р. у справі № 922/2107/20 скасувати та прийняти нове.

Позов задовольнити у повному обсязі:

- визнати незаконним та скасувати п. 29 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 21.02.2018 р. № 1008/18;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.11.2018 р. № 5652-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Влада , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 842;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Торговый дом Техникс на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення першого поверху № 4-4, 4-5, 4-6, 4-7 загальною площею 38,1 кв.м. в житловому будинку літ. Б-2 , розташованого за адресою: м. Харків, вул. Кузнечна, 7/13.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м-н Конституції, 7, м. Харків, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, вул. Б. Хмельницького, 4, м. Харків, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір за позовом в сумі 2102,00 грн. та судовий збір за апеляційною скаргою в сумі 3153,00 грн.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (61003, м-н Конституції, 16, м. Харків, код ЄДРПОУ 14095412) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, вул. Б. Хмельницького, 4, м. Харків, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір за позовом в сумі 1051,00 грн. та судовий збір за апеляційною скаргою в сумі 1576,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговый дом Техникс (61003, вул. Кузнечна, 7/13, м. Харків, код ЄДРПОУ 32563961) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, вул. Б. Хмельницького, 4, м. Харків, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір за позовом в сумі 3153,00 грн. та судовий збір за апеляційною скаргою в сумі 4729,50 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 21.04.2021

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.В. Стойка