Ухвала

від 21.04.2021 по справі 922/891/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/891/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. (доповідач), Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 (головуючий - Крестьянінов О.О., судді: Білоусова Я.О., Фоміна В.О.)

у справі №922/891/20

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорєв "

про стягнення 1440006,00 грн та розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорєв" (далі - ТОВ "Хорєв") про: стягнення неустойки за несплату коштів згідно з договором купівлі-продажу у розмірі 1440006,00 грн; розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації.

Господарський суд Харківської області рішенням від 06.10.2020 у справі №922/891/20 позов задовольнив повністю; стягнув з ТОВ "Хорєв" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях неустойку за несплату коштів згідно з договором купівлі-продажу у розмірі 1440006,00 грн; розірвав договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування, що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Московський, 151, №1364 від 27.05.2019, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ "Хорєв", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луценко В.С., що зареєстрований в реєстрі за №1437; стягнув з ТОВ "Хорєв" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях витрати зі сплати судового збору у сумі 23702,09 грн.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 18.02.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2020 у справі №922/891/20 змінив, виклавши його резолютивну частину в такій редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Хорєв" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях неустойку за несплату коштів згідно з договором купівлі-продажу у розмірі 500000,00 грн. В іншій частині позову про стягнення неустойки відмовити. Позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування, що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Московський, 151, №1364 від 27.05.2019, №1364 від 27.05.2019, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ "Хорєв", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луценко В.С., що зареєстрований в реєстрі за №1437, залишити без розгляду. Стягнути з ТОВ на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях витрати зі сплати судового збору у сумі 21600,09 грн".

23.03.2021 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулось через суд апеляційної інстанції до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить: поновити строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021; скасувати зазначене судове рішення; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 1440006,00 грн.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 (дата складання повного тексту постанови - 25.02.2021), строк на оскарження якої відповідно до ГПК України сплив 17.03.2021.

23.03.2021, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 288 ГПК України, про що свідчать відомості відділу поштового зв`язку на конверті, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулось із касаційною скаргою разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях отримано копію повного тексту постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 лише 02.03.2021.

Проте, в порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України, скаржником до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Такими доказами можуть бути поштовий конверт з трек-номером, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові, або рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повертається до відповідного суду після вручення судового рішення та долучається до матеріалів справи.

Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Зважаючи на викладене суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого строку, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, визнаються судом неповажними, оскільки скаржник не надав суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Також, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктом першим частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В якості підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №905/866/19, від 26.09.2019 у справі 922/3613/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19.

Так, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен чітко вказати норму права , висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Разом з тим, скаржником не дотримано вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки в касаційній скарзі ним лише наведено дати та унікальні номера справ постанов Верховного Суду, втім не зазначено норм (норми) права, висновок про застосування яких (якої) був сформований Верховним судом та не врахований судами при розгляді даної справи.

У зв`язку з вищенаведеним, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК України. Для усунення недоліків касаційної скарги, скаржник має зазначити норму (норми) права , висновок про застосування якої (яких) був сформований Верховним Судом у подібних правовідносинах, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок, який не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях .

Крім того, відповідно до відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час подання позовних заяв у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Предметом позову є стягнення з ТОВ "Хорєв" грошових коштів в розмірі1440006,00 грн та розірвання договору.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням ), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Відповідно до прохальної частини касаційної скарги, скаржником викладено вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції в цілому (щодо майнової та немайнової вимог) та прийняття нового рішення про стягнення 1440006,00 грн.

Відтак, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі складає за майнову вимогу (стягнення 1440006,00) - 43200,18 грн (1440006,00*1,5%*200%) та 4204,00 грн - за немайнову вимогу (розірвання договору купівлі-продажу) за наведеними нижче реквізитами.

Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 47404,18 грн за наведеними нижче реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку: 207

Крім того, за змістом пунктів 4, 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.

Відповідно до прохальної частини касаційної скарги скаржник в якості предмету касаційного оскарження визначив постанову суду апеляційної інстанції та просить її скасувати повністю з прийняттям нового рішення про стягнення 1440006,00 грн. Однак з мотивувальної частини скарги вбачається, що скаржник не погоджується із судовим рішенням лише в частині незадоволення позовних вимог в сумі 940006,00 грн, що свідчить про невідповідність вимог прохальної частини скарги її мотивувальній частині. Також скаржник не наводить у мотивувальній частині доводів непогодження з постановою суду апеляційної інстанції в частині вирішення немайнової вимоги - залишення без розгляду вимоги про розірвання договору купівлі-продажу.

Разом з тим, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статтею 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень (передати справу повністю або частково на новий розгляд, ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки мотивувальна частина не відповідає її прохальній частині, тобто скаржнику необхідно уточнити обсяг вимог в частині оскарження постанови суду апеляційної інстанції, а також вказати, які саме повноваження суду касаційної інстанції скаржник просить застосувати за результатами касаційного перегляду.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №922/891/20 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, а саме: подання Суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів в підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку; подання Суду касаційної скарги у новій редакції , в прохальній частині якої скаржник має зазначити уточнити обсяг вимог в частині оскарження постанови суду апеляційної інстанції, а також вказати, які саме повноваження суду касаційної інстанції скаржник просить застосувати за результатами касаційного перегляду, та зазначити норму (норми) права, висновок про застосування якої (яких) був сформований Верховним Судом у подібних правовідносинах, навести сам висновок, який не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Підстави, наведені у клопотанні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про поновлення строку на оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №922/891/20, визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №922/891/20 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для звернення із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, що якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі не буде подано скаржником в зазначений строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя С. В. Бакуліна

Судді Н. М. Губенко

О. А. Кролевець