Постанова

від 14.04.2021 по справі 380/2273/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2273/21 пров. № А/857/5070/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря Ратушної М.І.,

представника позивача Бойчука Т.В.,

представника відповідача Сапіги А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Західавіабуд на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року про відмову в забезпеченні позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західавіабуд до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання дій протиправними, скасування рішення,-

суддя в 1-й інстанції Мричко Н.І.,

час ухвалення рішення - 25.02.2021 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 25.02.2021 року,

в с т а н о в и в :

17.02.2021 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Західавіабуд код ЄДРПОУ 31804298, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Бучми, 5 (далі позивач; ТзОВ Західавіабуд ) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові код ЄДРПОУ 40181003, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Угорська, 7а (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол про правопорушення (передбачене абзацом другим пункту 3 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ) у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021;

- визнати протиправним та скасувати протокол про правопорушення (передбачене абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ) у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.01.2021;

- визнати протиправним та скасувати припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію від 18.01.2021;

- визнати протиправним та скасувати постанову №2-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021;

- визнати протиправним та скасувати постанову №3-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021.

Ухвалою від 22.02.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі.

24.02.2021 до суду надійшла заява представника ТзОВ Західавіабуд про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.01.2021;

- зупинення дії припису про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію від 18.01.2021;

- заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові проводити перевірки об`єкта ТзОВ Західавіабуд за адресою: м. Львів, вул. Ратича, 4 до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТзОВ Західавіабуд до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправним та скасування: протоколу про правопорушення (передбачене абзац другий пункту 3 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ) у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021; протоколу про правопорушення (передбачене абзац третій пункту 4 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ) у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021; припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.01.2021; припису про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію від 18.01.2021; постанови №2-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021; постанови №3-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Західавіабуд про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що вона прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Вважають, що дію приписів від 18.01.2021: про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію, не зупинено, а за наслідками перевірки виконання оскаржених приписів ТзОВ Західавіабуд може бути притягнуто до відповідальності. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові проводити перевірки на предмет виконання таких приписів може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до адміністративного суду.

В судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні клопотання про забезпечення позову, виходив з того, що позивач не навів жодних фактів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про наявність ознак очевидної протиправності оскаржених приписів. Відтак можливе притягнення позивача до відповідальності за невиконання таких приписів не може бути підставою для застосування заходів забезпечення позову. Позивач не надав доказів, які б підтверджували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується частково із висновками суду першої інстанції, вважає помилковими з огляду на наступне.

Згідно статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Так, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, необхідність вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що дія спірного рішення відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ТзОВ Західавіабуд .

Колегія суддів вважає, що доводи позивача свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ст.151 КАС України.

Як слідує із змісту заявленого позову та клопотання про забезпечення позову, предметом розглядуваного спору є наступні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати протокол про правопорушення (передбачене абзацом другим пункту 3 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ) у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021;

- визнати протиправним та скасувати протокол про правопорушення (передбачене абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ) у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.01.2021;

- визнати протиправним та скасувати припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію від 18.01.2021;

- визнати протиправним та скасувати постанову №2-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021;

- визнати протиправним та скасувати постанову №3-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021.

Аналіз поданого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та матеріалів справи свідчить про те, що позивачем наведені вагомі докази та обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Зокрема, заявлене клопотання фактично обґрунтовано необхідністю продовження здійснення господарської діяльності ТзОВ Західавіабуд та виконання прийнятих зобов`язань перед іншими договірними сторонами про що було вказано представником Товариства в поясненнях суду апеляційної інстанції.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Як уже зазначалось вище, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Пленумом Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» також висвітлено правову позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, в якій зазначено, зокрема, що судам необхідно враховувати, що, згідно з ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Відповідно до ч.2 ст. ст.151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Оцінка такої відповідності та співмірності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Також колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне покликатись на ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності вжиття ефективного та своєчасного судового захисту порушеного права заявника, за захистом яких він звернувся.

Невжиття заходів забезпечення позову ускладнить та унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, адже основна діяльність заявника є фактично припиненою і наслідком припинення такої основної діяльності є завдання позивачу збитків та призводить до наявності правових підстав для застосування до заявника контролюючими органами відповідних негативних наслідків.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.

Колегія суддів зазначає, що з врахуванням наведеного слід дійти висновку про те, що дія припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.01.2021, припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта не прийнятого в експлуатацію від 18.01.2021 зумовлює настання негативних та незворотних наслідків для господарської діяльності позивача, оскільки фактично блокується господарська діяльність позивача.

При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ).

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пантелеєнко проти України» від 29 червня 2006 року зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні «Дорани проти Ірландії» від 31 липня 2003 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Враховуючи вищевказані норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини, суд першої інстанції вірно вважав, що порушення свободи здійснення господарської діяльності підприємства у зв`язку із зупиненням реєстрації накладних, є необхідними підставами, які свідчать про обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

Крім того, заходи забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення, про вжиття котрих у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, водночас, вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваних приписів відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи.

Також з урахуванням того, що подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову, суд, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи наявність зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі, вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.01.2021, припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта не прийнятого в експлуатацію від 18.01.2021 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 380/2273/21.

Щодо заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові проводити перевірки об`єкта ТзОВ Західавіабуд за адресою: м. Львів, вул. Ратича, 4 до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТзОВ Західавіабуд до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправним та скасування: протоколу про правопорушення (передбачене абзац другий пункту 3 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ) у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021; протоколу про правопорушення (передбачене абзац третій пункту 4 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ) у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021; припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.01.2021; припису про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію від 18.01.2021; постанови №2-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021; постанови №3-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021 то колегія суддів вважає, що в цій частині клопотання слід відмовити, оскільки колегія суддів не вправі втручатися в повноваження відповідача щодо проведення перевірок, якими Інспекція ДАБК в м.Львові наділена відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.

Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Західавіабуд про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 150,151,308,312,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Західавіабуд задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року про відмову в забезпеченні позову у справі № 380/2273/21 скасувати.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Західавіабуд про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити дію припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.01.2021, припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта не прийнятого в експлуатацію від 18.01.2021 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 380/2273/21.

В задоволенні решти клопотання про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 21 квітня 2021 року.