Постанова

від 19.04.2021 по справі 904/437/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2021 року м.Дніпро Справа № 904/437/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Дарміна М.О., Іванова О.Г.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від скаржника: Сірооченко А.В., довіреність №16/11 від 16.11.2020 р., адвокат;

від ТОВ "Оператор Агро": Сиромятников Е.О., ордер серії АЕ №1058182 від 01.03.2021 р., адвокат;

представник ТОВ "Агро-Трейд Бориспіль" не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2020 року (суддя Загинайко Т.В.) у справі № 904/437/20

за позовом Підприємства об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" (01030, м. Київ, пров. Георгіївський, буд.2, кім.12; ідентифікаційний код 36354124)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Агро" (49126, м. Дніпро, пр. Праці, 6; ідентифікаційний код 40884981)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд Бориспіль" (52173, с. Саксагань П`ятихатського району Дніпропетровської області, вул.Центральна, 32; ідентифікаційний код 39719210)

про стягнення 1 271 398 грн. 52 коп.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Агро" (49126, м.Дніпро, пр. Праці, 6; ідентифікаційний код 40884981)

до відповідача-1: Підприємства об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" (01030, м. Київ, пров. Георгіївський, буд.2, кім.12; ідентифікаційний код 36354124)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд Бориспіль" (52173, с.Саксагань П`ятихатського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, 32; ідентифікаційний код 39719210

про визнання недійсним Договору про спільну діяльність від 19.10.16 року №16/1-СД та стягнення вкладу.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Підприємство об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор АГРО" із позовом про стягнення 1 271 398 грн. 52 коп. - частину заборгованості у вигляді "Додаткової Частки Добробуту"), відповідно до умов договору від 19.10.2016р. №16/1-СД про спільну діяльність.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор Агро" звернувся із зустрічним позовом до Підприємства об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" про визнання недійсним договору від 19 жовтня 2016 року №16/1 - СД про спільну діяльність та стягнення з Підприємства об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор АГРО" вкладу за договором від 19.10.2016р.№16/1 про спільну діяльність у розмірі 1 048 737 грн. 97 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2020 року у справі № 904/437/20 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Агро" до Підприємства об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд Бориспіль" - задоволено частково.

Визнано недійсним Договір від 19 жовтня 2016 року №16/1 про спільну діяльність, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд Бориспіль", Підприємством об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Агро".

В решті вимог за зустрічним позовом - відмовлено.

В задоволенні вимог за первісним позовом Підприємства об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Агро" про стягнення 1 271 398 грн. 52 коп. - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач за первісним позовом - Підприємство об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/437/20 від 29.12.2020 року в частині задоволення зустрічної позовної заяви та в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити, а первісну позовну заяву задовольнити, судові витрати покласти на відповідача за первісним позовом.

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що спірний договір не містить істотних умов, притаманних договору оренди,а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що укладений договір про спільну діяльність є удаваним.

Апелянт посилається на те, що матеріалами справи не підтверджується, а судом не встановлено, що апелянт надав спірну земельну ділянку в оренду чи якимось чином передав відповідачу чи будь яким третім особам право користування спірною земельною ділянкою.

Наявний в тексті Договору доступ до земельного банку покликаний виконати основне положення договору про спільну діяльність - діяти спільно для досягнення мети - отримання прибутку на рівні ефективної діяльності.

Також апелянт посилається на те, що оспорюваний Договір відповідно до статті 1130 ЦК України містить всі умови договору про спільну діяльність щодо здійснення спільних дій його сторін і про спільну мету таких дій; наявність у цьому договорі умов про строковість, платність не змінює правової природи зазначеного договору як договору про спільну діяльність і не встановлює правовідносини з оренди землі, тому відсутні підстави для визнання такого договору недійсним.

Таким чином, суд дійшов до хибного висновку про недійсність оспорюваного договору.

Оскільки відсутні підстави для визнання договору недійсним, відповідно заявлені позивачем вимоги про стягнення Додаткової Частки Добробуту за договором, є такими, що підлягають задоволенню, оскільки не виконанні відповідачем за первісним позовом.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/437/20 від 29.12.2020 року в частині задоволення зустрічної позовної заяви та в частині відмови в задоволенні первісного позову та ухвалення нового рішення про задоволення первісного позову та відмови у зустрічному позові.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2020 року у справі №904/437/20, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 31.03.2021 року о 10:00год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро , пр. Дмитра Яворницького,65, зал засідань № 207.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2021року розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.04.2021рік .

Відповідачем за первісним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю Оператор Агро , надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи позивача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача за первісним позовом, заперечував проти її задоволення.

Представник ТОВ "Агро-Трейд Бориспіль" в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином ( на електронну пошту а.с.142, т.2). У зв`язку з чим, не з`явлення в судове засідання сторони, належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи, не позбавляє суд можливості розглянути справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта та відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД БОРИСПІЛЬ", як товариством, Підприємством об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України", як Добробутом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР АГРО", як оператором, було укладено Договір №16/1-СД про спільну діяльність (Договір), згідно з пунктом 1.1. якого предметом цього Договору є спільна діяльність учасників на основі об`єднання їхніх вкладів без створення юридичної особи з метою одержання прибутку від спільного обробітку Земельного банку та, зокрема, з метою отримання прибутку від спільного вирощування, торгівлі, заготівлі, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, виконання робіт та надання послуг у сфері сільського господарства та будь-якої іншої спільної господарської діяльності не забороненої Застосованим законодавством (Спільна діяльність).

Відповідно до пункту 2.1.1. Договору укладення і виконання цього Договору не суперечить Застосовному законодавству, будь-якому договору, стороною якого є учасник, або будь-якому іншому документу, який стосується учасника чи будь-якого його майна (в тому числі його майнових прав), і дія якого розповсюджується на учасника, та укладення і виконання цього Договору не призводить до порушення чи припинення будь-якого такого договору чи іншого документа.

Цей Договір укладено з дотриманням усіх необхідних процедур, передбачених Застосовним законодавством та установчими документами учасників, і учасник має усі повноваження на укладення і виконання цього Договору (пункт 2.1.2. Договору).

Згідно з пунктом 3.1. Договору учасники зобов`язані внести у Спільну діяльність вклади згідно з описом, що наводиться у пунктах 3.2. - 3.4. Договору. В разі необхідності, внесення вкладів оформлюється актами приймання-передачі.

Пунктом 3.2. Договору встановлено. що Товариство вносить у спільну діяльність:

а) матеріально-технічні ресурси - на обґрунтовану вимогу Оператора забезпечує Спільну діяльність посівними матеріалами, добривами, засобами для боротьби зі шкідниками, технікою, обладнанням та усім іншим, що необхідне для фактичного ведення Спільної діяльності;

б) фінансові ресурси - на обґрунтовану вимогу Оператора забезпечує Спільну діяльність грошовими коштами в необхідних обсягах, на ринкових умовах, які будуть конкретизуватися у майбутньому.

Грошова оцінка вкладу Товариства - 45 000 000,00 грн. (сорок п`ять мільйонів гривень 00 копійок).

Добробут вносить у Спільну діяльність:

а) право доступу до Земельного банку;

б) ділові зв`язки в регіоні розташування Земельного банку;

в) практичні знання, набуті в результаті попереднього досвіду обробітку Земельного банку.

Грошова оцінка вкладу Добробуту - 2 500 000,00 грн. (два мільйони та п`ятсот тисяч гривень та 00 копійок) (пункт 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 3.4. Договору Оператор вносить у Спільну діяльність:

а) знання в галузі управління, що включає в себе всі сфери діяльності сільськогосподарського підприємства, в тому числі, юридичні, кадрові, фінансові, загально-господарські питання та питання податкового, бухгалтерського та статистичного обліку;

б) трудові ресурси необхідні для здійснення управління в об`ємі, що зазначений у попередньому підпункті "а".

Грошова оцінка вкладу Оператора - 2 500 000,00 грн. (два мільйони та п`ятсот тисяч гривень та 00 копійок).

Учасники домовились та прямо передбачили, що внесення Добробутом права доступу до Земельного банку не змінює правового статусу Земельного банку, зокрема, зазначене майно є та залишається державною власністю (пункт 3.6. Договору).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що ведення спільних справ Учасників здійснюється Оператором. Оператор здійснює оперативне керівництво та вирішує всі питання Спільної діяльності, крім тих, що належать до виключної компетенції Комітету управління.

Згідно з пунктом 4.3. Договору у зв`язку із здійсненням Спільної діяльності оператор зобов`язаний, зокрема, забезпечити ефективність Спільної діяльності. При цьому, Спільна діяльність вважається ефективною за умови отримання (і) річного доходу на рівні не меншому ніж гривневий еквівалент 100 000,00 (ста тисяч) доларів США згідно з офіційним курсом гривні до долара США, встановленого Національним банком України станом на дату затвердження річного Звіту; (і) щомісячного доходу, достатнього для сплати Додаткової Частки Добробуту (як визначено у п. 6.5. цього Договору).

Керуючись частиною 1 статті 1134 Цивільного кодексу України, Учасники цим домовились та прямо передбачили, що, з метою отримання доходу та його подальшого розподілу між учасниками у порядку передбаченому цим Договором, Оператор набуває право власності на все те, що виробляється, добувається, одержується зі Спільної діяльності або приноситься Спільною діяльністю (надалі - Результати діяльності) (пункт 6.1. Договору).

Відповідно до пункту 6.2. Договору оператор на власний розсуд розпоряджається Результатами діяльності, в тому числі реалізує їх третім особам. Отриманий від цього дохід Спільної діяльності відображаються у Звітах на кінець відповідного звітного періоду (31 грудня - для звітного кварталу) та надсилаються Оператором Учасникам не пізніше:

28 лютого року, наступного за звітним - для річного Звіту (пункт 6.2.1. Договору);

17 числа місяця, наступного за звітним - для квартального (пункт 6.2.2. Договору).

Пунктом 6.4. Договору визначено, що протягом 10 (десяти) робочих днів після затвердження річного звіту, Добробуту виплачується його частка річного доходу Спільної діяльності, яка становить гривневий еквівалент 100 000,00 (сто тисяч) доларів США відповідно до офіційного курсу гривні щодо долара США, встановленого Національним банком України станом на дату затвердження Звіту (надалі - Базова Частка Добробуту).

Додатково до Базової Частки Добробуту Оператор виплачує з доходу Спільної діяльності додаткову частку Добробуту у доході Спільної діяльності (надалі - Додаткова Частка Добробуту).

Додаткова частка Добробуту розраховується за такою формулою: Е=Т, де Е - розмір Додаткової Частки Добробуту у доході Спільної діяльності за окремо взятий місяць; Т - сума земельного податку, що підлягає сплаті після укладення цього Договору за відповідний звітний місяць Спільної діяльності щодо Земельного Банку; в цілях визначення розміру Додаткової частки Добробуту щодо першого неповного місяця приймається до уваги сума такого податку пропорційно кількості днів в такому місяці.

Додаткова Частка Добробуту сплачується Оператором щомісячно протягом 20 (двадцяти) календарних днів місяця наступного після місяця за який сплачується Додаткова Частка Добробуту (пункт 6.5. Договору).

Відповідно до пункту 6.7. Договору Базова Частка Добробуту та Додаткова Частка Добробуту разом надалі іменуються як "Загальна Частка Добробуту".

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2016 сторонами складено акт доступу до земельного банку із переліком земельних ділянок, за змістом якого Добробут надав (вніс у Спільну Діяльність), а Оператор від імені Спільної діяльності отримав доступ до земельного банку, як визначено в Договорі на умовах визначених у договорі та для ведення спільної діяльності на умовах визначених Договором, зокрема, надав доступ до наведених нижче земельних ділянок.

Крім цього, матеріали справи містять підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР АГРО" (Оператором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД БОРИСПІЛЬ" (Товариством) акт від 17.03.2020 №4нв приймання-передачі вкладу, в якому зазначено, що відповідно до пункту 6.1. Договору про спільну діяльність №16/1-СД від 19.10.2016, у частині набуття Оператором права власності на все те, що виробляється, добувається, одержується зі спільної діяльності, та п. 3.1. зазначеного договору, у частині оформлення передачі вкладів у спільну діяльність актом приймання-передачі, Товариство передає свій вклад - незавершене виробництво, у спільну діяльність, а Оператор, як уповноважена особа Договору про спільну діяльність №16/1-СД від 19.10.2016 приймає цей вклад. Загальна сума вкладу склала 1 048 737 грн. 00 коп. і складалася із посівів та обробітку ґрунту.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор АГРО" із позовом про стягнення 1 271 398 грн. 52 коп., позивач за первісним позовом - Підприємство об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" посилався на те, що відповідачем на сплачена зазначена сума, яка є частиною заборгованості відповідно до умов договору від 19.10.2016р. №16/1-СД про спільну діяльність у вигляді "Додаткової Частки Добробуту".

Звертаючись до Підприємства об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" із зустрічним позовом про визнання недійсним Договору про спільну діяльність №16/1-СД від 19.10.2016 року та стягнення вкладу 1 048 737 грн. 00 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор АГРО" посилався на те, що укладений договір про спільну діяльність є прихованим договором оренди, який суперечить чинному законодавству, а тому підлягає визнанню недійсним, а внесений вклад-поверненню відповідачу.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги в частині визнання недійсним договору про спільну діяльність, господарський суд першої інстанції виходив з того, що зміст умов оспорюваного правочину про сумісну діяльність №16/1-СД від 19.10.2016 року свідчить про те, що між сторонами виникли правовідносини з платного користування земельною ділянкою, що притаманно договору оренди земельної ділянки, що є підставою для визнання договору недійсним.

Відмовляючи у стягненні на користь позивача за зустрічним позовом вкладу, внесеного ним за оспорюваним договором, господарський суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР АГРО" не доведено, що прийнятий ним від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД БОРИСПІЛЬ" вклад у вигляді посівів озимої пшениці, озимого ячменю, озимого ріпаку та обробітку ґрунту на момент розгляду справи знаходиться у Підприємства об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України".

В цій частині рішення суду сторонами не оскаржується, а тому не є предметом перегляду суду апеляційної інстанції.

Відмовляючи у задоволенні первісних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор АГРО" 1 271 398 грн. 52 коп. - частини заборгованості у вигляді "Додаткової Частки Добробуту" відповідно до умов договору від 19.10.2016р. №16/1-СД про спільну діяльність, господарський суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Договір про спільну діяльність є недійсним, то в силу статті 216 Цивільного кодексу України цей Договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 16 ЦК визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 ЦК.

Так, відповідно до частини 1 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 207 ГК, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 235 ЦК удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За таким правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають з його змісту.

При цьому, зміст оспорюваного договору та його правова природа не залежать від його назви. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за зустрічним позовом є визнання недійсним договору про спільну діяльність.

У статті 1130 ЦК визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до положень статті 1131 ЦК умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови, визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 4 Закону України "Про оренду землі" ( у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом - Підприємство об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" є постійним користувачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальноюплощею 4196,76 га, що розташовані в Софіївському та П`ятихатиському районах Дніпропетровської області.

Проте, державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки, яким є позивач за первісним позовом, надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Крім того, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Як встановлено судом першої інстанції і не заперечувалось сторонами, умовами спірного договору передбачений порядок сплати позивачу за первісним позовом - Підприємству об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України грошових коштів, зокрема, на обов`язковий платіж у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) доларів США, який підлягає оплаті незалежно від результатів діяльності, що властиво саме орендним правовідносинам.

Крім того, судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР АГРО" набуває право власності на все те, що виробляється, добувається, одержується зі Спільної діяльності або приноситься Спільною діяльністю (пункт 6.1. Договору), на власний розсуд розпоряджається Результатами діяльності, в тому числі реалізує їх третім особам, а відповідач за зустрічним позовом - Підприємство об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України", отримує частку річного доходу Спільної діяльності, яка становить гривневий еквівалент 100 000,00 (сто тисяч) доларів США відповідно до офіційного курсу гривні щодо долара США, встановленого Національним банком України станом на дату затвердження Звіту (надалі - Базова Частка Добробуту).

Колегія суддів вважає, що такий перерозподіл коштів, згідно наведених вимог Закону України "Про оренду землі", є фактично орендною платою за право користування земельною ділянкою для, в даному випадку, вирощування сільськогосподарської продукції та отримання відповідачем за зустрічним позовом - Підприємством об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" плати за користування належними йому на праві постійного користування земельними ділянками.

Згідно з частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Проте, як правильно зазначено судом першої інстанції, що хоча умовами Договору і встановлено, що кожен із учасників вносить свій вклад, тобто сторони самостійно визначили розмір участі кожного з Учасників, але, як вбачається, обов`язок безпосередньо обробітком ділянок та збору з них врожаю покладено на позивача та відповідача - 2 за зустрічним позовом, а відповідач - 1 за зустрічним позовом надав лише відповідну землю, що за своєю правовою природою також притаманно договору оренди.

Також, учасники передбачили, що власником усього, що вироблено внаслідок оброблення землі є саме той, хто фактично обробляв землю, у даному випадку це позивач за зустрічним позовом, що у свою чергу також притаманно орендним правовідносинам.

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що між сторонами існують фактичні відносини з передання в користування земельної ділянки, метою яких є отримання прибутку від врожаю сільськогосподарських культур, які там вирощуються, що фактично приховує за собою договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Оскільки за спірним Договором не велося спільної діяльності, а відбувалося фактично лише платне користування земельною ділянкою, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу України у частинах 1, 2 визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Отже, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір укладений з порушенням законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки Договір про спільну діяльність є недійсним, то в силу статті 216 Цивільного кодексу України цей Договір не створює юридичних наслідків, а тому відсутні підстави для задоволення первісного позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор АГРО" на користь Підприємства об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" 1 271 398 грн. 52 коп. - частини заборгованості за Договором про спільну діяльність.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2020 року у справі № 904/437/20- залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення суду першої інстанції покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.04.2021року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020 та 04.01.2021, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №904/437/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Підприємства об`єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Агро"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд Бориспіль" (52173, с. Саксагань П`ятихатського району Дніпропетровської області.